Оцінку комунікативної еф-ті рек-ої компанії можна отримати на основі тестування ринку до її початку і в період її проведення.
99. Сутність та задачі стимулювання збуту.
Стимулювання збуту – комплекс захо-дів, звернутих до споживача, особисто ознайомленого з даним товаром, а також до продавців, посередників комерційних операцій: демонстрація товару, виставки, каталоги, фільми, сувеніри, вікторини, видача купонів тощо.
Об’єктами уваги, як видно з визначення, можуть бути покупці, посередники і торговий персонал фірми. Покупців за-кликають безпосередньо до здійснення купівлі, посередників і продав-в спону-кають до активної і професій-ї вправ-ності заради досягнення найвищого рівня продажу.
Завданням СЗ є прискорення чи поси-лення відповідної реакції ринку за доп. різноманітних засобів активізованого впливу.
До сфери завдань стимул-ня спож-в входить:
1) заохочення до інтенсивних покупок і застосування товару;
2) привернення уваги до товару тих, хто користу-ся ідентич-м тов-м конкурентів.
Стимул-ня посер-в спрямоване на:
1) включення пропонованих фірмою товарів до нового асортименту;
2) підтримку більш потрібного рівня запасів товару;
3) проникнення у нові сегменти ринку;
4) збільшення частки товару порівняно з конкурентами.
Стимул-ня працівників торгівлі спря-моване: на заохочення їх підтримувати актуальність нового товару, чутливо реа-гувати на зауваження клієнтів, залучати якомога більше відвідувачів, підвищува-ти рівень позасезонного продажу.
100. Засоби стимулювання збуту.
Стимулювання збуту – комплекс захо-дів, звернутих до споживача, особисто ознайомленого з даним товаром, а також до продавців, посередників комерційних операцій: демонстрація товару, виставки, каталоги, фільми, сувеніри, вікторини, видача купонів тощо.
Об’єктами уваги є покупці, посередники і торговий персонал фірми. Засоби СЗ щодо кожного з них різні.
На покупця найбільше впливають через:
1) пропозиції щодо повернення грошей;
2) зміну упаковки;
3) конкурси лотерей;
4) преміальний продаж – винагорода товаром за низькою, доступною ціною, а в деяких випадках – безкоштовно як заохочення за купівлю іншого товару;
5) знижки;
6) кредити;
7) купони – це сертифікати, які дають право на зазначену знижку при купівлі конкретного товару;
8) залікові талони – специфічний вид премії, що її одержують споживачі при здійсненні покупки, яку вони можуть обміняти на товар у спеціальних обмінних пунктах;
9) демонстрації;
10) розповсюдження зразків.
До посередників застосовують:
1) проведення торговельних конкурсів;
2) постач-ня част-ни тов-в безкоштовно;
3) знижки;
4) заліки дилерам за включення товару в номенклатуру;
5) організацію спільної реклами.
Торговел-й перс-л фірми стимулюється:
1) преміями;
2) конкурсами;
3) конференціями продавців.
101. Сутність паблік рілейшинз.
“Паблік рілейшнз” – неособистісне сти-мулювання попиту на товар, послугу або створення доброзичливого ставлен-ня до вир-ка за доп. розміщення у пресі, теле- і радіопередачах, у спектаклях ви-гідних даних про товар та його вир-ка.
До п.-р. звертаються з метою популя-ризації марочних та звичайних товарів, створення іміджу особам, фірмам, краї-нам (зацікавлення туристів, іноземних інвесторів, створення репутації в між-нар. співтоваристві).
Хар-ка ПР:
1) висока достовір-ть інф-ії в очах спож-в, оскільки її подають у вигляді новини, а не рек-ї об’яви;
2) широке охоплення аудиторії;
3) довготривалий ефект;
4) зміст інф-ії фірма не завжди контролює;
5) найчастіше доповнює рекламу.
ПР склад-ся з 2-х відносно самостійних напрямків:
1) паблісіті (пропаганди);
2) спонсорство.
Паблісіті – розмаїті неоплачувані, неко-мер-ні форми розповсюдження позитив-ної інф-ї про п-во та його продукцію че-рез засоби масової інф-ї чи безпосеред-ньо зі сцени.
Спонсорство – с-ма взаємовигідних договірних відносин між спонсором і субсидованою стороною.
102. Основні засоби паблік рілейшинз.
“Паблік рілейшнз” – неособистісне сти-мулювання попиту на товар, послугу або створення доброзичливого ставлен-ня до вир-ка за доп. розміщення у пресі, теле- і радіопередачах, у спектаклях ви-гідних даних про товар та його вир-ка.
ПР склад-ся з 2-х відносно самостійних напрямків:
1) паблісіті (пропаганди);
2) спонсорство.
Паблісіті – розмаїті неоплачувані, неко-мер-ні форми розповсюдження позитив-ної інф-ї про п-во та його продукцію че-рез засоби масової інф-ї чи безпосеред-ньо зі сцени.
Основні засоби паблісіті:
1) Встановлення і підтримка зв’язків із пресою:
© проведення фірмою прес-конференцій та брифінгів, на яких обговорюють її досягнення, проблеми та перспективи;
© розсилання у ЗМІ прес-релізів (інформаційних повідомлень);
© написання статей про фірму, її товари, д-сть у справі охорони довкілля тощо;
© організація інтерв’ю з керівництвом фірми в ЗМІ;
© публікація щорічних офіційних звітів про д-сть фірми тощо.
2) Участь представників фірми в роботі з’їздів, конференцій і семінарів профес-х чи громадських організацій.
3) Організація фірмою різноманітних заходів, що мають хар-р події (організація спец. заходів, пов’язаних з ювілеєм фірми або певною знаменною подією в житті країни, святом).
4) Товарна пропаганда – д-сть, спрямована на популяризацію певного виду товару, який з різних причин ринок недостатньо визнає, незважаючи на його позитивні властивості.
5) Лобіювання – цілеспрямована д-сть фірми у справі впливу на органи держ-ї влади для прийняття ними потрібних нормативних актів та створення сприят-ливих для неї умов функціонування.
Спонсорство – с-ма взаємовигідних договірних відносин між спонсором і субсидованою стороною.
Спонсор може надавати субсидов-й стороні грошові кошти або свої товари, послуги, сировину тощо.
Спонсорувати можна конкретних осіб, організації чи проведення певних спортивних, мистецьких та ін. акцій. Зі свого боку, субсид. стор. зобов’язується сприяти досягненню М-х цілей спонсора, напр., згадувати спон-ра у своїх публічних виступах, публікаціях у ЗМІ, пропагувати його фірмову назву, символіку тощо.
Об’єкти спонсорингу:
1) сфера спорту;
2) сфера культури;
3) соц-на сфера.
103. Основні задачі паблік рілейшинз.
1) Популяризація марочних та звичайних товарі, осіб, місць, ідей, д-сті, організацій та цілих країн;
2) Відродження (відновлення) інтересу до товарів;
3) Привертання уваги до організації або виправлення небажаного уявлення про неї;
4) Забезпечення фірмі бажаної відомості, формування уявлення про неї як про організацію з високою громадською відповідальністю та протидіяння поширюванню небажаних чуток та відомостей;
5) Притягування туристів, іноземних капіталовкладень та забезпечення міжнародної підтримки.
104. Сутність та роль каналів розподілу в системі маркетингу.
Канали розподілу – це сукупність проміжних ланок залучених до процесу просування товару з метою забезпечення кінцевих споживачів цим товаром. В якості проміжних ланок можуть виступати: прості посередники; оптові торговці; роздрібні торговці.
Маркетингова політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, організації та контролю фізичного переміщення товарі від виробника до місць продажу або використання, до потреб споживачів і отримання відповідного зиску.
Основною метою каналу розподілу є забезпечення доступності товарів до споживачів. Це передбачає:1) точно визначити потреби цільового ринку; 2) формування ефективних каналів розподілу; 3) створення умов для швидкої зустрічі покупця з товаром.
Організація продажу товару безпосередньо споживачу може здійснюватись шляхом пропонування товарів у роздрібному торговельному підприємстві, ліцензованої торгівлі, прямого продажу споживачам.
105. Функції учасників каналу розподілу.
Основними учасниками каналів розподілу є торговельні посередники. Торговельні посередники – торговельні організації, підприємства або особи, які перепродають товар для задоволення потреб ринку і отримання прибутку. Вони поділяються на простих посередників та торговців.
Серед функцій учасників каналів розподілу можна назвати такі як: створення кінцевого торговельного продукту з метою залучення найбільшої кількості покупців; визначення цільового ринку; формування торгового асортименту; функція пов’язана з ціноутворенням; функція-просування; організація фізичних потоків товару; обладнання торгівельного місця; стимулювання попиту та інші.
106. Рівень каналу розподілу.
В процессе решения вопроса о каналах сбыта различают:
- Канал нулевого уровня (канал прямого маркетинга). Он состоит из производителя, который непосредственно продает товар клиенту.
При этом продавец использует три способа прямой продажи:
· Торговля через магазины, принадлежащие производителя;
· Посылочная торговля;
· Торговля вразнос.
- Канал одноуровневый. Включает в себя еще одного посредника, обычно это розничные торговцы.
- Двухуровневый канал. Включает в себя розничных и оптовых торговцев.
- Трехуровневый канал. Состоит из трех посредников: оптовый, мелкооптовый и розничный продавец.
Наличие многоуровневых каналов предоставляет следующие преимущества:
- Посредники уже имеют свою собственную клиентуру, что автоматически расширяет клиентуру продавца.
- Предприятию нет необходимости формировать собственное складское хозяйство.
Недостатками многоуровневых каналов являются:
- Может возникнуть зависимость от посредника.
- Может утратится непосредственный контакт производителя с клиентами.
Производители (поставщики) должны выбирать между сбытом с помощью собственных органов распределения либо с помощью внешних органов (посредников).