Зменшення витрат палива та збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання озимої пшениці (стр. 5 из 10)
Тнт,Тнмк,Тнзч – річне нормативного завантаження відповідно енергетичного засобу, сільськогосподарської машини – знаряддя к-го виду й зчіпки [7], год;
Ст = 0,01×25000 (1,25+7+22)/1350=7,7 грн/год.
Смк = 0,01×5000(12,5+27+0)/480=4,1 грн/год
Sпмм = gw×Цпмм,(2.42)
де Цпмм – комплексна ціна ПММ, що враховує вартість як основного палива, Цпмм = 5,7 грн/кг.
Sпмм = 22,1× 5,7=66,3 грн/га,
Sзп = Кз( Кнк× mm× Ym+ mg×Yg) / Wнзм,(2.43)
де Кз – коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату (соцстрах, пенсії й ін.), Кз = 1.52;
Кнк – коефіцієнт, що враховує надбавку до зарплати за класність: 1-й клас - Кнк = 1.2 і 2-й клас - Кнк = 1.1;
mm, mg – кількість на агрегаті відповідно механізаторів й допоміжних робочих, люд;
Ym, Yg – змінна тарифна ставка відповідно для механізатора і для допоміжного робочого за тарифним розрядом [9, 10], грн./зміну.
Sзп = 1,52(1,2 ×1×7,5 + 1×0) /5,3=2,58 грн/га.,
2.2.5 Порівняльна оцінка варіантів агрегатів.
Порівняльна оцінка варіантів агрегатів виконується за результатами попередніх розрахунків, що подаються в додатках В, Г, Д, Е, по кожній із заданих операцій.
2.5.6 Вибір решти агрегатів
Для операцій, що виконуються у технологічному потоці (наприклад, для передпосівного обробітку, транспортування насіння й добрив і посіву) доцільно застосовувати трактори різних марок, щоб уникнути пікової потреби в якій-небудь марці трактора.
Кількість машин – знарядь в агрегаті і типові норми виробітку і витрачання палива приймаються з довідкової літератури [9, 10] з урахуванням глибини обробітку, норми внесення матеріалу (врожайності), довжини гону, типу ґрунту і ухилу поверхні полів та інших факторів. Марка зчіпки вибирається за умови можливості приєднання необхідної кількості машин –знарядь.
2.3 Розробка технологічної карти на вирощування та збирання озимої пшениці
2.3.1 Заготовка таблиці технологічної карти
Таблиця технологічної карти має 24 графи, із яких 1...15 заповнюється вихідними даними, що вже прийняти вище. Тривалість роботи за добу спочатку приймається рівним 14 годин в одну зміну. Технологічна карта наведено у вигляді таблиці додаток А.
2.3.2 Розрахунок параметрів виконання сільськогосподарських операцій.
1) Обсяг роботи у фізичних одиницях, виконуваний агрегатом і-го виду на j-й технологічній операції (графа 4), од.
Uфji = Fji ·Pj,(2.44)
де Fji – загальна площа полів, з яким зв’язане виконання j-ї операції і- им видом агрегатів, га;
Pj – агротехнічний показник обсягу j-ї операції: для польових робіт Pj= 1; для стаціонарних робіт Pj = Нj і для транспортних робіт Pj=Нj ·lj ;
Нj– норма внесення (збору) технологічного матеріалу на j-й операції, т/га;
lj - відстань транспортування технологічного матеріалу на j-й операції, км;
Так, для операції № 4 “Оранка”:
Uф14 = 350·1= 350 га
2) Кількість нормозмін (графа 11):
nнмзji = Uфj/Wтзмji(2.45)
де Wтзмji – змінна норма виробітку агрегату і- го виду на j-й операції, од;
Так, для операції № 4 “Оранка”:
nнмзji= 350/ 5,5 = 63,63 нормозміни.
3) Кількість агрегатів (графа 9).
Необхідна кількість агрегатів визначається по формулі:
,(2.46)де Даj – тривалість агрострока на j-й операції в днях;
Тдj – тривалість робочого дня на j-й операції; приймається рівною 7 (в одну зміну), 10 (в повітрі зміни) годин в залежності від ступню напруженості в роботі, часу року і виду операції;
krji, kнj – коефіцієнти, що враховують технічну готовність і-го виду сільськогосподарського агрегату на j-й операції і метеорологічні умови під час проведення j-ї операції (якщо тривалість агрострока на j-ій операції не перевищує 10 днів і агрегат простий за складом, то приймається krji=1; якщо ж Даj>10 днів і якщо агрегат складний, то krji варто зменшити до 0,9; kнj= 0,8...1,0).
У випадку, коли розрахункова кількість агрегатів пaji приводить до “пікової” потреби в якій – не будь марці машини, проводиться частковий чи повний перехід на інший агрегат, у якого експлуатаційні показники трохи гірші.
Так, для операції № 4 “Оранка”:
шт. 
(2.47)У формулі (2.46) значення Тдji вибирається з наступних розумінь; якщо операція є потоковою, тобто виконується в зв'язку з іншими операціями (наприклад, транспортування насіння і посів), то для всього потоку Тдji повинно бути однаковим, причому рівним найбільшому його значенню в потоці; якщо операція може бути виконана в одну зміну, тобто по 14 годин на день і це не вимагає додаткових агрегатів, то роботу варто планувати в одну зміну.
Так, для операції № 5 “Культивація передпосівна”:
Дрji= (20·63,63) /(7·14·1·1) = 15,99 ≤ 20 = Даj.
4) Потреба в робочій силі ( графи 11, 12 і 13)
(2.48)де Naj – кількість видів агрегатів, що виконують j- ту технологічну операцію; maji – кількість робітників на j-ої технологічної операції ( окремо для механізаторів і для допоміжних робітників, див. гр. 10, 11 і 12);
nззмji – кількість разів змін за добу персоналу на і-му виді агрегатів j-ї операції;
nзнji= {1, якщо Тдji≤ 10 год
2, якщо Тдji≤ 10 год.(2.49)
Так, для операції № 4 “Оранка”:
nззмji= 1;
mв= 1·1·1 = 1.
2.3.3 Витрати палива, кг
,(2.50)Так, для операції № 4 “Оранка”:
2.3.4. Витрати праці , люд.-год.
(2.51)
Так, для операції № 4 “Оранка”:
Зпв = 14·63,63×(1+0) = 890,91 люд.-год
2.3.5 Розрахунок підсумкових значень
За графами: кількість нормозмін, витрата палива, заробітна платня, витрати парці підбиваються підсумки.
2.3.6 Побудова графіка виконання механізованих робіт
Технологічні карти на виробництво с.-г. культури разом із графіком виконання операцій дозволяють:
1) чітко регламентувати й узгоджувати обсяги робіт за усіма операціями;
2) визначати потребу в технічних, матеріальних та трудових ресурсах під час виробництва с.-г. культури;
3) визначати оплату праці персоналу, а також обсяг і вартість транспортних та інших послуг;
4) визначати витрати праці та прямі витрати коштів на весь обсяг робіт, на одиницю площі та врожаю готової продукції (основної й допоміжної).
Висновок по розділу
1. На підставі проведених розрахунків було встановлено, що найкращі такі варіанти агрегатів: оранка – трактор Т-150 + ПЛН-5-35; суцільна культивація з боронуванням – трактор Т-150 + 2 КПС-4 + 8 БЗСС-1,0 + С-11У; посів з внесенням мінеральних добрив – трактор Т-150 + 2 СЗ-5,4 + СП-11; пряме комбайнування – комбайн ДОН-1500.
2. Розроблена технологія і організація виробництва озимої пшениці за прогресивною технологією. Набраний комплекс із 25 технологічний операцій при виконанні їх в задані агростроки з високою якістю має забезпечити отримання заданої врожайності 45 ц/га.
4. Технологічна карта на вирощування й збирання озимої пшениці подана на аркуші разом з графіком виконання механізованих робіт. На їх підставі визначено склад системи машин і склад механізованої ланки з виробництва озимої пшениці. Система машин нараховує 52 одиниці техніки, з якої тракторів – 5 (Т-150К – 1 шт., Т-150 – 2 шт., МТЗ-80 – 2 шт., зернозбиральний комбайн ДОН-1500 – 1шт.) і 47 одиниць різних сільськогосподарських машин (18 найменувань).
тракторний жниварка пшениця
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ МОДЕРНІЗОВАНОЇ ЖНИВАРКИ ЖВР-10
3.1 Призначення машини й область застосування, вимоги, пропоновані до конструкції
Дана валкова жниварка призначена для скошування зернових культур з утворенням одинарних валків з однаковим розташуванням колось у них.
Жниварка причіпна, фронтальна навішується на енергозасіб спеціальний. Застосовується в степовій і лісостеповій зоні з рівнинним рельєфом при будь-якій густоті хлібостою.
Стебла зернових культур у валку повинні бути розташовані під кутом ± 20...30о до осі валка з рівномірним розподілом колось по його ширині.
Валки повинні бути прямолінійними і розміщені на такій відстані, щоб не утруднялася робота комбайна з підбирачами.
3.2 Обґрунтування пропонованої модернізації й опис пристрою конструкції
Пропонована жниварка забезпечує утворення одинарного валка за один прохід, містить рами з апаратом, що ріже, валкостворюючий транспортер, виконаний із двох рознімних секцій.
Метою модернізації є розширення функціональних можливостей валкової жниварки і можливістю навішення її на СК-5 «Нива».
Зазначена мета досягається тим, що рами двох секцій транспортера виконані пересувними уздовж апарата, що ріже, і постачена реверсним механізмом привода.
Рама жниварки виконана у виді шарнірно з'єднаних секцій, причому вісь шарніра розташована в середній частині рами.
Вісь шарніра рами секції транспортера розташована від кінця транспортера секції на відстані, рівній ширині викидного вікна. Таке конструктивне виконання жниварки дозволяє одержувати не тільки одинарні чи здвоєні валки за один прохід, але і може забезпечити одержання двох валків за один прохід.
Валкова жниварка містить раму 1 (графічний аркуш кінематична схема приводу жниварки ЖВР-10) з апаратом 2, що ріже, і розташовані за ним секційний валкостворюючий транспортер 3, а також механізм 4 приводи робочих органів жниварки. Рама 1 жниварки виконана з двох шарнірно з'єднаних у подовжньому напрямку секцій 5 і 6, у робочому положенні, що спираються на ґрунт башмаками.