Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області (стр. 6 из 8)

У 2004 році виробництво валового збору порівняно із базисним періодом -2001 роком зросло на 7.2 тис. ц , в тому числі за рахунок урожайності на 2.3 тис. ц , а за рахунок посівної площі на 4.9 тис. ц.

У 2005 році валовий збір порівняно із базисним 2001 роком зріс 50.2 тис. ц , в тому числі за рахунок урожайності на 30.4 тис. ц, а за рахунок посівної площі 19.8 тис.ц.

У 2006 році валовий збір зріс порівняно із 2001 роком на 48.1 тис.ц , в тому числі за рахунок урожайності на 3.8 тис. ц , а за рахунок посівних площ на 44.3 тис. ц.

Метод індексів використовується в тому випадку , коли аналізують виконання плану та вплив факторів на валовий збір по групі однорідних культур . При цьому необхідно відмітити , що на валовий збір по групі однорідних культур буде впливати 3 фактори :

1. Рівень урожайності .

2. Структура посівних площ.

3. Розмір посівної площі.

Спочатку визначаємо середню планову та фактичну урожайності культур, за формулами :

Для середньої планової

Для середньої фактичної

Після визначення середньої урожайності розраховують індекси урожайності, структури посівних площ , розмірів посівних площ.

В статистиці визначають 2 індекси урожайності .

1. Індекс урожайності змінного складу .

2. Індекс урожайності фіксованого ( постійного ) складу.

Індекс середньої урожайності визначається відношенням фактичної середньої урожайності до планової середньої урожайності .

Індекс урожайності постійного складу визначають діленням фактичного валового збору на умовний валовий збір ,який розраховуючи виходячи із фактичного розміру посівної площі і планової урожайності.

Таким чином необхідно відмітити , що на середню урожайність по групі однорідних культур впливають 2 фактори :

1. Урожайність ( чим вища урожайність окремих культур , тим вища і середня урожайність по групі цих культур ).

2. Структура посівних площ ( чим вища питома вага високоурожайних культур , тим вища середня урожайність по групі цих культур.

При цьому розраховані 2 індекси урожайності показали , що 1-й індекс урожайності змінює фактичну середню урожайність , порівнюючи з плановою середньою урожайністю за рахунок обох факторів , тобто за рахунок зміни урожайності окремих культур і за рахунок зміни структури посівних площ.

Другий індекс урожайності ( індекс постійного складу ) показує зміну фактичної середньої урожайності в порівнянні з плановою за рахунок лише 1 фактора – зміни урожайності окремої культури.

Індекс структури посівних площ визначаємо за формулою :

Таким чином , оскільки на середню урожайність по групі однорідних культур впливає , як урожайність окремих культур так і структура посівних площ , то індекс середньої урожайності буде дорівнювати добуткові індексу урожайності постійного складу на індекс структури посівних площ.

Індекс розміру посівних площ визначається шляхом ділення фактичної посівної площі на планову посівну площу.

Індекс валового збору визначаємо як відношення фактичного валового збору до планового.

Таким чином , як відмічалося раніше на валовий збір по групі однорідних культур впливають 3 фактори . Взв’язку з цим індекс валового збору буде дорівнювати добутку індексу урожайності постійного складу на індекс структури посівних площ на індекс розміру посівних площ.

[1ст. 210-221.]

Таблиця 3.3

Розрахункові дані для індексного аналізу.

Культура	Посівна площа. га		Урожайність, ц∕га		Валовий збір , ц
	2005	2006	2005	2006	2005	2006	Умовний
Соняшник	8.6	5.1	9.9	16.2	85.1	83	50.5

1.Визначаємо середню планову та фактичну урожайність соняшника:

Планова =

ц/га

Фактична=

ц/га.

2.Розраховуємо індекс середньої урожайності:

3.Розраховуємо індекс фіксованого (постійного) складу :

4.Визначаємо індекс структури посівних площ :

5.Визначаємо індекс середньої урожайності ,взалежності від індексу структури посівних площ та індексу урожайності постійного складу :

6.Розраховуємо індекс розміру посівних площ:

%

7.Визначаємо індекс валового збору :

=0.976=97.6%

8. Виявимо взаємозв’язок індексів:

Визначимо абсолютну зміну валового збору та факторів ,що на нього впливають.

9.Загальна зміна валового збору складає :

10.Зміна валового збору ,за рахунок урожайності складає:

тис. ц/га

11.Зміна валового збору за рахунок зміни структури посівних площ складає:

тис.ц/га

12.Зміна валового збору за рахунок розміру посівних площ складає :

тис. ц/га

13.Звіремо точність розрахунків :

Висновок: таким чином на основі проведеного індексного аналізу нами було встановлено , що фактично валовий збір соняшника в звітному році порівняно з базисним зменшився на 2.4%,що становить (-2.1) тис.ц.Зарахунок зміни середньої урожайності валовий збір зріс на 64.6%, що становить 32.5 тис. ц, за рахунок зміни структури посівних площ валовий збір не змінився, а за рахунок зміни розміру посівних площ зменшився на 40.7%, що становить (-34.6) тис. ц.

Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

Усі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. Так, урожайність сільськогосподарських культур залежить від обсягу та інтенсивності агротехнічних заходів, продуктивність тварин – від рівня і якості годівлі, продуктивність праці – від впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний, або статистичний).

Функціональним називаються зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кілька значень результативної ознаки (функції). Прикладом такого зв’язку є залежність між довжиною і радіусом кола, площею і стороною кввадрата. Функціональна залежність виявляється у кожному окремому випадку абсолютно точно і виражається за допомогою аналітичних формул.

У суспільно-економічних процесах функціональні зв’язки трапляються дуже рідко, причому як поодинокі випадки, що відображають взаємозплежність тільки окремих сторін складних явищ. Так, заробітна плата робітника почасово формою оплати дорівнює добутку денної ставки на відпрацьований час.

Досліджуючи взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв’язку не має суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки, наприклад зв’язок між дозами внесених добрив і урожайністю сільськогосподарських культур. При тих самих дозах добрив урожайність на різних ділянках буде не однакова, оскільки урожайність залежить не тільки від добрив, а й від сорту, своєчасності і якості агротехнічних заходів, кількості опадів, температури тощо.