Ідентифікація і переоцінка потреб
Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент виготовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньо фірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів
Визначення й оцінка вимог споживачів
Як тільки внутрішньо фірмові споживачі та номенклатура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встановити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визначають сервіс постачань
Рішення “зробити або купити”
Перш ніж визначити можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп’ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості
Визначення типів закупівель
На сьогодні існують три основних типів організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньо фірмового користувача
Аналіз поведінки ринку
Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачальник) може функціонувати у різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, високо конкурентному. Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі
Ідентифікація всіх можливих постачальників
Включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньо фірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався
Попередня оцінка всіх можливих джерел
Попередня оцінка можливих джерел за купованих матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньо фірмовим користувачам
Остаточна оцінка і вибір постачальника
Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка
Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс
Включає для логістичних активностей, пов’язаних з реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірми-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного постачальника
Контроль і оцінка виконання закупівель
Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу. [3, с.71]
Фактори, які впливають на прийняття рішення про власне виробництво або постачання зі сторони
- Збут:
Асортиментна політика
Конкуренція
Дотримання термінів постачань
Зміна ринкової ситуації
- Виробництво:
Ноу-хау
Збереження робочих місць
Рівень потужностей
Кваліфікація персоналу
Вузькі місця у виробництві
Інвестиційні ризики
Законодавчі обмеження
Якість продукції
Залежність від зміни розмірів заробітної плати
Гнучкість
Таким чином, рішення про власне виробництво або постачання зі сторони залежить не тільки від витрат. Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:
- потреба в комплектуючому виробі невелика;
- існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;
- відсутні необхідні для виробництва комплектуючих потужності;
- відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.
Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:
- потреба в комплектуючих виробах стабільна і досить велика;
- існуючи постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;
- необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;
- комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей. [1, с.102]
3. Інтермодальні системи доставки товарів
По кількості видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів, транспортні системи діляться на одновидові (юнімодальні) і багатовидові (інтермодальні).
Одновидова система, незважаючи на зовнішню простоту й широке поширення, ускладнюється за рахунок експлуатації автомобілів і автопоїздів різної вантажопідйомності на етапах підзбору вантажів, формування укрупнених відправлень, особливо в умовах термінальної системи.Це вимагає застосування таких сучасних транспортних технологій, як система тягових плечей, міні-термінальні системи й т.д.
Інтермодальна система є більше складним - особливо в міжнародному сполученні - варіантом з погляду рішення комерційно-правових, фінансово-економічних, організаційно-технічних аспектів доставки й питань розвитку транспортної інфраструктури.
Під інтермодальною розуміється система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному перевізному документі з їхнім перевантаженням у пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника.
Договір вантажоперевезення з відправником вантажу від імені перевізників, що приймають участь у її здійсненні, укладає перший перевізник (оператор).Договір уважається укладеним з моменту приймання вантажу до вантажоперевезення, засвідченої підписами відправника й транспортної організації й календарним штемпелем останньої.Строки доставки вантажу обчислюються по сукупності строку його доставки кожним перевізником відповідно до правил, що діють на кожному виді транспорту.Кожний перевізник відповідає за вантаж з моменту прийняття його від відправника або іншого перевізника до моменту передачі його суміжному виду транспорту або видачі вантажоодержувачеві.
Основні принципи функціонування інтермодальної системи укладаються в наступному:
• однаковий комерційно-правовий режим;
• комплексне рішення фінансово-економічних аспектів функціонування системи;
• використання систем електронного обміну даними, що забезпечують спостереження за пересуванням вантажу, передачу інформації й зв'язок;
• єдність всіх ланок транспортного ланцюга в організаційно-технологічному аспекті, єдина форма взаємодії й координація всіх ланок транспортного ланцюга, що забезпечують цю єдність;
• кооперація всіх учасників транспортної системи;
• комплексний розвиток транспортної інфраструктури різних видів транспорту.
Принцип однаковості комерційно-правового режиму передбачає:
• удосконалювання правил перевезень вантажів (зокрема, контейнерів) у міжнародному сполученні на всіх видах транспорту з метою їхнього взаємного вв'язування відповідно до обраних критеріїв ефективності логістичної транспортної системи;
• спрощення митних процедур;
• розробку й впровадження нових уніфікованих перевізних документів для внутрішнього транспорту (транспорту загальної інтермодальної ланцюга, але функціонуючого тільки на території своєї країни), що враховують загальний критерій логістичної транспортної системи;
• використання стандартних комерційних і перевізних документів міжнародного зразка для роботи на зовнішньому транспортному ринку.
Принцип комплексного рішення фінансово-економічних аспектів функціонування інтермодальної системи передбачає:
• установлення уніфікованих тарифних правил вантажоперевезення транзитних вантажів і вантажів зовнішньої торгівлі в міжнародному сполученні;
• розробку методу обґрунтованого розподілу наскрізного фрахту у ВКВ між всіма ланками логістичного транспортного ланцюга;
• розробку механізму фінансової відповідальності за порушення якості послуг для кожної ланки логістичного транспортного ланцюга.[4, с.84]
Необхідноюумовоюфункціонування інтермодальної системиєнаявністьінформаційноїсистеми, задопомогоюякоїздійснюєтьсявиконаннязамовлення (договору вантажоперевезення), тобтопланування, керування й контроль усього процесу доставки вантажу завдяки випереджальній, супровідній й доставки, що закінчує процес, інформації.