Додаткові послуги, які надаються покупцям у магазині самообслуговування, можна поділити на:
– послуги, пов'язані з продажем товарів (продаж товарів на виплат, розкрій тканин, дрібна переробка виробів, нескладний ремонт товарів, граверні роботи, упакування товарів, придбаних у різних секціях універмагу);
– комплектування подарункових наборів з товарів, що є у продажу, доставка товарів на вказану адресу;
– послуги культурно-побутового характеру (інформаційні бюро, камери схову, театральні каси, фотоательє, кафетерій, ощадна каса, стоянка для автотранспорту, відділення зв'язку).
Недоліки в організації продажу товарів при застосуванні даного методу:
– вузькість асортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування-товарів;
– неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання;
– нераціональне планування торгового заду;
– недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;
– безсистемне розміщення товарів у торговому залі;
– завищення чисельності й неефективне використання праці персоналу;
– "подвійний" контроль;
– переважна частка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів (в основному м'ясних, рибних, гастрономічних) у торгових залах самообслуговування.
Однією з визначальних причин є зростання втрат товарів, пов'язаних з забудькуватістю покупців, крадіжками товарів ними та службовим персоналом магазинів і постачальників.
Забезпеченню збереження товарів у магазинах самообслуговування сприяє використання таких методів, як:
– установлення відеокамер і телевізійних систем, які передають зображення на екран, а працівник магазину у спеціальному приміщенні наглядає за тим, щоб своєчасно поповнювались товарні запаси і покупці не могли залишити магазин, не розрахувавшись чи придбаний товар:
– визначення кількості та складу матеріально відповідальних осіб, організація контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей.
Соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбання товарів; поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний час населення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможності магазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використання торгових площ і торгово-технологічного обладнання магазину, раціоналізації використання торгового персоналу.
1. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге видання, прероблене і доповнене /За ред. В. В. Апопія. –– К.: ЦНЛ, 2005. –– 616 с.
2. Виноградська А. М. Технологія комерційного підприємництва: Навчальний посібник. –– К.: ЦУЛ, 2006. –– 780 с.
3. Зубкова И. Н. Организация торговли непродовольственными товарами. –– М.: Дашков и К, 2000. –– 218 с.
4. Комерційна діяльність на ринкутоварів та послуг /За ред. проф. Апопія В. В., проф. Гончарука Я. А. –– Львів: Видавництво ЛКА, 2001. –– 450 с.
5. Новиков М. Л. Организация торговли непродовольственными товарами. –– М.: Экономика, 1989. –– 239 с.
6. Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: навчальний посібник для вузів. –– Рівне: Вертекс, 2002. –– 352 с.
7. Войцеховский О. Что такое магазин самообслуживания // Маркетинг и Реклама, 2001. –– № 5-6. –– с. 46-52.
8. Войцеховский О. Выбор формата торговли для украинского рынка// Маркетинг и Реклама, 2001. –– № 5-6. –– с. 40-46.
9. Фильченков Д. Организация объектов самообслуживания // Маркетинг и Реклама, 2002. –– № 5-6. –– с. 56-59.