Організація збутової діяльності на підприємстві (стр. 3 из 7)
Таблиця 2.1.4. Фондоозброєність ВАТ “Василівський сирзавод”
| Показники | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Відхилення 2008 від 2006 рр.+/- |
| Вартість основних виробничих фондів, тис грн | 858,7 | 975,9 | 1120,6 | +261,9 |
| Чисельність виробничого персоналу, чол | 139 | 141 | 141 | +2 |
| Фондоозброєність | 6,7 | 6,92 | 7,94 | +1,77 |
На підприємстві, яке аналізується фондоозброєність праці у 2008 році склала 7,94 тис грн., що на 1,77 тис грн. більше, ніж у 2006 році.
З метою проведення більш детального аналізу ефективності використання основних фондів розрахуємо вплив окремих факторів на зміну фондовіддачі.
Таблиця 2.5. Фондовіддача ВАТ “Василівський сирзавод”
| Показники | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Відхилення 2008 від 2006 рр.+/- |
| Обсяг виробництва. тис грн | 7935,1 | 9661,3 | 15706,4 | +7771,3 |
| Вартість основних фондів, тис грн | 858,7 | 975,9 | 1120,6 | +261,9 |
| Фондовіддача | 9,24 | 9,9 | 14,02 | +4,78 |
Фондовіддача у 2008 році порівняно з 2006 роком збільшилась на 4,78 грн, на що вплинуло збільшення обсягів виробництва на 7771,3 тис грн. та збільшення вартості основних фондів на 261,9 тис грн.
Обсяги виробництва товарів і послуг, кінцеві результати діяльності підприємств будь-якої сфери, їх технічний рівень, умови праці, стан соціального розвитку колективів значною мірою залежать від того, яка частина їх власних і залучених фінансових ресурсів вкладена в основні засоби.
Таблиця 2.6. Стан матеріально-технічної бази ВАТ “Василівський сирзавод”
| Показник | 2006 р | 2007 р | 2008 р | Темп зростання 2008 проти 2006 рр.,% |
| Власний капітал, тис грн | 485,0 | 1287,6 | 715,3 | 147,5 |
| Загальна сума власного і позикового капіталу | 1639,6 | 1986,8 | 2098,7 | 128,0 |
| Основні виробничі засоби за залишковою вартістю, тис грн | 438,9 | 515,1 | 652,7 | 148,7 |
| Інші основні засоби | 38,3 | 39,6 | - | |
| Питома вага активної частини основних засобів,% | 92,0 | 92,9 | 100 | +8,0 |
| Знос основних виробничих засобів | 419,8 | 476,5 | 494,1 | 117,7 |
Як видно з таблиці власний капітал зріс на 47,5%, але якщо порівнювати з попереднім роком, то бачимо значне його зменшення - більше, ніж на 100 відсотків.
2.2 Аналіз обсягів збуту та витрат на реалізацію продукції для різних клієнтів ринків
Загальна оцінка реалізації продукції проводиться щомісячно і наростаючим підсумком з початку року, методом співставлення фактичних показників з плановими в оптових цінах, прийнятими у плані.
Для визначення впливу факторів на основі бізнес-плану і облікової інформації складаємо таблиця 2.7
Таблиця 2.7. Розрахунок впливу факторів на реалізацію продукції, тис. грн.
| №п/п | Показники | План | Звіт | Відхиленнявід плану | Вплив нареалізацію |
| 1. | Випуск товарної продукції | 8307 | 8360 | + 53 | + 53 |
| 2. | Залишки нереалізованої продукції на початок року | 410 | 452 | + 42 | + 42 |
| 3. | Залишки нереалізованої продукції на кінець року | 387 | 856 | + 469 | 469 |
| 4. | Зміна залишків нереалізованої продукції за рік | 23 | + 404 | + 427 | 427 |
| 5. | Реалізація продукції | 8330 | 7956 | - 374 | - 374 |
Таким чином, невиконання плану з реалізації продукції сталося за рахунок перевищення фактичних залишків нереалізованої товарної продукції над плановими на кінець року на 427 тис. грн. Зростання випуску товарної продукції на 53 тис. грн. збільшило реалізацію на 53 тис. грн. На зміну залишків нереалізованої продукції впливають такі фактори: своєчасність укладання договорів на збут продукції, виробленої зверх плану; забезпеченість підприємства транспортними засобами і тарою для відвантаження готової продукції; ритмічність випуску та відвантаження готової продукції; своєчасність оформлення платіжно-розрахункових документів та подання їх до банку; комплектність, якість, асортимент продукції та додержання договірних зобов’язань; зміна цін; платоспроможність покупців та інші причини.
Методика аналізу якості продукції, що має сортність, ілюструється даними таблиці 2.8
Дані таблиці 2.8 показують, що планова середньозважена ціна одиниці продукції становила 9,6 тис. грн., а фактична - 9,41 тис. грн.
Таблиця 2.8. Аналіз якості продукції цеху
| №пп | Сортність | Ціна одиниці продукціїтис. грнза т. | Перевідний коефіцієнт | План | Звіт | Виробництвопродукції вперерахункуна вищий сорт,% | |||||
| Кількість, т. | Питома вага, % | Сума, тис.грн. | Кількість, т. | Питома вага, % | Сума, тис.грн. | план | звіт | ||||
| 1 | Вищий | 10 | 1,0 | 170 | 85 | 1700 | 180 | 75,0 | 1800 | 85 | 75,0 |
| 2 | І | 8 | 0,8 | 20 | 10 | 160 | 50 | 20,8 | 400 | 8 | 16,64 |
| 3 | ІІ | 6 | 0,6 | 10 | 5 | 60 | 10 | 4,2 | 60 | 3 | 2,52 |
| Всього | - | - | 200 | 100 | 1920 | 240 | 100 | 2260 | 96 | 94,16 | |
10
170 + 8 20 + 6 10 1920Цп = ---------------------- = ------ = 9,6 тис. грн.
170 + 20 + 10 200
10
180 + 8 50 + 6 10 2260Цз = ---------------------- = ------ = 9,41 тис. грн.
180 + 50 + 10 240
9,41
План з сортності продукції виконано на 98,0% / 9,6
100/, втрати за рахунок зниження якості на одну тону склали 0,19 тис. грн. /9,41 - 9,6/, а на всю продукцію - 45,6 тис. грн. /240 
0, 19/.Виробництво продукції у перерахунку на вищий сорт визначається добутком питомої ваги продукції кожного сорту у загальному обсязі продукції на перевідний коефіцієнт. Це склало за планом 96%, за звітом - 94,16%. Таким чином, план з якості виробу виконано на 98,0% /9,41: 9,6
100/, що призвело до зменшення обсягу виробництва на 45,6 тис. грн. (9,41 - 9,6) ·240).Причинами зниження якості продукції виступають: недосконалість технології, невідповідність сировини, низька кваліфікація робітників, порушення дисципліни праці, застаріле обладнання.
2.3 Аналіз попиту на продукцію
Систематичні дослідження і ретельний аналіз сезонних коливань попиту населення покликані значно поліпшити практику орієнтації промисловості щодо випуску необхідної кількості й потрібного асортименту продукції в окремі періоди року. Питання сезонності виробництва товарів особливо актуальне для підприємств харчової промисловості попит на більшість продовольчих товарів має яскраво виражений сезонний характер, до того ж продовольчі товари обмежені терміном зберігання.
Фактори, що впливають на сезонні коливання попиту, можна поділити на дві основні групи: власне сезонні і випадкові. До першої належать природні, кліматичні, соціальні, побутові, економічні і фізіологічні фактори, що спричиняють сезонні коливання попиту, які повторюються з року в рік. Випадкові (їх ще називають кон'юнктурними) фактори мають поодинокий, тимчасовий характер. Дію випадкових важко спрогнозувати, тоді як дія сезонних факторів є закономірною, що і дає можливість виміряти їх вплив на сезонні коливання попиту населення. Для цього необхідно елімінувати дію випадкових факторів на сезонні коливання обсягів купівлі-продажу та за допомогою науково обґрунтованих методів визначити "чисті" сезонні коливання попиту.
Вивчення й аналіз підйомів та спадів купівлі продовольчих товарів у певні періоди року можна проводити двома способами. Перший включає методи визначення сезонності безпосередньо за первинними даними і без попереднього вилучення загальної тенденції попиту. Це методи простої середньої, метод ланцюгових індексів, метод відносних чисел. При дослідженні сезонності методами другого способу з первинних даних спочатку вилучається загальна тенденція (тренд) і лише після того обчислюються сезонні коливання.
Найбільш поширеним в арсеналі другого способу є метод змінної середньої та метод аналітичного вирівнювання. Перший з них? більш простий і наочніший при визначені виду тренда, проте він дає добрі результати лише у разі лінійного тренда, тоді як за так званим методом Фур'є можна побудувати сезонні хвилі продовольчого попиту, тренди розвитку якого мають ступеневий, параболічний характер. У нашій роботі метод змінної середньої використано для обчислення сезонної хвилі попиту на сир твердий, сир м'який та вершкове масло (тренд попиту на них має лінійний характер).
Метод змінної середньої (його називають ще згладжуванням динамічного ряду) являє собою рухому динамічну середню, яку обчислюють з використанням динамічного ряду, послідовно переміщуючи її на один термін. Цей метод передбачає вилучення випадкових коливань і визначення того значення, яке відповідає впливу постійно діючих факторів. Обчислення змінної середньої є простим для непарної кількості членів динамічного ряду. Однак в економічному аналізі найбільш поширеним є парне число показників динамічного ряду. В цьому випадку змінну середню обчислено для парної кількості членів, і вона може бути віднесена лише до середини між двома датами, тобто спостерігається зміщення періоду, до якого належить рівень. Найбільш розповсюдженими способами усунення такого зміщення є перебудова рівнів або центрування. Якщо у динамічному ряді наявні періодичні коливання, то період змінної середньої повинен збігатися з періодом коливань або бути кратним йому. Ось чому, досліджуючи місячний попит населення Волинської області на молокопродукти, для проведення згладжування динамічного ряду було обрано дванадцятичленну змінну середню, оскільки коливання у даному емпіричному ряді повторюються щорічно.