За наявністю дефектів волосяного покриву і шкірної тканини шкурки поділяють на групи дефектності залежно від розміру і кількості дефектів.
До дефектів відносяться пошкодження волосяного покриву і шкірної тканини шкурок або недоліки їх первинної обробки.
Залежно від ступеня впливу на товарну цінність шкурок розрізняють дефекти, що враховуються під час оцінювання властивостей шкурки і дефекти, що не враховуються, тобто які майже не впливають на цінність шкурок (допуски). До того ж у різних видів сировини одні й ті ж дефекти, залежно від їх впливу на якість шкурок можуть враховуватися або не враховуватися.
Залежно від обставин і часу утворення дефекти поділяють на прижиттєві та посмертні. Прижиттєві дефекти виникають в результаті линяння тварин, поганого годування і утримання, захворювань, механічних і хімічних пошкоджень. Посмертні виникають під час вполювання, а також при забої, первинній обробці, при упакуванні, зберіганні й транспортуванні шкурок.
Основні дефекти, що трапляються на сировині, такі:
Короста - пошкодження шкірного і волосяного покривів внаслідок ураження шкури хворобою.
Болячки - пошкодження шкірного покриву в результаті захворювань або механічних травм.
Залисини - виникають не тільки внаслідок шкірних захворювань, а й в результаті прижиттєвих механічних пошкоджень.
Закуси - пошкодження шкірного і волосяного покривів у результаті укусів тварин.
Реп'ях - засмічення вовни овець насінням реп'яха, навколо якого повстяніє волосяний покрив.
Небажаний відтінок волосяного покриву - буруваті або ледь брунатні відтінки.
Діри - наскрізні отвори в шкірній тканині.
Підрізи - лінійні підрізи з боку дерми глибиною більше 1/3 товщини шкірної тканини.
Порізи - лінійні розрізи шкірної тканини, що утворилися під час знімання або знежирювання шкурки.
Прирізи - шматки м'яса, жиру, сухожиль, залишених на шкурках під час знімання.
Прілість і теклість волоса - пошкодження ділянок шкурки мікробами з боку волосяного покриву шкірної тканини в результаті недбало проведеного консервування.
Біглість - втрата вологи шкури при витримуванні її на морозі. У виморожених шкурок шкірна тканина пухка, білувата.
Ороговіння - жорстка шкірна тканина на окремих ділянках або по усій площі в результаті сушіння на сонці.
Пліснявілість - руйнування шкірної тканини під час зберігання сировини у сирому і темному приміщенні.
Прілість - розпад шкірної тканини гнильними мікробами під час зберігання шкурок у сирому приміщенні.
Зламини - глибокі тріщини і надломи з боку епідермісу, які виникають при різкому згинанні під час упакування і зберігання.
Залежно від виду, шкури більшості тварин поділяють на три або чотири групи дефектів.
Для кожного або кількох дефектів у стандартах визначено допустимі по кожній групі розміри і ступінь їх виявлення.
До нестандартних відносяться шкурки з дефектами, розмір яких перебільшує норми, встановлені для останньої групи, а також прілини, горілі, пошкоджені міллю, шкіроїдом шкурки. Нестандартні оцінюються в 25, 15 або 7% вартості шкурок першого сорту залежно від того, наскільки дефекти перевищують норми останньої групи.
Вищенаведено основні ознаки сортування більшості видів сировини, але деякі види поділяються за кольорами (лисиця червона, сріблясто-чорна, чорно-бура, платинова, норка кліткова, нутрія та ін.), групою сріблястості (лисиця чорно-бура, сріблясто-чорна і сріблясто-чорна біломорда).
Сортування весняних видів свійських тварин і морського звіра має певні особливості, пов'язані з віковою мінливістю. Так, у стандартах за віковими категоріями поділяються шкурки лошат, північних оленів, морського звіра.
За основу визначення якості каракулево-смушкової сировини взято відміни форми, розміри, пружності та щільності завитків, товщини шкірної тканини. До уваги береться також вікова мінливість, колір, наявність дефектів на шкурах.
Класифікація і асортимент хутряних виробів
До продажу надходять хутряні напівфабрикати і готові хутряні вироби. Класифікують хутряні вироби за:
цільовим призначенням: верхній одяг; хутряні деталі для одягу з тканин і шкіри; головні убори; жіночі хутряні убори; хутряна галантерея; побутові хутряні вироби; пластини і хутро;
статевовіковою ознакою: жіночі, чоловічі, дитячі та підліткові (головні убори);
видами: хутряний одяг (пальта, напівпальта, жакети, піджаки, жилети, куртки); хутряні деталі для одягу (коміри, підкладки, опуш, обробки, манжети); головні убори суцільнохутряні та комбіновані; жіночі хутряні убори (горжетки, пелерини, напівпелерини, палантини, шарфи, муфти); хутряна галантерея (рукавички, рукавиці, панчохи, шкарпетки); хутряне взуття (туфлі кімнатні, черевики, унти); побутові вироби (ковдри, пледи, килими, спальні мішки); пластини з різних видів хутра, скрої (табл. 3.2);
фасонами;
розмірами (повнотою); видом хутра;
конструкцією (волосяним покривом назовні або всередину, на хутряній підкладці, з верхом і підкладкою з хутра);
обробкою волосяного покриву або шкірної тканини.
| Товарна група | Статевовікова підгрупа | Вид виробу | Розмір | Зріст | Особливі прикмети |
| Хутровідеталіодягу ізтканини,шкіри | ЖіночіЧоловічіДитячі | КомірКомірКомірОпуш,манжети,хутряніпідкладки | 44-60 44-60 24-48 | Фасони:прямий, стойкашалевий, апаш,коломбіна | |
| Хутрові жіночі убори | Жіночі | Горжетка | Із цілих шкурок злапками, голівками,хвостом | ||
| ПелеринаНапів-пелерина | Накидка на шовковійпідкладці, що закриваєспину, плечі, руки | ||||
| Палантин | Широка смугадовжиною 200-250 смширина 30-50 см | ||||
| Хутряний шарф | Смуга 100-200 см, шириною 10-70 см | ||||
| Фасонний комір | Закриває шию і груди на шовковій підкладці | ||||
| Муфта | Круглої або овальної форми для зігріванняРУК) | ||||
| Хутрові головні убори | Жіночі Чоловічі Підліткові Дитячі | Шапки | 54-62 54-64 54-5849-55 | 1-ІІІ |
Жіночий одяг. До асортименту жіночого одягу входять манто, пальта, напівпальта, жакети, жилети, куртки.
Манто відрізняється від пальта шириною пройм, відсутністю застібки. Права пілочка доходить майже до пройми. Виготовляють манто в невеликих кількостях з цінних видів хутра.
Пальта, напівпальта і жакет в основному розрізняються за довжиною (від лінії пришивання коміра до країв подолу): пальта — 112— 120 см; напівпальта - 80-100 см; жакет - 65-75 см.
Жилет - виріб без рукавів довжиною 60-70 см. Жилети виготовляють волосяним покривом назовні або всередину.
Куртка - одяг із застібкою спереду, довжиною 70-75 см, з каптуром або без нього.
Жіночий одяг виготовляють з натуральних, фарбованих, стрижених, щипаних шкурок, а також з овчини особливої обробки, з обробкою шкірної тканини "під велюр", з плівковим покриттям. Обробка залежить від хутра і моди. Фасони пальт, напівпальт і жакетів різноманітні: одно - і двобортні, прямі, прилягаючі, напівприлягаючі, з поясом або без нього, з рукавами різних фасонів.
Мода визначає і розташування шкурок у виробах (поздовжнє, поперечне, паркетом, ромбиками), а також способи розкрою.
рахунок використання шубної овчини кольорового фарбування з облагородженим волосяним покривом, підвищення якості обробки шкірної тканини і покращання конструкції виробів. Відмінність цих виробів від хутряних полягає в тому, що їх виготовляють одношаровими: овчина служить матеріалом для верху і підкладки. Такі вироби мають велику зносостійкість.
Чоловічий одяг. Пальта, напівпальта, піджаки, штани, комбінезони, жилети.
Хутряний одяг для чоловіків виготовляють з натуральних або фарбованих шкурок собаки, лошати, опойка, шкур морського звіра, овчини хутряної і шубної й інших видів напівфабрикатів.
Пальта і піджаки випускають різних фасонів: одно - і двобортні, з хлястиком, з прямим коміром, з кишенями.
Жилети шиють з тканини на хутряній підкладці, а також з шубної овчини. Жилети з верхом із тканини на хутряній підкладці можуть виготовлятися з цілих шкурок, окремих частин, з кушнірних шматків. На жилети використовують дешеві види напівфабрикатів: кішки, собаки, кролика, козенят, овчини й інших. Жилети з шубної овчини шиють волосяним покривом в середину.
Куртки хутряні виготовляють в основному як виробничий одяг для лісорубів, мисливців, шоферів і робітників інших професій.
До виробничого чоловічого одягу відносяться також окремі види овчинно-шубного одягу - кожух, шуба зі зборками, бекеша.
Овчинно-шубні вироби нагольні
Кожух, кожушина (піджак), шуба зі зборками, бекеша має застібку на два ґудзики. Випускається однобортними трьох розмірів (56, 58, 60). Деталі кожуха викроюють з густоволосих овчин (довжина волоса 40-60 мм), комір виготовляють з шубної овчини прямий або шалевий. Одягають кожух поверх теплого одягу.
Піджак нагольний (кожушина) - виготовляють однобортним на чотири ґудзики або гачки. Комір може бути хутряний або з шубної овчини - відкладний, кишені - прорізні, спинка суцільна або викроєна з двох, чотирьох, шести частин. Випускають піджаки шести розмірів (48-56), трьох ростів (1—III).
Шуба зі зборками - це довгий, стягнутий в талії зимовий одяг, пошитий з шубної овчини. Складається шуба з верху (ліфа), спідниці, рукавів і коміра. Ці частини з'єднуються зшивним швом з прокладанням голини-канта, спідниця стягнута у зборки. Спинка складається з двох частин. Спідницю шуби виготовляють не більше ніж з п'яти овчин, з'єднаних повздовжніми швами, комір - стійка або прямий. Вільні краї бортів, рукавів і низу обробляють голиною.
Бекеша - овчина нагольна відрізняється від шуби із зборками тим, що вона коротша і має спідницю без зборів. Шиють їх однобортними із застібкою на гачках. Комір хутряний відкладний. Випускають п'яти розмірів (50-58).