3) послуги, що супроводжують ефективність реалізації товарів: сприятлива і затишна атмосфера з високою культурою обслуговування; організація буфетів, кімнат відпочинку і дитячих кімнат, камер схову, стоянок для автомобілів, ремонтні майстерні й ін.
Послуги можуть бути платними і безкоштовними, але усі вони реалізуються з метою залучення в магазини найбільшої кількості покупців.
У структурі роздрібної торгівлі враховується асортиментна ознака. Товари звичайно поєднуються у відповідні групи по ознаці виробничого походження або споживчого призначення. У роздрібної торгівлі в зв'язку з цим функціонують різні види магазинів:
1. Спеціалізовані магазини займаються реалізацією товарів однієї конкретної групи (меблі, радіотовари, електротовари, одяг, молоко й ін.).
2. Вузькоспеціалізовані магазини продають товари, які складають частину товарної групи (чоловічий одяг, робочий одяг, шовкові тканини й ін.).
3. Комбіновані магазини здійснюють реалізацію товарів декількох груп, що відображають спільність попиту або задовольняють відповідне коло споживачів (мото-вело-культтовари, книги і плакати, хутра й ін.).
4. Універсальні магазини продають товари багатьох товарних груп у спеціалізованих секціях.
5. Змішані магазини реалізують товари різних груп як продовольчих так і непродовольчих, не утворюючі спеціалізовані секції.
Показником, що характеризує обсяги і якість роздрібної торгівлі є товарообіг. Роздрібний товарообіг – обсяг реалізації товарів у грошовому вираженні. Він характеризує заключний етап руху продукції зі сфери звертання в сферу споживання, констатує суспільне визнання вартості і споживчої вартості частини суспільного продукту у виді конкретних видів товарів.
3. Організація прогресивних форм торгівлі на виставках, ярмарках і аукціонах.
Ринку необхідні самостійні, незалежні організації – гнучкі, оперативні, оснащені новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виготовлювачів, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках маються реальні можливості пропаганди надійності виготовлювача, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виготовлювачам приймати рішення про випуск продукції, відновленні асортименту і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.
Ярмарки являють собою періодичні заходи, проведені за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу.
Традиційно ярмаркові торги одержали своє вираження також через організацію торгівлі у виді продажів чи виставок-салонів.
При організації біржової і виставочної торгівлі виділяють три етапи:
1. Попередній етап включає ухвалення рішення і підготовку наказу про проведення ярмарку. На цьому етапі створюється ярмарковий комітет і формується робоча група, що зобов'язана розробити положення і розіслати інформаційні листи для учасників із повною інформацією про умови участі в ярмарку. Робоча група розробляє й інші рекламні матеріали типу запрошень, рекламних буклетів, карток гостей і т.д. Видається рекламна брошура з докладною інформацією про умови участі. При будь-якій формі участі необхідно за 15 днів до відкриття ярмарки внести реєстраційний внесок і оформити заявку на участь, що включає докладну інформацію про клієнта ярмарку, його реквізитах, вимозі по розміщенню експозицій і т.д. Основне джерело доходів від проведення ярмаркової торгівлі – плата за участь, оренду під експозиції, транспорт, оренду складських площ, бронювання і придбання квитків, здійснення вантажно-розвантажувальних і транспортно-експедиторських робіт, проведення технічної й інформаційно-комерційної консультації і комплексу додаткових послуг.
2. Організаційний етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що включає всіх учасників ярмарки, що подали заявки. Крім учасників, у каталогах публікується й інша новітня рекламна наукова і науково-технічна інформація про інші передові фірми України і світу, про передовий досвід, що відповідає профілю і тематиці ярмарку або виставки-продажу. Цей етап включає також оперативну роботу по розміщенню гостей, організації їх дозвілля, проведенню щоденних показових ярмаркових торгів, презентацій і ін.
3. Заключний етап містить у собі підведення підсумків із виділенням позитивних і негативних сторін у роботі ярмарку. Цей етап є основою для прийняття стратегічних рішень по подальшій перспективі ярмаркової торгівлі.
Для загального керівництва конкретним ярмарком утвориться ярмарковий комітет. У його склад входять представники державних, комерційних структур, галузей виробництва, торгівлі, підприємств, об'єднань, науково-дослідних і інших організацій. Очолює комітет особи зі складу відомства, під егідою якого влаштовується ярмарок. Ярмарковий комітет є колегіальним органом. Рішення з оформленням протоколу приймаються більшістю його членів на засіданнях, що періодично влаштовуються. Ярмарковий комітет визначає склад учасників ярмарку, створює робочі органи, необхідні для виконання поставлених задач, погоджує і затверджує графіки організаційних заходів щодо устаткування виставочних приміщень і режиму їх роботи, прибуттю учасників, зустрічей представників продавців і покупців для узгодження розгорнутого асортименту продукції, оформлення документації, умов постачань, вносить міністерствам, підприємствам пропозиції про зняття з виробництва продукції, що не користається попитом, виготовленні нових видів продукції підвищеного попиту, забезпечує обслуговування учасників, визначає розміри і порядок розподілу витрат на організацію і проведення ярмарку.
Ярмарковий комітет утворить дирекцію, що стежить за веденням бухгалтерської, статистичної звітності, укладає договори, необхідні для забезпечення діяльності ярмарки, видає накази і розпорядження, призначає і звільняє працівників ярмарку, керує робочими органами, здійснює організаторську, рекламну, комерційну діяльність.
Проведення фінансових операцій, контроль за витратою коштів, ведення встановленої звітності, надання на розгляд і твердження ярмаркового комітету звіту про діяльність і баланс покладається на бухгалтерію, створювану на період підготовки і функціонування ярмарку.
На ярмарку доцільно створювати групу маркетингу. Фахівці з маркетингу головним чином оцінюють існуючу ситуацію і розробляють прогноз розвитку ринку по кожному виду товарів.
Хід торгових операцій на ярмарках контролюють і частково регулюють відповідні групи – арбітрська, інформаційна, по обліку і реєстрації договорів.
Предметом торгівлі на ярмарку можуть бути товари й інші матеріальні цінності, попередньо замовлені, заплановані до виробництва і постачання в найближчий період, виготовлені і раніше поставлені в деякі регіони, але нагромадилися там у надлишку, а отже, що знаходяться у повторному переміщенні в інші райони з активним попитом на них. Самі товари безпосередньо на ярмарку не реалізуються. Вони представлені в зразках, буклетах, проспектах, кресленнях, фотографіях, кіно-відеороликах і т.д. Виставляються на ярмарках також науково-технічні розробки у виді натуральних експонатів, макетів, патентно-ліцензійної документації і т.д. Виробники і власники товарів можуть бути присутнім чи відсутніми на ярмарку.
Ярмарки можуть проводитися в спеціальних чи орендованих приміщеннях. Якщо юридична чи фізична особа бажає реалізувати чи прорекламувати на ярмарку свій товар, вона повинна попередньо замовити й оплатити місце. Для успішного проведення ярмарку потрібно приблизно знати склад учасників, кількісний і асортиментний склад товарів, що представляються на реалізацію.
У ярмарковому господарстві визначаються два напрямки в залежності від характеру торгових операцій:
1) ярмарок по реалізації продукції, що надійшла в первинний оборот;
2) ярмарок по реалізації невикористовуваної і зайвої продукції;
Перед ярмарками першого виду ставиться широке коло задач:
- посилення активного впливу ринкової торгівлі на формування планів виробництва продукції на основі маркетингових досліджень;
- впровадження у виробництво нових виробів, що відповідають вимогам світових стандартів; одночасне визначення продукції з моральним зносом, економічно недоцільної в експлуатації, а отже, що рекомендується до зняття з виробництва;
- робота зв'язана з демонополізацією в сфері виробництва і звертання продукції;
- обов'язки по забезпеченню пріоритету споживачів, посиленню економічного впливу на постачальника у випадку порушення ними договірних зобов'язань; перешкода вольовим прийомам і рішенням центральних органів у відношенні виробництва і реалізації продукції, що суперечать господарським інтересам підприємств, регіонів, галузей.
Ярмарок другого виду вирішують задачі по раціональному використанню трудових, фінансових, матеріальних, виробничих ресурсів.
Одержують поширення ярмарки, що сполучають реалізацію як нової продукції, так і невикористовуваної. Такі ярмарки привабливі для покупців, але вимагають більш високих витрат. У господарській практиці ярмарку організуються в двох напрямках: по закупівлі-продажі товарів народного споживання і по закупівлі-продажі товарів виробничо-технічного призначення.
По масштабу і характеру здійснюваних торгових операцій ярмарки підрозділяються:
1. Міжнародні ярмарки.
2. Усеукраїнські ярмарки з'єднують інтереси великої кількості підприємств, об'єднань із різними напрямками господарської діяльності, спеціалізації виробництва. На ярмарках зосереджуються товари дуже широкого профілю й асортименту.