Завдання уроку: познайомитися з названим твором І. Драча, проникнутися філософським роздумом поета про долю рідної землі з метою збереження її від наступних трагедій.
Квітень 1986 року…Гарний сонячний день… У чарівному Поліському краї, на північ від Києва, матері гуляли з немовлятами… росли дерева, розцвітали квіти, тихо сходила веселка, ніжно гладила дитину по голівці рідна рука. І так же тихо святе слово “мама” приходило на вуста промінцем лагідної усмішки, листочком вишні, пелюсткою квітки, радістю веселки, лагідністю руки і вечірньою молитвою.
Рідна мати і рідна Україна - два крила любові, два крила, що несли українську душу через віки і не в’янули у вічному польоті, бо тримала їх на світі материнська любов.
Та радість і горе завжди ходять поруч (звучить тривожний дзвін). Так і того квітневого дня 1986 року. “Мирний” атом Чорнобильської АЕС вибухнув.
Стогоном вирвалося з грудей одне слово - “Мамо!” То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, то плаче наша рідна земля, і виколисане перше слово немовляти являється із-за завіси літ ангелом-хранителем в образі матері, щоб захистити і свою дитину, і свою землю, і все живе…
Зболене серце поета-мислителя Івана Драча підхоплює цей стогін і виливається рядками твору “Чорнобильська мадонна”, що ввійшов до книги “Храм сонця”. Вийшла ця книга незабаром після трагедії - в 1988 році.
Починаючи роботу над змістом твору, ставлю перед вами завдання: визначити тему, ідею, жанр твору, його філософську назву. Відкрийте, будь ласка, текст твору. Зверніть увагу на епіграф. Чиї слова наводить Іван Драч? Чому? Звучить пісня.
Летіла зозуля
Сл. та муз. народні
Летіла зозуля Через мою хату,
Сіла на калину
Та й стала кувати.
- Зозуле, зозуле, Чого рано куєш, Чи ти, зозуленько, Моє горе чуєш?
- Якби не чувала,
То я б не кувала,
Тобі молоденькій Правди б не казала….
Ой, то не зозуля,
То рідна мати,
Вона прилетіла
Дочку рятувати.
2) Робота над текстом поеми І.Драча “Чорнобильська мадонна”.
Твір складається з таких частин:
1) “Пролог”;
2) “Солдатська мадонна”;
3) “Вічна материнська елегія”;
4) “Соловейко розбійник”;
5) “Примітивний портрет складної людини”;
6) “Епілог”.
Почнемо роботу з прологу, тобто з вступу. Зачитайте, будь ласка, початок твору. Як зболено пише поет, так з болем воно проходить через наше серце. А передає все це Іван Федорович за рахунок повторення приголосних звуків, подібних за звучанням. Такий прийом у літературі називається алітерацією. Цей художній прийом найчастіше зустрічається в народній творчості.
Змальовуючи жахливі події Чорнобильської трагедії, І.Драч розбурхує все в нашій свідомості, не дає відійти в небуття тому, що було. Не можемо, не маємо права забути жахи Чорнобиля.
- Як на вашу думку, з якою метою автор вводить цілу низку однорідних дієслів? (Щоб показати рух, динаміку розвитку подій, щоб не дати забути того що було, кидає в буремний вир подій).
І далі за текстом. Ця чорнобильська трагедія вмочила тебе в сльози і пекло, в кров і жахіття. Фарби такі ти подужаєш? Розпачу вистачить? Віри дістане? А безнадії?
Тут, навпаки, низка іменників - слів, що означають предмети. Що цим хоче показати поет? (Використовуючи багато слів, які щось називають, автор тим самим показує широту і глибину цього горя - безмежне воно).
Зверніться до текстів-опор. Які слова доречно тут використати? Зачитайте:
Ідемо до маминих сивин крізь літа тривалої розлуки, щоб почути ніжне: “Здрастуй, син…” і відчути найтепліші руки. (В .Кулик)
Діти плачуть, і плачуть дерева. У мами не очі, а дві сльози. (І.Драч).
А далі на підсилення зазначеної вище думки йде знову ціла низка і однорідних іменників, і однорідних дієслів. Мета їх використання та ж сама, що і в попередньому випадку. А щоб ще яскравіше всю цю картину уявити, Іван Драч вливає в контекст такі слова: “Вирви над Прип’яттю паморозь сиву бузку посивілого” (не білого, не світлого, а посивілого, як людина, що перенесла велике горе). Такий прийом у літературі, коли сутність, особливості одного явища розкриваються через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища, називається метафорою. При цьому прямі ознаки предмета поєднуються з переносними. І як висновок роздумів: Я заздрю всім, у кого є слова, Немає в мене слів. Розстріляні слова. Мовчання тяжко душу залива. Ословленість - дурна і випадкова. Я заздрю всім, у кого фарби є - Жагучі коні з дикого мольберта. До мене жодна фарба не встає, Сховавши в сіре суть свою роздерту. Я заздрю всім, до кого лине звук, - лічильник Гейгера пищить так потойбічно. На кожній арфі чистить дзьоба крук.
І “Never mоге”кує мені стоїчно. Повторення однакових слів на початку рядка строфи, на початку строф називається анафорою.
Кінець частини - знову алітерація (нагромадження приголосних звуків). Яку основну думку несе цей основний прийом? Використовуючи вдруге алітерацію, автор підсилює звучання горя, лиха, що випало на матір-Україну:
Я випалив до чорноти жури
Свою прокляту, одчайдушну душу.
І жестами німий заговорив…
Хай жестами. Але сказати мушу.
Далі розглянемо частину, що має назву “Cолдатська мадонна”:
Мертва зона…
Більше року метляєшся
На балконах пропаща білизна,
Більше року сотається
Любов молода ненависна…
Як бачимо, знову використовується уже відомий художній прийом - анафора.
Будь ласка, діти, прочитайте уривок з поеми, де виведено образ босих ніг. Чому так сильно звучить він у творі? (Бо босими ногами була протоптана рідна земля, яка надає енергії, несе життя в цю мертву зону). Згадайте Г. Сковороду. Він сходив босими ногами всю Україну. Вона надавала йому сил, наснаги. Для старої людини кинути землю -значить зрадити її. Все живе тягнеться до рідної домівки. (Звучить пісня “На Чорнобиль журавлі летіли“). І тому (читаємо далі за текстом):
Баба ледве встига
Чорнобилем бігти за тою здоровою,
Тяжкою, як туча, старою коровою.
Подивіться на назву твору. І на змальований образ простої жінки, життя якої пройшло на землі, де сталася трагедія. Який можна зробити висновок?
Чорнобильська мадонна - це конкретна особа - образ жінки - матері, що зросла на рідній землі; і мати - Україна, уражена вибухом Чорнобильської АЕС. І. Драч говорить, що трагедія Чорнобилем бігла, а значить, перетворила рідну землю на Чорнобильську мадонну, образ якої від конкретної особи переростає до узагальнюючого образу України.
Хто така мадонна?
Це Богородиця. Мати Ісуса. Коли була збудована Чорнобильська атомна електростанція, то її леліяли, як мадонну, бо вона була наймогутніша, найпотужніша в світі. І раптом мирний атом вибухнув. Чому так сталося? Та тому, що було допущено при її зведенні ряд помилок, допущена безвідповідальність. І за це - розплата матері-України, всього народу.
Подивіться на текст-опору “Дерево життя”. Розкрийте його філософський зміст.
З давніх-давен людям відомо “дерево життя”. Це гілочка, на якій ростуть три листочки.
Перший листочок - символ минулого часу.
Другий - сучасного.
Третій - майбутнього.
І як продовження цих слів народної мудрості звучить другий текст-опора:
Все навколишнє - це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.
Він і підбиває підсумок усього сказаного. І, нарешті, розглянемо останню частину твору - епілог.
Прокоментуйте, будь ласка, слова:
Несе сива чорнобильська мати Цю планету…Це хворе дитя!
(Звучить повільна музика, і на її фоні читається “Молитва-сповідь “)
ПІ. Закріплення матеріалу:
Отже, який жанр твору?
Поема - це великий поетичний оповідний твір, в переносному значенні це що-небудь прекрасне, величне, піднесене, що глибоко впливає на почуття, уяву (за “тлумачним словником української мови” під редакцією І. Білодіда). А може, саме переносне значення жанру дало підставу критикам доповнити жанр твору, назвавши поемою-трагедією, або скорботною піснею.
Трагедія (за “тлумачним словником української мови”) - у переносному значенні це велике горе, нещастя, загальнонародне чи особисте, спричинене гострим непримиренним конфліктом.
Скорботна пісня - це пісня, пройнята скорботою, смутком, тугою. Яка тема твору? Це показ страшної трагедії людства - Чорнобильської трагедії. Яка ідея твору? Це засудження винуватців, з халатності яких “ мирний атом ” вибухнув, розносячи смертоносну радіоактивну хмару.
“Чорнобильська мадонна” увійшла до книги “Храм сонця”. Храм («За тлумачним словником»)- це область, сфера якихось духовних цінностей.
Сонце - в розумінні І.Драча - це мірило любові, надії, ніжності, правди, всього чистого. Це скоріше не астрономічна одиниця, а мірило морально-етичної оцінки. Отже, чому автор вносить твір у збірку “Храм сонця”? Він хоче цим показати Чорнобильську трагедію не як констатацію фактів, а як нагадування того, що було і щоб ніколи не повторилося подібне горе. Тому життєве кредо І. Драча:
Жити. Творити. Світ берегти.
Світити людині на цілі світи.
Холонуть зірки. Але чуйно і зірко,
Лиш ти не холонь-бо
Людинонько-зірко!
Підхоплюють цей заклик І. Драча наші земляки - поет С. Жуковський і композитор Д. Патрича піснею “Калинова вода”:
В гаю розрив-трава пахтіла молода,
А за кущами, наче в насолоду,
Дзвеніла нам вода, калинова вода,
І дарувала рівну прохолоду.
Приспів:
Калинова вода край нашого села
Цілюща і смачна в усі години.
Калинова вода біжить із джерела
Співучого, як серце України.
Нас вечір обіймав, та ще палка любов,
І дзвін отой вплітався в нашу мову.
Час, який з тих днів засмучених прийшов,
А ми все чуєм мову ту чудову!
Приспів:
Кохання, ніби цвіт, в душі не опада,
1 ми частіше подумки вертаєм
Туди, де так дзвенить калинова вода,
Найкраща пісня батьківського краю.
Приспів:
IV. Висновок уроку.
1) Продовження традиції Т.Шевченка та народних дум при зображенні матері-страдниці;