Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу (стр. 4 из 15)

Детальна інформація щодо використання мікробіопрепаратів і їх потреби для сільського господарства країни за основними культурами наведена в таблицях 3.3 і 3.4. Як бачимо, мікробіометод на сьогодні застосовується на площі 0,54 млн. га при необхідності 13,88 млн. га. Таким чином, співвідношення існуючого до необхідного складає 1:25. Якщо ж взяти конкретно за культурами, то картина буде мати наступний вигляд:

зернові колосові 1:10

цукрові буряки 1:1500000

соняшник 1:510000

картопля 1:1420

кормові культури 1:7

овочеві культури 1:532

плодові культури 1:276

виноград 1:35

овочі закритого грунту 1:73

зернобобові культури 1:380000

Представлені співвідношення наочно показують стан справ з біологізацією захисту сільськогосподарських культур в Україні. Так, захист мікробіологічними препаратами картоплі необхідно збільшити у 1420 разів, овочів – у 532, плодових – у 276, винограду – у 35, овочів закритого грунту – у 73 рази; захист цукрових буряків, соняшника, зернобобових мікро біопрепаратами взагалі не проводиться. На цьому фоні порівняно непогані показники мають кормові і зернові колосові – перші потребують збільшення частки мікробіометоду в захисті “лише” у 7, другі – у 10 разів.

Таблиця 1.7 Застосування мікробіологічних засобів захисту рослин в Україні в 2009 році.

Культури	Обсяг захисних заходів із застосуванням мікробіологічних препаратів, га
Культури	різоплан	боверін	бітокси-бациллін	лепідоцид	бакто-роденцид	бакто-кумарин	дендро-бациллін	біопрепарати зах.грунта	Загальний обсяг
зернові колосові (озимі)	25305	-	-	-	270001	60100	-	-	355406
цукрові буряки	-	-	-	-	-	-	-	-	-
соняшник	-	-	-	-	-	-	-	-	-
картопля	40	19,8	1905	-	-	-	-	-	1964,8
зернобобові	-	-	-	-	-	-	-	-	-
багаторічні трави	-	-	-	-	144626	16600	-	-	161226
овочі	16,9	2,6	1800	810	-	-	-	-	2629,5
садові культури	13	4,1	3000	3410	560	-	1380	-	8367,1
виноград	1700	-	-	1600	-	-	2700	-	6000
захищений грунт	-	-	-	-	-	-	-	98,3	98,3
інші	15,6	2,2	-	-	4828	1100	-	-	5945,8
Разом	27090,5	28,7	6705	5820	420015	77800	4080	98,3	541637,5

Таблиця 1.8 ПотребаУкраїни в обсязі щорічних захисних заходів з використанням мікробіологічних засобів захисту рослинна період 2001-2005 рр. (за даними ІТІ “Біотехніка”)

Культура	Обсяг захисних заходів із застосуванням мікробіологічних препаратів, тис. га
Культура	різоплан	Агат-25	бакто-роденцид	лепідоцид	дендро-бациллін	бітокси-бациллін	гаупсин	трихо-дермін	біопрепарати захищ. грунту	загальний обсяг
зернові колосові	1100	600	1830	-	-	-	-	-	-	3530
зернобобові	380	-	-	-	-	-	-	-	-	380
соняшник	510	-	-	-	-	-	-	-	-	510
цукрові буряки	-	-	-	1500	-	-	-	-	-	1500
картопля	930	-	-	-	-	1860	-	-	-	2790
овочі	350	-	-	350	350	350	-	-	-	1400
кормові культури	-	-	1250	-	-	-	-	-	-	1250
садові культури	-	-	-	660	330	660	660	-	-	2310
виноград	-	-	-	140	-	70	-	-	-	210
захищений грунт	-	-	-	-	-	-	-	0,9	6,3	7,2
Разом	3270	600	3080	2650	680	2940	660	0,9	6,3	13887,2

1.4 Сучасна ситуація із застосуванням біопрепаратів у рослинництві

Сьогодні в Україні зареєстровано близько десяти біопрепаратів, а саме:

– фунгіцид Агат-25 К, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonasaureofaciens Н 16 – 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини – 38%);

– інсектицид Актофіт, 0,2% к.е. (аверсектин);

– полі функціональний препарат Азотофіт, к.с. (суспензия несимбиотических вільноживущих азотфиксирующих бактерій Azotobactercrhoococcum), препарат є протруювачем насіння, оскільки має чітко виражену фунгіцидну дію та частково замінює азотні добрива;

– Бактофіл марки А, р. (Azopirilusbrasilense, Azotobactervinelandi, Bacillusmegaterium, Bacilluspolymyxa,Pseudomonasfluorescens, Streptomycesalbus – 3x10⁸ клітин/мл);

– Бактофіл марки Б, р. (Azospirilumlipoferum, Azotobactervinelandi, Bacillusmegaterium, Bacillus circulans, Bacillus subtilis, Pseudomonasfluorescens, Micrococcus roseus – 3x10⁸ клітин/мл);

– інсектицид Вірін НШ, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу непарного шовкопряда, 0,5%);

– інсектицид Вірін Діпріон, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу рудого соснового пильщика, 0,5%);

– інсектицид Вірін-ЗСП, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу звичайного соснового пильщика, 0,5%);

– фунгіцид Сімтес, в.р. (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщевика Сосновського та ВАС, ТУ У30721813-001-2001);

– фунгіцид Фітоцид (суміш живих клітин та спор Bacillussubtilis).

Багато це чи мало, і чи достатньо? Проведемо невеличкий аналіз. Візьмемо кількість зареєстрованих препаратів за різні періоди. Результати досить показові (рис.1.1). У 2001 році тимчасову реєстрацію мали лише п’ять продуктів, а саме: Вірін-Діпріон, р., Вірін-ЗСП 0,3-0,5% р., Вірін-НШ 0,3-0,5% р., Клепс, п. (бактерії KlebsiellaoxytocaBH-13 титр 10¹² куо/г, та Bacillus mucilaginosus B-4901 титр 10^6-8 куо/г) та Фітоверм, 0,2% к.е. (аверсектин). Майже всі вони (крім Клепса) мали експериментальну реєстрацію.

Станом на 2003 рік ситуація змінилася, але зміни ці стосувалися лише асортименту біопрепаратів, кількість залишилася незмінною – 5 препаратів і всі вони були зареєстровані тимчасово. На той період дозволені для використання біопрепарати представляли Агат 25К, т.п. (Pseudomonasaureofaciens Н 16), Актофіт, 0,2% к.е. (аналог Фітоверму), Клепс, п., Мікосан (марок Н та В), 3% в.р.к. (лужний екстракт афілофорального гриба Fomasfomentanus, хітозан) та препарат Сімтес, в.р (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщевика Сосновського та ВАС).

Рис.1.1 Динаміка реєстрації біопестицидів в Україні

1– 2001; 2–2003; 3–2004; 4–2007

За наступний, 2004 рік вдвічі зростає кількість зареєстрованих біопрепаратів. На ринок виходять, щоправда з експериментальною реєстрацією, продукти Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН – Альбобактерин та Поліміксобактерин (для бактеризації насіння цукрових буряків, діюча речовина: відповідно фосформобілізуючі бактерії Achromobacter album BНДІСГМ В-322 Д, 5 млрд клітин/мл та Bacillus polymyxa BНДІСГМ В-324 Д, 5 млрд клітин/мл). Цікаво, що ці два продукти з’являються одночасно у чотирьох препаративних формах: гельній, рідкій, вермикулітній та сухій. В цей же час експериментальну реєстрацію отримують Бактофіт, з.п. (живі бактеріальні клітини Bacillus subtilis штаму ИПМ-215 та антибіотик Бацифіт), Бактофіт марок А і Б, р. (комплекс бактерій), Мікофунгіцид (Триходермін), п. (міцелій і хламідоспори гриба Trichoderma viride штаму 16 ЦКМ F-59М), а також відомий ще за часів Радянського Союзу бренд Лепідоцид, р (Bacillusthuringiensisvar. kurstaki (3-й серотип) штам Z-52). Нажаль а ні Триходермін, а ні Лепідоцид не утримали свої позиції і на сьогодні ці два препарати, що відмінно зарекомендували себе у виробництві відсутні у «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

У поточному роціекспериментальну реєстрацію мають лише два продукти з 9-ти зареєстрованих (Актофіт, 0,2% к.е. та Бактофіл марок А і Б). З нових торгових марок на ринку з’явилися Азотофіт та Фітоцид. (Для довідки – діюча речовина Азотофіта – бактерия Azotobacter crhoococcum. Препарат використовується як протруйник насіння, оскільки має чітко виражену фунгіцидну дію, а крім того частково замінює азотні добрива. Дія Фитоциду ґрунтується на використанні у його складі живих клітин та спор бактерій-антагонистів Bacillus subtilis, що інгібують розвиток своїх конкурентів – мікроорганізмів-збудників захворювань як в зелених частинах рослини так і в її коренях.

Незважаючи на періодичну ротацію асортименту у арсеналі виробників сільськогосподарської продукції є 9-10 біопрепаратів щорічно. Та чи можуть задовольнити вони сучасного виробника, вирішити весь спектр проблем захисту рослин у розрізі величезного різноманіття шкідливих організмів та сільськогосподарських культур.

Динаміка така: у 2001 році 80% зареєстрованих біопродуктів були представлені інсектицидними препаратами, у 2003 їх частка скоротилася до 20%, а у 2004 році зменшилася до 10%. Сьогодні ми маємо п’ять біопрепаратів, дія яких спрямована проти комах–шкідників, а це вже більше 55 % (рис.1.2).