Смекни!
smekni.com

Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу (стр. 10 из 15)


РОЗДІЛ 5

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЗДОРОВЛЕННЯ АГРОЦЕНОЗУ ПОСІВНОЇ ЦИБУЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Уявимо агроценоз за дуже несприятливих обставин, а саме: монокультура в який протягом ряду років використовувались хімічні інсектициди з однаковою діючою речовиною. В такому разі через n-ну кількість років ми отримаємо генотипи шкідників «забруднені» генами резистентності, що унеможливить подальше проведення захисних заходів без істотної зміни асортименту діючих речовин. Відповідно класичної концепції дрейфу генів, ген резистентності або зникне з популяції через певну кількість поколінь, або закріпиться в ній. Зрозуміло, що перший сценарій буде мати місце за умови розірвання хімічного «кола», а другий – якщо застосування класу хімічних речовин до якого виникла резистентність буде тривати. Тривалість елімінації гену тим більша, чим довший був період неправильного застосування хімічних засобів.

Елімінацію гена резистентності можна прискорити застосувавши більш екологічні методи – ентомофаги, мікробіометод тощо.

Отже загальний принцип «оздоровлення» популяції шкідника зводиться до збільшення швидкості елімінації гена резистентності, яку можна представити як відношення періоду екологізації до попереднього періоду використання хімічного методу з урахуванням річної кількості генерацій шкідника.

Але оскільки ентомокомплекс на тій чи іншій культурі складається із значної кількості шкідників, то правомірно, для побудови загальної моделі враховувати кількість шкідників всього комплексу для даної зони.

Нижче ми представимо гіпотетичну модель накопичення генів резистентності у комплексі з дев’яти ентомологічних об’єктів за умови 5–річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1-річної екологізації (рис.5.1). Площа поверхні, утворена осями «кількість поколінь», «період екологізації» та «період застосування хімічних препаратів» відповідно до комплексу шкідників, віддзеркалює процес накопичення (поширення в популяціях) генів резистентності і дає можливість визначити точки найбільш ефективного впливу на популяції шкідників для зменшення їх впливу. Так, на гіпотетичній моделі вирізняється максимум, «утворений» попелицями за умови розвитку 30 поколінь на рік. Введення на цій ділянці моделі біометоду істотно вирівняло б показники з накопичення резистентності в ентомокомплексі.

Рис. 5.1 Гіпотетична модель накопичення генів резистентності у ентомокомплексі за умови 5 –річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1- річної екологізації

Якщо взяти реальний ентомокомплекс, наприклад для посівної цибулі (табл.5.1), то для за умов, наприклад 5-ти років поспіль застосування хімічних інсектицидів без ротації діючих речовин та 3-х років екологізації, отримаємо швидкість елімінації гена резистентності на рівні 0,0023 для зони Лісостепу і 0,002 для зони Степу. Але навіть за несприятливих умов швидкість подолання резистентності можна збільшити, якщо хоча б частково ввести в систему захисту біологічний метод, наприклад застосування трихограми відносно комплексу лускокрилих (капустяної молі, вогнівки, лучного метелика, капустяного та ріпного біланів, озимої і капустяної совок, совки-гамми).

Таблиця 5.1 Тривалість розвитку представників ентомокомплексу в агроценозі посівної цибулі (в перерахунку на 1 рік)

Вид Кількість поколінь
Лісостеп Степ
1 Капустянка звичайна GryllotalpagryllotalpaL. 0,5 1
2 Вуховертка городня ForficulatomisKol. 1 1
3 Попелиця BrevicorynebrassicaeL. 30 30
4 Польовий клоп Lygus pratensis L. 3 3
5 КлопPolymerus cognatus Fieb. 2 3
6 Графозома смугаста GraphosomalineatumL. 1 2
7 Гірчичний клоп EurydemaornateL. 1 1
8 Клоп EurydemaoleraceaL. 1 1
9 Клоп EurydemaventraleKol. 1 3
10 Трипс тютюновий Thrips tabaci Lindemann. 3 5
11 Тускляк насіннєвий AmarasimilataGyll. 1 1
12 Червневий хрущ Amphimallon solstitialis L. 0,5 0,5
13 Західний травневий хрущ MelolonthamelolonthaL. 0,25 0,25
14 ХрущикPhyllopertha horticola L. 1 1
15 Epicometis hirta Poda. 1 1
16 Бронзівка смердюча OxythyreajunestaPoda. 1 1
17 Зернівка повитицева EuspermophagussericeusGeoffr. 1 1
18 Ковалик степовий Agriotes gurgistanus Fald. 0,25 0,33
19 Ковалик темний Agriotes lineatus L. 0,25 0,25
20 Ковалик смугастий AgriotesobscurusL. 0,2 0,2
21 Квіткоїд MeligethesaeneusF. 1 1
22 Блішка чорна PhyllotretaatraF. 1 1
23 Світлонога блішка PhyllotretanemorumL. 1 1
24 Синя блішка PhyllotretanigripesF. 1 1
25 Хвиляста блішка PhyllotretaundulateKutsch. 1 1
26 Смугаста блішка PhyllotretavittulaRedt. 1 1
27 Прихованохоботник CeutorrhynchusassimilisPayk. 1 1
28 Стебловий прихованохоботник CeutorrhynchusquadridensPanz. 1 1
29 Чорний барид BariscarbonariaeBoh. 1 1
30 Ріпаковий барид Baris chlorizans Germ. 1 1
31 Зелений барид BariscoerulescensScop. 1 1
32 Міль Plutella maculipennis Curt. 4 5
33 Капустяна вогнівка Evergestis forficalis L. 2 3
34 Лучний метелик Margaritia sticticalis L. 2 3
35 БіланPieris brassicae L. 2 4
36 Ріпний білан Pieris rapae L. 2 2
37 Озима совка Agrotis segetum Schiff. 2 3
38 СовкаMamestra brassicae L. 2 2
39 Совка-гамма Autographa gamma L. 3 3
40 Пильщик AthaliarosaeL. 2 2
41 Болотяна довгоніжка TipulapaludosaMeig. 1 1
42 Весняна цибулева муха Delia (Hylemyia) brassicaeBouche. 2 2
43 Літня цибулева муха Delia (Hylemyia) floralis Fall. 1 1

Цей варіант розвитку подій представлено рисунку 5.2 Швидкість при цьому зросте до 0,003 для обох агрокліматичних зон, тобто на 30%. І це при тому, що біологічним методом регулювалась чисельність 18,6% видів, що входили ентомокомплексу, або 22,1% загальної річної кількості генерацій для Лісостепу і 25,4% - для Степу.

Рис.5.2 Модель накопичення генів резистентності у комплексі шкідників посівної цибулі за умови часткової екологізації захисних заходів – застосування трихограми відносно лускокрилих.


РОЗДІЛ 6

МІСЦЕ ЦИБУЛІ ПОСІВНОЇ В ЕКОЛОГІЗОВАНИХ СІВОЗМІНАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Екологізація, яка передбачає 100%-ве насичення біометодом захисту культури в конкретний період може стосуватися:

– «оздоровлення» агроценозу;

– отримання максимально чистої овочевої продукції (з урахуванням оптимального урожаю).

Рекомендована для південно-західної частини Лісостепу схема спрямована на отримання екологічно-чистої капусти, цибулі, огірків та ранніх овочів, які споживають у свіжому вигляді(табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів для споживання у свіжому вигляді

№ поля Культура
1 Люцерна
2 Люцерна
3 Томати розсадні, перець, баклажани
4 Цибуля, столові коренеплоди
5 Капуста, огірки
6 Збірне поле (ранні овочеві)
7 Томати безрозсадні
8 Ярі зернові з підсівом люцерни
9 Люцерна
10 Люцерна

Спрямування наступної схеми (для тієї ж зони) також переважне отримання чистої овочевої продукції. Причому наголос робиться на зеленні, ранні овочі, огірки та розсадні томати(табл.6.2).


Таблиця 6.2 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні зеленних, ранніх овочів, огірків та розсадних томатів

№ поля Культура
1 Люцерна
2 Люцерна
3 Томати розсадні
4 Зеленні
5 Огірки
6 Томати
7 Ранні овочеві + літній посів люцерни
8 Люцерна
9 Люцерна
10 Томати розсадні

За впровадження наступної сівозміни доцільно зробити «ставку» на «м’який» захист овочевого гороху, розсадних томатів, перцю та баклажанів. Тобто знову ж тієї продукції, яку можна реалізувати у свіжому вигляді(табл.6.3).

Таблиця 6.3 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевого гороху, цибулі, розсадних томатів, перцю та баклажанів

№ поля Культура
1 Люцерна
2 Люцерна
3 Томати розсадні, перець, баклажани
4 Овочевий горох
5 Озима пшениця
6 Томати безрозсадні
7 Кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни
8 Цибуля
9 Люцерна
10 Томати розсадні, перець, баклажани

Поблизу санаторно-курортних зон захист рослин необхідно орієнтувати на отримання максимально чистої овочевої продукції (цибуля, редиска, капуста, огірки, томати)(табл.6.4).

Таблиця 6.4 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у санаторно-курортних зонах