Таблиця 4.1 - Динаміка травматизму та захворювання
Показники | Роки | ||
2006 | 2007 | 2008 | |
Середньоспискова кількість працюючих (nп)Кількість нещасних випадків (n1)Кількість потерпілих із втратою працездатності на 1 робочий день і більше (без врахування загиблих) (n2) Кількість днів непрацездатності у потерпілих із втратою працездатності на 1 день і більше (ДН) | 40055 220 | 3902250 | 385 1130 |
Коефіцієнт частоти травматизму | 12,5 | 5,1 | 2,6 |
Коефіцієнт важкості травматизму | 44 | 25 | 30 |
Втрата робочого часу | 550 | 128 | 78 |
Дані таблиці 4.1 показують, що в господарстві за останні роки намітилась тенденція до зниження травматизму та захворюваності. Так кількість нещасних випадків у 2006 р. зменшилась наполовину порівняно з 2005 р. Кількість днів непрацездатності в 2005 р. зменшилась на 77 % у порівнянні з 2004 р., а в 2006 р. - на 40 % порівняно з 2005 р.
Покращення показників травматизму пояснюється тим, що в господарстві почав постійно функціонувати оперативний контроль на рівні керівників відділків і директора господарства.
З метою покращення організації охорони праці в господарстві
нами розроблений план додаткових заходів на 2010 рік (табл.4.2).
Таблиця 4.2-Заходи покращення організації охорони праці
Назва заходу | Термін виконання | Виконавець |
1. Герметизувати вікна та двері в свинарнику-маточнику | Осінній період | Інженер-будівельник |
2. Укомплектувати аптечками невідкладної допомоги всі виробничі підрозділи | Постійно | Головний інженер |
3. Забезпечити спецодягом робітників | На початку року | Адміністрація |
4. Відремонтувати протипожежну сигналізацію у відгодівельнику | На початку року | Інженер-електрик |
5. Здійснити перезарядку вогнегасників ОХП-10 | На початку року | Інженер з охорони праці |
6. Забезпечити оптимальне освітлення та вентиляцію виробничих приміщень | Постійно | Інженер-електрик |
7. Забезпечити чистоту робочих місць і виробничих приміщень, створити санітарно-захисні зони навколо виробничих будівель | Постійно | Колектив господарства |
На фермі створено основний пост з повним набором справного протипожежного інвентарю (лопати, відра, сокира, гаки, 4 вогнегасники, пересувна насосна установка, дзвін для подачі пожежної тривоги). Крім того, біля кожного приміщення для утримання молодняку встановлено протипожежний щит, на якому закріплено відра, 2 вогнегасники, лопату. Біля щита знаходиться ящик з піском і бочка з водою місткістю 300 л.
На території ферми обладнано 2 пожежні водойми місткістю 500 м3 кожна. Необхідна місткість водойми V (м3) визначена з умови:
V= 3,6gtn(4.1)
де g - витрата води, л/с; g= 40 л/с; - t - тривалість пожежі, год; t= 3 год; n - кількість пожеж; n= 2,
м3У кожній будівлі на видному місці вивішені "Правила пожежної безпеки". Для паління відведено спеціальні місця, обладнані протипожежним інвентарем.
Розрахунок потреби в спецодязі та в засобах індивідуального захисту для працівників відгодівельної ферми, що проектується, наведено в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 - Потреба в спецодязі
Професія (посада) | Кількість, чол | Назва індивідуальних засобів захисту | Термін використання, міс | Потреба на рік |
Ветлікар, зоотехнік | 1 | Халат бавовняний Безрукавка тепла Фартух клейончастий Чоботи гумові Рукавиці гумові | 12 24 24 24 6 | 1 шт.1 шт.1 шт.1 пара 2 пари |
Завідуючий фермою | 1 | Чоботи гумові Халат бавовняний | 24 12 | 1 пара 1 шт. |
Працівники кормоцеху | 2 | Чоботи гумові Халат бавовняний | 12 12 | 2 пари 2 шт. |
Свинарі | 5 | Халат бавовняний Рукавиці бавовняні Куртка на ваті Чоботи гумові | 124 24 12 | 5 шт.15 пар5 шт.5 пар |
Трактористи | 2 | Комбінезон Рукавиці бавовняні | 12 6 | 2 шт.4 пари |
Слюсарі-наладчики | 3 | Халат бавовняний Рукавиці бавовняні | 12 6 | 3 шт.6 пар |
Електрик | 1 | Халат бавовняний Рукавиці гумові | 12 6 | 1 шт.2 пари |
Комірник | 1 | Халат бавовняний | 12 | 1 шт. |
Всього на рік необхідно 14 халатів бавовняних, 1 тепла безрукавка, 1 фартух клейончастий, 7 пар гумових чобіт, 4 пари гумових рукавиць, 25 пар рукавиць бавовняних, 5 ватних курток, 2 комбінезони.
Дане господарство - сільськогосподарське підприємство з розвиненими галузями рослинництва та тваринництва.
Як кожна галузь суспільного господарства, сільськогосподарське виробництво взаємодіє під час своєї виробничої діяльності з навколишнім природним середовищем і його ресурсами.
Діяльність, як окремих фізичних осіб, так і юридичних по відношенню до використання навколишнього природного середовища регулюється відповідними державними постановами та Законами. Верховною Радою України 25 червня 1991 р. прийнятий "Закон України про охорону навколишнього природного середовища".
Його завданням є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження та ліквідація негативного впливу господарської чи іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів і інших природних комплексів, цілісних територій і природних об'єктів, зв'язаних із історично-культурною спадщиною.
Стаття 3 пункт "е" Закону зобов'язує проводити екологічну експертизу об'єктів, а пункт "ж" - формувати у населення екологічний світогляд.
Екологічній експертизі повинні підлягати не лише діючі господарські об'єкти, а й проекти на майбутнє.
У даному дипломному проекті розроблена комплексна механізація свинотоварної ферми із закінченим виробничим циклом.
При здійсненні екологічної експертизи необхідно визначитись з факторами впливу свинотоварної ферми на природне середовище та з його кількісними показниками. Найголовнішим завданням проекту і є розробка лінії прибирання й утилізації гною. Розробкою лінії прибирання гною ми забезпечуємо його концентрацію в одному визначеному місці (гноєсховищі), це дає можливість якісно знезаражувати, утилізувати й використовувати гній як добриво на полях. У процесі розпаду органічних азотних речовин, що знаходяться в гноєві, виділяється аміак.
Санітарний стан на фермі визначається його загальним об'ємом виділення. Саме для цього проектом і передбачається своєчасне прибирання і утилізація гною. Процес біотермічного знезараження відбувається до шести місяців, з яких два місяці повинні припадати на теплі періоди року. Крім виділення аміаку в свинарниках виділяється ще й вуглекислий газ при диханні тварин.
Для досягнення нормальних параметрів мікроклімату в приміщеннях свинарників здійснюється необхідний повітрообмін. Його визначено розрахунком для кожної вікової групи тварин згідно з кількісними показниками виділення теплоти, водяної пари та вуглекислого газу.
Вентиляційні викиди передбачено здійснювати над покрівлею будівель зосереджено. Викиди в атмосферу крім вентиляційних установок свинарника здійснює і обладнання котельнею.
Дані розрахунків викидів шкідливих речовин в атмосферу від діяльності ферми наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 - Викиди шкідливих речовин в атмосферу
в атмосфереРУ | |||||
Об'єктвикиду | Забруднюючаречовина | Фактичнівикидизабруднюючоїречовини | Допустимі викидизабруднюючоїречовини | ||
г/с | т/рік | г/с | т/рік | ||
Свинарник | Аміак | 0,317 | 10,0 | 0,317 | 10,0 |
Окисли азоту | 3,091 | 50,3 | 3,15 | 52,3 | |
Котельня | Окисли вуглецю | 1,266 | 20,7 | 1,5 | 22,4 |
Сірчаний ангідрид | 1,689 | 27,5 | 2,0 | 28,0 | |
Зола | 1,689 | 32,5 | 1,85 | 35,0 |
Аналізуючи дані таблиці викидів шкідливих речовин ми можемо зробити висновки, що впровадження засобів механізації видалення і утилізації гною, а також система вентиляції в свинарниках відповідають вимогам охорони навколишнього природного середовища, а особливо повітряного басейну. Викиди забруднюючих речовин не вищі їх допустимих норм викидів. У свинарниках це досягається централізованим збором викидів та розсіюванням їх вище покрівель приміщення.
В котельні завдяки встановленню золовловлюючих і повітроочисних установок і фільтрів, а також завдяки досягненню повного згорання палива досягнуті викиди в атмосферу нижче допустимих норм викидів.
Виробнича діяльність ферми також негативно впливає і на ландшафт території навколо сільськогосподарського об'єкта та його водний режим. Основним засобом захисту підземних водних запасів від забруднення навколо артсвердловини передбачене огородження та створення санітарної зони в радіусі 30 м.
Свиноферма має огорожу та відділяється від найближчого житлового району санітарно-захисною зоною радіусом 500 м. Для
забезпечення нормального повітряного стану на фермі на її території передбачена посадка зелених насаджень по її периметру.