Державне регулювання проблем ціноутворення повинно відбуватися паралельно. По-перше, щоб забезпечити паритетність міжгалузевих відносин; по-друге, для здійснення переходу до гарантованих цін (з урахуванням наступної дефляції аж до урожаю наступного року) на сільськогосподарську продукцію і заставних операцій, як форми пільгового кредитування; по-третє, з метою усунення цінового диктату з боку підприємств, які забезпечують сільське господарство, і певного вирівнювання прибутковості суміжних галузей АПК необхідно проводити жорсткий антимонопольний контроль за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги в поєднанні з вільним ціноутворенням без адміністративного втручання в господарську діяльність в аграрному секторі економіки [46].
Для більш детального аналізу проблеми реалізації сільсько-господарської продукції, в т. ч. і насіння соняшника, треба розглянути канали її реалізації. Так як держава не проводить закупівлю сільськогосподарської продукції за державними контрактами, виключенням є закупівля зерна для державного резервного фонду, виробники вимушені шукати інші шляхи вирішення проблеми вигідної реалізації своєї продукції. У цих умовах позитивним э те, що в Україні відбувається процес організації ринкової інфраструктури, оптових закупівель агропродукції. З прийняттям законів “Про товарну біржу”, “Про фондову біржу та цінні папери”, в Україні утворюється значна кількість бірж, які обирають різні підходи роботи з клієнтами. Так був розроблений механізм зустрічного контракту, суть якого полягає в тому, що виробник насіння соняшника або іншого виду продукції, отримує можливість постачати її під розрахунок матеріально-технічними ресурсами. Інший досвід свідчить про використання товарною біржею застав. Тобто під форвардний контракт на аграрну продукцію укладається один контракт на заставу майна сільгоспвиробника. В інших випадках гарантією виконання контракту виступає вартість так званого брокерського місця. Але таке важливе завдання, як формування цін, біржі не виконують в повній мірі. Особливістю роботи товарних бірж є й те, що зараз укладаються угоди тільки на реальні товари, такі як спот і форвард, ф’ючерсні контракти майже не застосовуються. З цих та інших причин біржі не змогли зайняти належного місця у сфері реалізації.
На фоні цього виникають посередницькі фірми. Які тільки гальмують і збільшують шлях просунення агропродукції, підвищують її ціни для споживачів та присвоюють значну кількість прибутків. Альтернативними шляхами для вирішення цієї проблеми є укладання довгострокових контрактів, реалізація продукції через оптові ринки, створення агропромислових асоціацій та ін.
Кінцевим етапом вирощування соняшника є реалізація насіння культури. На даному етапі визначається оцінка споживчої вартості продукту, формування економічного результату виробничого процесу. Для вигідної реалізації виробленої продукції потрібен всебічний аналіз цієї проблеми і застосування комплексу підходів до її вирішення. Тільки при цьому можна розраховувати на отримання прибутку від реалізації та вести ефективне виробництво взагалі.
Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі питання:
· створити такі умови співробітництва сільськогосподарських товаровиробників та заготівельників (покупців), щоб ціна та обсяг реалізації продукції не залежали від останніх. Це відбувається тому, що гостро постає проблема заборгованості за матеріальні ресурси, використані в процесі виробництва. За таких обставин товаровиробники, щоб прискорити процес реалізації і розрахуватися з боргами, вимушені погоджуватися з усіма умовами покупців;
· вирішити проблему диспаритету цін;
· прискорити процес формування інфраструктури ринків через створення і розширення маркетингової мережі збуту сільськогосподарської продукції від виробника до споживача;
· удосконалити механізм реалізації продукції за рахунок укладання довгострокових контрактів держави із сільськогосподарськими товаровиробниками
· ужити заходів щодо формування цивілізованого біржового ринку продукції сільського господарства в т. ч. і насіння соняшника шляхом створення законодавчо нормативної бази і умов, які забезпечують торгівлю за реальними цінами; запровадити нові біржові технології, адаптовані до умов сучасного господарювання [40].
Отже можна зробити висновки що обрання найбільш вигідного каналу реалізації, дасть змогу збільшення прибутку за рахунок більшої ціни реалізації.
Для того щоб детальніше висвітлити структуру та канали реалізації насіння соняшнику в СГ ТОВ “Хлібопродукт”, розглянемо таблицю 3.5.
З даних таблиці видно що на протязі досліджуваних років помітна тенденція до збільшення реалізації продукції за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам), в структурі реалізації вона в 2007 році становила 64,9 % або 9299,7 ц, що на 8,2 % менше ніж в 2003 році. Не істотно, але збільшився продаж насіння соняшника переробним підприємствам порівняно з 2003 в звітному році кількість проданої продукції за цим каналом збільшилась 427,4 ц.
Таблиця 3.5. Обсяг і структура реалізації насіння соняшника
| Канали реалізації | Роки | 2007 р. +,- до 2003 р. | ||||
| 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | ||
| центнерів | ||||||
| Переробним підприємствам | 106,6 | 186,5 | 195,3 | 418,3 | 3728 | 3497,2 |
| На ринку | 1359,2 | 1260,7 | 919,8 | 1102,8 | 1134,6 | -224,6 |
| Населеню | 326,5 | 231,3 | 157,5 | 161,6 | 155,7 | -170,8 |
| За іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам) | 4870,7 | 5781,5 | 5027,4 | 7824,3 | 9299,7 | 4429 |
| % | ||||||
| Переробним підприємствам | 1,6 | 2,5 | 3,1 | 4,4 | 26 | 24,4 |
| На ринку | 20,4 | 16,9 | 14,6 | 11,6 | 8 | -12,4 |
| Населеню | 4,9 | 3,1 | 2,5 | 1,7 | 1,1 | -3,8 |
| За іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам) | 73,1 | 77,5 | 79,8 | 82,3 | 64,9 | -8,2 |
Збільшення по даних каналах відбулося за рахунок зменшення реалізації насіння соняшнику населенню – 170,8 ц та що є досить негативним, на ринку – 224,6, тому що ринкова ціна в більшості випадках так і безпосередньо для нашого підприємства є вищою ніж за іншим каналами реалізації.
Для того щоб практично підтвердити дану тезу розглянемо ціни реалізації по кожному каналу реалізації, так як зміниться прибутковість при вирощуванні даної культури, при змінні питомої ваги реалізації насіння соняшнику на ринок. Для більш детальнішого аналізу даної пропозиції розглянемо дані приведені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 Резерви отримання додаткових грошових надходжень внаслідок вдосконалення структури реалізації насіння соняшника
| Канали реалізації соняшника | Фактичні результати 2007 р. | Проектний варіант | ||||||||||
| ціна реалізації 1 ц, грн. | обсяг реалзо-ваної продук-ції, ц | виручка від реаліза-ції, тис. грн. | Обсяг реалізації насіння соняшника при питомій вазі ринкового каналу реалізації, % | Виручка від реалізації при різній питомій вазі ринкового каналу реалізації, тис. грн. | Додаткові грошові надходження внаслідок вдосконалення структури реалізації соняшника, тис. грн. | |||||||
| 30 | 40 | 50 | 30 | 40 | 50 | 30 | 40 | 50 | ||||
| Переробним підприємствам | 70 | 3728 | 261 | 3728 | 3728 | 3728 | 261 | 261 | 261 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| На ринку | 76,5 | 1134,6 | 86,8 | 3337,2 | 4449,6 | 5562 | 255,3 | 340,4 | 425,5 | 168,5 | 253,6 | 338,7 |
| Населеню | 65 | 155,7 | 10,1 | 155,7 | 155,7 | 155,7 | 10,1 | 10,1 | 10,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| За іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам) | 70 | 9299,7 | 651,0 | 7097,1 | 5984,71 | 4872,3 | 496,8 | 418,9 | 341,1 | -154,2 | -232,0 | -309,9 |
| Разом | 70,4 | 14318 | 1008 | 14318 | 14318 | 14318 | 1053,2 | 1070,4 | 1087,7 | 44,3 | 61,5 | 78,8 |
З даних таблиці видно, що дійсно підприємству більш вигідніше реалізовувати свою продукцію на ринку, так як ціна реалізації вище ніж за іншими каналами. Нами було запропоновано три варіанти збільшення питомої ваги каналу реалізації соняшника, а саме до 30, 40, 50 %, на скільки змінилась виручка розглянемо в проектних даних таблиці.
За результатами проведеного факторного аналізу ми бачимо, що при збільшенні питомої ваги досліджуваного каналу реалізації значно збільшується і виручка від реалізації насіння соняшнику. Так при тому ж валовому зборі, але при зміні в структурі реалізації питомої ваги продажу через ринок відповідно до 30, 40 та 50%. При 30 % виручка становитиме 1053,2 тис. грн. При 40 та 50 % виручка відповідно становитиме 1070,4 та 1087,7 тис. грн. що дасть приріст грошових надходжень в сумі 61,5 та 78,8 тис. грн. Отже, нами було доведено що при збільшенні частки продажу на ринок підприємство отримає більше коштів ніж при фактичній структурі, якої раніше додержувалося підприємство. Безперечно, СГ ТОВ “Хлібопродукт” могло б розширити частку за рахунок зменшення продажу населенню, так як ціна реалізації за даним каналом є найнижчою, але це неможливо зробити, тому що в підприємства є зобов’язання відпускати певну кількість продукції населенню. Тому ринкову частку продажу треба розширювати за рахунок зменшення такого каналу, як інші канали реалізації, яка є досить вагомою в структурі та менш привабливою з погляду ціни.
Висновки та пропозиції
Соняшник є однією з головних олійно-білкових культур світового землеробства, важливим джерелом виробництва олії і шроту. Він відіграє особливу роль у поліпшенні фінансового стану сільськогосподарських підприємств у період подолання економічної кризи і переходу до ринкових відносин. Економічна сутність стабільного виробництва соняшнику полягає в тому, що воно завжди є досить прибутковим, а продукти переробки соняшнику є конкурентоспроможними на внутрішньому та світовому ринках. У багатьох аграрних підприємствах соняшник забезпечує 40-60 % прибутку від реалізації продукції рослинництва.