Смекни!
smekni.com

Комерційне товарознавство (стр. 80 из 82)

Порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка

За структурою і властивостями черепка керамічні вироби поділяють на порцеляну, напівпорцеляну, фаянс, майоліку та гончарні вироби.

Схема виготовлення: підготовка пластичних мас; форму­вання; сушіння; випал; глазурування; декорування. За харак­тером побудови розрізняють грубу і тонку кераміку. Груба - це гончарні вироби, цегла, черепиця; тонка - це порцеляна, напівпорцеляна, фаянс, майоліка.

Порцеляні притаманні велика щільність (водопоглинання до 0,5 %); спечений, непроникний для води і газів черепок; просвічуваність у тонких (до 2,5 мм) шарах; білизна з блаки­тнуватим відтінком тощо.

Розрізняють тверду і м'яку порцеляну. Типовий склад тве­рдої порцеляни: каолін і глина 50%, польовий шпат і кварц - по 25%. Типовий склад м'якої порцеляни: каолін і глина - 25-30%, кварц - 25-45% і польовий шпат - 30-36%. М'яка пор­целяна містить менше глинистих матеріалів, ніж тверда, тому вона краще просвічується. За твердістю й іншими механіч­ними властивостями термічної стійкості м'яка порцеляна по­ступається твердій. Температура первинного випалу твердої порцеляни - до 1000°С, а вторинної (политої) до 1450°С; м'я­кої порцеляни - значно нижча. Різновиди м'якої порцеляни: бісквітна (її не глазурують), склофарфор (одержують на ос­нові кристалізації багатокомпонентного скла в присутності кристалізаторів - фторидів) і костяна порцеляна (крім усіх компонентів, містить кістяну золу і фосфорнокислий кальцій. Відзначається високою просвічуваністю і білизною). Порце­ляна при ударі по краю видає тривалий мелодійний звук.

Фаянс відрізняється від порцеляни підвищеним вмістом глини в масі. Його двічі обпалюють: перший обпал 1280° С, потім глазурують і вдруге обпалюють при температурі -1150°С. Водопоглинання - при температурі - до 12 %.

Не просвічується навіть у тонкому шарі. При ударі видає низький глухий, швидко загасаючий звук.

Напівпорцеляна - за структурою знаходиться між порце­ляною і фаянсом. Від порцеляни відрізняється обпалом не до повного спікання черепка, а від фаянсу - більшою міцністю, меншою пористістю. Водопоглинання становить 3-8 %.

Майоліка. Виготовляють з легкоплавких глин і покрива­ють поливою без свинцю. Склад: глини 65-88%, крейди -20%, кварцових відходів 5-17 %. Обпал при температурі 900° С. Має більшу пористість, ніж фаянс. Посуд товстостінний.

Оздоблення у сучасній керамічній технології викори­стовуються кілька способів оздоблення поверхні виробів. Найбільший інтерес являє декорування.

Декорування (прикраса) керамічних виробів: фарбування керамічної маси й ангобіювання, прикраса кольоровими по­ливами, керамічними фарбами і препаратами дорогоцінних • металів.

Ангобіювання - повне чи часткове покриття виробу тон­ким шаром (0,1-0,3 мм) білопаленої або пофарбованої в масі (ангоб) суспензії, яку наносять на поверхню виробу щільніс­тю 1,5-1,7г/см3.

Є підглазурне декорування і надглазурне. Підглазурне - малюнок наносять фарбою на виріб після попереднього ви­палу. Потім покривають безбарвною, прозорою поливою і направляють на остаточний обпал.

Надглазурні фарби наносять на глазуровані й обпалені ви­роби. Додатковий обпал - при температурі 600-900° С.

Декалькоманія (деколь) - перенесення на виріб строкатих малюнків, надрукованих літографським способом кераміч­ними фарбами на папері, який швидко розмокає (перекладні картинки).

Асортимент порцелянового і фаянсового посуду однако­вий, відрізняється тільки якістю, добірністю оформлення. Це блюда, блюдця, вази, тарілки, чашки, як у штучному вигляді, так і в наборах, сервізах. За характером прикраси асортимент буває з підглазурними і надглазурними прикрасами (живо­пис, деколь, трафарет, штамп) різних груп складності.

Декоративні прикраси, сувеніри

Це художньо виконані вироби з порцеляни, фаянсу, майо­ліки. Бувають також гончарні за зразками професійних худо­жників та аматорів, у яких головне призначення як утилітар­не так і служити прикрасами. Як правило, виробництво такихвиробів або ексклюзивне, або має невеликі серії. Товари такої групи продаються в спеціалізованих магазинах, а також у ку­рортних зонах.

Керамічні будівельні матеріали і вироби У сучасних умовах ці вироби займають одне з провідних місць в оздобленні фасадів будинків, а також всередині при­міщень. Керамічні пористі наповнювачі - це основа прогре­сивних легких бетонів. Спеціальна кераміка необхідна для хімічної та металургійної промисловості (кислотостійкі та вогнестійкі вироби), для електропромисловості та радіоелек­троніки (електроізолятори, напівпровідники та ін.), її викори­стовують у ракетній та інших галузях нової техніки.

Керамічні будівельні вироби залежно від їх структури по­діляють на 2 основні групи: пористі і щільні. Пористі вироби вбирають більше ніж 5% води за масою і 14-16% за об'ємом. Пористу структуру мають стінові, покрівельні і облицюва­льні матеріали, а також стінки дренажних труб. Щільні кера­мічні вироби вбирають 1-4% води за масою і 2-4% по об'ємом. Щільну структуру мають плитки для підлоги, дорожна цегла, стінки каналізаційних труб.

За призначенням керамічні матеріали поділяють на такі види: стінові вироби (цегла, каміння пустопорожні і панелі з них); покрівельні вироби (черепиця); вироби для перекриття; для облицювання фасадів (лицьова цегла, малогабаритні та інші плитки, набірні панно, архітектурно-художні деталі); вироби для внутрішнього облицювання стін (глазуровані плитки і фасонні деталі до них - карнизи, куточки, пояски); заповнювачі для легких бетонів (керамзит, аглонорит); тепло­ізоляційні вироби (перлітокераміка, у вигляді вічок); санітар­но-технічні вироби (умивальні столи, ванни, унітази); плитка для підлоги, дорожна цегла, кислотостійкі вироби (цегла,плитки, труби і фасонні деталі до них), вогнестійкі та вироби для підземних комунікацій (каналізаційні та дренажні труби).

ЛЕКЦІЯ

ПРЕДМЕТИ ОСОБИСТОГО ВЖИТКУ

.

Товарознавча характеристика предметів особистого вжитку: галантерейні та гігієнічні (парфуми та косметичні товари)

Загальні поняття про галантерейні товари

Галантерея - французьке (galant - вишуканий, витончений), або італійське слово (gаlanteria) - предмети прикрашення туа­лету, побуту, частіше - невеликого розміру. Залежно від сиро­винних матеріалів товари поділяються на групи: текстильна, металева, пластмасова галантерея, дзеркала, шкіряна галанте­рея, щітки. У номенклатурі товарів народного споживання роз­дрібної та оптової торгівлі галантерейні товари відносяться до товарних груп: текстильна галантерея - 057; шкіряна галанте­рея - 058; галантерея із пластмас, металева, щітки, дзеркала -059. За товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяль­ності галантерейні товари відносять до групи товарів залежно від сировинного складу, особливостей виробництва, призна­чення: 0503 - щітки; 3926 - галантерея із пластмас; 4202-4203 - шкіряна галантерея; 5106-5109 - пряжа; 5401-5508 - нитки швейні; 5804 - тюль, мереживо; 5808 - тасьма плетена; 6212 - корсетні вироби; 6214 - шалі, хустки, кашне; 6215 - краватки, краватки-метелики; 6303 - фіранки, штори тощо.

Галантерейні товари повинні мати комплекс споживчих влас­тивостей - функціональних, ергономічних, естетичних, а також надійність, нешкідливість і безпеку.

Значимість тієї чи іншої властивості визначається призначен­ням виробу. Так, для корсетних виробів найважливішими є ан­тропометричні і гігієнічні властивості. Для гардинних полотен важлива сучасна структура, малюнок, колір, зручність в експлу­атації, гігієнічність, формостійкість і світлостійкість. Для пара­сольок важлива конструкція, форма, розмір, відповідність на­прямку моди за матеріалами, особлива увага - дизайну та коло­ристичним рішенням.

Шкіргалантерейні вироби повинні відрізнятися зручністю в експлуатації, зносостійкістю.

Класифікація галантерейних виробів.

Товари текстильної галантереї класифікують за різними ознаками:

-способом виробництва (ткані, пошиті, кручені, плетені, в'язані);

-призначенням (для скріплення деталей, оздоблення особи­стих речей, оздоблення інтер'єра, для захисту від зовніш­нього середовища, для господарських потреб, для в'язання речей);

- видами;

- статевовіковою ознакою (поділяють асортимент швейної галантереї, парасолів);

- оздобленням тощо.

Текстильна галантерея

До текстильної галантереї відносять вироби, виготовлені з ниток і тканин різними способами - крутінням, плетивом, ткацтвом, в'язанням, розписом, друком і т. д. Текстильну га­лантерею поділяють на ткацьку, плетену і в'язані вироби, га­рдинно-тюлеві і мереживні вироби, швейну галантерею, нит­ки і парасолі.

Асортимент ткацьких, плетених і в'язаних виробів: стрічки, шнури і тасьма, парасолі, бахрома й ін.

Нитки

Нитки - гнучкі протяжні і міцні тіла необмеженої довжи­ни, які використовують для виготовлення виробів.

Пряжа - це нитки, одержані в процесі прядіння з натураль­них і хімічних волокон, з'єднаних скручуванням або склеюван­ням. За способом виробництва нитки поділяють на прядені та непрядені. Прядені - пряжа, швейні нитки. Непрядені - натура­льний шовк, штучні та синтетичні нитки.

Нитки за призначенням поділяють на швейні, в'язальні (ірис, гарус та ін.), вишивальні (муліне) і штопальні. За вихідною сировиною вони бувають бавовняні, лляні, з натурального шовку, віскозні, капронові, лавсанові, вовняні, змішані, меланжеві тощо.

Асортимент ниток різний за числом складань, товщиною, обробкою, видом намотування. Швейні нитки за товщиною бувають з 10-го по 120-й номер. За обробкою - суворі, вибі­лені, фарбовані, матові, глянсові. Випускають нитки на катушках, патронах, бобінах, мотках .