Матеріально-технічна база підприємства оптової торгівлі та робота непродовольчого магазину самообслуговування (стр. 6 из 8)
На цей час у сфері торгівлі широкого розповсюдження набули технології штрихового кодування для маркування та автоматизованої ідентифікації товарів. Наявність штрихових кодів на товарах дозволяє максимально автоматизувати процес обліку руху товарів з часу їх надходження до магазину до часу їх продажу. Розрахунки за підібрані товари здійснюються покупцями у вузлах розрахунків та контролю з підключеними до них пристроями зчитування штрихових кодів. Технологію штрихового кодування слід застосовувати і при розрахунках за технічно складні та великогабаритні товари на які покупець бере сам або йому продавець видає етикетку чи бирку із штриховим кодом. Особливо доцільно та ебективно застосовувати технології штрихового кодування умагазинах з великим асортиментом товарів. Впровадження технології автоматизованої ідентифікації товарів на основі штрихового кодування у магазинах самообслуговування значно полегшує облік товарів, спрощує та прискорює процес розрахунків покупців за придбані товари, підвищує продуктивність праці касирів.
Центральне місце в складі автоматизованої системи управління торговим підприємством у разі застосування такої технології мас касовий термінал, який об'єднує в єдиному корпусі комп'ютер, клавіатуру, принтер чекової та контрольної стрічки, зчитувач магнітних карт, дисплей покупця і касовий ящик.
Для організації розрахунків з використанням магазинних карток у вузлі розрахунку може застосовуватися звичайний ЕККА, дооснащений пристроєм для зчитування даних з картки і клавіатурою введення персонального ідентифікаційного номера (ПІН-код) клієнта, або спеціалізований касовий термінал, або ж звичайний персональний комп'ютер у поєднанні з принтером і пінпадом для введення ПІН-коду.
Після введення магазинної картки в пінпад клієнт набирає свій ШН-код, і після того, як карта відкриється, касир через клавіатуру касового термінала вводить інформацію про кількість та вартість придбаних товарів. Термінал підраховує загальну вартість покупки, списує відповідну суму з рахунка клієнта, оновлює інформацію про залишок грошей на картці, запам'ятовує операцію в реєстрі і роздруковує чеки.
Крім прискорення і спрощення розрахунків за товари, перевагами магазинних карток є також те, що існує можливість отримувати цінну інформацію маркетингового характеру. Водночас впровадження таких технологій у кожному магазині неможливе через значну вартість комплексу технічних засобів та доцільність їх експлуатації лише в магазинах з великими обсягами реалізації товарів.
У зв'язку з цим основним напрямком удосконалення організації розрахунків за товари в магазинах повинно бути підвищення обгрунтованості прийняття технологічних рішень, зокрема, щодо визначення необхідної кількості вузлів розрахунку в торговому залі магазину.
Усталена у вітчизняній торгівлі практика вирішення цієї проблеми базується на проведенні техніко-економічних розрахунків за формулою:
,де Пт.з., — площа торгового залу, кв.м;
Чр.с. — середній час розрахунку з одним покупцем, сек;
Пс.т.з.п. — середня площа торгового залу, яка припадає на одного покупця (при розрахунках приймається рівною 2,5 м2);
Кв.р.ч.— коефіцієнт використання робочого часу контролера-касира (при розрахунках береться рівним 0,9);
3600 — кількість секунд в 1 годині.
Проте отримані таким способом результати є дуже наближеними і потребують уточнення.
Важливу роль у забезпеченні високої культури обслуговування відіграють додаткові послуги, які надаються покупцям у магазинах самообслуговування. Кількість і різновидність додаткових послуг, які можуть бути запропоновані покупцям, визначаються спеціалізацією і розміром торговельної площі підприємства торгівлі.
Додаткові послуги, які надаються покупцям у магазині самообслуговування, можна поділити на:
– послуги, пов'язані з продажем товарів (продаж товарів на виплат, розкрій тканин, дрібна переробка виробів, нескладний ремонт товарів, граверні роботи, упакування товарів, придбаних у різних секціях універмагу);
– комплектування подарункових наборів з товарів, що є у продажу, доставка товарів на вказану адресу;
– послуги культурно-побутового характеру (інформаційні бюро, камери схову, театральні каси, фотоательє, кафетерій, ощадна каса, стоянка для автотранспорту, відділення зв'язку).
Недоліки в організації продажу товарів при застосуванні даного методу:
– вузькість асортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування-товарів;
– неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання;
– нераціональне планування торгового заду;
– недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;
– безсистемне розміщення товарів у торговому залі;
– завищення чисельності й неефективне використання праці персоналу;
– "подвійний" контроль;
– переважна частка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.
Однією з визначальних причин є зростання втрат товарів, пов'язаних з забудькуватістю покупців, крадіжками товарів ними та службовим персоналом магазинів і постачальників.
Забезпеченню збереження товарів у магазинах самообслуговування сприяє використання таких методів, як:
– установлення відеокамер і телевізійних систем, які передають зображення на екран, а працівник магазину у спеціальному приміщенні наглядає за тим, щоб своєчасно поповнювались товарні запаси і покупці не могли залишити магазин, не розрахувавшись чи придбаний товар:
– визначення кількості та складу матеріально відповідальних осіб, організація контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей.
При роботі магазинів самообслуговування широко використовується продаж товарів у складі споживчих комплексів (наприклад товари для жінок, товари для дітей, товари для спорту, товари для саду та городу та ін.), тобто організовується продаж товарів для певного контингенту покупців або для задоволення певного комплексу потреб.
Практика організації самообслуговування виробила такі рекомендації превентивного характеру:
1. Розміщувати запаси товарів на одному рівні з торговим залом.
2. Ізолювати приміщення для приймання товарів від комор, камер.
3. Не провозити запаси товарів через службовий вхід.
4. Мати планування торгового залу у формі прямокутника.
5. Розташовувати обладнання для викладання товарів на одній осі з касами.
6. Розташовувати найбільш зручні для крадіжок товари в зоні ефективного спостереження.
7. Розташовувати поряд з входом-виходом засклену кабіну адміністратора, при цьому вона повинна бути на кілька сходин вище від рівня підлоги.
8. Застосовувати прозору упаковку товарів і достатньо жорсткі етикетки, які не відклеюються.
9. Перекривати перегородки і стійки обладнання дзеркалами, особливо випуклими.
10.Використовувати настінні дзеркала спеціального призначення, котрі в торговому залі представляють собою звичайне дзеркало, а зі сторони неторгових приміщень є прозорим склом, через яке добре проглядається торговий зал
11.Встановлювати при вході в магазин турнікет, який діє тільки в одному напрямі.
12.Використовувати промислове телебачення та інші засоби контролю за оглядом і відбором товарів.
13.Застосовувати тактовні форми виховного впливу на покупців.
Соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбання товарів (за рахунок скорочення часу на очікування обслуговування в черзі); поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний час населення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможності магазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використання торгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізації використання торгового персоналу.
3. Задача № 3
Умова: ТОВ "Катерина" має можливість укласти договір на поставку у плановому році 240 000 у.б. майонезу "Провансаль" із Львівським масложирокомбінатом на умовах передоплати АТ "Львівхолод" на умовах післяплати. Оптово-відпускна ціна 1 у.б. майонезу з масложирокомбінату –– 2 грн., з АТ "Львівхолод" –– 2,2 грн. Поставка товарів буде здійснюватись 2 рази в місяць рівномірними партіями. Для здійснення передоплати ТОВ "Катерина" буде вимушена брати кредит в банку під 60% річних.
Кому із ймовірних постачальників ТОВ "Катерина" слід надати перевагу.
Розв’язання:
1. Розраховуємо розмір однієї поставки: Поставка здійснюється двічі на місяць, тобто 24 рази на рік. 240 000 / 24 = 10 000 у.б.
2. Розрахунок вартості партії за умови взяття кредиту на одну поставку: