льон врожай оранка ґрунт
Таблиця 4.8
Забур'яненість посівів льону олійного протягом вегетації за різних глибин зяблевої оранки (середнє за 2006-2007 рр.)
| Глибина обробітку, см | Кількість бур’янів, шт./м2 | Маса сирих бур'янів, г/м2 | ||
| всього | в т.ч. багаторічних | всього | в т.ч. багаторічних | |
| У фазу “ялинки” | ||||
| 15 – 17 | 41,0 | 0,5 | 7,1 | 2,0 |
| 20 – 22 | 35,4 | 0,4 | 11,3 | 3,6 |
| 25 – 27 | 30,2 | 0,4 | 8,4 | 1,6 |
| На час цвітіння | ||||
| 15 – 17 | 19,6 | 0,2 | 17,5 | 5,4 |
| 20 – 22 | 16,1 | 0,6 | 22,6 | 12,3 |
| 25 – 27 | 16,2 | 0,2 | 17,7 | 4,7 |
| У фазу повної стиглості насіння | ||||
| 15 – 17 | 22,7 | 0,1 | 45,2 | 11,2 |
| 20 – 22 | 21,5 | 0,8 | 53,1 | 25,7 |
| 25 – 27 | 19,0 | 0,2 | 45,5 | 12,3 |
Перед збиранням льону олійного забур’яненість посівів у всіх варіантах підвищувалась в усі роки наших досліджень і знаходилась у межах 19,0 – 22,7 шт./м2, оскільки в ґрунті збільшились запаси вологи у верхній частині орного шару після випадання атмосферних опадів. При цьому, знову ж таки, відмічена тенденція до збільшення забур’яненості із зменшенням глибини основного обробітку ґрунту. Кількість багаторічних бур'янів на кінець вегетації льону також збільшувалась, однак вони росли поодиноко (0,1 0,8 шт./м2). Сира маса бур'янів до кінця вегетаційного періоду також зростала і в середньому за два роки коливалась від 45,2 до 53,1 г/м2 і в тому числі багаторічних – від 11,2 до 25,7 г/м2.
Таким чином, забур’яненість посівів протягом вегетації льону олійного в наших дослідженнях за різних глибин полицевої зяблевої оранки була в допустимих межах – нижче порогу шкодочиності, але все-таки більше бур’янів було за мілкішого зяблевого обробітку.
4.4 Формування врожаю насіння льону олійного на фоні різних глибин зяблевого полицевого обробітку ґрунту
В останні роки зацікавленість до вирощування льону олійного в Україні різко зросла, особливо на півдні і центральній частині. Однак завдання вирощування цієї культури за ресурсоощадними технологіями практично не вирішене.
Різні глибини основного полицевого зяблевого обробітку, впливаючи на агрофізичний стан, водний режим ґрунту та забур'яненість посівів, забезпечували неоднакові умови для росту рослин і формування врожаю льону олійного.
Проте за даними А.М. Крохмаля [57] і В.А. Ручки [58], впровадження в південному регіоні ресурсоощадних технологій за вирощування льону олійного, а саме заміна полицевої оранки на плоскорізне розпушування істотно не впливало на формування врожаю цієї культури. Результати досліджень, які проводили у таких умовах на чорноземі карбонатному малогумусному, свідчать [59], що показники структури врожаю льону олійного (густота рослин, кількість коробочок і маса насіння з одної рослини) не залежали від способу обробітку ґрунту. Деякий вплив на них проявляли системи удобрення і в більшій мірі – погодні умови, що складалися в роки досліджень.
Нашими дослідженнями встановлено, що передзбиральна густота посівів льону олійного (табл. 4.9) в обидва роки була майже неоднаковою, коливаючись у 2006 році від 3,14 до 3,76 млн шт./га, а в 2007 році – від 2,96 до 3,52 млн тш./га.
Таблиця 4.9
Передзбиральна густота рослин льону олійного за різноглибинного полицевого обробітку ґрунту, млн шт./га
| Глибина обробітку, см | 2006 р. | 2007 р. | Середнє |
| 15 – 17 | 3,14 | 3,27 | 3,21 |
| 20 – 22 | 3,47 | 2,96 | 3,22 |
| 25 – 27 | 3,76 | 3,52 | 3,64 |
Стосовно впливу досліджуваних глибин основного полицевого обробітку ґрунту на передзбиральну густоту посівів культури, то слід відмітити, що в 2006 році прослідковувалась тенденція до підвищення густоти льону із поглибленням оранки до 25-27 см. У 2007 році така закономірність вже не витримувалась, тому що і вищою густотою рослин відмічались варіанти на фоні і мілкої, і глибокої оранки.
В середньому за два роки досліджень густота рослин льону олійного підвищувалась із збільшенням глибини основного полицевого обробітку ґрунту. Так, на фоні оранки на 15 – 17 см цей показник становив 3,21 млн шт./га, а при поглибленні обробітку до 20 – 22 і 25 – 27 см він підвищувався відповідно на 0,01 і 0,43 млн шт./га.
Урожайність льону олійного за різних глибин полицевого обробітку показана в табл. 4.10, з даних якої видно, що вплив глибини полицевої оранки на врожайність культури був незначним і різнився за роками досліджень.
У 2006 році врожайність насіння в досліді знаходилась у межах 17,9 – 18,7 ц/га, до того ж прослідковувалась тенденція збільшення врожайності льону при збільшенні глибини оранки. Однак істотного збільшення чи зменшення врожайності насіння за різних глибин полицевої оранки нами не відмічено.
В 2007 році нами була відмічена тенденція до збільшення врожайності насіння вже при зменшенні глибини оранки, за якої на фоні мілкого зяблевого обробітку збір насіння з одного гектара був найбільшим і становив 4,3 ц, що було істотно більше, ніж на контролі, а саме на 0,7 ц та на 1,0 ц, ніж за оранки на 25 – 27 см.
Таблиця 4.10
Урожайність насіння льону олійного за різних глибин основного полицевого обробітку ґрунту, ц/га
| Глибина оранки, см | 2006 р. | 2007 р. | Середнє |
| 15 – 17 | 17,9 | 4,3 | 11,1 |
| 20 – 22 | 18,3 | 3,6 | 11,0 |
| 25 – 27 | 18,7 | 3,3 | 11,0 |
| НІР0,95 | 0,92 | 0,21 | ― |
З даних цієї таблиці також видно, що на величину врожайності насіння льону олійного в нашому досліді сильно впливали погодні умови ,які складалися впродовж вегетаційного періоду культури. Так, у 2007 році через екстремальні погодні умови (дуже жаркий і посушливий вегетаційний період), врожайність насіння порівняно до дещо сприятливішого 2006 року зменшувалась на 13,6 – 15,4 ц/га.
В середньому за два роки досліджень урожайність насіння льону олійного за різних глибин зяблевої оранки майже не змінювалась і знаходилась у межах 11,0 – 11,1 ц/га, що й відповідало практично однаковим ґрунтовим умовам за більшістю показників.
РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО ЗА РІЗНИХ ГЛИБИН ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ
Вітчизняні технології вирощування більшості сільськогосподарських культур, як правило, характеризуються великими затратами.
Одним із шляхів зменшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції є мінімалізація обробітку ґрунту, яка ґрунтується на зменшенні глибини основного обробітку ґрунту.
Результати досліджень Н.Х.Грабака [60] переконують у доцільності зменшення глибини основного обробітку ґрунту під культури польових сівозмін: продуктивність вирощуваних рослин у такому разі залишались на одному рівні з різноглибинним полицевим обробітком, а економіко-енергетичні показники зменшувались на 49,5 – 21,7%.
Економічна ефективність вирощування льону олійного при мінімалізації основного обробітку ґрунту в нашому досліді представлена даними таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Економічна ефективність вирощування льону олійного залежно від глибини зяблевої оранки, середня за 2006–2007 рр*
| Показники | Глибина обробітку, см | ||
| 15 – 17 | 20 – 22 (контроль) | 25 – 27 | |
| Урожайність з 1 га, ц | 11,1 | 11,0 | 11,0 |
| Матеріально-грошові витрати на 1 га, грн. | 1608 | 1620 | 1635 |
| Собівартість 1 ц, грн. | 144,9 | 147,3 | 148,6 |
| Вартість валової продукції, грн/га | 2997 | 2970 | 2970 |
| Умовно-чистий прибуток, грн. | 1389 | 1350 | 1335 |
| Рівень рентабельності, % | 86,4 | 83,4 | 81,7 |
*розрахунки виконано в цінах 2007 року
Їх аналіз показує, що при зменшенні глибини основного зяблевого обробітку грунту до 15 – 17 см відносно контрольного варіанту (оранка на
20 – 22 см) вдалося зменшити матеріально-грошові витрати на вирощування льону на 12 грн./га, а при збільшенні глибини до 25 – 27 см витрати зросли на 15 грн./га. Собівартість 1 ц насіння мало коливалась, хоч і пропорційно зростала з поглибленням оранки і в досліді знаходилась у межах 144,9 – 148,6 грн. Вартість валової продукції у варіанті з оранкою на глибину 15 – 17 см порівняно з контролем була більшою на 27 грн./га, а у варіанті з глибокою оранкою була на рівні контролю. Умовно чистий прибуток був найбільшим на фоні мілкої полицевої оранки і становив 1389 грн./га, що більше, ніж на контрольному варіанті на 39 грн/га. Збільшення глибини зяблевої оранки до 25 – 27 см супроводжувало зменшення умовно чистого прибутку відносно контролю на 15 грн/га.
Рівень рентабельності у варіанті з мілким обробітком склав 86,4%, що на 3% більше від контролю, а у варіанті з глибокою оранкою цей показник був на 1,7% нижчим від контролю та склав 81,7%.
До переваг мілкішого обробітку над глибшими також можна зарахувати й зменшення затрат часу роботи агрегату на виконання основного обробітку ґрунту, кількості паливно-мастильних матеріалів та праці людини на одиниці площі завдяки збільшенню норм виробітку на агрегат. При проведенні обробітку на найбільшу в досліді глибину всі показники економічної ефективності були значно гіршими порівняно з контролем та мілким обробітком.
Порівнюючи контрольний варіант та варіант з мілким обробітком можна сказати, що показники економічної ефективності цих варіантів дуже близькі, що не дає нам підстав рекомендувати лише з економічної точки зору ту чи іншу глибину обробітку грунту. Але за умови, що й надалі ціни на енергоносії будуть зростати, то перевага буде за варіантами з меншими глибинами основного обробітку.