Згідно сучасним уявленням і фізіологічним доказам наявності в залозі різноманітних рецепторів, що сприймають механічні, термічні, хімічні подразнення, імпульси від них досягають гіпоталамуса та інших відділів, включаючи кору головного мозку. Ці теоретичні дають підставу розглядати деякі практичні уявлення з урахуванням навантаження на рецепторний апарат. Так К.І. Кавешнікова, показала, що підвищення тривалості такту ссання в доїльному апараті на 12%, при незмінній величині такту стиснення, веде до підвищення видоювання: разовий удій підвищується на 18,1%. У той же час збільшення тривалості такту ссання до 0,60 - 0,75 с, навпаки, викликало зниження показників молочної продуктивності.
Доїння корів з гіпертонією по загальному вакууму, приємний інструкцією, небажано, тому що зіткнення сильного вакууму і високого артеріального тиску викликає подразнення рецепторів вимені, розрив капілярів та інші ускладнення.
3. Адаптивні реакції корів при доїнні в доїльних установках
У дослідних господарства «Кутузівка» та «Українка» досліджували різні режими доїння в умовах доїльного залу. При затримці початку доїння на 45-47 хв надої збільшилися до 0,5 кг і більше, а при доїнні на 45-47 раніше графіка зазначено відповідне зниження надоїв. Доїння на установках «ялинка» та «тандем» викликає різке зниження надоїв тільки спочатку доїння, до другого величина надоїв встановлюється на колишньому рівні. Відзначено позитивний вплив годування, як чинника, що зменшує напругу корів у зв'язку з обстановкою в доїльних залах.
Ці дослідження показали порівняно швидку і стійку адаптацію корів до зміни режиму доїння, але слід підкреслити, що і передчасне доїння не забезпечує оптимального удою, що пояснюється порушенням стереотипу доїння.
Трохи гірші результати отримані при доїнні на УДЕ-8 «ялинка». При безприв'язно-боксовому утриманні кількість жуйних періодів було менше на 32% (P <0,01), тривалість одного жуйного періоду коротше на 34,5% (P <0,001), а час, витрачений на жуйку на добу, на 52,5 % менше (P <0,01).
Таким чином, безприв'язно-боксове утримання і доїння на установці УДЕ-8 «ялинка» негативно впливало на фізіологічні функції і молочну продуктивність лактуючих корів, тому потрібно продовжувати вдосконалювати систему технології комплексів.
Поведінка корів при доїнні на доїльних установках пов'язано з типологічними особливостями їх центральної нервової системи. Необхідно систематично привчати корів до нових технологічних приладів. У корів самостійного руху до верстата і виходів спостерігається висока готовність до реалізації рефлексу молоковіддачі, що проявлялося підвищенням тиску і коротким лактаційний періодом молоковіддачі (в середньому 0,83 хв, а в 11% випадків - 0,33 хв).
Навпаки, у корів, не зайшли самостійно на майданчик і у верстат, спостерігалося збільшення латентного періоду, часу доїння, зниження швидкості молоковіддачі, збільшення кількості молока, отриманого при ручному додоюванні. У таких тварин спостерігалися сечовипускання, дефекація, м'язове тремтіння, що свідчать про стресовому стані.
4. Безумовні і умовні рефлекси молоковіддачі, як пристосувальні реакції корів при машинному доїнні
Рефлекс молоковіддачі здійснюється в результаті взаємодії нервової, ендокринної та судинної системи.
Рефлекс молоковіддачі генерується по двох каналах: безумовного і умовного. Безумовний рефлекс виникає при подразненні рецепторів молочної залози. Умовні рефлекси молоковіддачі формуються в результаті в результаті збігу в часі з безумовнорефлекторним подразненням рецепторів молочної залози, супутніх доїння або ссанню факторів, що сприймаються іншими рецепторами: зоровим, слуховим, нюховим, смаковими, тактильними. Внаслідок формування умовних рефлексів раніше індиферентні для тварини подразники: вид, запах, звуки власних дитинчат, а також час і обстановка доїння - в результаті їх поєднання з ссанням набувають сигнальне значення і починають викликати в матері рефлекс молоковіддачі.
Основні фактори, що впливають на молоковіддачу, можна розділити на три категорії: безумовнорефлекторні, умовнорефлекторні властивості і стан організму.
Безумовнорефлекторна стимуляція (безпосередній вплив на молочну залозу) поділяється на преддоїльну (обмивання, масаж, здоювання перший цівок) і доїльних (дія параметрів доїльного апарату, машинне та ручне додоювання). Умовнорефлекторна стимуляція - дія факторів (раніше індиферентних для тварини), адресованих до будь-якого аналізатору (зоровому, слуховому та ін), які купують сигнальне значення для молоковіддачі, внаслідок виникнення умовних рефлексів при регулярному збігу цих чинників з доїнням.
Від вимені по доцентровим нервах аферентні імпульси передаються в аферентні нейрони спинномозкових вузлів і дорсальні стовпи сірої речовини спинного мозку, звідси через вставні нейрони сірої речовини сигнал надходить на еферентні нейрони вентральних стовпів сірої речовини сигнал надходить на еферентні нейрони вентральних стовпів сірої речовини і по рухових аксонах передаються в молочну залозу.
У рефлекс молоковіддачі виділяють дві фази. Перша фаза - чисто нервова, характеризується виділенням молока з великих проток і цистерн внаслідок подразнення рецепторів молочної залози та передачі імпульсів у центри і назад по короткій рефлекторної дузі. Друга фаза - нейро-гуморальна, характеризується надходженням окситоцину в кров, а потім в молочну залозу і виведення молока з альвеол і дрібних протоків внаслідок скорочення міоепітелія під впливом нейро-гуморального механізму. Основна ланка в цьому механізмі - вплив окситоцину на міоепітелій альвеолярного апарату (на зірчасті клітини).
У механізмі молоковіддачі велике значення має не тільки окситоцин, але і вазопресин, а також медіатор - ацетилхолін, здатні також викликати скорочення міоепітелія.
Існує зв'язок між особливостями прояву рефлексу молоковіддачі і рухливістю і врівноваженістю коркових нервових процесів. У корів із сильним урівноваженим типом вищої нервової діяльності швидко виробляється рефлекс на місце доїння, повніше віддається молоко і зберігається постійний рівень лактації, в той час як корови зі слабким типом нервової діяльності менш стійкі до зміни умов доїння, а надої у них схильні до значних коливань.
Стимуляція лактогенезу та виведення молока чітко проявляється при попередньому масажі вимені, обмиванні теплою водою, при дотриманні стереотипу доїння.
Обстановка під час доїння при постійному підкріпленні набуває сигнальне значення: у корів виробляється умовний рефлекс на місце доїння і прийому корму, створюється стійкий стереотип. У результаті відбувається стимуляція і прискорення рефлекторних реакцій, швидке виділення необхідних гормонів, збільшення надою молока.
При наявності адекватних доїльних подразників у рецепторах вимені виникає стан оптимуму, при якому в кору мозку по чутливих нервах надходить певна програма інформації, закодована ритмом біострумів. У відповідь на це в корі головного мозку збуджуються центри молоковіддачі, реалізується гормональне ланка і формується домінанта лактації. У випадку неадекватних подразнень утворюється стан песимуму і відбувається гальмування молоковіддачі. Щоб уникнути цього, необхідно підбирати відповідний режим доїння, усувати сильні зовнішні подразники і стрес-фактори.
5. Стереотип машинного доїння
Фактори, пов'язані з доїнням, утворюють так званий «стереотип доїння», який надає істотний вплив на молоковіддачу. Стереотип машинного доїння - це зовнішні умови, тобто комплекс умовних і безумовних подразнень, що слідують один за одним і поєднуються в строго визначеному порядку. С. Ісраілжанов (1974) при вивченні впливу на прояв рефлексу молоковіддачі окремих елементів машинного доїння (прихід доярок на ферму, включення мотора вакуумного насоса, початок доїння інших корів, доїння та годування сусідній корови, підхід доярки, годування, підмивання вимені, включення пульсатора доїльного апарату, початок доїння) довів, що значення окремих подразників, що входять в якості складових елементів в стереотип машинного доїння, для виклику рефлексу молоковіддачі неоднаково.
Подразники, що діють на організм тварини в преддоільний період, підвищують ступінь збудливості лактаційного центру і готовність молочної залози до сприйняття пускового роздратування, що викликає рефлекс молоковіддачі. Пускову роль відіграють подразники, що несуть сигнальну інформацію про безпосереднє початку доїння. Залежно від технології машинного доїння пускова роль може належати як умовним, так і безумовним подразників.
Молоковіддачу слід розглядати не тільки як рефлекс, що викликається безпосередніми стимулами доїння (ссання), але і як цілеспрямований акт поведінки, підготовка організму до якого починається задовго до початку доїння під впливом комплексу умовних і безумовних подразників, складових стереотип машинного доїння. Підсумовування дискретного впливу окремих елементів стереотипу полегшує прояв і підвищує інтенсивність рефлексу молоковіддачі.
В умовах прив'язного утримання та доїння корів надзвичайно важливу роль у формуванні умовних рефлексів молоковіддачі грає доярка. При обслуговуванні корів постійної дояркою найбільш сильні і міцні умовні рефлекси виникають у корів саме на доярку (її вид, запах, наближення до корови з доїльним апаратом) - до 98%, в середньому 80,9% молока і 63,1% молочного жиру отримує доярка умовнорефлекторним шляхом.
В умовах промислової технології при доїнні корів на доїльних установках, у зв'язку зі значними коливаннями часу очікування черги доїння корів у накопичувачі, у тварин не виробляється міцних умовних рефлексів молоковіддачі. (Келпіс, Каулс, 1982). Л.Г. Краснопьорова і К.Ю. Кавешнікова (1983) показали, що при доїнні корів на доїльних майданчиках міцні умовні рефлекси молоковіддачі можуть бути сформовані лише при штучному введенні потужного пускового умовного подразника, що сигналізує про початок доїння, дія якого стовідсотково збігається з початком доїння. Роль такого сигналу може грати корм або світловий сигнал, що вводяться в стереотип доїння за 30с до початку обмивання вимені. Формування умовних рефлексів молоковіддачі на ці умовні подразники підвищує молочну продуктивність за лактацію в середньому на 14,1%. У дослідах К.І. Кавешніковой, Л.Г. Краснопьорова і М.М. Луценко (1980) продуктивність