Тепер олійний соняшник поширений на всіх континентах земної кулі. За даними ФАО, світова площа його посівів становить понад 14,5 млн га. На великих площах його висівають в Україні, Аргентині, США, Китаї, Іспанії, Туреччині, Румунії, Франції та багатьох інших державах.
Посіви соняшнику в Україні займають понад 2 млн га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.
Середня врожайність соняшнику в Україні в останні роки становила 16- 18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник вирощують за прогресивною технологією, — по ЗО ц/га і більше, а в умовах зрошення — 38,7 - 40 ц/га.[18 ст. 49-61.]
Для написання курсової роботи була вибрана саме ця тема, тому що в Зміївському районі соняшник є дуже важливою технічною культурою.
Завдання курсової роботи є:
1. Проаналізувати посівні площі соняшника у Зміївському районі..
2. Проаналізувати динаміку урожайності соняшника в Зміївському районі за останні 10 років ( 1997-2006 )
3. Проаналізувати валові збори соняшника у Зміївському районі та фактори , що впливають на їх зміну.
4. Визначити шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів соняшника.
1.Аналіз посівних площ соняшника
Земля – головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа супільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. На відміну від усіх інших засобів виробництва, які зазнають фізичного і морального зносу і стають непридатними для дальшого використання, земля є вічним засобом виробництва. Ця особливість землі зумовлена такою важливою її властивістю, як родючість, що є основою теорії раціонального введення землеробства.
Родючість землі – це здатність грунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Зростання продуктивності землі досягається систематичним підвищенням родючості грунту на основі природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють природну, штучну і економічну родючість грунту.
Природна родючість грунту характеризується запасом поживних речовин, що створився в результаті природного процесу грунтоутворення.
Штучна родючість грунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства.
Економічна родючість грунту – це сукупність його природної і штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил.
Земельний фонд України включає всі землі в межах іі території, тобто сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, а також землі під водою. Власність на землю в Україні має державну натуральну форму та приватну форми. Всі форми власності на землю є рівноцінними і рівноправними. Відповіно до цільового призначення всі земельні резерви поділяються на такі резерви:
· землі сільськогосподарського призначення;
· землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);
· землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;
· землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
· землі лісового фонду;
· землі запасу.
Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним називається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим – до 3 років і довгостроковим від 3-25 років.
Земельні угіддя – це ділянки землі, які відрізняються природними властивостями і способом господарського використання, їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські.
До сільськогосподарських належать угіддя, які використовуються для виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Це рілля, перелоги, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження. До несільськогосподарських угідь належать землі, вкриті лісом, деревночагарникові насадження (в тому числі полезахисні смуги), землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями і дворами та інші землі, непридатні для використання у сільському господарстві. [2 ст.25-27]
Під структурою земельних угідь розуміють питому вагу окремих видів угідь у загальній земельній площі. Її виражають, як правило, у відсотках. Щоб визначити, який відсоток становить площа даного виду угідь, її слід поділити на загальну земельну площу і знайдені дані помножити на 100. земельних угідь
Посівною називають площу ріллі або інших розорених угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарсбких культур. Розміри посівних площ обчислюють по окремих культурах, а по кожній культурі – за господарським призначенням. Наприклад, посівну площу кукурудзи визначають окремо на зерно і силос та зелений корм. Посівні площі однорідних і багаторічних трав поділяють на посіви, призначені на насіння, сіно, зелений корм і випас.
Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських культур, яка становить їх розподіл на групи за різними якісними ознаками. За біологічними особливостями польові культури поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні і багаторічні.
За виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох, тощо), технічні (цукрові буряки, льон-довгунець, тощо), картопля і овочебаштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині, тощо), кормові культури (кормові коренеплоди, силосні культури, однорічні і багаторічні трави тощо), сидеральні культури (люпин та ін.), які висівають на зелене добриво.
Міжрядними називають посіви в міжряддях просапних культур або садів. Ці посіви не включають у загальний підсумок посівної площі, а обчислюють окремо в перерахунку на суцільні посіви за середніми нормами висіву. Посів у міжряддях садів включають у посівну площу відповідної культури і в загальну посівну площу у фактичному розмірі.
Повторними називають посіви ярих культур проведені після збирання основної культури для одержання у поточному році другого врожаю, їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають.
Посіви попередніх культур, проведять на розораних сіножаттях і пасовищах з метою підготовки грунту для посіву багаторічних трав,включають у загальну посівну площу відповідної культури.
Проміжними є посіви озимих культур на зелений корм, по яких до закінчення заключного обліку посівних площ проведено посіви ярих культур. У загальну посівну площу проміжні посіви не включають.
Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну двічі.
Аналізуючи структуру і структурні зрушення посівних площ, обчислюють питому вагу посівів окремих культур або їх груп у загальній площі всіх посівів.
Статистика аналізує структуру посівних площ по окремих господарствах, адміністративних районах, зонах, підзонах. Крім того показники структури аналізують як у цілому по всій площі посіву, так і по окремих групах культур (зернові, технічні, картопля і овочево-баштанні, кормові).[19 ст. 257-261.]
Динаміку структури посівних площ основних сільськогосподарських кульутур Зміївського району проведено в Таблиці 1.1
Таблиця 1.1
| № п/п | Культура | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 у % до | ||||
| Тис.га | Структура,% | Тис.га | Структура,% | Тис. га | Структура,% | 2004р | 2005р | ||
| 1 | Зернові та зернобобові | 16.6 | 27 | 17.4 | 30 | 21.4 | 34.5 | 128.9 | 122,9 |
| 2 | Соняшник | 4.9 | 8 | 5.6 | 9.6 | 5.1 | 8.2 | 104,1 | 91,1 |
| 3 | Цукровий буряк | 0.3 | 0.5 | 0.2 | 0.4 | 0.8 | 1.3 | 266.7 | 400 |
| 4 | Картопля та овочі | 39.7 | 64.5 | 35.3 | 60 | 34.7 | 56 | 87.4 | 98,3 |
| Разом | 61.5 | 100 | 58.5 | 100 | 62 | 100 | х | х | |
Висновок:з наведеної таблиці видно ,що найбільшу питому вагу у посівній площі Зміївського району протягом останніх трьох років становить картопля та овочі відповідно з 2004 по 2006 роки складає 39.7 тис. га.(64.5%);35.3 тис.га (60%) та 34.7 тис.га (56 %).
Друге місце займає посівна площа зернових та зернобобових : у 2004р.-16.6 тис. га,тобто 27% від загальної посівної площі , у 2005 році -17.4 тис.га ,тобто 30 % ,і у 2006році – 21.4 тис. га ( 34.5 % ).
Досліджуваний нами соняшник займає третє місце в загальній посівній площі Зміївського району. Відповідно у 2004 році -4.9 тис. га (8.1 %); у 2005 році- 5.6 тис. га (9.6%) ; у 2006 році- 5.1 тис. га ( 8.2 % ).
А найменшу питому вагу у структурі посівних площ займає цукровий буряк відповідно за 2004-2006роки : 0.3 тис. га( 0.5 %);0.2 тис. га (0.4 % );0.8 тис. га (1.3 % ).
Порівнюючи площі 2006 року з 2004 та 2005 роком , ми спостерігаємо ,що господарства Зміївського району збільшували площі зернових, цукрового буряка та соняшника . але зменшували посівні площі овочів та картоплі Порівняно з 2004 роком площі зернових збільшилися на 28.9 % ,соняшника на 4.1 % ,а цукрового буряка на 66.7%;з 2005 роком площа зернових збільшилася на 22.9 % ; площа цукрового буряка на 300% , але зменшилася площа соняшника на 8.9% Щодо площі картоплі та овочів , то вона зменшилася порівняно із 2004 роком на 12..6% ,а порівняно із 2005 на 1.7 %.