де Мі - поголів'я тварин одного виду на фермі;
mі - проектна місткість одного приміщення, голів.
Для зберігання кормів використовуємо спеціалізовані сховища (таблиця 2.5).
Загальна місткість V (м3) і необхідне число сховищ N визначаються за формулами [2]:
(2.4)де РР - річна потреба в кормах, т;
ρ - насипна щільність корму, т/м3;
ε - коефіцієнт використання місткості сховища.
Таблиця 2.5 - Вибір і розрахунок необхідної кількості сховищ кормів
Вид сховища | Річна потреба орму РР, т | Об'ємна маса корму , т/м3 | Загальна місткість ховищ V,м3 | Місткість одного ховища , м3 | Коефіцієнт використання місткості ховища є | Необхідна кількість ховищ N |
Склад концентрованихкормів* | 163 | 0,50 | 326 | 500 | 0,65 | 1 |
Сховище сіна бобових | 71 | 0,12 | 592 | 1000 | 1,0 | 1 |
Траншея длякоренеплодів | 1025 | 0,63 | 1627 | 400 | 0,85 | 5 |
Склад для кормовихдобавок (премікс, сількухонна, крейда, фосфатзнефторений,преципітат) | 54 | 1,05 | 51,4 | 100 | 0,65 | 1 |
* Запас концентрованих кормів складає 16 % від річної потреби.
Місткість механізованого гноєсховища визначаємо виходячи з поголів'я свиноферми, норм виходу гною і терміну його зберігання.
Наближену кількість підстилкового гною, отриману на фермі від кожноговиду свиней за добу Рдоб. гн (т), визначаємо виходячи з формули:
Рдоб. гн = 0,001 (Ре +Рв +Рn) n (2.6)
де Ре - добовий вихід екскрементів від однієї тварини, кг;
Рв - кількість води, що додається в систему гноєвидалення з розрахунку на одну тварину з урахуванням миття годівниць, підлоги, промивки гноєзбірних каналів, підтікання автонапувалок, л;
Рn - добова потреба в підстилці з розрахунку на одну голову [2];
n - кількість тварин, що знаходяться в одній виробничій групі, голів.
Дані виходу підстилкового гною на свинотоварній фермі (при механічній системі видалення гною) наведені в таблиці 2.6.
Загальну площу гноєсховища визначаємо за формулою [2]:
(2.7)де ПЗБ - кількість днів зберігання гною, приймаємо П3б. =120 днів;
h - висота вкладання гною, м, приймаємо h=2,5 м;
ρ - об'ємна маса гною, т/м3, приймаємо ρ =1,06 т/м3 [2], тоді
м2Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості підстилкового гною, отриманого на фермі
Група тварин | Ре, кг | Рв, КГ | Рn, КГ | n, гол. | Рдоб. гн, т |
Свиноматки | 15,3 | 12 | 14 | 180 | 7,4 |
Поросята вагою20.30 кг30.40 кг | 2,43,5 | 1,52,5 | 34 | 460380 | 3,23,8 |
Молодняк на відгодівлі масою40.80 кгбільше 80 кг | 5,16,6 | 2,52,5 | 57 | 600340 | 7,65,5 |
Ремонтний молодняк | 8,8 | 6 | 10 | 40 | 1,0 |
Всього | - | - | - | 2000 | 28,5 |
Отже, для зберігання гною у визначені строки з перспективою на розширення поголів'я приймаємо два гноєсховища площею 1000 м2 кожне.
Проектування генерального плану ферми починаємо з вибору земельної ділянки.
Вибрана ділянка під свиноферму повинна задовольняти виробничим і санітарно-гігієнічним вимогам. До виробничих вимог належать: зручність розміщення ферми відносно кормової бази; наявність хороших будівель і
доріг; гарний зв'язок із селом; наявність надійного забезпечення водою; придатність ґрунтів для побудови приміщень; залягання ґрунтових вод повинно бути на глибині не менше 2,0.2,5 м; наявність уклону місцевості в межах 3.5°.
До санітарно-гігієнічних вимог відносяться: зручність ветеринарної зони, а також санітарних розривів між виробничими приміщеннями; ізоляція ферми від навколишньої території смугою насаджень кущів і дерев.
Ділянка для свиноферми повинна мати санітарно-захисну зону шириною 500 м. Вона повинна розміщуватись нижче населеного пункту, водозабірних споруд; вище ветеринарних об'єктів і гноєсховищ, віддалена від транзитних доріг на відстань не менше як 100 м. Напрямок переважаючих вітрів повинен проходити від населеного пункту, кормоцеху до свинарників і далі до гноєсховища.
Площа земельної ділянки для ферми розраховується, виходячи з норми земельної площі на дну відгодівельну свиню - до 30 м.
Після вибору земельної ділянки розробили раціональну схему плану ферми, виходячи з зонування території, тобто розбили територію на окремі зони (утримання тварин, ветеринарна, зберігання і приготування кормів, зберігання і переробки гною та інші). При цьому зону утримання тварин вибираємо в якості основної.
Розроблений за наведеною методикою генеральний план свиноферми із закінченим виробничим циклом на 180 маток зображено на аркуші 1 графічної частини.
Техніко-економічні показники генерального плану такі:
- коефіцієнт щільності забудови R3=0,21;
- коефіцієнт використання ділянки Rв=0,34.
- Ці коефіцієнти визначали за формулами [2]:
(2.8) (2.9)де F3 = 9639 м2 - площа, зайнята під будівлями на фермі; FФ= 46075 м2 - загальна площа ферми;
Fб = 15574 м2 - площа, зайнята під будівлями, майданчиками з твердим покриттям і дорогами.
Для підвищення ефективності використання корму використовують такий прийом годівлі, як кратність годівлі за добу свиней різних вікових груп. При цьому також необхідно враховувати затрати праці і рівень механізації роздавання кормів і напування.
З урахуванням рекомендацій [3] свиноматок, як холостих, супоросних, так і підсисних, годують 2 рази на добу, поросят, а також ремонтний молодняк годують теж 2 рази на добу, при цьому напування свиней для всіх груп не обмежується.
При годівлі приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів (по вазі і за віком) між ранковою і вечірньою видачею [3].
Кількість корму для разової дачі тваринам (таблиця 2.7) розраховано на основі таблиці 2.3.
За даними таблиці 2.7 визначаємо добову продуктивність кормоцеху [2]:
Wдоб=Q1+Q2+. + Qn (2.10)
де Q1,Q2,. Qn - відповідно максимальна добова потреба різних видів кормів, що підлягають обробці, кг (див. табл.2.7),
Wдоб= 2 ( (103+478+34+844) + (63+25+6+94) + (540+294+50+1880) + (90+504+20+376)) = =10802 кг/добу≈11 т/добу.
Таблиця 2.7 - Витрата кормів на разову годівлю
Вид корму | Витрата корму, кг | |||||||
ПідсисніСвиноматки(180голів) | Поросята2.4 місяців(840 голів) | Ремонтниймолодняк(40 голів) | Відгодівельниймолодняк(940 голів) | |||||
зима | літо | зима | літо | зима | літо | зима | літо | |
Концентрований (ячмінь,кукурудза, горох, макухасоняшникова, корм, доб.) | 103 | 390 | 478 | 516 | 84 | 40 | 844 | 930 |
Трав'яне борошно | 63 | - | 25 | - | 6 | - | 94 | - |
Коренеплоди (буряки) | 540 | - | 294 | - | 50 | - | 1880 | - |
Зелена маса бобових | - | 540 | - | 336 | - | 40 | - | 1410 |
Знежирене молоко | 90 | 90 | 504 | 420 | 20 | 20 | 376 | 376 |
Годинна продуктивність кормоцеху складає
(2.11)де Тзм - тривалість роботи кормоцеху за зміну, год. Приймаємо Тзм = 7 год, тоді
т/годДля приготування кормів на проектній фермі вибираємо кормоцех КЦС-200/2000, продуктивність якого при запарюванні кормових сумішей на основі коренеплодів складає 4 т/год.
Перевіримо пропускну здатність ліній.
Лінія концентрованих кормів. Продуктивність
(2.12)де QР. Конц - максимальна маса концкормів, що використовуються для разового годування, кг,QР. Конц = 930 кг;
tл - час, відведений для приготування однієї видачі з максимальною кількістю даного виду корму, годин, приймаємо tл= 0,5 год,
Концкорми дозуються живильником ПК-6, який має номінальну потужність 6 т/год []. Як бачимо, Wжив >WЛ. Конц, а значить одного живильника достатньо для завантаження концкормів у змішувач С-12.
Приймаємо, що в господарстві використовуються не готові комбікорми, а зерно, після подрібнення безпосередньо в господарстві, тоді необхідна продуктивність дробарки Wдр (т/год):
де Qдоб. з - максимальна маса зерна, що використовується для приготування добової норми концкормів, т, Qдоб. з = 3,05 т (див. табл.2.4).
Отже, для подрібнення зерна для приготування концентрованих кормів безпосередньо в умовах господарства використовують експериментальну дробарку штифтового типу продуктивністю 0,6 т/год.