е) наука і техніка [1, с.33-35].
2. Бакалаврат технічний:
а) медицина;
б) промисловість;
в) музика і танці;
г) економічний сектор;
д) сектор інформатики.
У французьких учнів навчальні тижні дуже навантаженні:25 годин у початковій і до 35- в середній. Але в них майже 175 днів канікул [2, с.75-76].
Французька шкільна форма навчання має добру репутацію в світі!
Учні отримують впродовж усіх рівнів шкіл різносторонні знання, мають багато матеріалу для вивчення напам’ять. Під час уроків вчителі часто використовують групову форму роботи учнів. У Франції вважають, що школи мають обмежений зв’язок із зовнішнім світом. Через деякі внутрішні проблеми мало організовується похід у музеї, на вистави та в різні цікаві місця й установи, ознайомлення з якими було б корисним для учнів.
Навчання в школі до 13 років є прогресивним досягненням, але французька система освіти піддається критиці з приводу шкільних невдач: більше ніж 10% молодих людей залишають навчання взагалі, не отримують будь-якого диплому. Школа існує лише для хороших учнів в не зважає уваги на тих, у кого виникають проблеми. Дитина, яка не встигає, повинна залишатися на другий рік.10% залишається на другий рік, навчаються у початковій школі, і тільки 2/3 учнів переходять до середньої “без другого року”.
У школах залишається невирішеним питання нерівності, часто шкальні невдачі пов’язанні із соціальним статусом батьків [2, с.75-76].
3.Вища освіта. Університети. Нині у Франції існує 74 університети й університетські центри, які об’єднують майже 800 навчально-дослідницьких відділень і відділень з підготовки і досліджень належать, до яких належать функціональні об’єднання: інститути (для навчання з одного предмета) і вищі школи (для багатопредметної професійної підготовки)та лабораторії (для проведення досліджень).
Деякі університети мають власні видавництва для публікації актуальнихнаукових праць. Університети дають студентам багатий вибір довгострокових і короткострокових програм навчання, наприкінці якого видаються державні або університетські дипломи. Деякі університетські дипломи можуть мати велику цінність, зокрема, новий диплом магістра, що видається після трирічного навчання, яке починається після першого університетського циклу.
Вони складаються з циклів послідовного ступінчатого навчання за наявності ступеня бакалавра та державних або визнаних дипломів для наступних циклів. До них відносяться програми з вивченням права, філології і гуманітарних наук. Наприкінці циклу видається державний диплом,що, однак, не завжди дає право продовжувати освіту у вищому циклі,але може дати доступ до паралельної підготовки. Як правило кожний цикл, відповідно до своїх цілей, є частиною професійної орієнтації, загальної підготовки, одержання професійноїкваліфікації, наукової роботи, особистого розвитку, підготовки до усвідомлення своїх обов'язків, роботи індивідуально і в колективі.
Вищі педагогічні школи (ВПШ). Чотири ВПШ є державними навчальними закладами технічно-культурної і професійно-підготовчими. Вищі педагогічні школи готують учнів до фундаментальних або прикладних досліджень, викладання в університетах і класах підготовки до вищих та середніх шкіл, до служби в державних і місцевих адміністративних структурах або підприємствах. Вищі педагогічні школи мають багато дослідницьких центрів. Студенти без обмеження допускаються до вступних іспитів відповідно до встановлених умов. Підготовка природничих наук проводиться постбакалаврських класах ліцеїв: вища і спеціальна математика, загальна підготовка за програмою іспитів вищих природознавчих шкіл включаючи сільськогосподарські школи. З філології навчання також проводяться в постбакалаврських класах ліцеїв вищої філології і першого вищого класу, що діляться на три категорії:
- класи з підготовки до вищої педагогічної школи (ВПШ) з класичних мов;
- класи з підготовки ВПШ Фонтене-Сен Клу з сучасних мов;
- класи з підготовки до ВПШ з гуманітарних наук.
Перед тим як бути допущеним до конкурсу, французькі студенти повинні підписати забов’язання залишитися протчгом10 років на державній службі, у системах адміністративно-територіальних одиниць, в їх суспільних установах або на державних підприємствах. Підчас перебування в школі вони проходять навчання в магістратах, що дає змогу одержати найбільшу ступінь ліценціата, магістра і диплом про розширену освіту, що є підготовкою до науково-дослідницької роботи. Значна кількість студентів здають іспити на ступінь “агреже”, що дає допуск до викладання в ліцеях [9, с.98-105].
Навчання у Вищій педагогічної школі триває 4 роки, протягом яких студенти одержують зарплату і вважаються службовцями-стажистами. Під час навчання студенти проводять одне або декілька стажування за рубежем (тривалість стажування не може перевищувати 2 роки).
ВИСНОВОК: Французькій системі вищої освіти характерна велика різноманітність навчальних закладів з міцними традиціями, здатних, насамперед, чітко орієнтуватися при підготовці фахівців на вимоги сьогодення.
Сучасна система французької освіти складалася протягом останніх двох сторіч та вважається однією із самих передових у світі. Основні її особливості - перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх, включаючи іноземців (правда, університети стягують зі студентів номінальну плату). Ще одна особливість - це практично однакова якість навчання як у столиці, так і у провінції.
За останніми даними, число школярів і студентів у Франції перевищило 15 млн. осіб і склало чверть населення країни. У країні близько 7 тис. коледжів, 2600 ліцеїв. На потреби освіти щорічно витрачається 21% державного бюджету. Система освіти - найбільший роботодавець Франції: у ній зайнято більше половини державних службовців [9, с.98-105].
Французька освітня система має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система дипломів та вчених ступенів, особливий розподіл на цикли. І особливе відношення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів.
Зараз Франція посідає третє місце у світі з прийому учнів-іноземців. Навчання кожного такого студента обходиться скарбниці в 35 тис. франків на рік, іноземних студентів зараховують у державні навчальні заклади на тих же умовах, що й власних.
Сучасний стан системи освіти Франції
Вивчення шляхів розвитку освітньої системи Франції свідчить про те, що перші навчальні заклади відносяться до римського періоду, деякі вищі освітні заклади існували ще в кінці першого тисячоліття, але лише Паризький університет надовго став зразком для всієї Європи в організації вищого навчання
Довга низка бурхливих історичних подій зумовила виняткову складність системи вищої освіти Франції, де університети найвищого ґатунку з десятками тисяч студентів об'єднуються з мікроскопічними закладами, потоки багаторічного відбору талановитих учнів на основі відомого принципу меритократизму зі вступом в елітні вищи школи через надвисокі конкурсні бар'єри мирно співіснують з абсолютно вільним записом на більшість факультетів численних університетів. «Студентська революція» кінця 60-х років з епіцентром у Сорбонні призвела до істотного реформування насамперед університетів, що визначило головні риси сучасної вищої освіти країни.
Система сучасної освіти Франції вважається однією з найбільш привабливих для багатьох країн у силу своєї ефективності, що доведена багатьма роками її існування. Ця система багатоступенева та складна. Давайте проаналізуємо основні ступені французької системи освіти на сучасному етапі розвитку країни [9, с.98-105].
Детально описати французькі вищі заклади освіти - непроста справа, бо кількість їх видів набагато більше, ніж в інших країнах. У довідниках Європейського Союзу вказуються адреси аж 1877! Це пояснюється тим, що в переліку зазначено заклади, які в інших країнах входять до системи середньої освіти, наприклад, багато сотень шкіл та училищ професійного навчання (технічні, медсестер тощо) переважно з двохрічними програмами.
До «справжньої» вищої освіти зі вступом після отримання повної середньої в тому ж 1992 р. відносилося 78 університетів, 453 переважно монодисциплінарних вищих закладів освіти з невеликим (кілька сотень) контингентом студентів [10, с.11-15].
Університети є об'єднанням «одиниць (відділень) підготовки та пошуків» з основних дисциплін на чолі з обраними директорами, а також більш звичних нам інститутів і шкіл (технологічних, політичних чи юридичних студій, професіоналізованих, підготовки вчителів, загальної адміністрації чи менеджменту, туризму, зв'язку, преси, соціального й економічного розвитку, міжнародних відносин і багато інших). Не дивно, що одні лише університети присуджують понад десять різних кваліфікацій.
У Франції частина вищої освіти практично повністю відкрита (це переважно університети) і вступ майже зводиться до простого запису на навчання шляхом сплачування символічної суми на витрати канцелярії, інша - «закрита» (домінують неуніверситетські заклади), бо прийом ведеться із суворою селекцією при кількох претендентах на одне місце. Селекційна частина натомість гарантує роботу після отримання диплома. Навчаючись в останньому класі ліцею («терміналі»), учень може звернутись до його ради з проханням на основі досьє вирішити питання вступу в такі види закладів із селективним зарахуванням:
Підготовчі класи, які інтенсивно готують до вступу через жорсткий конкурс у вищі школи Франції; [10, с.11-15]
УніверситетськийТехнологічний Університет для отримання через два роки технологічного диплома, що є насамперед професійною та вигідною для успіху на ринку праці кваліфікацією;
Секцію вищих техників із виходом через два роки на посвідчення «вищого техніка»;