Будівництво додаткових кемпінгів, на думку фахівців, здатне підірвати й без того хистку ситуацію у цій сфері бізнесу. Рентабельність кемпінгового та мотельного господарства останнім часом значно знизилась, і доводиться працювати практично "на нулях". Вартість номера на двох - 8-12 грн за добу, на чотирьох - 7-10 грн. Отож перш ніж вкладати гроші у мотельний бізнес, слід ретельно зважити всі "за" і "проти".
Телефонний зв’язок на АЗК. Телефонний зв'язок на автосервісному комплексі необхідний як для власних потреб (координація дій з партнерами, непередбачувані обставини тощо), так і для потреб клієнтів. Звичайний телефон на АЗС чи АЗК - поки що розкіш. Сьогодні "утелівські" таксофони встановлені лише у великих готелях, прикордонних переходах на базі вже наявних телефонних ліній, а на міжміські таксофони, що їх встановлює "Укртелеком", попит незначний.
У межах міста і на великих магістралях, за браком найближчих телефонних ліній, власники заправок зазвичай користуються стільниковим зв'язком і радіотелефонами далекого радіуса дії. Щоправда, при потребі постійно тримати кілька бензовозів або просто машин на зв'язку з компаньйонами "мобільник" перетворюється на дороге задоволення. Тому прості питання краще вирішувати прямо в ефірі за допомогою радіостанції цивільного діапазону. Конфіденційнішу бесіду - вести за системою транкінгового зв'язку, що є досить ефективним засобом комунікації на відстані до 100 км.
Розвиток СТО. За мінімальними підрахунками, українські автомобілісти щороку витрачають на утримання автомобілів близько 6,6-7,8 млрд грн, при цьому не менше 32% - на технічне обслуговування. За даними опитування власників легкових автомобілів, вартість витрат на технічне обслуговування 1 км пробігу десятирічного дизельного "легковика" становить близько 0,042 грн; 1 км пробігу автомобіля, що працює на бензині, - 0,062 грн. Середній щорічний пробіг автомобіля - близько 20 000 км. Шляхом нескладних підрахунків дізнаємося: власник дизельного автомобіля витрачає за рік на ремонт і обслуговування автомобіля близько 820 грн, бензинового - 1240 грн.
Найбільша потреба в АЗК - у Львівській, Київській і Донецькій областях.
На магістральних автомобільних дорогах України діють 96 автосервісних пунктів, котрих явно недостатньо. На 61 з них організовано охорону, є огорожа й освітлення. На 55-ти працюють пункти харчування, на 18-ти - СТО, на 23-х - АЗС. Найбільша інтенсивність руху - на магістралях Чоп - Ужгород - Мукачеве - Львів - Рівне - Київ - Полтава - Харків - Ростов-на-Дону.
Рейтинг автодоріг України (з інтенсивністю руху від 5 до 18 тис. автомашин за добу):
1. Київ - Чоп;
2. Москва - Харків - Сімферополь;
3. Санкт-Петербург - Київ - Одеса;
4. Київ - Харків - Ростов-на-Дону;
5. Брест - Кишинів - Одеса;
6. Київ - Ковель.
На думку фахівців, найпривабливіші для будівництва АЗК (АЗС) уздовж автомобільних доріг Львівська, Київська і Донецька області. Далі - Закарпатська, Рівненська, Житомирська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Луганська. Відтак - Запорізька, Одеська і Херсонська області, а також Автономна Республіка Крим.
Мінімальний набір товарів для автомагазину на дорогах міжміського сполучення
Пально-мастильні матеріали:
Масла моторні для бензинових двигунів усіх типів.
Масла моторні для дизельних двигунів усіх типів.
Консистентні масла.
Масла трансмісійні для всіх типів трансмісії.
Присадки для пального (для бензину і дизпалива).
Гальмівна рідина.
Паси:
Зубцюваті паси приводу розподільного вала механізму газорозподілу для всіх типів двигунів.
Паси приводу генератора й інших механізмів двигуна.
Елементи електроустаткування:
Електролампи всіх типів.
Запобіжники всіх типів.
Реле-регулятори всіх типів.
Свічки, у тому числі свічки розжарювання для дизельних двигунів.
Високовольтні проводи, у тому числі й мірний провід.
Щітки стартера і щітки генератора.
Кришки трамблера і розносників (бігунків) для всіх типів бензинових двигунів.
Акумулятори.
Елементи систем двигуна:
Масляні фільтри.
Паливні фільтри.
Приладдя й матеріали:
Водійський інструмент.
Матеріали й інструмент для ремонту шин.
Прокладні матеріали.
Герметики.
Ацетон або розчинники.
Приладдя для буксирування.
Автомобільна косметика.
"Елітні" СТО не працюють за прейскурантом. Оплата робіт тут відбувається за часом, витраченим на ремонт. Середня вартість звичайної нормо-години - 30-50 грн. Вартість "кузовної" і діагностичної нормо-години (standart times) на 70-85% вища. Для порівняння: 1 нормо-година автоцентру AUDI у Німеччині коштує 75 DM, VOLVO у Швеції - $70. Завантаженість СТО - не менше 10-15 автомашин за день (середня кількість робочих місць - 5). Тобто СТО в Німеччині заробляє за день - 3750-5625 DM, у Швеції - $3500-5250. Довгостроковий ремонт, що включає лагодження двигуна і кузова, становить не більше 30-60% від обсягу всіх послуг СТО; поточне обслуговування - 30%; решта робіт - 10-40%.
Плануючи інвестиції у розвиток СТО, потрібно реально оцінювати ситуацію. З одного боку, невеличка станція навряд чи зможе обслужити всіх клієнтів на належному рівні, з іншого - велика СТО може не виправдати себе в короткі терміни, тому що деяка частина інструменту й оснащення залишиться невикористаною. Є сенс визначати найпріоритетніші напрями роботи станції й основний акцент робити саме на них.
Малі майстерні - теж не без діла - зичайно, хотілося б мати великі станції, де зосереджувалася б уся інформація про ремонт, навчалися б фахівці. Але велика станція має працювати "по-білому", справно сплачувати податки, а за сучасної економічної ситуації це неможливо. Тож замість великих станцій техобслуговування успішно функціонують маленькі майстерні. На комплексній СТО рентабельність буде значно меншою, ніж у "приватника", що має 1 підйомник.
Потрібні комплексні послуги - н мій погляд, майбутнє - за автокрамницями при СТО. Відокремлена крамниця - не надто надійний інвестиційний проект. Зрештою, все має набувати вигляду комплексної послуги.
Переваги АЗК над АЗС - очевидні. По-перше, заправка при комплексі приносить значно більший прибуток, ніж відокремлена. По-друге, власник АЗК мінімізує ризики: якщо, приміром, прибуток від заправки зменшується, то цю втрату компенсують ще кілька діючих структурних підрозділів АЗК.
Отже, комплекс - це свого роду диверсифікація прибутків і ризиків. І це для бізнесу дуже важливо.
Реклама – дієвий інструмент для того, щоб привернути до себе увагу покупців. В АТ “АСТРА” рекламі приділяється чимала увага. Так, біля станцій технічного обслуговування і крамниць поставлені рекламні щити. Реклама продажу і послуг дається на телебаченні, радіостанціях, в періодичній спеціалізованій пресі, так наприклад: в журналах «Автомир», «Автофотопродажа», «Автоцентр». Так, протягом 1998-2000 років були укладені договори на створення рекламної продукції для АТ “АСТРА”:
З ТОВ «Агентство «Альфа»;
ЗАТ «Бізнес-Довідка»;
Рекламним агентством «Тріумф-Бест»;
ПП «ЧЕХ»;
ДП «Рекламно-Издателський центр «Витер»
ТОВ «ІА АВТОЦЕНТР»;
ТОВ «Матадор Лтд»;
Рекламним агентством АО «КТМ»;
ТОВ «Видавництво «Столична газета»;
ДП «Експрес-Об'ява»;
ТОВ «Одекс-Плюс»;
АТЗТ «ИА Экспрессинформ».
В результаті видатки АТ “АСТРА” в 2000 році склали:
Таблиця 8
Видатки на рекламу в АТ «Астра»
| Січень | 1085 | |
| Лютий | 2473 | |
| Березень | 2976 | |
| ВСЬОГО ЗА I КВАРТАЛ | 6534 | |
| Квітень | 6280 | |
| Травень | 667 | |
| Червень | 2683 | |
| ВСЬОГО ЗА II КВАРТАЛ | 9630 | |
| Липень | 2861 | |
| Серпень | 1784 | |
| Вересень | - | |
| ВСЬОГО ЗА III КВАРТАЛ | 4645 | |
| Жовтень | 432 | |
| Листопад | 1584 | |
| Грудень | 2795 | |
| ВСЬОГО ЗА IV КВАРТАЛ | 4811 | |
| ВСЬОГО ЗА 2000 РІК | 25620 | |
Незважючи на те, що робота в області рекламування продукції і послуг АТ “АСТРА” велася протягом всього року, необхідно відзначити, що її ефективність не оцінювалася, не проводилося опитування покупців і замовників відносно впливу на них реклами фірми.
Розділ 4. Охорона праці на підприємстві
Службу охорони праці АТ «АСТРА» організований як окремий структурний підрозділ підприємства з безпосереднім підпорядкуванням роботодавцю.
Очолює службу охорони праці, інженер, який має диплом про присвоєння кваліфікації інженера по охороні праці. Обличчя, що мають вище утворення, але не мають кваліфікації інженера по охороні праці, до виконання ними посадових обов'язків рекомендується направляти за рахунок засобів підприємства на навчання у вищі професійні навчальні заклади на спеціальні факультети по перепідготовці кадрів із присвоєнням кваліфікації - "інженер по охороні праці". Роботодавцю рекомендується організовувати для працівників служби охорони праці систематичне підвищення кваліфікації не рідше одного разу в 5 років.
Служба охорони праці здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами підприємства, комітетом (комісією) по охороні праці, уповноваженими (довіреними) особами по охороні праці профкому трудового колективу, а також з органами державного управління охороною праці, нагляду і контролю за охороною праці.
Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавчими й іншими нормативними правовими актами по охороні праці України, колективним договором і угодою по охороні праці підприємства, нормативною документацією підприємства.