Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський" (стр. 4 из 5)
Аналіз показує, що підприємство ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» займає найкраще положення, що свідчить про те, що підприємство найбільше відповідає потребам ринку. Але незважаючи на це, підприємству ще необхідно поліпшити показники якості гіпсових пластин та використовувані у процесі харчові добавки. Інші підприємства теж мають переваги по деяким показникам, але все одно, є гіршими і не відповідають повністю потребам ринку. Їм ще необхідно покращити показники терміну придатності, якості сировини, дизайну упаковки та інші.
Таким чином, новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі).
5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства – інноватора
Аналіз інноваційного потенціалу заводу ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» буде проведений за 2009 рік такими складовими:
1. Інтелектуальна складова.
2. Інформаційна складова.
3. Інтерфейсна складова.
4. Науково-дослідна складова.
Визначимо показники інтелектуальної складової та занесемо їх до таблиці. Дані отримано шляхом вибіркових обстежень та опитування фахівців.
Таблиця 5.1 – Показники оцінки інтелектуальної складової
| Показник | Значення |
| Винахідницької активності | 0,0598 |
| Творчо мислячих фахівців | 0,034 |
| Технічного і наукового забезпечення | 0,2231 |
| Освітнього рівня | 0,0843 |
| Оновлення знань | 0,28 |
| Плинність кадрів високої кваліфікації | 0,1973 |
| Інтегральний показник | 0,8785 |
Таким чином, порівнюючи з градацією значень цього показника, можна зробити висновок, що інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього (>0,67).
Інформаційну складову визначимо таким самим чином та занесемо дані до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2– Показники оцінки інформаційної складової
| Показник | Значення |
| Коефіцієнт повноти інформації | 0,268 |
| Коефіцієнт точності інформації | 0,115 |
| Коефіцієнт суперечливості інформації | 0,187 |
| Інтегральний показник | 0,57 |
Отже, інформаційна складова відповідає середньому значенню. Тому підприємству варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього.
Інтерфейсна складова. Для аналізу відповідності нового товару інтересам суб’єктам ринку, візьмемо до уваги таких економічних контрагентів підприємства: споживачів, постачальників та посередників. Результати аналізу заводу подано у наступних таблицях. Вагомість характеристик визначена шляхом опитувань представників економічних контрагентів.
Таблиця 5.3 – Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,1 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Наявність споживачів | 0,15 | * | ||||
| Наявність каналів збуту | 0,15 | * | ||||
| Наявність ресурсів | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.4 – Оцінка відповідності нового товару інтересам споживачів
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,4 | * | ||||
| Сервіс | 0,1 | * | ||||
| Економічні параметри | 0,2 | * | ||||
| Технологічні характеристики | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.6 – Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Стабільність замовлень | 0,4 | * | ||||
| Обсяги замовлень | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.7 – Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Стабільність постачання | 0,2 | * | ||||
| Попит на продукцію | 0,5 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
Вагомості економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.
Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»:
- виробника
Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+¾·0,15+¾·0,3=0,888;
- споживачів
Нс=4/4·0,4+¾·0,1+4/4·0,2+¾·0,3=0,9;
- постачальників
Нп=3/4·0,3+¾·0,4+4/4·0,3=0,825;
- посередників
Нпс=4/4·0,2 +¾·0,5+2/4·0,3=0,725;
Інтегральна оцінка:
Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.
За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його інноваційній діяльності.
Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.
Таблиця 5.8 – Показники оцінки науково-дослідної складової
| Показник | Значення |
| Систематичність виконання НДДКР | 0,385 |
| Частка витрат на НДДКР у загальному обсязі товарної продукції | 0,013 |
| Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки | 0,521 |
| Інтегральний показник | 0,919 |
Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.
Визначимо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства.Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.
Таблиця 5.9 – Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу
| Інтелектуальна | Інформаційна | Інтерфейсна | Науково-дослідна | Сума балів |
| Інтелектуальна | 1 | 0 | 1 | 2 |
| Інформаційна | 0 | 0 | 1 | 1 |
| Інтерфейсна | 1 | 1 | 0 | 2 |
| Науково-дослідна | 0 | 0 | 1 | 1 |
Розрахуємо вагомості:
Інтелектуальна: 2 ÷ 6 = 0,33;
Інформаційна: 1 ÷ 6 = 0,17;
Інтерфейсна: 2 ÷ 6 = 0,33;
Науково-дослідна: 1 ÷ 6 = 0,17.
Отже, інтегральна оцінка складає:
Iінт = 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 + ¼ · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.
Таким чином, інтелектуальний потенціал ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
6. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
Для того, щоб новий товар ( картопляні чіпси «Смак» ) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.
Мета ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.
Розповсюдження реклами про товар буде проводитися:
1. У розважальних газетах та журналах.
2. На біг-бордах у містах України.
3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.
4. Реклама в спеціалізованих магазинах.
5. Через Іnternet.
Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).
Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).
Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.
Стимулювання споживачів.
Населення України за відношенням до розважально-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:
1. Населення, що не слідкує за новинками харчових продуктів та є традиційними і стабільними у виборі чіпсів.
2. Споживачі, що не мають особливих переваг в бік конкретного виробника картопляних чіпсів і можуть придбати будь-які.
3. Споживачі, що при покупці орієнтуються на ціновий діапазон та якість продукції.
4. Споживачі, що готові придбати новий товар, щоб його скуштувати (суперноватори).
Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 6.1
Рисунок 6.1 – Структура потенційних споживачів картопляних чіпсів
Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.
Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:
1. Будуть проводитися промоакції у великих супермаркетах міст, де будуть пропонувати скуштувати нові чіпси.
2. Пропонуватиметься фірмова продукція у подарунок при придбанні чіпсів «Смак» (ручки та чашки з фірмовим логотипом)
3. Розіграш цінних призів для тих, хто надішле за адресою 10 обгорток від чіпсів «Смак».
Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.