Таблиця 3.4. Класифікація цілей конкурентів
Конкурентна фірма | Стратегічні наміри | Заходи щодо досягнення частки на ринку | Конкурентна позиція | Тип стратегії |
Лідер | Розширення ринку | Експансія за рахунок внутрішнього зросту | Намагається підсилити положення на ринку | Наступально-оборонна |
Україна | Утримання позицій | Утримання існуючої частки ринку (Тр=Тр галузі) | Перебуває в стані конкурентної боротьби | Оборонна |
Прогрес | Розширення ринку | Експансія за рахунок внутрішнього зросту | Підсилює положення на ринку | Наступальна |
Таблиця 3.6. Переваги оцінки конкурентної чинності
КФУ | Питомавага | Лідер | Україна | Спектр | Прогрес |
1. Якість2. Репутація3. Виробничі можливості4. Збутова мережа5. Маркетинг6. Фінансове становище7. Витрати в порівнянні з конкурентами8. Обслуговування клієнтів | 0,150,150,050,10,150,10,10,2 | 79587666 | 65555544 | 97655766 | 65755675 |
РАЗОМ | 1 | 54 | 39 | 51 | 46 |
Отже на підставі даних таблиць 3.4; 3.5; 3.6 можна зробити висновок що наше підприємство має конкурентні позиції. Аналіз чинності і діяльності показав що з 4-х досліджуваних підприємств наше підприємство займає 2 місце. Слабкими є такі показники як маркетинг, збутова мережа, саме на ці показники варто звернути особливу увагу нашому підприємству в умовах зміцнення конкурентних позицій.
Метою проведення маркетингових досліджень позиції фірми в конкурентній боротьбі й конкурентоздатності її окремих продуктів є збір й аналіз інформації, необхідної для вибору конкурентних стратегій. Вибір останніх визначається результатами досліджень наступних двох кіл проблем. По-перше, необхідно встановити привабливість даної галузі в довгостроковій перспективі. По-друге, необхідно визначити конкурентні позиції фірми і її продуктів у порівнянні з іншими фірмами даної галузі.
При вивченні конкурентоздатності продуктів необхідно вибрати атрибути (показники якості, технічні характеристики), на основі вивчення яких проводиться порівняння.
Наступним завданням після вибору атрибутів є виявлення з їхнього числа найбільш значимих (коефіцієнт вагомості), що визначають в очах споживачів конкурентну позицію товарів досліджуваної групи і їхній вибір при покупці.
Визначимо мінімальну ціну сівалки ДП «Спектр»
Y = 0,97 / 0,9 = 1,076
Цн = 0,9 * Цб * Y
Цн = 0,9 * 200* 1,076 = 193,68 (грн.)
Розрахувавши й проаналізувавши таблицю 3.7, видно, що ДП «Спектр» займає провідні позиції у випуску шаф. Деякі технічні характеристики шаф допрацьовуються й удосконаляться (зокрема найменування продукції, кількість поличок).
Підвищення ефективності збутової діяльності на основі виявлення «ринкових вікон». Програма вдосконалювання менеджменту в сфері кадрової політики
Через наявність численних конкурентів на ринку (навіть якщо Ваша продукція по якості й ціні не уступає своїм аналогам), недостатньою рекламною підтримкою й слабкими зв'язками із громадськістю забезпечити свою продукцію стабільним попитом – питання номер один для підприємства з нестійким фінансовим становищем. Тому першим кроком на шляху виходу їх сформованої кризової ситуації стане знаходження «ринкового вікна», тобто тих сегментів ринку, які потенційно здатні принести підприємству немаленький прибуток, але по якійсь причині не були взяті на озброєння конкурентами й, буває, самим підприємством.
Із цією метою на підставі статистичних даних запропонуємо розбивку областей України по групах на підставі територіальної ознаки з обліком загальної роздрібної реалізації товарів і реалізації розглянутих товарів, що приходиться на одного покупця в таблиці 3.8.
Розподілимо їх по ступені ймовірності одержання прибутків від реалізації починаючи з вищої й далі по зменшенню, відштовхуючись від того, що найбільша ймовірність одержання високого прибутку від реалізації властива тим регіонам, для яких характерний невисокий показник загального роздрібного обсягу товарів, але велике значення роздрібного обсягу на душу населення. Така ситуація характерна в тому випадку, коли споживач має високі доходи (у порівнянні з іншими областями), і ринок ще недостатньо заповнений конкурентною продукцією. Потенційно для цих регіонів можливий зріст обсягів реалізації товарів, але не дорогими товарами, а за доступною ціною (ключовий фактор при виборі товару) і високої якості (обумовлено доходами споживача).
У цьому випадку, ринковими вікнами потенційно є (розподілимо їх по ступеням імовірності одержання прибутку від вищої й далі по убуванню):
1) Чернівецька область.
2) Львівська область.
3) Одеська, Луганська, області.
4) Херсонська, Хмельницька, Волинська, Кримська, Закарпатська, м. Севастополь.
Таблиця 3.8. Загальна роздрібна реалізація товарів і реалізація, що доводиться на одного споживача
Загальна роздрібна реалізація товарів | Реалізація товарів, що доводиться на одного споживача | Області / міста |
Понад 200 000 грн. | понад 75 грн. | СумськаДніпропетровськаКиївськам. СевастопольМиколаївська |
65 – 75 грн. | Харківська | |
100 000 – 200 000 грн. | понад 75 | Донецька |
65 – 75 грн. | Кіровоградська | |
55 – 65 грн. | ЧернігівськаЖитомирська | |
50 000 – 100 000 | 65 – 75 грн. | Львівська |
55 – 65 грн. | ОдеськаЛуганська | |
50 – 50 грн. | ХерсонськаХмельницькаВолинськаКримЗакарпатська | |
менше 50 грн. | Полтавська | |
Менше 50 000 | 65 – 75 грн. | Чернівецька |
менше 50 грн. | ВінницькаТернопільськаРовенська |
Як ми бачимо, у багато хто їх вище перерахованих областей не було вкладено достатніх збутових зусиль і самим підприємством, оскільки продукція по цим чотирьом групам областям, крім Чернігівської й Полтавської областях, була реалізована на суму нижче 200 тис. грн. Якщо ще обсяги продаж по Одеській, Херсонській, Волинській, Хмельницькій і Закарпатській перевищували 100 тис. грн., то останні не досягли зазначеного рівня.
Таким чином, загальними рекомендаціями в збутовій політиці по вдосконаленню роботи ДП «Спектр»» є наступні:
1) Напрямок зусилля по збуті у вище перераховані потенційні ринкові вікна товарів із групи 3.
2) Дешевші товари, наприклад, тумбочка і бори алмазні, треба реалізувати по областям з невисокими показниками загального обсягу роздрібної реалізації товарів і реалізації на одного споживача, тобто в Полтавську, Тернопільську, Вінницьку, і Ровенську області. Першопричиною невисокого показника роздрібної реалізації товарів одного споживача є невисокі доходи. Так чи інакше, збутова діяльність по цих регіонах повинна ґрунтуватися на реалізації не дорогих товарів.
Програма вдосконалювання менеджменту в сфері кадрової політики
Інструментом виконання програм по підвищенню конкурентоспроможності підприємства є кадровий потенціал. Тому, щоб одержати максимальну віддачу від заходів щодо зміцнення конкурентних позицій підприємства, керівництву варто провести зміни в сфері керування людськими ресурсами.
Представимо основні напрямки програми вдосконалювання менеджменту в кадровій політиці, реалізація яких на практиці приведе до більш ефективного використання кадрового потенціалу. Останнє, у свою чергу, буде сприяти підвищенню продуктивності праці працівників підприємства.
Програма вдосконалювання менеджменту в кадровій політиці.
– Система відбору персоналу (аналіз системи відбору й підготовка пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності її роботи).
– Закріплення працівників в організації (підготовка довідника для працівників організації, що містить інформацію про компанії й про прийняті в них стандарти і правила).
– Навчання й підвищення кваліфікації персоналу (проведення робіт з удосконалювання програм по підвищенню кваліфікації для новачків, керівників, основних категорій рядового персоналу, знаходження резерву на керівні посади).
– Оцінка результатів роботи персоналу (проведення атестацій керівників і фахівців).
– Інформаційне забезпечення працівників організації (аналіз потреби різних працівників організації в інформації.
– Періодичний контроль задоволеності персоналу своєю роботою, аналіз причин плинності кадрів (проведення анкетних опитувань і інтерв'ю з працівниками для виявлення їхньої задоволеності роботою в організації).
– Система соціального захисту працівників (організація харчування працівників, створення умов для відпочинку персоналу під час перерв у роботі, розробка пільг для працівників організації; установлення порядку фінансування заходів у сфері соціального захисту).
– Система посадового й професійного зросту працівників (розробка й впровадження системи посадового зросту для працівників; розробка критеріїв, методів і процедур для виявлення перспективних працівників, формування резерву для висування на керівні посади).