Смекни!
smekni.com

Моделювання і прогнозування споживчого попиту (стр. 1 из 4)

Вивчення кон’юнктури ринку проводиться на трьох рівнях: загальноекономічному, галузевому та товарному. Дослідження загальноекономічної та галузевої кон’юнктури ринку пов’язане з детальним вивченням процесів в одній країні, в співтоваристві, у світовому господарстві, з аналізом основних макроекономічних пропорцій і тенденцій. При цьому аналізується та прогнозується значна кількість показників щодо виробництва, внутрішнього товарообігу, зовнішньої торгівлі, рівня цін і фінансів [26]. Розраховуючи показники, зважають на масштаби та інтенсивність оновлення виробництва, розміри та рівень попиту, державне регулювання ринкових відносин, кредитно-фінансову політику, структурні зміни в економіці тощо.

Розв’язання цих складних задач можливе на рівні науково-дослідних інститутів, спеціальних агентств з вивчення кон’юнктури ринку, консалтингових фірм. Результати їх досліджень використовуються фірмами, підприємствами та організаціями у процесі вивчення та прогнозування кон’юнктури товарних ринків.

Для прийняття обґрунтованих комерційних рішень на рівні підприємства найсуттєвішим є вивчення існуючого стану конкретного товарного ринку. Правильність розрахунків забезпечується у разі врахування загальноекономічних і галузевих показників кон’юнктури ринку, комплексного дослідження ринку.

Для детальнішого й комплексного аналізу, а також для прийняття рішень підприємці можуть ефективно використовувати дані загальноекономічних і галузевих досліджень кон’юнктури ринку. Витрати підприємства на відповідні розрахунки значно зменшуються у разі використання даних галузевих досліджень з прогнозом попиту на товари. Знаючи свою частку на ринку, враховуючи тенденції цієї частки, підприємство з достатньою вірогідністю може розрахувати можливий обсяг збуту свого товару й правильно планувати виробництво.

Дослідження кон’юнктури товарного ринку включає декілька стадій, на кожній з яких вирішується певний комплекс завдань: оцінювання кон’юнктури товарного ринку в поточному періоді; прогнозування основних показників ринку; пропозиції та рекомендації щодо виробництва та реалізації товарів; оцінювання ефективності показників прогнозу.

Основна мета автоматизованого розв’язання задач з дослідження та оцінювання кон’юнктури товарного ринку — надання працівникам служб маркетингу та збуту системи показників про стан ринку (сучасний, перспективний), визначення напрямів щодо задоволення попиту споживачів, виявлення своїх можливостей щодо задоволення цього попиту і врахування їх у конструкторсько-технологічних розробках, виборі каналів товаропросування, виробництві, рекламі тощо.

Автоматизоване розв’язання задач передбачає використання різноманітної інформації, що формується з різних джерел, а саме:

· загальна інформація про стан економіки, ринку та перспективи їх змін формується на основі державної та галузевої статистики, чинного законодавства, рішень Уряду та Кабінету Міністрів України щодо розвитку економіки чи окремих галузей. Загальна інформація може бути отримана зі статистичних джерел або від організацій, які здійснюють маркетингові дослідження;

· комерційна інформація, що характеризує систему показників щодо кон’юнктури ринку на конкретному підприємстві (ринку): договори та угоди на поставку товарів; рух товарів на фірмі, у філіях, магазинах; асортимент виробництва та продажу тощо, знаходиться в базі даних підприємства;

· спеціальна інформація збирається шляхом спеціальних досліджень і заходів з вивчення ринку, попиту споживачів, даних про конкурентів. Для цього можуть проводитись анкетні дослідження, використовуватися дані виставок, презентацій, висновки експертів тощо. Спеціальна інформація містить поглиблені, специфічні дані, необхідні для дослідження та прийняття правильних рішень.

Вивчення кон’юнктури ринку базується на аналізі системи показників, що характеризують виробництво та збут товарів, товарні запаси, оновлення товарного асортименту, динаміку цін, портфель замовлень тощо (див. додаток 2). Такі показники знаходяться в інформаційній базі більшості підприємств, а зміст відповідних файлів є типовим для різних програмних засобів (бухгалтерських програм, програм для управління підприємством і бізнесом, автоматизації менеджменту), що створює умови для практичного використання цих файлів під час дослідження кон’юнктури товарного ринку. Варто наголосити, що наявність в цих ППП окремих модулів «Маркетинг» або інших модулів, які відповідають цілям маркетингових досліджень, дає змогу розрахувати систему взаємопов’язаних показників, яка відбиває кількісні та якісні характеристики основних закономірностей розвитку товарного ринку, особливості попиту на товари, сегментацію ринку, існуючу товарну кон’юнктуру. Для виконання детальніших або спеціальних досліджень можуть використовуватись електронні таблиці, в які імпортується інформація із загальної бази даних або додається нова інформація.

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОКАЗНИКІВ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ

Стан попиту Показник
Виробництво Продаж Запаси
Попит стабільний Зростає, без змін Зростає, без змін Зростають,без змін
Попит зменшений Зростає, без змін, зменшується Зростає, без змін, зменшується Зростають
Попит підвищений Зростає Зростає Без змін, знижені

Одним з важливих розрахунків є встановлення співвідношення показників кон’юнктури ринку (виробництва, продажів і запасів товарів), які характеризують стан попиту на товари підприємства (табл. 3.2.2).

Рис. 3.2.3. Інформаційна модель розв’язання задач з дослідження кон’юнктури товарного ринку фірми

Підприємство може зробити розрахунок існуючих показників і проаналізувати стан попиту на асортимент своїх товарів. Такі розрахунки можуть виконуватися за квартал, півріччя, рік у кількісних і вартісних показниках. Інформаційну модель розв’язання задач з дослідження кон’юнктури товарного ринку, і зокрема стану попиту на товари наведено на рис. 3.2.3.

Інформаційною базою для розрахунків є дані про виробництво (VIR), продаж (PROD) і залишки товарів (ZAL), а також довідник товарів (DTOV). Якщо підприємство має філіали, магазини, працює з торговими посередниками (дає товари під реалізацію), то враховуються їхні дані.

Розрахунок можна виконати з використанням спеціальних програм і даних, що зберігаються в базі даних, або з використанням електронної таблиці. В останньому випадку вибір з бази даних необхідних файлів і занесення їх в електронну таблицю виконується за типовою технологією. У табл. 3.2.3 наведено приклад аналізу стану виробництва, продажу та запасів товарів підприємства «АЛІНА» й зроблено висновки щодо попиту на них.

Таблиця 3.2.3

ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ПОПИТУ НА ТОВАРИ ПІДПРИЄМСТВА «АЛІНА» ЗА І КВАРТАЛ 2002 р.

Товар Запаси на 1.01.02 (шт.) Виробництво (шт.) Продаж (шт.) Запаси (шт.) Характеристика попиту
Січень Лютий Березень Січень Лютий Березень Січень Лютий Березень
А 30 110 115 125 100 110 130 40 45 40 Стабільний
В 700 1200 1400 1650 1400 1600 1750 500 300 200 Підвищений
С 3000 13 000 14 000 14 500 12 500 11 700 10 500 3500 5800 9800 Знижений
D 400 710 900 1040 770 910 1020 340 330 350 Стабільний
Е 50 360 380 410 370 400 415 40 20 15 Підвищений
Н 100 1200 1100 1000 1150 1050 950 150 200 250 Знижений

У розрахунках зберігається баланс показників кон’юнктури ринку:

,

де

— запас j-го товару на кінець m-го місяця;

— запас j-го товару на початок m-го місяця;

— виробництво j-го товару за m-й місяць;

— продаж j-го товару за m-й місяць.

Аналіз наведених даних показує, що на товари А та D попит залишився стабільним: зростають виробництво і продаж, не змінилися (для товару А) або незначно збільшилися (для товару D) запаси. Існує підвищений попит на товари B та E: зростають виробництво і продаж, зменшуються запаси. Знизився попит на товари С та Н (за незначного зростання виробництва або навіть його зменшення для товару Н зменшується обсяг продажу і збільшуються запаси). Виходячи з кількісних показників обсягу запасів по товару С, можна виснувати, що має місце затоварювання.

У разі значної номенклатури продукції, що випускається, крім загальної відомості доцільно надрукувати (вивести на екран) відомості дефіцитних товарів, товарів, на які різко знизився попит, та ін. Це дасть змогу маркетологам, керівникам підприємств оперативно працювати з даними по тих товарах, щодо яких, можливо, необхідні додаткові дослідження або відповідні рішення (стосовно виробництва та збуту тощо).

Дані про існуючий попит на товари підприємства є основою для подальшого аналізу та прогнозування кон’юнктури ринку, прийняття маркетингових рішень.

Як приклад розглянемо варіант отримання результатних даних для аналізу кон’юнктури товарного ринку підприємства на основі облікових даних про продаж товарів, наведених на рис. 3.2.3. За продажу товарів бухгалтерія (відділ збуту) виписує товаротранспортну накладну (ТТН). Більшість підприємств складає такий документ з використанням програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку (1С, Парус). При цьому формується файл продажу (PROD), який застосовується бухгалтерією для складання бухгалтерських документів і звітів (податкова накладна, відомість продажу готової продукції, відомість розрахунків з покупцем та ін.). На основі даних файла PROD за поточний місяць, нагромаджених (архівних) даних про продаж товарів за минулий час і результатів розрахунків місткості товарного ринку на АРМ маркетолога можуть бути складені звіти про продаж товарів в асортименті, по покупцях, по регіонах і країнах. При цьому обсяги продажу щодо зазначених об’єктів можуть бути розраховані з необхідним рівнем деталізації в кількісних і вартісних показниках, у процентному відношенні, графічно.