Для чіткого функціонування прийнятої технології відтворення молодняку в господарстві із закінченим виробництвом і застосуванням штучного запліднення свиней приймаємо структуру стада, що розроблена Полтавським науково-дослідним інститутом свинарства (табл.2.1) [3].
Таблиця 2.1 - Склад і структура стада
Виробнича група свиней | Кількість тварин | |
% | голів | |
СвиноматкиПоросята до 2 місяців вікуПоросята 2.4 місяці вікуРемонтний молоднякМолодняк на відгодівлі | 92319247 | 18046038040940 |
У свинарстві застосовують дві основні системи утримання свиней: вигульну та безвигульну. Безвигульна система найбільше розповсюджена у великих свинарських господарствах. При цій системі тварин від народження до реалізації утримують у приміщеннях в індивідуальних або групових станках. її недолік у тому, що в спеціалізованих господарствах промислового типу цілорічне безвигульне утримання тварин може призвести до послаблення конституції, знищення їх резистентності, і навіть до захворювань. Тому нормами технологічного проектування свинарських підприємств
передбачається вигульна система утримання всього поголів'я племінних ферм і племінних репродукторів свинокомплексів (крім відлучених поросят), а також для ремонтного молодняку, холостих свиноматок (при груповому утриманні) і маток із встановленою су поросністю на товарних фермах і комплексах промислового типу.
Все інше поголів'я свиней на товарних фермах і великих комплексах, як правило, утримують безвигульно [2]. З урахуванням вищевикладеного на проектній свинотоварній фермі із закінченим виробничим циклом використовуємо вигульну систему утримання тварин. У будівлях свиней будемо розмішувати в групових станках із урахуванням їх віку.
Режим роботи ферми представляється у вигляді конкретних розкладів робочого дня операторів по обслуговуванню свиней і для операторів по приготуванню кормів.
При розробці розпорядку робочого дня встановлюють тривалість, фізіологічно обґрунтований час початку і закінчення роботи, час надання і тривалість обідньої перерви. Розклади робочого дня повинні забезпечувати повне і рівномірне завантаження накопичувачів, своєчасне виконання встановлених обов'язків, раціональний початок і закінчення робочого дня.
Розпорядок робочого дня на свинотоварній фермі із закінченим виробничим циклом розроблено нами згідно рекомендацій [2] і наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 - Розпорядок робочого дня операторів по обслуговуванню свиней на фермі
Виконувана робота | Початок, год-хв | Кінець, год-хв | Тривалість, год-хв |
Підготовка до роботи | 5-30 | 5-40 | 0-10 |
Огляд поголів'я, обладнання | 5-40 | 6-00 | 0-20 |
Приймання кормів, годування і напуванняпоголів'я | 6-00 | 7-00 | 1-00 |
Прибирання гною | 7-00 | 8-30 | 1-30 |
Виконання інших робіт | 8-30 | 9-50 | 1-20 |
Перерва (відпочинок) | 9-50 | 13-20 | |
Чистка поголів'я, огорож, обладнання | 13-20 | 14-50 | 1-30 |
Виконання інших разових робіт, участь уветобліку | 14-50 | 16-00 | 1-10 |
Прийом кормів, годування і напуванняпоголів'я | 16-00 | 17-00 | 1-00 |
Всього | 8-00 |
Типові раціони для свиней розробляються у відповідності з набором кормів, виробництво яких найбільш рентабельне і забезпечує максимальне отримання поживних речовин з одиниці площі.
У свинарстві найчастіше використовують три основні типи годівлі свиней з урахуванням природно-кліматичних зон і системи кормовиробництва: концентратно-коренеплідний, концентратно-картопляний і концентратний.
Важливим критерієм при виборі раціонів є середньодобовий приріст живої маси тварин. Плануємо такі показники продуктивності: вихід поросят на одну свиноматку - 16 голів; середньодобовий приріст на дорощуванні та відгодівлі - 385.420 г; середньодобовий приріст на відгодівлі - 450.500 г; виробництво свинини (в живій масі) на початкову голову - 104.113 кг.
З урахуванням вищевикладеного вибираємо концентратно-коренеплідний тип годівлі (характерний для лісостепу України).
Раціони для свиней при даному типі годівлі наведено в таблиці 2.3.
Добову Рд (кг) і річну РР (кг) потребу в кормах розраховуємо за формулами [2]
(2.1) (2.2)Таблиця 2.3 - Раціони для свиней
Склад раціонів | Підсиснісвиноматки | Поросята2-4 місяців | Ремонтниймолодняк | Молодняк навідгодівлі | ||||
зима | літо | зима | літо | зима | літо | зима | літо | |
Ячмінь, кг | 0,4 | 1,7 | 0,6 | 1,0 | 0,7 | 1,2 | 0,8 | 0,9 |
Кукурудза, кг | - | 2,3 | 0,2 | - | 0,5 | 0,4 | 0,5 | 0,8 |
Горох, кг | 0,4 | 0,2 | 0,1 | - | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,2 |
Трав'яне борошно, кг | 0,7 | - | 0,06 | - | 0,3 | -___ | 0,2 | - |
Макуха соняшникова, кг | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | 0,1 | - |
Знежирене молоко, кг | 1,0 | 1,0 | 1,2 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,8 | 0,8 |
Буряки цукрові, кг | 6,0 | - | 0,7 | - | 2,5 | - | 4,0 | - |
Зелена маса бобових, кг | - | 6,0 | - | 0,8 | - | 2,0 | - | 3,0 |
Крейда, г | - | - | 8 | 5 | - | - | - | - |
Фосфат знефторений, г | - | - | 10 | - | 43 | - | 45 | - |
Преципітат, г | 59 | 44 | - | 9 | - | 43 | - | 27 |
Сіль поварена, г | 30 | 30 | 5 | 5 | 13 | 13 | 17 | 17 |
Премікс, г | 60 | 60 | 15 | 15 | 26 | 26 | 34 | 34 |
де n1,n2.nnn1 - добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину для різних груп, кг;
m1, m2.mn - поголів'я тварин у групах, голів;
РД. Л і РД. З - добова витрата кормів у літній і зимовий періоди року, кг;
tЛ і tЗ - тривалість літнього та зимового періодів використання даного виду корму, днів (приймаємоtЛ = 185 днів,tЗ =180 днів);
k - коефіцієнт, що враховує втрату кормів під час зберігання та транспортування (для концентрованих кормів k= 1,01; для коренеплодів k= 1,03; для зеленої маси k= 1,05).
Розрахункові дані зводимо в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 - Добова та річна потреба в кормах
Корм | Потреба в кормах, т | ||||||
добова | річна | ||||||
зима | літо | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | ||||
Горох | 442 | 228 | 122957,4 | ||||
Трав'яне борошно | 376,4 | - | 71139,6 | ||||
Макуха соняшникова | 310 | 230 | 99333,5 | ||||
Знежирене молоко | 1980 | 1812 | 698536,2 | ||||
Буряк напівцукровий | 5528 | - | 1024891,2 | ||||
Зелена маса бобових | - | 4652 | 903651,0 | ||||
Крейда | 6,720 | 4, 200 | 2085,9 | ||||
Фосфат знефторений | 52,420 | - | 9907,4 | ||||
Преципітат | 10,62 | 42,58 | 10278,3 | ||||
Сіль кухонна | 26,10 | 26,10 | 9865,8 | ||||
Премікс | 56,40 | 56,40 | 21615,3 | ||||
Ячмінь | 1356 | 1638 | 552581,1 | ||||
Кукурудза | 658 | 1182 | 340481,1 |
У складі ферми передбачаються основні і допоміжні виробничі приміщення.
Для утримання свиней на відгодівлі приймаємо свинарник-відгодівельник на 1000 місць (ТП 802-163), а для проведення опоросів - свинарник на 60 місць, у якому передбачено приміщення для утримання відлучених поросят на 500 місць і ремонтного молодняку на 100 голів. Для утримання холостих і супоросних маток приймаємо свинарник-маточник на 132 станка. У ньому ж утримується стадо відлучених поросят (ТП 802-147) [2].
У кожному свинарнику передбачаються засоби для напування, годування тварин, видалення гною, а також станки для утримання свиней, створення мікроклімату.
Обладнання, яким укомплектовано свинарник-маточник на 60 свиноматок і 500 відлучених поросят, а також його розміщення показано на другому аркуші графічної частини.
З допоміжних приміщень нами вибрані такі: кормоцех КЦС-200/2000 [1], ветеринарний пункт зі стаціонаром на 8 станків і санітарною бойнею, кормосховище, ангар для зберігання техніки й обладнання тощо.
При виборі типових проектів виробничих приміщень передбачається дотримання таких зоотехнічних і інженерних вимог: впровадження комплексної механізації всіх процесів вибраної технології утримання та годування тварин; дотримання норм будівельного проектування за вмістом парів і пилу в повітрі, за його температурою та вологістю; відповідність приміщень для розміщення всього поголів'я тварин; забезпечення протипожежних норм.
Потребу в однотипних будівлях для утримання тварин визначаємо заформулою [2]: