Типовий план підприємства характеризується значною кількістю задач. При цьому в інформаційній системі обробляється великий обсяг інформації, оскільки розрахункові дані характеризують всю виробничо-господарську діяльність підприємств і їх виробничих підрозділів. Відзначимо, що задачі планування використовують нормативи всіх інших підсистем, що обслуговують технічний та організаційний розвиток, стосуються питання виробництва, збуту і реалізації продукції, матеріально-технічного забезпечення, праці, кадрів, фінансів та інші важливі для підприємства показники (прибуток, рентабельність, собівартість, фондовіддачу та інші).
Підсистема оперативного управління основним виробництвом. Підсистеми оперативного планування виробництва тісно пов'язані з виконанням функцій оперативного управління. Оперативне або оперативно-виробниче планування основним своїм завданням має складання календарних планів на підприємстві і в цехах. Вирішує задачі раціонального розподілу робіт і складання змінно-добових завдань.
Призначення підсистеми оперативного управління основним виробництвом полягає у здійсненні координації ходу виробництва з метою досягнення позитивних результатів діяльності підприємства. Ця підсистема забезпечує:
• рівномірне і комплексне виконання плану виробництва на основі розподілу планових завдань міжпідрозділами, ділянками і робочими місцями при виконанні технологічних виробничих процесів;
• узгодження всіх елементів виробництва у часі;
• узгодження оперативних планів виробництва з продуктивністю цехів і дільниць;
• узгодження оперативних планів з запланованими техніко-економічними показниками;
• систематичне виявлення резервів виробництва, підвищення продуктивності праці, покращення використання основних
і оборотних фондів, створення умов, які сприяють розвитку передових форм організації виробництва. Підсистема виконує такі основні функції, як оперативний облік, оперативний аналіз, оперативне регулювання виробничого процесу. В ряді випадків підсистема виконує функції оперативного планування, тоді вона окремо не виділяється. Об'єктом аналізу є планова і відповідна облікова інформація, а його результати використовуються для вирішення задач оперативного управління ходом виробництва.
Підсистема управління матеріально-технічним забезпеченням. Основне призначення підсистеми управління матеріально-технічним забезпеченням - своєчасне і ко~мплекєне забезпечення виробництва сировиною, матеріалами і комплектуючими при дотриманні режиму економії у використанні матеріалів, здійсненні постачальних операцій і складуванні. Підсистема має наступну функціональну структуру: планування матеріально-технічного забезпечення, фондове забезпечення і специфікація потреб; встановлення лімітів цехам і службам підприємства і доведення їм плану матеріально-технічного забезпечення до споживачів; облік, звітність, статистична звітність про раціональне використання ресурсів.
Для виконання двох перших етапів вирішуються наступні задачі розрахунку потреб матеріальних та трудових ресурсів, серед яких основними є такі:
• на задіяння незавершеного виробництва;
• для функціонування основного виробництва;
• для впровадження нової техніки;
• на створення перехідних запасів;
• на зберігання очікуваних залишків;
• відповідних фондів (страхового та інших).
На основі одержаних результатів розрахунку складається план матеріально-технічного забезпечення функціонуванняорганізації. Спеціальний клас задач присвячений оперативному і поточному обліку, підготовці статистичної звітності,обсягам реалізації фондів, обліку неліквідів.
Підсистема управління допоміжним виробництвом. Допоміжне виробництво має важливе значення. Затрати на йогофункціонування складають біля половини вартості продукції, в ньому, як правило, зайнято до 40% працівників. В йогосклад входять ремонтне, інформаційне, енергетичне, транспортне і складське господарство. Для кожного з них характернівласні задачі планування, обліку, контролю і аналізу, регулювання.
Комплекси задач по обслуговуванню енергетичного і складського господарства включають задачі, пов'язані звиробництвом окремих видів енергії, енергозабезпеченням, організацією інформаційних потоків управління, ремонтом інаглядом за енергоустановками і витратами енергоресурсів, зберіганням палива, організацією зберігання продукції наскладах і управління навантажувальними та розвантажувальними роботами.
Підсистема управління якістю продукції. Питанням підвищення якості продукції на підприємстві повинна надаватисьвелика увага. Це фактор підвищення і інтенсифікації суспільного виробництва. Управління якістю продукції розширюєфункції контролю якості і полягає в визначенні показників якості, контролі та аналізі якості продукції і регулюваннітехнологічних процесів і методів стимулювання для підвищення якості продукції до раціонального рівня.
Підсистема управління капітальним будівництвом вирішує задачі, пов'язані з управлінням загальним ходомкапітального будівництва, будівництвом господарським способом, підрядними роботами.
Підсистема організації і розвитку управління підприємством вирішує завдання планування, контролю і обліку, аналізуроботи апарату управління. В цій же підсистемі повинна вирішуватися задача неперервного контролю роботи системиуправління підприємством і аналізу рівня її ефективності.
Підсистема інформаційної системи управління підприємством покликана підвищувати рівень і авторитет автоматизованих систем організаційного управління. Для цього в першу чергу необхідно забезпечити з боку інформаційної системи менеджменту інформаційне, причому вибіркове професійно спрямоване забезпечення керівників усіх рангів і режим "запит-відповідь" з усіх запитань, які стосуються діяльності підприємства. Другою, не менш важливою функцією, є забезпечення підготовки і прийняття управлінських рішень. Для цього крім керуючої інформаційної системи, яка реалізує алгоритми прийняття рішень, що забезпечуються експертними системами, в складі інформаційної системи менеджменту повинна бути створена база знань. Однак, такі бази ще не проектуються, тому повна реалізація функцій підсистеми знаходиться в перспективі на найближчі 10-15 років.
Інженерна система складається з двох типових підсистем.
Інжеенерна підсистема виконує функції, що повинні забезпечити технічну підготовку виробництва. Вона охоплює виконання науково-дослідних і проектних робіт, робіт пов'язаних з стандартизацією виробів, нормування матеріальних і трудових ресурсів на їх виготовлення. Стандартизації підлягають конструкції виробів, технологічні процеси, методи організації і управління службами технічної підготовки виробництва. Для організації нормування необхідно використовувати відповідні нормативи витрат матеріалів і інструментів, потреб в оснащенні, затрат часу і розцінок на виконувані роботи. Автоматизація технічної підготовки виробництва на рівні підприємства здійснюється у відділах головного конструктора та головного технолога. Інформаційні технології забезпечення виконують функції автоматизації проектування нових виробів, спецоснащення, оптимальної технології обробки деталей, розрахунку зведеної застосовності предметів у виробі, розрахунку норм витрат матеріальних і трудових ресурсів на одиницю виробу.
Підсистема управління технічною підготовкою виробництва охоплює визначення обсягів споживання і потреб необхідних ресурсів, а також технології і процеси планування організації основних і допоміжних процесів. Підготовчі роботи охоплюють розробку технологічних маршрутів і календарно-планових нормативів для виготовлення виробів. Допоміжні заходи проводяться для підготовки процесів обслуговування виробництва і полягають у вирішенні задач управління транспортними та навантажувально-розвантажувальними роботами, зберігання і видачі матеріально-технічних цінностей, підтримування обладнання і механізмів в робочому стані, виготовлення і ремонту інструменту і оснащення, контролю за якістю матеріалів і напівфабрикатів, управління енергозабезпеченням виробництва і організаційно-технічних робіт. В рамках підсистеми вирішуються задачі планування технологічної підготовки виробництва, обліку, контролю, аналіз проведення робіт, а також інформаційне забезпечення служб. Основними завданнями підсистеми є такі:
• розрахунок термінів виготовлення конструкторської і необхідної технологічної документації;
• розрахунок термінів виконання виробів і пристроїв в дослідному виробництві;
• укладання тематичних планів і прогнозування завантаження підрозділів підприємства;
• прогнозування невиконання плану по особливо важливих напрямках діяльності;
• формування місячних звітів про виконання планів по номенклатурі і обсягах виготовлення продукції.
Фінансова та бухгалтерська системи.
Підсистема управління фінансами на підприємстві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийняття рішень щодо управління фінансами підприємства. До складу задач входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором джерел фінансових ресурсів та інші. Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства передбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що характеризують результати господарської та фінансової діяльності підприємства, визначення на їх базі показників фінансового становища підприємства та вироблення рекомендацій щодо подальшої стратегії його розвитку. Вхідною інформацією для аналізу служать такі дані балансу підприємства, як от вартість виготовленої продукції, запаси і витрати, клієнтська заборгованість, заборгованість постачальникам, виробничі інвестиції, продаж старого обладнання при заміні на нове, зміна заборгованості підприємства за звітний період, сума нарахувань за кредит, податок на прибуток, дивіденди робітникам та інші.