Товарознавча характеристика господарських товарів
Ключові слова: споживчі властивості меблів; посуд: скляний, пластмасовий, дерев’яний; електротовари; будівельні матеріали: лісоматеріали, цегла, вапно, гіпс, покрівельні матеріали, екю; провідникові вироби.
Лекція
Товарознавча характеристика господарських товарів
Класифікація товарів господарського призначення
Відповідно до загальної класифікації непродовольчих товарів у підкласі «Господарські товари» до групи «Споріднені товари» відносять: меблі, посуд, побутову техніку (складно-технічні товари), будівельні матеріали, сільськогосподарські товари. В умовах невпинного технічного прогресу, підвищення культурно-побутового рівня населення все більше зростають вимоги до організації внутрішнього простору будинків і споруд. Функціональні та естетичні завдання формування внутрішнього простору вирішуються головним чином підвищенням добротності, комфортності, художнього рівня, поліпшенням споживчих властивостей, розширенням асортименту і підвищенням конкурентоспроможності всіх товарів, що оточують людину.
Споживчі властивості товарів господарського призначення
Усі товари цього підкласу повинні мати комплекс:
- функціональних властивостей, виражених у застосуванні нових технологій для одержання конструкцій, що забезпечують зручність, універсальність, досконалість виконання допоміжних операцій;
- ергономічних властивостей, виражених у гігієнічності товару, безпеці, антропометричності; надійності; довговічності; безвідмовності, збереженості, ремонтопридатності;
- естетичних властивостей, виражених в інформаційній виразності, цілісності композиції, раціональності, досконалості виробничого виконання;
- соціального призначення, вираженого в задоволенні попиту всіх проверстків населення.
Меблеві товари
Споживчі властивості будь-яких товарів визначені такими основними напрямами: функціональними, ергономічними, естетичними властивостями товарів, надійністю і безпекою. У меблевих товарах споживчі властивості формуються з етапів в організації виготовлення меблів: при проектуванні, конструюванні та у виробництві. Головні споживчі властивості готових меблів формують різні сучасні матеріали, складові деталі і вироби.
До них відносяться: - пиломатеріали, шпон (лущений і струганий, той, що використовується для облицювання поверхонь виробів з деревини, виготовлення фанери, плит. Фанера буває звичайна, облицювальна, спеціальна);
столярні плити для виробництва щитових і корпусних меблів;
деревостружні плити (ДСП) товщиною 14-16 мм, що виготовляються з відходів і неділової деревини; деревоволокнисті плити (ДВП), які виготовляються з деревної тріски, розмеленої до волокнистого стану, з наступним змішуванням її із синтетичними смолами, висихаючими оліями і термічною обробкою;
гнуто-клейова деревина, що застосовується для виготовлення деталей стільців, столів, крісел;
лакофарбові, відбілюючі, обезсмолюючі, шліфувальні,полірувальні матеріали; фурнітура;матеріали з пластмас;пружини;ватин;поліуретановий поропласт; губчата гума; покривні(грубі технічні) і лицювальні тканини (гобелен, репс, плюш, оксамит, велюр тощо).
Меблі класифікують:
• за призначенням: побутові і для громадських установ. Побутові поділяються на меблі для їдалень, спальні, вітальні, кухні, передпокою, ванної кімнати;
•за видом матеріалів: дерев'яні, металеві, пластмасові;
•за способом виробництва: столярні, гнуті, гнуто-клейові, плетені і пресовані (з деревини); металеві - литі, штамповані, гнуті, зварені; пластмасові - литі, формовані, клейові;
•за функціональним використанням: для сидіння, сну, дивани, зберігання різних предметів, роботи, готування і приймання їжі, для культурно-побутових потреб;
• за конструкцією: нерозбірні, вбудовані, універсально-розбірні, такі, що трансформуються, і секційні;
• за видом: шафи, тумби, столи, стільці, крісла, ліжка, табурети, банкетки тощо;
• за наявністю обробки: з обробкою і без неї. Застосовують обробку прозору - столярну (лакування, розполірування, полірування і панелювання), непрозору – малярну (виконується лакофарбовими сполуками, листовими матеріалами, плівками). До неї відносяться також імітаційні види обробки під текстуру коштовних порід деревини декоративною фанерою, текстурним папером і шпоном, декоративно-шаровими пластиками, аерографією, друком тощо. Спеціальні види обробок - інкрустація;
• за комплектністю: штучні, в наборах і гарнітурах;
• за розмірами: меблі поділяються залежно від висоти, ширини, довжини й інших розмірних характеристик виробів певного виду і призначення;
• за віком споживачів: для дорослих, підлітків і дітей.
Посуд
Посуд - це порожнисті чи плоскі вироби, що застосовуються для приготування і приймання їжі, зберігання харчових і нехарчових продуктів, а також для різних господарських, декоративних, санітарно-гігієнічних і спеціальних потреб.
За основним вихідним матеріалом посуд поділяють на металевий, скляний, керамічний, пластмасовий і дерев'яний, які й визначаються видом сировини.
Основні етапи виробництва скляних виробів:
- підготовка сировинних матеріалів, складання шихти (шихта - це суміш тонкороздріблених сировинних матеріалів, відповідно до рецептури типового складу скла);
- варка скломаси при температурі 1500°С до утворення в'язкої прозорої маси;
- формування (ґрунтується на регулюванні в'язкості і поверхневого натягу скломаси; виробляється склодувною трубкою до певної температурної межі);
-оброблення виробів - здійснюється абразивами або травильними розчинами (для кришталю - суміш плавикової кислоти і сірчаної кислот концентрації 40% та 91,5% відповідно);
-декоративне оброблення (впливає на естетичні достоїнства і вартість).
Класифікація й асортимент скляного посуду.
Скляний побутовий посуд класифікують за призначенням, складом скломаси, способом виготовлення, видами, фасонами, розмірами, обробкою, комплектністю.
• За призначенням побутовий посуд поділяють на 3 групи: столовий, господарський і художньо-декоративний.
• За складом скломаси: вироби зі скла звичайного (вапняно-натрієвого і вапняно-натрієво-калієвого), свинцево-калієвого (кришталю), жаростійкого та ін..
• За способом виготовлення: видувний, пресований і пресовидувний посуд.
*За видом: склянки для чаю, мінеральних і фруктових вод, соків; келихи, бокальчики, фужери; кружки для квасу, молока; вази для фруктів.
• Фасони посуду визначаються формою його корпусу (овальний, конічний, циліндричний, кулястий) і особливостями конструкції (з ручкою, без ручки, на ніжці, на піддоні і без них).
• За розмірами - дрібні, середні, особливо великі.
• За способом прикрас: гладкий і лакований. Від ступеня художньої цінності залежить група оброблення. Вона буває від 1 -ї до 7-ї для безбарвного скла. Групові кришталеві вироби, що відрізняються більш складними прикрасами - з 4-ї по 10-у групу оброблення. Пресовані вироби з кришталю на групи оброблення не поділяються.
• За способом термічного оброблення посуд буває незміцнений і зміцнений загартуванням. Загартування застосовують для посуду, який в експлуатації піддається різким перепадам температури.
• Пластмасовий посуд здебільшого, призначений для нехарчового користування. За призначенням має той самий напрямок, що й металевий, в окремих випадках заміняє скляний.
дерев’яний посуд не має масового застосування. В основному використовується в домашньому господарстві індивідуального житлового сектора - діжки, корита, дерев'яні ложки.
Металогосподарські товари виготовляють цілком з металів і їх сплавів, а також з металів в комбінації з іншими матеріалами.
За призначенням виділяють наступні групи металотоварів:
· металевий посуд;
· ножові вироби;
· столові прилади і приладдя;
· прилади, що полегшують домашню працю;
· інструменти;
· садово-городній інвентар;
· прилади для вікон і дверей;
· кріпильні вироби.
Частка металогосподарських товарів в роздрібному товарообігу складає небагато більше 1,5%. Проте, розвитку їх виробництва приділяється велика увага, оскільки багато металогосподарських товарів є виробами повсякденного масового попиту.
У розвитку асортименту металогосподарских товарів можна виділити наступні основні напрями:
· збільшення частки комплектних виробів-наборів посуду, інструментів, ножів і столових приладів, дверної арматури, кухонного приладдя;
· підвищення комфортності виробів;
· створення багатофункціональних виробів;
· розробка вузькоспеціалізованих виробів;
· розробка компактних конструкцій виробів, що складаються, комбінованих товарів і т. п.;
· підвищення естетичних достоїнств товарів шляхом різноманітнішого декорування, що гармонійно поєднується з формою і функцією товару і властивостями металу.
Метали – хімічні елементи, що характеризуються в твердому стані внутрішньою кристалічною будовою. Метали мають характерний блиск, вони непрозорі, при деформаціях пластичні, мають значну теплопровідність і електропровідність.
Метали і сплави, вживані для виготовлення металогосподарських товарів, підрозділяють на чорні і кольорові. До чорних відносять залізо і сплави на його основі чавун і сталь. Кольоровими вважається решта всіх металів (алюміній, цинк, нікель, хром, олово і ін.), і сплави на їх основі. Також до кольорових відносяться благородні (дорогоцінні) метали.