Виникнення спортивного одягу Adidas (стр. 3 из 4)

Рік від року взуття від Аді Дасслера ставало усе більш складним технічно і технологічно. Деякі конкуренти почали навіть робити упор у своїй рекламі на простоту своїх моделей і на те, що їхнє взуття перевірене часом. Але в 1952 році на Олімпійських іграх у Хельсінкі, Еміль Затопек у спортивному взутті Adіdas завойовує протягом тижня три золоті медалі. Він перемагає в дистанціях 5000 метрів, 10000 метрів і в марафоні. Досягнення, не перевершене донині . Дружина Затопека тим часом перемагає в змаганні з метання списа. А в 1954 році інноваційне взуття Adіdas виявляється поза конкуренцією на Чемпіонаті Світу з футболу - взута в Adіdas збірна Німеччині вперше стала чемпіоном світу з футболу.

Нація була в захваті - німці вперше з Другої світової сталі переможцями. Аді особисто був присутній на вирішальних матчах у Берні. Під його керівництвом перед кожною грою бутси футболістів пристосовували до ґрунту і погодних умов за допомогою нової технології зйомних шипів. Ця перемога наштовхнула Аді на думку розміщувати рекламу прямо на стадіонах. У 1956 році він підписує угоду з МОК про рекламу "Адідас" на Олімпійських Іграх у Мельбурні. Тоді ж "Адідас" починає міжнародну експансію й у виробництві - Аді підписує першу ліцензійну угоду з норвезькою фабрикою в Гьорвіку, незабаром Adіdas починають робити і у Франції.

Настає "золоте століття" Adіdas - на Олімпіаді в Римі 1960 року більшість легкоатлетів роблять ставку на спортивне взуття Аdіdas. Вільма Рудольф завойовує три золотих медалі в спринті, незважаючи на перенесений у дитинстві поліомієліт, приблизно те ж саме відбувається і через чотири роки в Токіо, а в 1968 році в Мехіко спортсмени екіпіровані "Адідас" завойовують 37 золотих, 35 срібних і 35 бронзових медалей. У 1972-ому "Адідас" стає титульним спонсором Олімпійських Ігор у Мюнхені, а збірна ФРН стає Чемпіоном Європи з футболу. Ще через два роки німецькі футболісти другий раз стають чемпіонами світу - і знову в "Адідас".

У 1975 році Аді Дасслер стає почесним членом "Американської асоціації спортивних товарів" - першим серед не американців. У 1976 році глава Adіdas дивився по телевізору змагання з бігу на 400 метрів на Олімпійських іграх у Монреалі. Раптом його увагу залучила невелика неточність у рухах кубинського бігуна Альберто Хуанторени. Під час бігу він ледь помітно підгинав стопу в напрямку її зовнішнього краю. Біг спортсмен у спеціально розроблених до цієї Олімпіади кросівках Adіdas "Спайкс" з регульованими знімними шипами. Дасслер негайно подзвонив своєму помічникові, зайнятому на Олімпіаді, і наказав перевірити взуття спортсмена. Виявилося, що кубинець зі своєї ініціативи замінив шипи на більш довгі. Крім 76-річного Адольфа Дасслера, що сидів перед екраном телевізора за тисячі кілометрів від Монреаля, ніхто цього не помітив.

Положення шипів відразу виправили, а Хуанторена завоював золото у фіналі змагань з бігу на 400 і 800 метрів. Усього ж на цих Іграх спортсмени, екіпіровані "Адидас", виграли 75 золотих, 86 срібних і 88 бронзових медалей. Рекорд не побитий досі. У 1978 році Адольф Дасслер вмирає і керівництво компанією переходить до його вдови – Катарини. Вона цілком успішно справляється з цією ношею аж до власної смерті в 1984 році. Потрібно сказати, що вона взагалі була неабиякою жінкою, ще в період становлення компанії, поки чоловік творив і розбирався в загальних концепціях виробництва, вона виконувала по суті всю адміністративну роботу.

Після неї компанія дістається Хорсту Дасслеру - сину Аді та Катарини. Він налагодив міцні стосунки з Міжнародним Олімпійським Комітетом і Міжнародною федерацією футболу і спробував зробити перші реформи на підприємстві. Однак рання смерть 51-літнього Хорста внесла свої виправлення в справу. Сестри намагалися керувати підприємством, але швидко зрозуміли, що не мають відповідного розмаху і компетенції, тому в 1989 році вони продали 80 % своїх акцій усього за 440 мільйонів німецьких марок французькому підприємцю Бернарду Тапі, тодішньому власникові французького футбольного клубу "Олімпік-Марсель". І продали, мабуть, вчасно.

"Раптово Аdіdas зостарився завчасно. Його стали сприймати як щось нудне, утилітарне, учорашнє, що надягає тато, коли в неділю вранці миє машину перед під'їздом", - пише Томас Гед, автор книги 4D Brandіng. До 1990-х років положення "Adіdas" стає просто катастрофічним: збитки досягли цифри $100 млн. У спину дихали агресивні конкуренти: американський Nіke і британський Reebok. Вони були молодшими, креативнішими, цікавішими. Але головне - мінявся світ, а разом з ним і ринок. Однак сама марка фірми являла собою цікавий потенціал для людей, які знають, що бренди можна реанімувати, а така спадщина, як у Adіdas, на дорозі не валяється. З 1993 року нова команда фахівців стала писати нову історію Adіdas.

Перше, що зробив новий менеджмент, переманив з Nіke та Reebok велику кількість менеджерів і дизайнерів. По-друге, поступово вивів виробництво за межі Німеччини - тепер фірма, як і її основні конкуренти, випускає взуття на підприємствах в Індонезії, Китаї, Таїланді: економія на дешевій робочій силі з країн третього світу знову зробила продукцію конкурентноспроможною на світовому ринку. Ціла армія "адідасовських" фахівців вирішила атакувати не тільки професійний спортивний ринок, але і масовий ринок, причетний до світу справжнього спорту. У Adіdas відмовилися від роботи з роздрібними мережами і почали формувати мережу фірмових магазинів, щоб уникнути масового виробництва і затоварення ринків своєї продукції. Результати зусиль над створенням інноваційних продуктів і мережі фірмових магазинів стали позначатися вже в 1996 році, коли Adіdas як колись виступив генеральним спонсором Олімпійських ігор - це стимулювало небувалий зріст продажів: + 50 % у рік. Зріст продовжується і дотепер, але головне - вдалося затвердитися на американському ринку, де Adіdas "відкусив" частку в 12 % ринку спортивного одягу і 10 % ринку спортивного взуття. Щоб знайти своїх споживачів, менеджери Adіdas приділили пильну увагу новим видам спорту, наприклад, привезли в Європу стрітбол, активно стали працювати з новими молодіжними віяннями і плинами, завдяки чому удалося завоювати симпатії американської і європейської hіp-hop і реп-культури.

Висновок

Сьогодні Адідас представлений на ринку найрізноманітнішим асортиментом товарів, починаючи з баскетбольних кросівок і футбольних бутс і закінчуючи спортивним одягом і взуттям для туризму. А в 1997 році "Адідас" купив французьку фірму "Саломон", провідного виробника товарів для зимового спорту, і тепер концерн називається "Акціонерне товариство "Адидас-Саломон". Цей крок дозволив фірмі стати другим за розміром світовим виробником спортивних товарів після "Найк". От так з кінця минулого століття, концерни-велетні і борють зі змінним успіхом за свого покупця.

Adіdas нерозривно пов'язаний з такими легендарними іменами (крім вже згадуваних), як Муххамед Алі і Джо Фрезер, Штеффі Граф і Стефан Едберг, Боб Бімон і Гунде Сван, Лев Яшин і Валерій Борзов, Мішель Платіні і Ейсебіо, нарешті Зенедін Зідан і Девід Бекхем.

Отже, у Adіdas - Salomon AG безпосередньо працює близько 14 000 співробітників. Продажі компанії складають 6 267 млрд. євро, прибуток - 260 млн. євро. Концерн поєднує такі торговельні марки, як Adіdas, Salomon, Mavіc, Bonfіre, Arc'Teryx, Taylor Made і Maxflі. Штаб-квартира дотепер знаходиться на батьківщині Аді Дасслера, у баварському містечку Герцогенаурах. Американська штаб-квартира знаходиться в Портленді (штат Орегон).
Загалом, "Адідас" у порядку, правда - це вже зовсім інший Adіdas.

Література

1. Васюта А.В. Сучасні тенденції розвитку спортивного одягу. // Фокус. – 2002. – № 5.

2. Денисова К.И. Качество превыше всего. // Факты. – 2004. - № 26.

3. Кузнецова Л.М. История развития Adidas. // Кореспондент. – 2005. - № 2.

4. Терещенко В.А. Спортивная одежда не только для спорта. // Спорт. – 2005. - № 7.

Додаток

1920 Перша пара спортивного взуття. Аді Дасслер створює вручну першу пару спортивного взуття. Легенда починається в кухні його матері - без електрики.

1924 Компанія "Брати Дасслер". Незабаром, дванадцять працівників, включаючи членів родини, роблять 50 пар взуття в день. Адi Дасслер і його брат Рудольф реєструють 1-го липня 1924 року компанію "Брати Дасслер".

1927 Перше виробництво: "Взуттєва фабрика братів Дасслер". Аді Дасслер орендує разом із братом Рудольфом перший будинок і називає його "Взуттєва фабрика братів Дасслер". 25 чоловік роблять 100 пар взуття в день. Через три роки Аді Дасслер викуповує орендовану фабрику разом з невеликим житловим будинком і прилягаючою ділянкою землі.

1928 Олімпійський дебют: спортивне взуття Дасслер в Амстердамі. Спортивне взуття Дасслер представлене на Олімпійських Іграх в Амстердамі.

1936 Джессі Оуэнс - найуспішніший атлет на Олімпійських Іграх у Берліні. Джессі Оуенс у спортивних туфлях Дасслера завойовує на Олімпійських Іграх у Берліні чотири золоті медалі. Найуспішніший атлет на Іграх у Берліні, Джессі ставить світові рекорди майже в кожнім із дванадцяти видів змагань, у яких бере участь. В Адi народжується син Хорст.

1938 Адi Дасслер купує другу взуттєву фабрику в Герцогенаурасі.

1948 Шляхи Адi і Рудольфа Дасслерів розходяться. Шляхи Адi і Рудольфа Дасслерів розходяться: Рудольф Даслер засновує фірму "Пума", Ади Дасслер створює adidas. Незабаром після цього три смуги, споконвічно розроблені для підтримки зводу стопи, стають фірмовим знаком. adidas - офіційним ім'ям компанії.

1952 Олімпійські Ігри в Хельсінкі: зоряна година Затопека. adidas стає найпопулярнішою маркою спортивного взуття, їй надає перевагу більшість атлетів на Олімпійських Іграх у Хельсінкі. Еміль Затопек у спортивному взутті adidas завойовує протягом тижня три золоті медалі. Він перемагає в дистанціях 5.000 метрів, 10.000 метрів і в марафоні. Досягнення, не перевершене донині. Дружина Затопека тим часом перемагає в змаганні з метання списа.