На відміну від функціонального зв’язку корельційий зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак. Він грунтується на законі великих чисел, який виявляється у масовому процесі, як тенденція до зростання чи зменшення результативної ознаки залежно від відповідної зміни факторної ознаки.
Кореляція, за допомогою якої вивчається вплив на величину результативної ознаки двох і більше факторних ознак, називається множинною. При вивченні множинної кореляції можна застосувати як прямолінійні, так і криволінійні рівняння регресії.
Багатофакторні регресійні моделі дають змогу оцінювати вплив на досліджувану результативну ознакукожного із факторів рівняння при фіксованому значенні (на середньому рівні) інших факторів. При цьому важливою умовою множинної кореляції є відсутність між факторами функціонального зв’язку.
Найскладнішим питанням при кореляції є вибір форми зв’язку і відповідного математичного рівняння множинної регресії. Вибір типу функції повинен грунтуватися на теоретичному аналізі досліджуваного явища або на досвіді попередніх аналогічних досліджень. Враховуючи, що будь-яку функцію багатьох змінних логарифмуванням можна звести до лінійного виду, рівняння множинної регресії частіше будують у лінійній формі.
У загальному вигляді формула лінійного рівняння множинної регресії така:
yx = a0+a1x1+a2x2+…an+xn
де yx – теоретичні значення результативної ознаки;
a0, a1 ... an - параметри рівняння;
x1, x2 ... xn – факторні ознаки.
Окремі коефіцієнти регресії цього рівняння характеризують ступінь впливу відповідного фактора на результативний показник при фіксованому значенні інших факторів. Вони показують, наскільки зміниться результативний показник при зміні віжповідного фактора на одиницю. Вільний член рівняння (а) не має економічного змісту і не інтерпетується.[2ст. 158-162.] Коефіцєнт кореляції обчислимо за допомогою комп’ютера і введених даних таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
| Роки | Урожайність, ц∕га | Кількість внесених добрив, ц діючої речовини . |
| 1 | 2 | 3 |
| 1997 | 11.6 | 1.3 |
| 1998 | 10.3 | 1.7 |
| 1999 | 7.1 | 1.4 |
| 2000 | 12.4 | 1.8 |
| 2001 | 7.6 | 1.52 |
| 2002 | 9.6 | 1.56 |
| 2003 | 8.1 | 0.9 |
| 2004 | 8.6 | 1.0 |
| 2005 | 9.9 | 1.6 |
| 2006 | 16.2 | 2.2. |
Ми отримали слідуюче рівняння множинної рересії :
У(х) = 9.57 + 1.48 х
Це означає що при збільшенні кількості внесених добрив на 1 га на 1ц діючої речовини урожайність зростає на 1.48 ц/га.
Валову продукцію сільського господарства обчислюють за методом валового обороту, тобто до її складу включають вартість продукції власного виробництва поточного року (насіння, корми), яка була використана на виробничі потреби у тому самому році. Визначають її в поточних і порівнянних цінах. Показник валової продукції у порівнянних цінах використовують для вивчення динаміки обсягу продукції, рівня продуктивності праці та виробництва на одиницю земельної площі і душу населення. Порівнянні ціни обчислюють як середньозважені ціни товарної і нетоварної частини валової продукції сільського господарства відповідного року.
Важливими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість товарної(реалізованої). Товарна( реалізована) продукція є частиною валової продукції, яка реалізується підприємствами і господарствами на сторону. До її складу включають продукцію, реалізовану державним, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, на колгоспному ринку, продану в порядку міжгосподарських виробничих зв'язків, а також продукцію, реалізовану у рахунок оплати праці, використану для громадського харчування і погашення натуральних позичок (на насіння, фураж).
Рівень товарності продукції є одним з основних показників ефективності сільського господарства. Він визначається відношенням реалізованої продукції до виробленої, виражене у відсотках.Рівень товарності соняшника в Зміївському районі за досліджуваний період наведено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5.
| Показники. | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 у % до | |
| 2002 | 2005 | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Вироблено, ц | 46.0 | 54.3 | 42.1’ | 85.1 | 83.0 | 180 | 97.5 |
| Реалізовано, ц | 21.0 | 28.0 | 26.0 | 31.0 | 31.0 | 329 | 223 |
| Рівень товарності, % | 45.7 | 51.6 | 61.8 | 36.4 | 36.4 | 79.6 | 100 |
Висновок:Як видно з таблиці найвищий рівень товарності соняшника в Зміївському районі спостерігався в 2004 році -61.8%, а найнищий в 2005 та 2006 роках – 36.4%.Порівнюючи 2006 рік з 2002 та 2005 роками , ми спостерігаємо , що рівень товарності соняшника в 2006 році зменшився в порівнянні з 2002 роком на 20.4%, порівняно з 2005 роком взагалі не змінився.
Основним напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його ефективності є інтенсифікація галузі. Головне завдання – значне підвищення врожайності і олійності соняшника.
На урожайність будь-яких сільськогосподарських впливають дві групи факторів:
· економічні;
· природні.
До економічних факторів належить наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів, тобто робочої сили, меліоративних споруд, сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослин від шкідників.
А до природних відносяться ті фактори, котрі не залежать від людини, до них відносять: якість грунтів і показники кліматичних (за тривалий період) та метереологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов.
Соняшник відзначаються порівняно високою потенціальною врожайністю. Основною причиною низької врожайності цукрових буряків у господарствах України є переважання екстенсивних форм ведення виробництва соняшника.. За рахунок збільшення врожайності соняшника можна значно скоротити посівні площі під культурою, вдосконалити розміщення виробництва соняшника і оптимізувати сировинні зони олійних заводів, більш раціонально використовувати матеріальні засоби галузі, транспорт і трудові ресурси, щоб забезпечити великий народногосподарський ефект.[24 ст. 344-347.]
У господарствах Зміївського району необхідно здійснити такі основні заходи щодо збільшення виробництва соняшника.:
1. Впровадження системи машин для комплексної механізації
2. Повне забезпечення мінеральними добривами.
3. Дальший розвиток селекції і поліпшення насінництва соняшника
4. Удосконалення технології і організації їх виробництва.
5. Розвиток агропромислової інтеграції в олійному підкомплексі АПК.
Важливим напрямом збільшення виробництва соняшника і підвищення його економічної ефективності є впровадження інтенсивних та індустріальних технологій. Вони включають комплекс агротехнічних заходів інтенсивного вирощування соняшника на основі досягнень науково-технічного прогресу і передової практики.
Індустріальна технологія виробництва соняшника можлива в умовах високої культури землеробства і за наявності відповідної системи машин. При впровадженні індустрільної технології вирощування соняшників істотне значення мають проведення робіт з догляду за посівами в оптимальні строки, максимальне знищення бур’янів агротехнічними заходами і хімічними засобами, збирання врожаю потоковим і потоково-перевалочним способами.
Індустріальна технологія виробництва соняшників нерозривно пов’язана з розвитком селекції і поліпшенням організації насінництва. Господарства необхідно забезпечити насінням високопродуктивних однонасінних сортів з високою схожістю, що забезпечують сталі і високі врожаї соняшника та збільшує вихід олії з площі посіву.
Інтенсифікація господарства неможлива без комплексної механізації. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування соняшника і забезпечує зростання продуктивності при виробництві олії Забезпеченість господарств надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехніні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності соняшника
Комплекса механізація – основа підвищення продуктивності праці в господарстві.
Основою високої економічної ефективності індустріальної технології є те, що при виконанні найбільш трудомістких робіт з формування густоти насаджень, догляду за посівами і збиранню кошиків практично не застосувається ручна праця. Підвищення технічної оснащенності дає змогу виконати всі роботи у найкращі агротехнічні строки, а отже, збільшити врожайність соняшника.
На основі комплексного використання всіх факторів (вище вказаних) формується інтенсивна технологія виробництва соняшника. Вона передбачає виконання комплексу агротехнічних і організаційних заходів, спрямованих на одержання високих врожаїв. Економічна ефективність технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додаково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у виробництві.