Висновки та пропозиції
1. Узагальнено засади виробництва та торгівлі непродовольчими товарами, що охоплюють спеціальні норми, які конкретизують загальні положення господарського законодавства.
2. Обґрунтовано необхідність удосконалення господарсько-правових засад організації та здійснення виробництва та торгівлі шкіряними виробами шляхом: визначення основних понять щодо таких видів господарської діяльності; доопрацювання регулювання ліцензування, контролю, ціноутворення, сертифікації, акредитації; систематизації засобів державної підтримки виробництва і торгівлі непродовольчими товарами; конкретизації відповідальності за порушення законодавства в цих відносинах.
Для ефективної діяльності магазин повинен розвивати і зміцнювати ринкові відносини, що супроводжують процес реалізації шкіряних виробів, з такими структурними організаціями, як:
- інформаційні системи з банками даних для оперативного управління переміщення товарів на основі комп’ютерної техніки;
- посередницькі фірми з надання послуг маркетингового, в тому числі рекламного характеру;
- організації, які сприяють укладанню контрактів, пошуку продавців або покупців;
- експертні служби з контролю за якістю та безпекою товарів;
- комерційні банки для обслуговування торгівельного процесу;
- компанії із страхуванням підприємницької діяльності.
Найважливішою сферою економіки, що сприяє становленню й розвитку ринкових відносин, виступає торгівля, як осередок та переплетіння економічних, соціальних і культурних чинників.
Торгівля є однією з перших галузей народного господарства, з якої почався процес демонополізації економіки з поступовою заміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні зв'язки між ринковими структурами. Основний результат економічної реформи торгівлі в Україні – це багатоукладність форм власності і можливість розвитку торгівлі на основі конкуренції. Головне завдання сучасного етапу розвитку нашого суспільства, спрямоване на подолання спаду суспільного виробництва, побудову соціально орієнтованої економіки, основаної на ринкових відносинах, зумовило теоретичне дослідження торгівлі.
Розглянутий магазин «Шедевр» є яскравим прикладом сучасного торгівельного бізнесу. За досліджуваний період він показав себе як процвітаючий магазин. Свідченням цього стали економічні показники. Так рентабельність за останні 3 роки варіювала на рівні 28 – 42%, що є досить хорошим показником торгівельної діяльності. При таких показниках рентабельності магазин отримував прибуток на суму 227 – 490 тис. грн., що говорить про темпи росту і зміцнення магазину на ринку торгівлі. Найбільшу питому вагу в структурі товарообігу в 2008 році склало шкіряне взуття (70%), решту – одяг зі шкіри.Такий розподіл обумовлений попитом споживачів, які більшу перевагу надали взуттю, адже люди купують взуття щосезону, а шкіряні куртки і пальта трохи рідше.
Одним із елементів торгівельного процесу є постачальники. Магазин «Шедевр» підтримує зв’язки з різними постачальниками, серед яких Дніпропетровська, Київська, Прилуцька взуттєві фабрики, польські виробники взуття. Постачання шкіряного одягу здійснюється за укладеними договорами із італійськими та російськими виробниками, які постачають різний асортимент товарів непродовольчого характеру. Виконання плану замовлень відбувається згідно графіку поставок і в повній мірі задовольняє потреби магазину.
Організація роздрібного продажу товарів здійснюється по декількох потоках: товарному та фінансовому. Товарний потік передбачає визначення потреби в товарі, пошук відповідного постачальника, формування договірних відносин, поставка товарів та їх складування та збереження. Фінансовий потік передбачає моніторинг дебіторської та кредиторської заборгованості, рух документації. Така організація торгівлі забезпечує безперебійний рух товарів від постачальника до споживача.
Але, як і в будь-якій діяльності існують певні промахи, що призводять до відхилень від запланованих дій і одержаних результатів. Тому необхідно намітити основні напрямки удосконалення розвитку магазину «Шедевр».
Серед ключових моментів, які визначають прибутковість торгівельного підприємства є встановлення оптимальних цін на товари. У магазині формування цінової політики носить несистематичний аналіз у розрізі товарних позицій, що не дозволяє варіювати ціну і встановлювати найбільш оптимальний рівень. Тому, виходячи із даної ситуації, керівництву магазину слід, насамперед провести аналіз витрат і виявити нижню межу цін на товари.
Наступним кроком щодо встановлення оптимальних цін, стане визначення конкурентних цін. Виявлення в асортименті ходових товарів дозволить підприємству установити ціни нижче конкурентних. У результаті чого з'явиться інструмент залучення покупців. Така політика з боку директора дозволить покупцям замовляти ходові товари орієнтуючись на низькі ціни, а ціна інших товарів у меншому ступені впливають на попит.
Робота з покупцями – це постійна підтримка зв'язків, стимулювання купівельної активності, яка має здійснюватися за рахунок реклами. Реклама є сильним інструментом просування товару на ринок. Використовуючи мистецтво рекламування магазин забезпечить собі збільшення товарообігу.
Врахування потреб покупців є одним із найважливіших шляхів удосконалення торгівельного бізнесу. На зміну просування товарів приходить маркетинг орієнтований на споживача. Популярним напрямком стали, наприклад, програми стимулювання покупців, метою яких є збереження наявних споживачів і залучення нових. Його принцип заснований на аналізі поводження покупців.
Для того щоб зберегти найбільш вигідних покупців і залучити нових, магазинам, в тому числі і магазину «Шедевр», необхідно одержати відповіді на ряд ключових питань. Допомогти в цьому можуть інформаційні технології.
Ціна, покупець і збут – це три кити, на яких тримається будь-яке торговельне підприємство. Успішна реалізація кожного з них окремо не дає ефекту, який можна було б одержати, пов’язавши усіх трьох між собою. Тобто ціна впливає на організацію збутової політики, а збут, у свою чергу, впливає на формування ціни.
Отже, торгівля, якою б вона не була (оптовою, дрібнооптовою, роздрібною) в першу чергу повинна бути зорієнтована на інтереси споживача, вирішувати багато соціальних задач, які містять формування та стабілізацію споживчого ринку для задоволення потреб і зниження соціальної напруги у суспільстві, залишатися життєздатною та розвиватися в сучасних економічних умовах.
Список використаних джерел
1. Наказ МЗЕЗТ України «Правила продажу непродовольчих товарів від 27.05.96 №294.
2. Закон України «Про захист прав споживачів (зі змінами і доповненнями відповідно до Закону №82/95-ВР від 02.03.95, Закону №230/95-ВР від 20.06.95).
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок заняття торговельного обслуговування населення від 08.02.95 №108.
4. Наказ МЗЕЗТ України «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами від 19.04.2007 р №104.
5. Бланк И.А. Управление торговым предприятием: Учебник. – Москва: Тандем, Изво-во ЭКМОС, 1998. – 416 с.
6. Бурмистров В.Г. Организация торговли непродовольственными товарами. – Москва: Экономика, 1988.
7. Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України. (Схвалено постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. №1449).
8. Омелянович С.І. Стан і потреби торгівлі в Україні // Економіка України. – 1995. – №7.
9. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. Ростов – на – Дону «Фенікс» 2000 г. 483 с.
10.Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю., Дудла А.А., Рудницький С.І., Хом’як Ю.М. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Київ – 2002.
11.Голошубова Н.О. Роздрібна торговельна мережа: стан і тенденції розвитку. // Вісник КДТЕУ. – 1998. – №1.-С. 74–82.
12.Леви М., Вейтц Б.А. Основы розничной торговли: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 1999. – 448 с.
13.Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К., 2001.
14.Основи товарознавства. Непродовольчі товари. Посібник. – К., 2001.
15.Волошенюк А.В. Що одягаємо на ноги? // Галицькі контракти. – №46. – 2005.
16.Типові форми юридичних документів: договори, контракти, претензії/Сост. Стаматіна М.В. – 4-те вид. Переробл. І доповн. – Харків: Аріс, 2000 р.
17.Підприємницька діяльність в ринковій економіці. Боршман Д., Вороніна Л., Федерман Р., – Гамбург, 1992.
18.Попов А.А. «Торговое право». – Харьков, «РА-Каравелла», 2000.
19.Мозгова О.М. «Мерчандайзинг – мистецтво спокушування клієнта», (ж-л «Галицькі Контракти», 1998, №16, с. 48)
20.Федоришина І.М. «У нас не сприймають рекламу як джерело інформації», (ж-л «Галицькі Контракти», 1996, №1, с. 37).