3) Міжнародний маркетинг. Експортер ретельно досліджує закордонний ринок із залученням усіх методів і засобів маркетингу. При цьому залучає різні форми зовнішньоекономічної діяльності: науково-технічне співробітництво, виробництво за контрактом, спільні і дочірні підприємства та інші форми співробітництва.
4) Глобальний маркетинг. Маркетингова діяльність за рубежем охоплює всі сфери діяльності компаній, починаючи з організації науково-дослідних робіт і закінчуючи післяпродажним обслуговуванням товарів. Корпорація більш не орієнтується на країну походження і прагне задовольнити потреби, що притаманні усьому світу. Глобальний маркетинг у сполученні з міжнародним менеджментом стає характерною рисою транснаціональних корпорацій.
Корпорація, чи фірма-підприємство при виході на міжнародні ринки змушена вирішувати ряд специфічних проблем:
1) аналіз середовища і визначення цілей виходу на міжнародні ринки;
2) вибір ринку;
3) ухвалення рішення про спосіб проникнення на ринок;
4) ухвалення рішення про комплекс маркетингу;
5) ухвалення рішення про організацію маркетингу.
У умовах розвитку ринкових відносин в Україні зростає роль споживача у формуванні попиту на конкретні товари як по кількості, так і по якості. Широке включення українських підприємств у міжнародний поділ праці об'єктивно висувають нові вимоги до системи керування підприємствами, реорганізовані в концерни, корпорації на основі акціонерної чи приватної власності. У зв'язку з цим необхідно застосування маркетингу в організації їхньої господарської діяльності, а в міру створення закордонних виробничих підприємств – використання міжнародного маркетингу, що припускає в якості однієї з найважливіших функцій координацію виробничої діяльності підприємств, розташованих як у своїй країні, так і за кордоном в рамках єдиної власності.
Пріоритети міжнародного маркетингу
Компанії переглядають свої стратегічні позиції для того, щоб реагувати на зміни економічного, конкурентного і соціально-культурного середовища, а також інтернаціоналізацію світового господарства.
Можна виділити сім нових пріоритетів міжнародного маркетингу [5 с. 54]:
1) Реструктурування портфелю товарів. Щоб відповісти на виклик нових конкурентів, західноєвропейським компаніям треба диверсифікувати свій товарний портфель у бік забезпечення більшої доданої вартості, ґрунтуючись або на технологічному розвитку, або на організаційних ноу-хау.
2) Адаптований маркетинг. У суспільстві достатку розбірливі споживачі сподіваються знайти оригінальні рішення своїм проблемам, і фірма повинна задовольнити цим чеканням за допомогою сегментації, заснованої на безпосередній реакції та інтерактивній комунікації.
3) Орієнтація на конкуренцію. Ключовим фактором успіху для зрілих і стагнуючих ринків є здатність прогнозувати дії конкурентів і випередити суперників. Це припускає наявність системи спостереження за конкурентами.
4) Розробка прогностичних систем. Традиційні методи прогнозу продажів у складному середовищі маркетингу малоефективні, і фірмі варто розробити системи, засновані на організаційній гнучкості і плануванні з урахуванням непередбачених обставин.
5) Глобальний маркетинг. Існує зростаюча взаємозалежність серед країн, індустріальна і культурна «тканина» яких стає більш однорідною. З'являються наднаціональні сегменти, що являють собою ринкові можливості для фірми.
6) Відповідальний маркетинг. У суспільстві з'являються нові потреби, що обумовлюють необхідність в екологічно чистих продуктах. Фірми починають демонструвати заклопотаність як індивідуальним, так і колективним добробутом суспільства, а не просто задоволенням короткострокових потреб.
7) Генеральний менеджмент, керований ринком. Успішна реалізація концепції маркетингу у середині фірми вимагає міжфункціональної координації і корпоративної культури, що стимулює сприйняття концепції маркетингу.