Зміст
Вступ
І. Теоретична частина - теоретичні аспекти маркетингових досліджень фірми
1.1 Організація маркетингових досліджень
1.2 Методи маркетингових досліджень
1.3 Методи збору первинних даних
1.4 Методи багатофакторного аналізу
1.5 Етапи формування маркетингові дослідження фірми
ІІ. Аналітична частина - аналіз фінансово-господарської діяльності пп "флеш"
2.1 Техніко-економічна характеристика ПП "Флеш"
2.2 Фінансово-економічний аналіз діяльності ПП "Флеш"
2.3 Аналіз собівартості товарної продукції
2.4 Оцінка результатів діяльності підприємства
ІІІ. Дослідницька частина - шляхи удосконалення маркетингової діяльності пп "флеш"
3.1 Комплексний підхід до оцінки ефективності маркетингової діяльності на ПП "ФЛЕШ"
3.1.1 Оцінка ефективності витрат фірми
3.1.2 Оцінка ефективності ресурсів
3.2 Методика аналізу узагальнюючих показників ефективності використання виробничих ресурсів
Висновки
Список використаної літератури
Маркетингові дослідження - це збір, обробка і аналіз даних про ринки, конкурентів, споживачів, ціни, ринкові можливості фірми з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття управлінських рішень.
Активізація підприємницької діяльності в Україні, забезпечення життєдіяльності діючих і новостворених фірм в умовах розгортання конкуренції на ринку неможливі без попереднього проведення маркетингового дослідження, виявлення сприятливих можливостей і бар'єрів у зовнішньому середовищі, пов'язаних з реалізацією цілей фірми.
Мета даного курсового проекту - практично навчитиcь самостійно проводити маркетингові дослідження на конкретній інформаційній базі і обгрунтувати доцільність управлінських рішень у підприємницькій діяльності фірми.
В першу чергу потрібно вивчити маркетингове середовище фірми - економічний потенціал України, певного регіону, зокрема, Львівщини, чинне законодавство відносно підприємницької діяльності, системи оподаткування, ознайомитись з фінансово-господарською і зовнішньоекономічною діяльністю фірми, на базі якої проводиться маркетингове дослідження. Без виявлення проблем даної фірми в процесі її функціонування в поточному періоді, а також пов'язаних із забезпеченням перспективних цілей, неможливо визначити завдання маркетингового дослідження і напрямки його проведення. Власне цілі і завдання даного дослідження виступають орієнтирами в пошуку необхідних інформаційних джерел - внутрішніх і зовнішніх. Часові межі і масштаб маркетингового дослідження залежать від особливостей об'єктів вивчення, наприклад, ринку товарів довго - чи короткотривалого користування, виробничої чи невиробничої сфери, засобів виробництва з різною тривалістю життєвого циклу виробів, проміжних чи кінцевих товарів виробничого призначення.
Створення служби маркетингу необхідно розглядати в контексті глобальної реорганізації структури управління підприємством. Колишній господарській системі були властиві наступні характерні риси.
1. Високий ступінь централізації прийняття рішень, що відносяться і до вироблення стратегії, і до поточного управління економічним і соціальним розвитком. Керівники різних рівнів пов'язані один з одним ієрархічною ірадацією, що базується на. твердому розподілі прав і обов'язків. Звідси достаток посадових інструкцій, положень про підрозділи й інші регламентуючі документи.
Існує прямий зв'язок між надлишковою централізацією управління і надзвичайно низьким рівнем диверсифікованості виробництва, що є відображенням курсу, який проводився, на підвищення спеціалізації і концентрації виробництва. Іншим шляхом пішли промислові фірми за рубежем. Обтяжені все зростаючими проблемами збуту, що загострився під впливом конкуренції і перенасичення ринку товарами, випробовуючи обмеження монопольним законодавством, а також прагнучи діставати гарантований прибуток, вони розвивали ділову активність відразу у декількох напрямках. Таким чином, спад на одному з них компенсується підвищенням доходів в іншій сфері діяльності.
2. Недостатня гнучкість і слабко розвинута здатність адаптуватися до мінливих умов господарського середовища, яка, до речі, відрізнялося відомою консервативністю. Ставка була на безпроблемний процес: одержали контрольні цифри, розробили і затвердили плани, обґрунтували заявки, відвантажили продукцію. Втілити ідеальну модель так і не удалося.
Досвід же фірм індустріально розвинутих держав свідчить, що організаційні структури повинні відповідати поточному станові внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку підприємства, повною мірою враховувати рухливість сучасних ринків збуту, діяльність конкурентів, розвиток технологій, результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
На вітчизняних підприємствах упроваджувалися так називані шпоні структури керування, що, якщо і піддавалися реформам, іо лише вкрай незначним.
3. Яскраво виражена орієнтація на виробництво, якому є чимало підтверджень. Так. наприклад, при визначенні мети господарського розвитку вирішальним аргументом були внутрішні виробничі можливості підприємства. Особлива увага приділялася підвищенню технологічної ефективності і продуктивності праці. Випускалася лише та продукція, яку підприємство могло виготовити. Нарешті, на ключових адміністративних посадахзнаходилися фахівці в області виробництва. Досить згадати, що першим заступником директора, як правило, був головний інженер підприємства.
Дослідження ринку або рекламна діяльність в основному були присутні лише там, де робилися спроби налагодити або розширити контакти з закордонними партнерами. Головне ж полягало в тому, що інтереси споживача, стан попиту не приймалися до уваги. Імовірно, практика знає чимало прикладів іншого роду і, насамперед ті, що відносяться до складної продукції виробничого й оборонного призначення, але вони не утворюють безлічі, достатнього для узагальнення, і є, скоріше, винятком із загального правила.
Цікаво, що всі або майже всі перераховані проблеми аж ніяк не "національне надбання". У свій час ієрархічні, з формалізованими зв'язками й орієнтацією на виробництво структури знаходили широке застосування в західних фірмах. їхніми переконаними прихильниками і пропагандистами були Ф. Тейлор, М. Вебер, А. Файоль. Однак динаміка науково-технічного прогресу, промислового виробництва і ринку привела до заміни оргструктур, орієнтованих на виробництво, на структури, орієнтовані на збут. Для них характерне значне розширення функцій, зв'язаних із продажем виробленою підприємством продукції (висновок контрактів і контроль за їхнім виконанням, розробка торговельних бюджетів, планів збуту, організація роботи торгово-розподільної мережі, систематизація даних про продаж і аналіз торговельної статистики, реклама), координація яких покладена на відповідного заступника керівника.
Відразу підкреслимо, що створення нових і реорганізація діючих структур управління - найвищою мірою творчий процес, у ході якого повинен враховуватися фактор обстановки. Скажімо,
комерційні служби суднобудівного й автомобільного заводів мають істотні розходження: запалю великі особливості збуту продукції, організації післяпродажного сервісу.
Найбільшою мірою відповідає специфічним умовам ринку оргструктура управління, орієнтована на маркетинг. При її формуванні необхідно перш за все досліджувати місце та значення окремих видів маркетингової діяльності з погляду доцільності виділення їх у самостійні підрозділи або,, навпаки, об'єднання в рамках одного з них.
Види діяльності, що мають відношення до маркетингу, представлені в табл.1.1
Таблиця 1.1. Види управлінської діяльності
| Види діяльності | Виконавець |
| Визначення політики і шлейгосподарської о розвитку | Керівництво підприємства і служби маркетингу; |
| Ідентифікація ринку для продукції, ідо випускається, і нововведень | Підрозділ дослідження маркетингу |
| Оцінка ринкових позицій підприємства і його конкурентів | Підрозділ дослідження маркетингу |
| Прогнозування обсяіу продажів | Підрозділ дослідження маркетингу |
| Розробка і пропозиція щодо виробництва нововведень, опис, упакування | Керівники виробництв, підрозділ дослідження ринку |
| Вибір каналів збуту | Підрозділ збуту і досліджень ринку |
| Розробка оперативних планів; плану продажів плану комерційної пропаганди плану освоєння нововведень | Керівник служби маркетингу,підрозділ збуту. Підрозділи комерційної пропаганди, куратори виробництва, підрозділу і комерційної пропаганди і збуту |
| Формування бюджету служби маркетингу | Керівник служби маркетингу, і керівники підрозділів |
| Прогнозування і розробка цін | Керівник служби маркетингу |
| Реалізація планів:Плану продажівПлану комерційної пропаганди | Служба маркетингу: підрозділ збуту, підрозділ комерційної пропаганди, торговельні агентства підприємства, |
| Плану освоєння нововведень | підрозділ збуту і комерційної пропаганди |
| Навчання та підвищеннякваліфікації кадрів | Відділ кадрів і зацікавлені служби |
| Облік і аналіз торговельної статистики | Підрозділ збуту |
| Розробка торговельних бюджетів | Підрозділ збуту |
| Установлення зв'язків із громадськістю | підрозділ комерційної пропаганди |
| Створення і ведення банку маркетингової інформації | Підрозділ дослідження маркетингу |
| Укладення контрактів і контроль заїх виконанням | Підрозділ збуту |
| Формування і реалізація кредитної політики | Служби маркетингу і фінансів |
| Організація продажного і післяпродажного сервісу, збут запасних частин | Підрозділ реалізаційних послуг і сервісних послуг |
| Визначення потреби у вихідних матеріальних ресурсах і контроль за рівнем їх запасів на підприємстві | Підрозділ закупівлі матеріалів |
| Вибір і встановлення контрактів з постачальниками, розробка графіка постачання матеріальних ресурсів, контроль за його виконанням | Підрозділ закупівлі матеріалів |
У 1911 році одне з американських видавництв заснувало у складі відділ. комерційних досліджень. Йому пропонувалося постачати інформацією сектор реалізації для полегшення збутових операцій. Зтих пір закордонні підприємці-нагромадили чималий досвід використання різних форм організації маркетингових служб. на їх вибір безпосередній вплив справляє стратегія господарського розвитку, що, v свою чергу, визначається логікою поведінки підприємства на ринку: один вид продукції для одного ринку сегментація ринку диверсифікація виробничої програми.