Міністерство освіти і науки Україні
Одеський національний політехнічний університет
Гуманітарний факультет
Кафедра документознавства та інформаційної діяльності
Курсова робота
з дисципліни «Теорія та практика реклами»
Вплив девіантної реклами на сучасних споживачів: соціально-психологічний аспект
Виконала:
студентка групи ІК-053
денної форми навчання
Сорокіна М.В.
Науковий керівник:
доц. каф. ДІД
Грушевська Ю.А.
Одеса 2009
ЗМІСТ
Вступ
1. Визначення поняття, виявлення причин виникнення і використання девіантної реклами
1.1 Етапи розвитку реклами. Поняття девіантної реклами
1.2 Визначення девіантної поведінки. Цілі її використання в рекламі
1.3 Теорія ризику гедонізму
1.4 Наслідки впливу девіантної реклами
2. Використання девіацій у соціальній рекламі: за і проти
3. Класифікація каналів поширення девіантної реклами (приклади)
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність вибраної теми очевидна: реклама не стоїть на місці, а чітко і ясно, як дзеркало, відображає всі зміни в культурній, політичній, економічній і соціальній сферах життєдіяльності.
На даному етапі розвитку суспільства ми може спостерігати розвиток нової форми реклами – девіантної, де навмисно використовуються різного роду спотворення, порушення, які спричиняють ряд негативних наслідків, а саме: отуплення нації, якою можна легко управляти у власних інтересах.
Провідним науковим діячем у даній галузі є Проніна Олена Євгеніївна: доцент, доктор філологічних наук, кандидат психологічних наук.
Мета даної роботи полягає у вивченні і аналізі, такого явища в сучасних ЗМІ як девіантна реклама і її наслідків.
Об'єктом дослідження є девіантна реклама, а предметом – визначення девіантної поведінки, вивчення різних теорій, що обгрунтовують появу такого феномену в рекламі, аналіз можливих негативних і позитивних наслідків від використання такої реклами.
У ході вивчення даної теми були поставлені наступні завдання:
- визначення поняття, виявлення причин виникнення і використання девіантної реклами;
- визначити позитивні і негативні сторони використання девіацій в соціальній рекламі;
- класифікація каналів поширення девіантної реклами.
Для реалізації поставлених цілей і завдань були вибрані такі методи як аналіз і синтез різної літератури, спостереження загальних тенденцій в ситуації, що склалася, на даний момент.
1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ДЕВІАНТНОЙЙ РЕКЛАМИ
1.1Етапи розвитку реклами. Поняття девіантної реклами
На сьогоднішній день немає єдиного чіткого визначення реклами. Це пов'язано з швидкими темпами розвитку суспільства і реклами, у тому числі, яка як дзеркало відображає потреби даного суспільства. Але ми добре знаємо з чого складається реклама: з маркетингу, який забезпечує головну мету реклами, – здобуття прибутку за рахунок продажу якого-небудь товару або послуги, і психології, за допомогою якої робиться вплив різної міри на підсвідомість потенційних споживачів. Поєднання цих двох чинників і забезпечує ефективність реклами.
До нас реклама прийшла на початку 90-х років. І якщо проаналізувати її розвиток, то можна виділити 3 етапи:
1) реклама апелювала до традиційних цінностей повсякденного життя: вірність, кохання, надійність, довіра, турбота, братська дружба, патріотизм, потреба в самореалізації (реклама МММ), в той час, як ЗМІ пропагували «чорнуху» і «порнуху»;
2) на перший план у рекламі виходить потреба у владі, стали стверджуватися цінності домінування, необмеженої влади, з одного боку, і хитрої послужливості, з іншого боку (банк «Імперіал», м'ятні пластинки «Рондо», батончик «Мілки-Вей»); за законом спрощення, звернення до первинних переживань, прагнення до влади трансформувалося в мотив заздрості-помсти, особливо за ситуації, коли соціальна нерівність достатня великий і матеріальні блага доступні далеко не кожному (печиво «Твікс»);
3) лейтмотивом реклами стає «неправильна» (негожа, спонтанно-егоїстична, безвідповідальна, орієнтована на задоволення безпосередніх бажань задля збитку оточуючих) поведінка персонажів [3; 43-44].
Така реклама називається девіантною, тобто такою, де демонструються відхилення, анормальні форми поведінки. Вона спричиняє за собою, формує девіантну поведінку. Поняття девіантної реклами склалося недавно. Це обумовлено сучасними особливостями нашого світу: він став динамічнішим, жорстокішим і агресивнішим.
Цей термін ввела в наукову практику Проніна Олена Євгеніївна, доцент, доктор філологічних наук, кандидат психологічних наук, в статті «Девіантна реклама», опублікованій у Віснику Московського університету. У такому виді реклами відбувається підміна цінностей і понять: жорстокість як упевненість, самопопустительство як вірність собі, грубість характеру як свобода, ворожість як конкурентоспроможність, безцеремонність як сміливість, егоїстичність як природність і так далі[3; 52].
1.2 Визначення девіантної поведінки. Цілі її використання в рекламі
Девіантна поведінка — здійснення вчинків, які суперечать нормам соціальної поведінки в тому або іншому співтоваристві. До основних видів девіантної поведінки відносяться перш за все злочинність, алкоголізм і наркоманія, а також самогубства, проституція. Вірогідність девіацій поведінки істотно зростає при ослабінні нормативного контролю, що відбувається на рівні соціуму. Перш за все виникає тоді, коли цінності, що суспільно приймаються і задаються, не можуть бути досягнуті деякою частиною цього суспільства. До такої поведінки схильні люди, соціалізація яких проходила в умовах заохочення або ігнорування окремих елементів девіантної поведінки (насильство, аморальність) [8].
Логічно передбачити, що нормальне, тверезомисляче суспільство уникатиме зайвої демонстрації, нагадування про таку форму поведінки. Але виходячи з глобалістського проекту західної цивілізації ми можемо спостерігати абсолютно протилежну картину. Глобалізм вважає, що ресурси планети обмежені, а людей надто багато. Тому їх необхідно «скоротити», по можливості, не удаючись до відвертого насильства [2]. Адже здійснюючи геноцид всього людства необхідно зберігати обличчя дійсних добродійників, що піклувалися про демократію і гуманізм. Саме тут стає в нагоді реклама девіацій.
Особа, що відбулася, з вищою освітою, професійними досягненнями, орієнтована на моральні високі цінності і ідеали, не піддасться такій пропаганді, не зрадить своїм принципам. Але як же тоді пояснити той факт, що більшість наркоманів – це діти з багатих і благополучних сімей, а алкоголіками частенько стають люди з вищою освітою?
У цьому і полягає сила реклами і інших засобів масової інформації: не важливо ким ти був учора, сьогодні ми з тебе зробимо «потрібного» нам, «зручну» для нас «істоту», якою легко управляти і маніпулювати.
Під таку категорію людей підпадаю діти і підлітки з їх слабкою, нестійкою психікою. І в результаті ми отримуємо обдурену молодь, частина якої піде по кривій доріжці, і їх можна буде посадити у в'язницю [2], відправити до армії, зробити на них революцію. Реклама спиртних і енергетичних напоїв, тютюнових виробів, сексуально-еротичні стосунків з її завидною частотою появи перед очима потенційних споживачів практично зомбує на їх придбання, а якщо з'єднати рекламний чинник з бажанням дитини скоріше стати дорослим, то реклама стає двигуном не лише торгівлі, але і розкладаючим засобом несталої дитячої психіки [6].
Інша частина населення могла б спокійно жити, виховувати дітей. Але оскільки дітородіння на глобалістському світі слід обмежувати, статеві збочення зводяться в ранг норми і всіляко вихваляються, аби «основний інстинкт» задовольнявся без «небажаної» вагітності. Ну а третя група людей звикла сидіти з відкритим ротом перед екраном і сліпо довірятиме телеавторитетам. Такими людьми, природно, дуже легко управляти.
Для глобалістського проекту поважно сформувати у молоді і комплекс невдах. Інакше кому збувати наркотики, алкоголь, сигарети. Невдаха невдоволений життям, схильний впадати в депресію. А йому послужливо підсовують «ліки»: наркотики, випивку, секс і так далі. І дійсно, вони дозволяють на якийсь час здригнутися. Правда, потім депресія накотить з новою силою, але можна буде прийняти нову дозу – і знову стрепенутися [2].
З вище сказаного видно, що мета використання девіацій в рекламі, як одного з сучасних потужних засобів впливу на свідомість молоді, - це формування у дітей і підлітків різного роду комплексів, які сприяють нав'язуванню зручних для глобалістів форм поведінки і мислення.
1.3 Теорія ризику гедонізму
Виходячи зі сказаного, виникає питання: чому молодь приваблює смерть, насильство, груба поведінка?
Доктор психологічних наук, професор Л.Н. Матвєєва з МГУ проводила такий дослід: молодим людям при перегляді різних фільмів давали в руки датчики з проханням в особливо цікаві моменти натискувати на кнопку. Результат уразив. Глядачам було однаково цікаво дивитися і на щось прекрасне, і на щось жахливе. Скажімо, на героя, що переміг, який забрався на високу скелю і милується прекрасною панорамою. І на видовище кривавої страти. І те, і інше лоскотало нерви.
Коли така стимуляція стає звичною, людина не може без неї обходитися. Життя без гострих відчуттів здається їй прісним. А з іншого боку, вона тепер сприймає лише таку жорстку стимуляцію, будучи нездібною розібратися в тонших відчуттях. Тому стимулювання жорсткими стимул-реакціями сексу, насильства, відрази або садизму стає для неї нормою. Все інше вже за порогом її сприйняття [2].