Собівартість продукції один із основних показників, від якого залежить рентабельність виробництва.
Таблиця 1.6 Виробництво продукції на 100га
Види продукції | Розрахункова площа, га | Виробництво продукції, т | ||
2006р. | 2007р. | 2008р. | ||
Молоко | 2154,0 | 12,5 | 19,30 | 24,6 |
Яловичина | 2145,4 | - | 2,77 | 3,2 |
Свинина | 2081,8 | - | 0,6 | 2,75 |
Рентабельність характеризується показниками: загальною величиною продукції; нормою прибутку; рівнем рентабельності.
Аналіз даних таблиці 1.9 показує, що собівартість 1т молока з роками поступово підвищується. Причиною цього стало збільшення затрат праці на виробництво 1т молока.
Аналогічна ситуація склалася з собівартістю приросту живої маси свиней та ВРХ.
Затрати праці по всіх видах продукції у 2001 році дещо зменшилися порівняно з попередніми роками. Це пов’язаноз ростом механізації та автоматизаціїдеякихвиробничихпроцесів.
Таблиця 1.7
Собівартість і затрати праці виробництво продукції
Вид продукції | 2006р. | 2007р. | 2008р. | |||
Собі вар тість 1т, грн | Затрати праці на 1т, год | Собі вар тість 1т, грн | Затрати праці на 1т, год | Собі вар тість 1т, грн | Затрати праці на 1т, год | |
Молоко | 446,9 | 124 | 674,2 | 194 | 958 | 196 |
Приріст живої маси свиней | - | - | 5871,5 | 365,8 | 5820 | 330,7 |
Приріст живої маси ВРХ | 960 | 1530 | 2094 | 710 | 3071 | 817 |
Рівень рентабельності – це відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції. Рентабельна у господарстві продукція рослинництва. Рентабельність склала 1,7,6%, у т.ч. пшениці – 23,3%, ячменю – 30,1%, овса – 48,9%, соняшнику – 92,1%.
Виробництво молока, яловичини, свинини теж рентабельне в господарстві. Однак рентабельність яловичини та свинини дуже низька – 2,3 та 6,5% відповідно.
1.6 Висновки і пропозиції
З метою підвищення продуктивності тваринництва, зниження затрат праці та собівартості основних видів тваринницької продукції у господарстві необхідно:
– покращити племінну роботу;
– зміцнити кормову базу за рахунок розширення площ під кормові культури та збільшення внесення органічних добрив;
– удосконалити годівлю тварин за рахунок згодовування кормів тваринами тільки в підготовленому вигляді у відповідності з науково-обґрунтованими раціонами;
– більше уваги приділяти подальшому розвитку свинарства – найбільш скороспілої галузі скотарства;
– впроваджувати промислові технології в поєднанні з технічними досягненнями, прогресивні форми організації виробництва, праці та її оплати.
2. Технологія і механізація виробничих процесів свиновідгодівельної ферми
2.1 Обґрунтування, розрахунок структури стада
На фермах для виробництва свинини доцільно утримувати п’ять груп свиней ( у віці 2-3, 3-4, 4-6, 6-8, 8-10 місяців з однаковою питомою вагою (20%) [2].
Користуючись цими даними розраховуємо склад і структуру стада для ферми, що проектується, на 1000 голів (таблиця 2.1)
Таблиця 2.1 Склад і структура стада
Виробнича група свиней | Кількість тварин | |
% | голів | |
Поросята у віці, міс | ||
2-3 (масою 20-30кг) | 20 | 200 |
3-4 (масою 30-40кг) | 20 | 200 |
Молодняк на відгодівлі у віці, міс | ||
4-6 (масою 40-55кг) | 20 | 200 |
6-8 (масою 55-80кг) | 20 | 200 |
8-10 (масою 80-100кг) | 20 | 200 |
2.2 Обґрунтування способу утримання тварин
У свинарстві застосовують дві основні системи утримання свиней: вигульна та без вигульна. Безвигульна система утримання найбільш поширена у великих свинарських господарствах. При цій системі тварини від народження до реалізації знаходяться у приміщеннях в індивідуальних , або групових станках.
Його недолік – в спеціалізованих господарствах промислового типу цілорічне без вигульне утримання тварин може призвести до ослаблення конструкції, зниження їх резистентності й навіть до захворювань. Тому нормами технологічного проектування свинарських підприємств передбачається вигульна система утримання всього поголів’яплемінних ферм іплеміннихрепродукторівсвинокомплексів (крімвідлучених поросят, а такожкнурів-плідників, ремонтного молодняку, холостих свиноматок (при груповомуутриманні) та маток звизначеноюсупоросністю на товарних фермах і комплексах промислового типу.
Все інше поголів’я свиней на товарних фермах і великих комплексах, як правило утримуєтьсябез вигульно [2].
З урахуванням викладеного вище проектованій свиновідгодівельній фермі застосовуємо без вигульну систему утримання тварин.
У будівлях свиней будемо розміщати в групових станках з урахуванням їх вікових груп.
2.3 Розробка режиму роботи ферми
Режим роботи ферми являє собою конкретні розпорядки робочого дня для свинарів, що обслуговують свиней і для операторів приготування кормів.
При розробці розпорядку робочого дня визначають його тривалість, фізіологічно обґрунтований час початку і кінця роботи, час початку і тривалість обідньої перерви. Розпорядки робочого дня повинні забезпечувати повну та рівномірну завантаженість виконавців, своєчасне виконання встановлених обов’язків, раціональний початок і кінець робочого дня.
Розпорядок робочого дня свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі, розроблений нами з урахуванням рекомендацій [3], наведений у таблиці 2.2. Робочий тиждень п’ятиденний з двома вихідними днями, що надані у відповідності зі змінним графіком. Підготовка до роботи, заключні роботи, виконання інших робіт – це все розпорядок дня.
Таблиця 2.2 Розпорядок робочого дня для свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі
Вид роботи | Початок, год.-хв. | Кінець, год.-хв. | Тривалість, год.-хв. |
Підготовка до роботи | 5-30 | 5-40 | 0-10 |
Огляд поголів’я, обладнання | 5-40 | 6-00 | 0-20 |
Приймання кормів, годівля та напування поголів’я | 6-00 | 7-00 | 1-00 |
Прибирання гною | 7-00 | 8-30 | 1-30 |
Виконання інших робіт | 8-30 | 9-50 | 1-20 |
Обідня перерва (відпочинок) | 9-50 | 16-20 | |
Чистка лігва, огорожі, обладнання | 13-20 | 14-50 | 1-30 |
Виконання інших і разових робіт, участь у ветобробках | 14-50 | 16-00 | 1-10 |
Приймання кормів, годівля та напування поголів’я | 16-00 | 17-00 | 1-00 |
Заключні роботи | 17-00 | 17-20 | 0-20 |
2.4 Обґрунтування і вибір раціонів годівлі і розрахунок добової і річної потреби в кормах
Типові раціони для свиней розробляються у відповідності з набором кормів, виробництво яких найбільш рентабельне та забезпечує максимальне отримання поживних речовин із одиниці площі.
У свинарстві найчастіше використовують три основні типи годівлі свиней з урахуванням природно-кліматичних зон і системи кормо виробництва:
Концентратно-коренеплодний, концентратно-картопляний, концентрат ний.
Важливим критерієм при виборі раціонів є середньодобовий приріст живої маси тіла тварини. Плануємо такі показники продуктивності:
Середньодобовий приріст на відгодівлі та вирощуванні- 385-420г;
Середньодобовий приріст на відгодівлі – 450-490г (у відповідності із завданням); виробництво свинини (в живій масі) на початкову голову – 104-113кг.
З урахуванням викладеного вище вибираємо концентратно-коренеплодний тип годівлі (характерний до лісостепу України). Раціони для свиней при даному типи годівлі наведені в таблиці 2.3 [2].
Таблиця 2.3
Раціони для свиней при концентратно-коренеплодному типи годівлі
Склад раціонів | Поросята 2-4 місяці | Молодняк на відгодівлі | ||
Зима | Літо | Зима | Літо | |
Ячмінь, кг | 0,6 | 1,0 | 0,8 | 0,9 |
Кукурудза, кг | 0,2 | - | 0,5 | 0,8 |
Горох, кг | 0,1 | - | 0,3 | 0,2 |
Трав’янеборошно, кг | 0,06 | - | 0,2 | - |
Шрот соняшниковий, кг | 0,2 | 0,2 | 0,1 | - |
Знежирене молоко, кг | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,8 |
Буряк напівцукровий, кг | 0,7 | - | 4,0 | - |
Зелена маса бобових, кг | - | 0,8 | - | 3,0 |
Крейда, кг | 8 | 5 | - | - |
Фосфат обезфторений, г | 10 | - | 45 | - |
Преципітат, г | - | 9 | - | 27 |
Сіль поварена, г | 5 | 5 | 17 | 17 |
Премікс, г | 15 | 15 | 34 | 34 |
Добову Рд (кг) і річну Рр (кг) потребу в кормах розраховуємо за формулами:
Рд= n1m1+n2m2
Pp=Рдлtл+Рдзtз
де n1, n2– добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину для різних груп, кг;
m1,m2– поголів’ятварин у групах;
Рдл,Рдз– добова витрата кормів у літній та зимовий періоди року, кг;
tл,tз – тривалість літнього та зимового періодів використання даного виду корму, днів (приймаємо tл=185 днів,tз =180 днів);
к – коефіцієнт, що враховує витрату кормів під час зберігання та транспортування (для концентрованих кормів к = 1,01; для коренеплодів к = 1,03; для зеленої маси к = 1,05).
Таблиця 2.4 Добова та річна потреби в кормах
Корм | Потреба в кормах, кг | ||
Добова | Річна | ||
Зима | Літо | ||
Ячмінь | 720 | 940 | 306535 |
Кукурудза | 380 | 480 | 158772 |
Горох | 220 | 120 | 62418 |
Трав’яне борошно | 144 | - | 26179 |
Шрот соняшниковий | 140 | 80 | 40400 |
Знежирене молоко | 960 | 880 | 335600 |
Буряк напівцукровий | 2680 | - | 496872 |
Зелена маса бобових | - | 2120 | 411810 |
Крейда | 3,2 | 2 | 955 |
Фосфат обезфторений | 31 | - | 5636 |
Преципітат | - | 19,8 | 3700 |
Сіль поварена | 12,2 | 12,2 | 4498 |
Премікс | 26,4 | 26,4 | 9732 |
2.5 Обґрунтування і вибір типових проектів основних і допоміжних приміщень, споруд, сховищ кормів, гною і розрахунок їх необхідної кількості