Маркетингові дослідження на підприємстві (стр. 6 из 7)

Также существуетконцепция социально-етического маркетинга, которая полностью лучше может выполнить потребности производства. Конечно, маркетинг не является по своей сущности альтруистичным, если не считать безприбыльные организации. Стремление к прибыли является нормальным ориентиром деятельности фирмы. Но выбранный ей путь достижения поставленной цели иногда действует вопреки моральным нормам и долгосрочным интересам общества. Именно поэтому актуальным является расширение классической концепции маркетинга. Маркетинг как деятельность, ориетирован на удовлетворение потребностей потребителя. Такая концепция получила название социально-ориентированого маркетинга. Итак, Я уже уточнил, что успех фирмы на рынке много в чём зависит от того, насколько умело её работники владеют инструментами маркетинга.

Процессы, происходящие на мировых и национальных рынках, имеют безусловно универсальный характер. И хотя естевственным предстовляется утверждение о том что, чем более развитым и конкуретнонасыщенным является рынок, тем большего значения приобретают, международно-маркетинговые критерии предпринимательского поведения, можно с уверенностью утверждать следующее: рассмотренный вопрос затрагивает перспективных проблем участников рыночных отношений как т в индустриально развитых странах, так и в государствах, которые только лишь хотят наладить еффективные экономические механизмы, основанные на принципах свободы реализации спроса и предложения, регулирование путём оборотных хозяйственных взаимосвязей.

В последние годы большой популярностью пользуется концепция социально-етического маркетинга.

Концепция социально-етического маркетинга предусматривает определение нужд потребителей и их удовлетворение на уровне выше, чем конкуренты, учитывая интересы всех членов общества.

Эта концепция появилась под влиянием многих внешних факторов, в частности ухудшение окружающей среды, ограниченности природных ресрусов, быстрого прироста населения. Схема концепции представлена на рисунке 7.

Концепция требует сбалансирования всех трёх факторов:

- прибыль предприятия;

- потребительских нужд целевой группы;

- интересы общества.

Рисунок 7. Концепция социально-етического маркетинга.

3.2.Міжнародний маркетинг.

Спочатку надамо визначення такому специфічному феномену, як міжнародний маркетинг. Міжнародний маркетинг - це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах інтернаціоналізованого економічного життя - виробничої, посередницької, споживчої. Завдяки їй можливе досягнення оптимальних показників підприємницької діяльності - прибутку, рентабельності, технічного і ресурсного забезпечення, заробітної плати й ін. Іншими словами, міжнародний маркетинг являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язку між попитом та пропозицією в міжнародному масштабі, є своєрідним гарантом того що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача за рубежем.[6]

Термін "міжнародний маркетинг" відноситься до діяльності міжнародних фірм, сфера виробничої і комерційної діяльності яких поширюється на закордонні країни. Відмінними рисами міжнародної фірми є :наявність мережі підконтрольних виробничих філіалів і дочірніх компаній в інших країнах з орієнтацією або на випуск визначених видів продукції на заздалегідь відомих закордонних ринках, або на постачання материнської компанії чи компонентами сировинними і матеріальними ресурсами;використання технологічного кооперування і спеціалізації підконтрольних підприємств;контроль і координація діяльності філій і дочірніх компаній з одного центра з урахуванням різниці в їхньому правовому положенні.

Маркетинг міжнародної фірми спрямований на орієнтацію науково-технічної і виробничо-збутової діяльності діє на потреби конкретних національних ринків. Мова йде про діяльність у міжнародному масштабі, тобто про виробництво, зосередженому на підприємствах, розташованих у різних країнах але об'єднаних єдиним титулом власності, що належить материнської компанії, що виступає як організаційно економічний центр керування. Материнська компанія визначає види й обсяги продукції, що випускається виробничими закордонними філіями дочірніми компаніями, а також закріплює за ними найважливіші ринки збуту.

Маркетингова діяльність міжнародної фірми здійснюється в глобальному масштабі компанією й охоплює технологічний процес у цілому, особливо в тих випадках, коли він частково чи цілком розділений між виробничими закордонними компаніями міжнародної фірми .

Міжнародний маркетинг являє собою підхід до прийняття виробничих рішень з позиції найбільш повного задоволення вимог як місцевих, так і іноземних споживачів. Материнська компанія цілеспрямовано ставить задачі своїм виробничим підрозділам - місцевим і закордонним - у відношенні науково технічних розробок і продукції, що випускається, визначає найбільш ефективну технологію виробництва, включаючи міжфірмове і внутріфірмове кооперування. Тут важливу роль грають маркетингові програми, розроблювальні в структурних підрозділах материнської компанії - виробничих відділеннях, що виступають як основні виробничо-господарські ланки, що відповідають за кінцевий результат діяльності - одержанні прибутку від діяльності фірми є передумовою планування виробництва фірми в цілому оскільки дають можливість установити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент) виробництва. За результатами маркетингової діяльності і на її основі полягають міжнародні комерційні справи проводяться комерційні операції. [5]

Міжнародний маркетинг спирається на принципи національного маркетингу і має схожу з ним структуру. Разом з тим він специфічний, тому що має справу з зовнішньоторговельними і валютними операціями, іноземним і міжнародним законодавством. Стимулами міжнародного бізнесу служать порівняльні переваги, обумовлені поділом і спеціалізацією економік держав розходженням їхньої економічної і географічної умов.

Я хочу наприкладі Американської фірми розповісти про ті перешкоди з якими зустрінеться будь-яка фірма, яка вирішила займатися міжнародним маркетингом. Американська фірма, поціливши на діяльність за кордоном, повинна розбиратися як в забороненнях, так і в можливостях, притаманних системі міжнародної торговлі. В своїх спробах організувати збут в іншої країні американська фірма зустрінеться з самимі різноманітними захороненнями. Найпоширенішим захороненням є митницький тариф, який уявляє собою налог, яким іноземний уряд облагает деякі товари, які ввозяться на їх територію. Митницький тариф може переслідувати цілі збільшення поступлень чи захисту інтересів вітчизняних фірм. Окрім того, експортер може зіткнутися з квотой, т.є. кількісним забороненням товаров окресленних категорій,ввоз в країну яких не заперечен. Цілями квоти є збереження іноземної валюти, захист місцевої промисловості. Не благодіє торговлі і валютний контроль, посередством якого регулюють об’єми налічності в іноземной валюті і її обмінний курс.Також існують нетарифні бар’єри – це дискримінація пропонувань фірми та присутність виробничих стандартів. Наприклад голандський уряд забороняє ввоз товаров, здібних рухатися з швидкістю не більш 10 міль за годину. А це говорить о том, що під захоронення попадає більшість тракторов американського виробництва.

Кожна країна має свою специфіку, у якой необхідно розобратися. Готовність країни к прийняттю тих чи інших товаров та послуг і її привабливість у якості ринку для закордонних фірм залежать від діючих у ній економіці та політико-правовом і культурном середовище. [2, с. 574-577]

Вывод.

Итак, мы убедились, что маркетинг является неотъемлемой частью жизнедеятельности общества. Маркетинг связан со всеми сферами нашей деятельности, и, следовательно нам необходимо знать как можно больше о его законах и специфике.

Все распорядители, отвечающие за вопросы как общей стратегии компании, так и содержания каждого конкретного объявления, сталкиваются с обстоятельствами, увеличивающими риск принятия неправильных решений. У них нет прямого контакта с теми тысячами потребителей, на которых они пытаются воздействовать своими рекламными обращениями. Они не общаются с людьми, как это делает коммивояжер, получающий из первых рук знания о потребностях, покупательском поведении, мнениях потенциальных клиентов.

Поэтому рекламодателю особенно важно использовать в своей работе разнообразные методы (исследовательские приемы), которые позволяют получать достаточно надежные свидетельства, кто и в чем нуждается и способно ли имеющееся что-то удовлетворить существующие запросы и потребности. В такой обстановке огромную важность приобретает методика принятия решений.

Эффективность исследований наглядно подтверждается появлением новых товаров, новых производственных процессов, нового оборудования, новых систем управления. Однако многие фирмы, тратят огромные суммы на проведение научно исследовательских работ, до сих пор считают большой заслугой создание товара, который они просто передают отделу маркетинга вместе с приказом организовать его сбыт. На использование исследований в сфере маркетинга часто не обращают должного внимания. Это упущение объясняется множеством факторов. Составляющие сбыта и рекламы неосязаемы, эти рабочие процессы не механизированы, а место действия представляет собой широко разбросанную территорию. Многие действующие на рынке силы, такие, как активность конкурентов или общая экономическая конъюнктура, неподвластны руководству фирмы. Ценность исследований маркетинга не может быть тотчас пересчитана в доллары и центы, поскольку исследовательские приемы, хорошо срабатывающие в лаборатории, невозможно сразу же применить на рынке.