Вплив різних глибин зяблевої полицевої оранки на родючість ґрунту і формування врожайності льону олійного (стр. 3 из 9)
3.2 Погодні умови
Погодні умови в роки досліджень різнилися між собою і були не в однаковій мірі сприятливими для росту і розвитку рослин льону олійного, що в подальшому впливало на величину врожаю цієї культури.
Як видно з табл. 3.2, в цілому за 2005/2006 сільськогосподарський рік кількість опадів становила 530 мм, що на 10 мм менше середньо багаторічних. Післяпроведенняосновногозяблевогообробіткудосівбильонувипало302,6ммопадів,щовідповідало середньо багаторічної нормизацейперіод.Однакпіслясівбидокінцявегетаціїкультурисумаатмосфернихопадівбуланижчоюза середньо багаторічну на99,1мм.Особливокритичнимзазабезпеченнямопадамибувперіодпідчасцвітінняіформуваннянасіння,щонегативновідзначилосьнаврожайностільонуолійного.За2006/2007сільськогосподарськийріквипало400ммопадів,щона233ммменшесередньо багаторічних.
Відзакладаннядослідудопочаткусівбивипало119,6мм,щона101,4ммменшеза середньо багаторічну кількість.Дотогожзберезняопадівсталовипадатищеменшеіцепризвелодошвидкоговисушуванняверхньогошаруґрунту.
Так,зквітняполипень(вегетаційнийперіодльону)випало80,1мм,щона196,9ммменшеза середньо багаторічну кількістьопадівуцейперіод.Особливокритичнимиперіодибулинапочаткувегетаціїіпідчасцвітінняльонуолійного,щосталопричиноюслабогоростуірозвиткурослинтаскороченняперіодувегетації.За температурним режимом весна в 2006 році досліджень була характерною для районів південного Лісостепу.
Підвищена температура повітря і нестача опадів на початкових етапах росту негативно вплинуло лише на появу і формування сходів льону.
Таблиця 2.2Погодні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)
| Рік | Всього за с.-г. рік | Місяць | |||||||||||
| 9 | 10 | 11 | 12 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Сума опадів, мм | |||||||||||||
| Середньобагаторічна | 633,0 | 43,0 | 33,0 | 43,0 | 48,0 | 47,0 | 44,0 | 39,0 | 48,0 | 55,0 | 87,0 | 87,0 | 59,0 |
| 2005-2006 | 530,2 | 2,6 | 43,6 | 39,9 | 73,1 | 20,2 | 38,6 | 84,6 | 42,0 | 48,6 | 46,5 | 40,8 | 49,7 |
| 2006-2007 | 400 | 46,0 | 44,8 | 23,2 | 10,7 | 36,8 | 36,1 | 12,8 | 10,0 | 6,5 | 35,3 | 28,3 | 109,4 |
| Середня температура повітря, 0С | |||||||||||||
| Середньобагаторічна | 7,4 | 13,6 | 7,6 | 2,1 | -2,4 | -5,7 | -4,2 | 0,4 | 8,5 | 14,6 | 17,6 | 19,0 | 18,2 |
| 2005-2006 | 8,4 | 15,4 | 8,6 | 2,1 | -0,3 | -0,8 | -5,9 | 0,5 | 9,1 | 14,3 | 17,8 | 20,2 | 20,2 |
| 2006-2007 | 10,6 | 15,1 | 9,3 | 3,6 | 2,1 | 2,0 | -2,9 | 5,5 | 8,5 | 18,4 | 20,9 | 23,0 | 21,4 |
| Відносна вологість повітря, % | |||||||||||||
| Середньобагаторічна | 76 | 73 | 80 | 87 | 88 | 86 | 85 | 82 | 68 | 64 | 66 | 67 | 68 |
| 2005-2006 | 76 | 69 | 78 | 87 | 88 | 81 | 85 | 82 | 68 | 63 | 72 | 64 | 69 |
| 2006-2007 | 73 | 72 | 84 | 90 | 89 | 80 | 85 | 71 | 57 | 57 | 63 | 58 | 71 |
Весна в 2007 році за температурним режимом була не характерною для районів південного Лісостепу. Раптове зростання температури розпочалось ще в березні, коли середньодобова температура повітря перейшла через плюс 5оС, а в квітні вона перейшла вже через плюс 10оС. Підвищена температура повітря і нестача вологи на початкових етапах розвитку негативно вплинуло на формування генеративних органів льону, а занадто висока температура і низька відносна вологість повітря у період дозрівання насіння культури призвели до зниження врожайності льону. Загалом же температурний режим повітря впродовж вегетації був відносно сприятливішим для росту і розвитку рослин льону олійного лише в 2006 році.
Відносна вологість повітря в 2006 році на початку вегетації була на рівні норми. В середині вегетації вона дещо підвищувалась і знаходилась в межах 63 – 72 %. У кінці вегетації відносна вологість повітря була нижче норми на 3%.
Відносна вологість повітря в 2007 році на початку вегетації була нижчою на 7 – 11% від середньобагаторічної, а, починаючи з другої половини вегетації, вона дещо збільшувалась, однак поступалась середньо багаторічній нормі на 3 – 9%, при абсолютному значенні 58 – 63%.
Загалом погодні умови в 2006 році впродовж вегетаційного періоду льону олійного можна оцінити лише як на задовільно, оскільки нестача опадів на початок і середину вегетації призвела до появи неповних сходів і формування малої кількості генеративних органів. У 2007 році досліджень метеорологічні умови можна оцінити як екстремальними, тому що нестача опадів та висока температура повітря впродовж вегетації льону олійного призвели до зрідження сходів і формування малої вегетативної маси культури, а в період цвітіння і дозрівання – до утворення малої кількості генеративних органів та недостатнього наливу насіння.
3.3 Схема досліду
Польовий дослід по вивченню впливу глибини основного полицевого обробітку ґрунту під льон олійний після озимої пшениці, закладений за схемою:
оранка на: 15 – 17 см;
20 – 22 см (контроль);
25 – 27 см.
Розміщення варіантів у досліді послідовне. Повторність трикратна. Посівна площа ділянки 224м2, облікова – 120 м2 (рис. 3.1).
Розміри ділянки показані на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Розмір дослідної ділянки (
) та її облікової площі ( 
)3.4 Агротехніка вирощування льону олійного в досліді
Технологія вирощування льону олійного в досліді була наступною. Після збирання озимої пшениці як попередника проводили лущення стерні дисковими лущильником ЛДГ-5 на глибину 6-8 см. Для основного обробітку ґрунту, який проводили у вересні, використовували плуг ПЛН-4-35.
Під основний обробіток ґрунту вносили мінеральні добрива у вигляді простого суперфосфату і калію хлористого, азотні добрива (аміачну селітру) вносили під передпосівну культивацію. Доза кожного елементу живлення за діючою речовиною становила 45 кг/га.
Навесні проводили вирівнювання ґрунту важкими зубовими боронами БУТС-1,0. В день сівби на глибину заробки насіння проводили передпосівну культивацію культиватором КПС-4 з боронами БЗСС-1,0. Висівали льон олійний сорту Дебют сівалкою СЗТ-3,6. Глибина заробки насіння становила 3 4 см, норма висіву – 5 млн шт.га. Після сівби площу коткували кільчасто-шпоровими котками.
для знищення вегетуючих одно- і двосім’ядольних бур’янів посіви льону олійного у фазі “ялинки” обприскували баковою сумішшю гербіцидів льонок, в.г. (10 г/га) та зелек супер, 12,5% к.е. (0,5 л/га).
3.5 Методика проведення досліджень
Дослідження за впливом глибин полицевої оранки на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками:
– щільність ґрунту на початку і в середині вегетації культури – за методом Качинського з використанням ріжучих кілець в шарі 0 – 30 см через кожні 10 см ;
– вологість ґрунту на початку, в середині вегетації та перед збиранням врожаю льону – термостатно-ваговим методом з перерахунком на запаси в шарі 0 – 100 см ;
– загальну пористість у середині вегетації культури – за методом насичення ґрунту водою в циліндрах у шарі 0 – 30 см через 10 см [50];
Засміченість ґрунту насінням бур'янів визначали шляхом відбору зразків ґрунту з наступним відмиванням з шарів ґрунту 0 – 5 і 5 – 10 см на період фізичного дозрівання ґрунту навесні [51].
Забур'яненість посівів льону олійного визначали кількісно-ваговим методом на початку, в середині та в кінці вегетації льону олійного [51].
Облік густоти посівів – перед збиранням врожаю здійснювали шляхом підрахунку рослин у межах рамки площею 1м2 [50].
Контрольний облік врожаю проводили шляхом відбирання на кожній ділянці снопів у трикратній повторності з площі 1 м2 з подальшим їхнім обмолотом [50].
Для визначення достовірності досліду отримані результати піддавались статистичній обробці дисперсійним методом.
РОЗДІЛ 4РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
4.1 Водний режим чорнозему опідзоленого за різноглибинного полицевого обробітку
В районах нестійкого і недостатнього зволоження особливого значення для росту і розвитку усіх сільськогосподарських культур набуває ґрунтова волога. Тому завдання агронома в тому, щоб забезпечити найкращий водний і поживний режим грунту.
Насіння льону олійного дрібне, тому для проростання використовує вологу із верхніх шарів грунту, а саме з глибини 2 – 3 см. Тому треба зуміти зберегти достатню для проростання насіння кількість вологи у цьому шарі та мати її багато в нижніх шарах для подальшого використання рослинами.
Вміст доступної вологи у ґрунті протягом вегетації в нашому досліді показано в табл. 4.1.. Її дані свідчать про те, що запаси доступної вологи в метровому шарі грунту на початку вегетації із поглибленням основного обробітку збільшувались від 169,1 до 172,4 мм в 2006 році та від 116,2 до 118,8 мм в 2007 році. Із зменшенням глибин обробітку запаси доступної вологи зменшувались на 2,2 мм в 2006 році і на 2,3 мм в 2007 році порівняно з контролем, хоча ця різниця не була значною. У середньому за два роки запаси доступної вологи у досліді коливались від 142,7 до 145,6 мм, тобто були практично однаковими.