Вплив різних глибин зяблевої полицевої оранки на родючість ґрунту і формування врожайності льону олійного (стр. 7 из 9)

РОЗДІЛ 6МОДЕЛЮВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХФАКТОРІВ ТА СИТУАЦІЙ ПРИ РІЗНОГЛИБИННІЙ ОРАНЦІ ПІД ЛЬОН

У процесі трудової діяльності людина за допомогою певних знарядь діє на предмет праці в умовах певного виробничого середовища. Залежно від характеру праці на людину можуть впливати різні середовища: механічні, хімічні. теплові, електричні, електромагнітні, радіаційні, біологічні та ін.. Організм людини здатний переносити без наслідків дію шкідливих факторів лише якщо вони не перевищують певних рівнів і тривалість. За межами цих рівнів і тривалості виникає пошкодження організму, яке при досягненні певного ступеню кваліфікується як нещасний випадок, травма. [61].

У зображеннях процесів формування виникнення аварій та виробничих травм усі випадкові події (явища), що утворюють конкретну аварійну або травмонебезпечну ситуацію, пов’язані між собою причинно-наслідковими зв’язками. В них початкові, проміжні, кінцеві події.

Початкові події виявляють в процесі обстеження об’єктів виробництва, а проміжні та кінцеві входять до схеми на основі логічного аналізу можливих варіантів перебігу подій.

Якщо на схемах, що зображують процеси протікання випадкових подій, починаючи з початкових і закінчуючи кінцевими показати причинно-наслідкові зв’язки, то ми одержимо логічні моделі процесів, що вивчаються.

Кожна логічна модель процесу формування та виникнення небезпечної або аварійної ситуації складається з певної кількості випадкових подій, які між собою можуть бути статистично залежними або незалежними. Статистично залежні події – це такі, коли поява наступної події не можлива без виникнення попередньої. Якщо кожна з двох подій, що входять до однієї моделі можуть з’явитися незалежно одна від одної, то такі події є статистично незалежними. Як правило, у таких моделях незалежні випадкові події одна відносно одної розміщуються паралельно, а залежні – послідовно.

Причинно-наслідкові зв’язки зображенні стрілками, які, крім того, ще показують напрямок протікання (перебігу) подій.

Шляхом дослідження небезпечних ситуацій, які можуть виникати при експлуатації виробничого обладнання в галузях сільського господарства, описані і побудовані логічні моделі різні за формою і характером подій. Це дало можливість перейти до побудови більш складних моделей аварій, травм і катастроф, які потрібні для встановлення причин виникнення потенційних небезпек, без чого неможливо вжити обґрунтованих профілактичних заходів.

Метод логічного моделювання потенційних аварій, травм і катастроф відкриває можливість розробити досконалу систему управління безпеки життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому логічному (при необхідності) і математичному аналізі і терміновому прийнятті заходів для усунення потенційних небезпек ще до виникнення травмонебезпечних та катастрофічних ситуацій.

Процес пошуку потенційних небезпек на виробництві ґрунтується на більш точному і ефективному проведенні існуючого оперативного контролю, який також повинен бути відповідно удосконалений.

Аналізуючи кожну з побудованих логічних моделей в процесі формування та можливого виникнення травмонебезпечних та аварійних ситуацій, завжди можна знайти подію, з якої починається небезпечний процес і до виникнення небезпечних наслідків.

Так, наприклад:

Небезпечні умови (НУ₁) – трактор не обладнаний підніжкою;

НУ₂ – несправність муфти зчеплення;

НУ₃ – начіпний плуг не має пристрою для фіксування його у піднятому положенні.

НУ₄ – можлива технічна несправність гідросистеми.

Небезпечні дії:

НД₁ – при сходженні з кабіни водій наступає на полотно гусениці або котка;

НД₂ – при заміні лемешів працюючий знаходиться під плугом, який піднятий гідросистемою.

Небезпечні ситуації:

НС₁ – самовільний рух трактора;

НС₂ – падіння тракториста на полотно гусениці;

НС₃ – наїзд трактора на тракториста;

НС₄ – можливе випадкове самовільне падіння (опускання) плуга;

Т – травма.

Модель

НУ₁

НД₁ НС₁ НС₂ НС₃

НУ₂

Т

НУ₃

НД₂ НС ₄

НУ₄

Для запобігання небезпечних ситуацій і їх наслідкам необхідно впроваджувати наступні заходи:

1. Підвищити якість проведення навчання і інструктажів з обов’язковою перевіркою знань;

2. Забезпечити всіх працівників засобами індивідуального захисту.

3. Посилити контроль з боку спеціалістів за дотриманням правил техніки безпеки і охорони праці працівниками.

РОЗДІЛ 7 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Як зазначалось раніше, людське суспільство розвивається в постійній взаємодії з навколишнім середовищем, одержуючи від нього все необхідне для життя – сировину, харчі, енергію, і ця взаємодія людини з природою змінює і перетворює її. Але поряд з позитивними результатами впливу на природу, людське суспільство отримує і негативні наслідки своєї діяльності, пов’язані із забрудненням природного середовища.

Серед основних забруднювачів навколишнього середовища в першу чергу відзначаються хімічні, що викликані їх хімічною природою. Відтоді також основні джерела забруднення навколишнього середовища: промислові: (викиди відходів промислового виробництва в атмосферу), транспортні (викидні гази автомобілів), побутові (сміття), сільськогосподарські (пестициди і мінеральні добрива).

В умовах інтенсифікації раціональне використання ресурсно природного потенціалу у сфері сільськогосподарського виробництва, зокрема, грунтів і вирощування екологічно безпечної якісної продукції – одна з важливих соціально-екологічних проблем виживання суспільства. Непродумана та недостатньо обґрунтована хімімізація землеробства в Україні в минулому призвела до одержання недоброякісних продуктів харчування. У всіх них можна виявити шкідливі і небезпечні для людини дози нітратів, пестицидів, важких металів. Джерелом забруднення грунтів важкими металами є деякі види добрив, стічні води, кислі дощі. Для одержання екологічно безпечної чистої продукції необхідна оптимізація режиму живлення рослин з використанням збалансованих добрив (гною, сидератів) та із значним обмеженням мінеральних і застосуванням біологічних, механічних і фізичних методів захисту рослин.

Серед основних джерел забруднення довкілля в сільському господарстві найбільше речовин (відходи тваринництва). Тому дози добрив, що вносяться на поле, повинні бути оптимальними. Їх надлишок може знизити врожай і погіршити його якість, спричинити забруднення грунту, поверхневих та грунтових вод.

Машини і знаряддя, що застосовуються в сільському господарстві, внаслідок значної метаємності, швидкості пересування, використання їхніми двигунами різних видів палива та мастильних матеріалів, створюють ряд екологічних проблем, з якими не можна не рахуватися. Це, перш за все утілення грунтів, їх руйнування та забруднення, створення умов для виникнення ерозійних процесів на полях, переміщення поверхневого родючого шару з урожаєм за межі поля, забруднення повітря відпрацьованими газами, а ґрунту і води продуктами пального та мастил.

Виходячи з викладеного, для зменшення негативного впливу на грунт, підбираючи оптимальний режим роботи тракторів, сільськогосподарських агрегатів та їх швидкісних характеристик, необхідно різностороннє враховувати стан поля (механічний склад ґрунту, ступінь вологості, стан поверхні, з тим щоб звести до мімінуму перебування агрегатів на полі).

Таким чином, сучасний рівень технічного оснащення сільськогосподарського господарства ще не відповідає вимогам охорони навколишнього середовища та збереження основного засобу виробництва – ґрунту.

Для відновлення родючості ґрунту та збереження структури необхідно ширше застосовувати технологію мінімальним його обробітком.

Сільськогосподарська техніка, що використовується тепер в багатьох випадках негативно впливає на навколишнє середовище. Зокрема, проведення оранки пересохлого, особливо легкого механічного складу ґрунту створює передумови виникнення вітрової ерозії. Тому в таких умовах замість плугів повинні використовувати знаряддя, які б дозволяли проводити безполицевий обробіток ґрунту. Так, робота на полях важких колісних тракторів створює ущільнення ґрунту на значну глибину. За таких умов порушується водно-фізичний режим ґрунту та мікробіологічні процеси, що негативно відбиваються на його продуктивності. Тому зменшення металоємності сільськогосподарських знарядь, заміна колісних тракторів гусеничними сприятиме покращенню родючості ґрунту.

Таким чином, сучасні проблеми сільського господарства пов’язані з використанням техніки на полях, зокрема, вплив на стан і якість ґрунту, збереження його родючості – одна з важливіших і складних сфер діяльності людини.