12) Інфляційний – на товари, які купуютьсяз метою збереження вартості гр.заощаджень від інфля-го знецінення .
13. Сутність сучасного марктингу.
Маркетинг – це процес вивчення і формування споживчих запитів і переваг, а також використання всіх ресурсів і потенціалу фірми для їх задоволення з урахуванням отримання прибутку і для особистої потреби споживачів.
Сучасний М. базується на таких принципах:
1. Обгрунтований вільний вибір мети і стратегій розвитку фірм;
2. Спрямованість на кінцевий результат і довготермінову перспективу д-сті фірми;
3. Пріоритет нужд і потреб споживачів;
4. Комплексний підхід до мети і ресурсів компанії;
5. Оптимальне співвідношення центра-лізації і децентралізації управління;
6. Принцип активної політики;
7. Науковий підхід до вирішення М-х проблем.
Основною метою М. є сприяти вир-ву того, що продається, а не продажу того, що виробляється, тобто ринковим орі-єнтиром є потреби споживачів; взаємна вигода споживача і вир-ка; досягнення найкращих ек-них результатів.
М. є складовою частиною ринкової концепції, яка хар-ся сукуп-тю ек-них відносин між продавцями та покупця-ми, наявністю попиту і пропозиції на товари, послуги, ідеї.
В центрі уваги сучас. М є комплекс “під-во-ринок”.
14. Принципи маркетингу.
1. Обгрунтований вільний вибір мети і стратегій розвитку фірм;
2. Спрямованість на кінцевий результат і довготермінову перспективу д-сті фірми;
3. Пріоритет нужд і потреб споживачів;
4. Комплексний підхід до мети і ресурсів компанії;
5. Оптимальне співвідношення центра-лізації і децентралізації управління;
6. Принцип активної політики;
7. Науковий підхід до вирішення М-х проблем.
15. Цілі маркетингу.
Основна мета М. – сприяти вир-ву того, що продається, а не продажу того, що виробляється.
Загальними цілями М. є:
1) досягнення максимально можливого високого споживання, що створює умо-ви для максимального зростання вир-ва, зайнятості, багатства;
2) досягнення максимальної споживчої задоволеності;
3) надання найширшого вибору, гранич-ної можливої різноманітності товарів;
4) максимальне підвищення якості життя (якість, кількість асортименту, доступ-ність і вартість товарів; якість фізичного сережовища; якість культурного життя);
5) взаємна вигода споживача і вироб-ка.
16. Стратегічні задачі маркетингу.
До стратегічних задач М. належать:
1) стратегії поведінки на ринку;
2) стратегії продукту.
Стратегічні задачі пов’язані в основному з організаційно-комерційною функцією розподілу, з формуванням та організацією каналів збуту. До них відносяться наступні задачі: прогнозування та планування перспективних потенційних каналів та шляхів збуту; обгрунтування та вибір прямого або непрямого типу збуту товарів, тобто без або з включенням проміжних ланок (суб”єктів) на шляху товару від виробника до споживача (пряма поставка самою фірмою-виробником; оптовій або роздрібній організації).
СЗ також мають місце при організації фізичного переміщення товару до споживача. До них відносяться задачі маркетинг-логістики, які пов”язані з вибором оптимальних каналів та шляхів збуту, розміщення складів (їх функції, кількість та ємкість), а також з розробкою М-х заходів з ефективного супроводження товарних потоків від виробника до споживача.
17. Сутність та види основних функцій маркетингу.
1. Комплексне вивчення риинку і проблем, пов’язаних з маркетингом.
2. Узгодження параметрів товару з вимогами споживачів, планування товарного асортименту.
3. Планування збуту.
4. Фізичний розподіл товару (управління запасами, транспортування).
5. Забезпечення взаємозв’язку між складовими торгівельно-виробничої системи.
6. Реалізація договорів.
7. Сервіс і зворотній зв’язок зі споживачами (посттранс акція).
18. Тактичні задачі маркетингу.
І. в області управління новими продуктами:
1) обгрунтування доцільності вир-ва тієї чи іншої продукції шляхом виявлення існуючого та потенційного попиту;
2) організація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт по створенню зразків і моделей продукції;
3) координація і планування виробничої, збутової і фінансової д-сті під-ва;
4) організація і вдосконалення системи і методів збуту продукції;
ІІ. в області управління товарами, які вже реалізуються на ринку:
1) річне планування;
2) реалізація політики цін;
3) модифікація продукту, його оновлення і комбінування;
4) аналіз і прогноз ситуації на ринках, можливості збуту;
5) реклама;
6) обслуговування споживачів.
19. Основні напрямки класифікації М.
1.В залежності від реалізаційної і М-ої д-ті:
-М орієнтований на продукт або послугу;
-М орієнт. на споживача;
-інтегрований М;
2. В залежності від сфери М-ої д-ті:
-М товарів споживчого призначення;
-М тов.виробничого призначення;
3. В залежності від періоду, на який розробляється М-ва політика під-ства:
-стратегічний М;
-оперативний М.
4. В залежності від ступеня диференціації М-ої ді-ті:
-глобальний М;
-диференційований М;
5. В залежності від видів попиту:
-конвенційний М ( активізація попиту при негативному значенні останнього);
-стимулюючий М (підвищення попиту при його нульовому значенні);
-ремаркетинг (запобігання для наділення попиту);
-синхромаркетинг;
-розвиваючий (перетворення потенціального попиту в активний);
-підтримуючий;
-демаркетинг (стимулює ажіотажний попит);
-тактичний;
-протидіючий;
6. В залежності від основний об’єктів уваги, цілей і засобів їх досягнення:
-виробничий М;
-товарний;
-ринковий;
-сучасний;
-торгівельний;
7. В залежності від рівня маркетингової діяльності:
-макроМ (на рівні держави);
-мікроМ(фірми);
-мегаМ(поєднує державу і фірму);
8.В залежності від мети М ді-ті:
-комерційний
-некомерційний
9.В залежності від видів продукції:
-М товарів
-М послуг.
20. Ринкова частка фірми як основний показник ефективності її маретинго-вої діяльності.
Фірма, яка діє на ринку в умовах склад-ної, дуже мінливої ситуації, може розраховувати на успіх за умови постій-ного перегляду своїх цільових, стратегічних і тактичних настанов. При цьому діяльність її має спиратися на принципи (засади), серед яких найважливішими вважаються такі:
1. Перед тим як починати організацію вир-ва, слід спочатку визначити, який товар, з якими споживчими властивостя-ми, якої якості, за якою ціною, в яких кількостях та в яких місцях бажає придбати потенційний покупець.
2. Маркетинг покликаний сприяти покращанню якості життя людини.
3. Орієнтиром функціонув-ня фірми має стати не епізодична вигода, результат, а цілі довгострокового порядку, що дає можливість фірмі посісти чільне місце на ринку, а отже, вдало працювати на свій імідж.
4. Фірма повинна не тільки пристосову-ватися до вимог ринку, запитів покупця, а й активно впливати на них, що є дуже суттєвим при створенні і просуванні товару ринкової новизни.
20. Ринкова частка фірми як основний показник ефективності її маретингової діяльності.
Фірма, яка діє на ринку в умовах склад-ної, дуже мінливої ситуації, може розраховувати на успіх за умови постій-ного перегляду своїх цільових, стратегічних і тактичних настанов.
Існує 4 типи ринків щодо к-сті продавців і особливістю їх поведінки:
1) ринок чистої конкуренції – на ньому діє багато фірм, які виробляють стандартний продукт; ринкова частка фірми – мала. Ціни стабільні. Роль М-х досліджень, розробки товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту мінімальна.
2) ринок монополістичної конкуренції – фірма намагається розробити різні плани М-ої д-сті для різних сегментів ринку, щоб до пропонованого товару привернути увагу якомога більшої к-сті покупців.
3) олігополістичний ринок – діють кілька конкурентів, ціна на товар досить стійка, бо як тільки один з конкурентів змінить її на певний товар, фіші одразу ж починають відповідні дії, щоб звести до мінімуму дисбаланс на ринку.
4) чиста монополія – на цьому ринку діє один продавець, який виробляє унікальний продукт, політика цін залежить від товару, попиту на нього, політики держави.
21. Керовані і некеровані фактори маркетингу.
Навколишнє середовище М-гу – це сукупність чинників, під впливом яких здійснюється М., формується його структура.
На мар-ву д-сть впливають найрізнома-нітніші фактори, які класифікуються на:
¨ контрольовані (внутрішні);
¨ неконтрольовані (зовнішні).
До контрольованих факторів належать ті, до яких безпосередньо причетна фірма, її фінансові, виробничі, ек-ні, кадрові служби, підрозділи НДДКР, матеріально-технічного постачання і власне маркетингові структури. Саме від них залежить визначення цілей дій, структури маркетингу, типів його організації, а також вибір цільового ринку, система контролю. Це:
1) фактори, які управляються вищим керівництвом
¨ сфера д-сті;
¨ загальні цілі;
¨ роль маркетингу, завдання, ф-ії;
¨ роль ін. підпр-цьких ф-й;
¨ корпоративна культура.
2) фактори, які визначаються службою маркетингу
¨ види цільових ринків;
¨ цілі маркетингу;
¨ організація маркетингу;
¨ організація маркетингу;
¨ контроль і керів-во М-ої д-сті.
Серед неконтрольованих факторів виділяють:
1) фактори зовн. середовища
¨ політика уряду;
¨ законодавство;
¨ стан ек-ки країни;
¨ існуюча технологія;
¨ екологія (вимоги до неї);
¨ соціальна відповідальність;
¨ культурне середовище;
¨ сис-ма засобів масової інфор-ії.
2) фактори проміжного середовища
¨ поведінка споживачів;
¨ пов. торгів-х організацій;
¨ пов. конкур-в;
¨ пов. конкретних аудиторій;
¨ банківська сис-ма;
¨ страхові контори;
¨ страх. фірми, які здійснюють М-ві дослідження.
22. Зовнішні фактори маркетингу.