Смекни!
smekni.com

Логістика закупки молока на ТОВ "Брусилівський маслозавод" (стр. 1 из 12)

Курсова робота

На тему

Тема: Логістика закупки молока на ТОВ «Брусилівський маслозавод»


Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи логістики закупки

1.1. Поняття, основні завдання та функції логістики

1.2 Закупівельна логістика

1.3 Замовлення і складування матеріалів

Розділ 2. Сучасний стан логістичної та фінансово-економічної системи на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Брусилівський маслозавод»

2.2 Аналіз логістики на підприємстві


Вступ

Актуальність теми дослідження. Логістика – це наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання матеріальних, інформаційних потоків у просторі та часі з метою оптимізації витрат на шляху від їх первинного джерела до кінцевого споживача.

Історія логістики сягає в глибоку давнину, але незважаючи на це, вона молода та прогресивна наука. Розквіт її припадає на період другої світової війни, саме в цей час її ефективно застосовували для прийняття стратегічних рішень у військовій промисловості, тилових, постачальницьких базах і при організації транспорту з метою своєчасного забезпечення військової армії зброєю, паливно-мастильними матеріалами та продуктами харчування. У післявоєнний період поняття та методи логістики поступово впроваджували в громадське життя, спочатку як новий науковий напрямок про раціональне управління рухом матеріальних потоків у сфері обігу, а згодом і у виробництві.

У даний час логістична наука виступає як дисципліна, яка охоплює закупівельну діяльність або логістику постачання; логістику виробничих процесів; збутову, або розподільчу логістику; транспортну; інформаційну; логістику управління запасами, складську логістику та ін. Ці зазначені сфери діяльності не нові для сьогодення і достатньо описані у певній літературі, новизна самого логістичного підходу полягає в інтеграції перерахованих та інших сфер діяльності з метою досягнення бажаного результату з максимально можливими витратами часу, ресурсів, капіталовкладень шляхом оптимізації управління матеріальних і інформаційних потоків, що і є основним завданням логістики.

У період ринкового реформування української економіки цікавість до науки логістика зростає із загостренням кризи збуту, з підсиленням впливу споживачів на товаровиробників, із трансформацією ринку продавця в ринок покупця. Але вже на сьогодні можна стверджувати, що логістика вийшла за межі академічних наук і все більше стає потрібною у практичній діяльності.

Підприємці всіх масштабів і рівнів переконуються, що без свідомого, цілеспрямованого управління матеріальними потоками неможливо забезпечити асортиментний вибір продукції, успішне просування товарів на ринку, оптимальну організацію транспортування продукції та її розподіл, що поряд із маркетингом потрібна теорія та практика товаропросування, саме це знайшло своє відображення в логістиці.

Таким чином, практична значимість і необхідність дослідження основ логістики як науки і зумовлює актуальність теми, що винесена у заголовок курсової роботи.

Об’єктом дослідження є процеси формування та ефективності використання збору сировини на рівні окремого підприємства.

Предметом дослідження є механізм підвищення ефективності використання збору сировини підприємства в ТОВ „Брусилівський маслозавад”

Метою даної роботи є розробка шляхів та конкретних заходів щодо вдосконалення механізму регулювання ефективності збору сировини в ТОВ „Брусилівський маслозавод”.


Розділ 1. Теоретичні основи логістики закупки

1.1 Поняття, основні завдання та функції логістики

Логістика походить від грецького слова "logistike", що означає мистецтво обрахунків, обмірковувати. Історія виникнення та розвитку практичної логістики походить з далекого минулого. Професор Гамбурзького університету Г.Павеллек відзначає, що ще в період Римської імперії існували служники, які носили титул "логісти", або "логістики"; вони займались розподілом продуктів харчування [6, 10]. За свідченнями Архімеда, в IV ст. до н.е. – час найвищої могутності Афін, найбільшої демократизації суспільного ладу й розквіту культури – в Древній Греції налічувалося 10 логістів.

Стародавній Рим: під логістикою розумілося розподіл продуктів.

У Візантії логістика визначалась як мистецтво постачання армії та управління її пересуваннями з врахуванням кількості солдат, завдань їх розподілу та розміщення під впливом особливостей місцевості, озброєння та кількості солдат в армії ворога. У першому тисячолітті нашої ери у воєнному лексиконі деяких країн із логістикою пов'язували діяльність забезпечення збройних сил матеріальними ресурсами та утримання запасів. Так, у часи візантійського царя Леона четвертого (865-912 рр. н.е.) вважалось, що завданнями логістики є своєчасне озброєння армії, постачання її військовим майном, та повною мірою піклування її потреб кожного акту військового походу [6, 10]. Згідно з думками багатьох західних вчених, логістика стала наукою завдяки військовій справі. Основоположником перших наукових праць з логістики вважають французького військового спеціаліста початку 19 ст. А. Джоміні. Він трактував логістику як науку про управління, перевезення, планування, організацію постачання військ і тилове забезпечення фронту. Але все ж таки військова наука логістика сформувалась лише до середини 19 ст.

Німецький філософ, математик, фізик Готфрід Лейбніц (XVII-XVIII ст.) називав логістикою математичну логіку. Цей термін за математичного логікою був офіційно закріплений у 1904 р. на філософській конференції в Женеві.

В Росії в середині минулого століття за "Військовим енциклопедичним лексиконом", виданим у Санкт-Петербурзі в 1850 р., під логістикою розумілося мистецтво управління пересуванням військ як на далеку відстань, так і на близьку – від ворога, організація їх тилового забезпечення.

У роки Другої Світової війни американська армія широко застосовувала логістичні підходи при організації взаємодії між підприємствами військово-промислового комплексу, транспортом і постачанням армії.

Зазначена взаємодія дозволила своєчасно та систематично забезпечувати американську армію поставками зброї, паливно-мастильних матеріалів і продуктами харчування в необхідній кількості.

Ось чому в багатьох західних країнах логістика служила для ефективності управління матеріальними потоками в економіці. Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, .математична оптимізація, моделі мережі і т. ін.), логістика поступово переходила з військової сфери у сферу господарської практики. Насамперед вона сформувалась як новий вид теорії про реалізацію управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.

Отже, ідеї інтеграції постачальних, виробничих і розподільчих систем, в яких би поєдналися функції постачання матеріалами та сировиною, виробництва продукції, її зберігання та процес розподілу, що виникли в ринковій економіці ще на початку та в період економічно кризи 30-х pp., трансформувалися в самостійний науковий напрям досліджень і форму господарської практики – логістику.

Саме з середини 50-х років поняття логістики увійшло в економічну термінологію США як логістика підприємства. Американський спеціаліст із системного аналізу професор О.Моргенштерн у своїй праці "Note of the formulation of the theory of logistics" розглядає логістику як частину вчення про організацію та економіку виробництва, яка охоплює заготівельну, виробничу та збутову логістику [13, 9].

У першій половині 80-х рр. у Франції почав розроблятися системний підхід щодо просування товарів шляхом автоматизованого поєднання потоків просування продукції з виробничим процесом, у якому ці продукти споживаються. Прискорено розвивалася наука про потоки товаропросування, їх планування та управління. Основна увага в цей період розвитку логістики приділялась організації фізичного просування продуктів, технічному та технологічному обладнанню цього процесу та контролю за його проходженням у просторі та часі.

Аналізуючи різноманітність трактувань про логістику, неважко помітити ряд аспектів, через призму яких розглядається наука. Найбільшого поширення отримали управлінські, економічні та оперативно-фінансові аспекти.

Так професор Г. Павеллек [14] та його колеги Національної ради США по управлінню матеріальним розподілом, визначаючи сутність логістики, акцентують увагу на управлінському аспекті. Логістика – це планування, управління та контроль потоку матеріальної продукції, яка надходить на підприємство, та відповідного йому інформаційного потоку, що обробляється там і залишає його.

Багато спеціалістів досліджуваної галузі, в тому числі французькі, надають перевагу економічній стороні логістики та трактують її так – "...сукупність різноманітних видів діяльності з метою отримання із найменшими затратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де існує конкретна потреба в даній продукції" [6, 11].

У довіднику, опублікованому компанією "Данзас", одна з великих німецьких транспортно-експедиційних фірм, логістика визначається як деяка система, вироблена для кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів у середині та за межами підприємства, починаючи із закупівлі сировини та матеріалів, їх проходження через виробництво та закінчуючи постачанням готових виробів споживачам, включаючи забезпечуючу ці завдання інформаційну систему [6, 11].

У деяких визначеннях логістики підкреслюється її оперативно-фінансовий аспект. Згідно з цим трактування логістики виходить із моменту розрахунку партнерів по справі, пов'язаній із рухом та зберіганням сировини, напівфабрикатів та готових виробів у господарському обороті з моменту оплати грошей постачальнику до моменту отримання грошей за поставку кінцевої продукції споживачу.