2000–2001 роки відрізняються від минулих земельною реформою і реформами в АПК, у зв’язку з чим збільшилася кількість корисливих злочинів, що супроводжують згадані процеси. У 2001 році в аграрному секторі економіки було викрито 884 злочини, пов’язаних з його реформуванням, серед яких — 343 розкрадання, 410 посадових злочинів, 28 порушень бюджетного законодавства. До кримінальної відповідальності притягується 929 осіб, з яких — 423 керівники, в тому числі 273 голови сільськогосподарських підприємств.
Установами та підприємствами аграрного сектора економіки допускаються непоодинокі факти неефективного, нецільового використання бюджетних та позабюджетних коштів.
Підрозділами правоохоронних органів було проведено комплекс заходів з виявлення, розкриття та розслідування злочинів в АПК, пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів під виглядом відшкодування витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного і побутового призначення на селі та проведення у зв’язку з цим відповідних взаємозаліків. Окремі керівники сільськогосподарських та фермерських підприємств з метою розкрадання державних коштів складали завідомо неправдиві документи про нібито побудовані ними на власні кошти об’єкти соціального та побутового призначення, хоча останні взагалі не будувалися або вже були побудовані у попередні роки (у зв’язку з чим відшкодування витрат на їх будівництво не повинно проводитися), або значно завищували суми витрат на таке будівництво.
Виділені Міністерством фінансів України кошти перераховувалися районним відділам фінансів для відшкодування витрат на будівництво вже безпосередньо господарствам районів (на спеціальні рахунки — для придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, запасних частин, з обов’язковим відображенням у відповідних бухгалтерських документах). Проте, перераховані таким чином цільові кошти голови господарств шляхом незаконних фінансових операцій переводили зі спеціального рахунку на розрахунковий, після чого отримували їх готівкою і використовували на будівництво особистих будинків та інші власні потреби.
У зв’язку з відсутністю достатніх коштів відповідними нормативними документами Кабінету Міністрів України відшкодування таких витрат було передбачено і шляхом проведення взаємозаліків заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за податками і зборами до Державного бюджету, сплати за електроенергію (лише за умови наявності у господарств відповідної заборгованості). Тому окремі керівники підприємств знов-таки складали завідомо неправдиві акти взаємозвірок, в яких відображали неіснуючі або значно завищені суми такої заборгованості. Зазначені документи після відповідного оформлення та затвердження в районних державних адміністраціях, Державній податковій адміністрації, районній електричній мережі надсилалися до регіональних відділень Державного казначейства, після чого на цій підставі проводилися відповідні взаємозаліки. У подальшому за рахунок державних коштів здійснювалося погашення вже реально існуючих боргів перед Державним бюджетом та іншими підприємствами.
Таким чином, керівники сільськогосподарських і фермерських підприємств за участю або за сприяння посадових осіб державних органів влади та управління, податкових адміністрацій, відділень Державного казначейства під виглядом відшкодування вартості витрат на нібито побудовані ними об’єкти соціально-культурного та побутового призначення вчиняли розкрадання державною майна в особливо великих розмірах, шахрайства з фінансовими ресурсами шляхом нецільового використання державних субвенцій.
Протиправна діяльність набула дедалі поширеного, загрозливого характеру. Незважаючи на те, що керівниками сільськогосподарських підприємств у більшості випадків заявляються для відшкодування, на перший погляд, невеликі суми коштів — від 2 000 до 15 000 грн, з урахуванням значної кількості таких звернень загальна сума відшкодувань в регіонах сягає декількох сот тисяч гривень.
Більш того, така діяльність не лише завдає істотних збитків, але й об’єктивно становить суттєву загрозу інтересам як держави, так і громадян, оскільки негативно впливає на можливість своєчасної виплати заробітної плати, пенсій та інших обов’язкових платежів, призводить до зростання соціальної напруженості.
Про масштаби такої діяльності свідчать і результати перевірок, що проводилися у минулі роки підрозділами Державної податкової адміністрації, органами прокуратури і внутрішніх справ. Зокрема, тільки у 5 регіонах (Львівська, Запорізька, Тернопільська, Херсонська та Харківська області) за виявленими ними фактами порушень при відшкодуванні таких витрат у минулому році скасовано взаємозаліки на суми від 1,52 до 3,92 млн грн.
Серйозне занепокоєння викликає і тенденція стосовно суттєвого збільшення розміру заподіяних державі збитків (у середньому по кожній порушеній кримінальній справі), оскільки окремі керівники сільськогосподарських підприємств, використовуючи відсутність належного контролю за використанням бюджетних коштів, надають фіктивні документи на відшкодування таких витрат вже на сотні тисяч гривень, займаються зазначеною злочинною діяльністю протягом тривалого часу. При цьому з метою приховування вчинених злочинів часто використовуються реквізити фіктивних фірм, що виступають у ролі постачальників будівельних матеріалів або виконавців нібито проведених будівельних робіт.
Нерідко розкрадання коштів шляхом незаконного відшкодування витрат на будівництво вчиняється за участю працівників місцевих державних адміністрацій, податкових адміністрацій, інших державних установ та організацій, саме на які покладається обов’язок контролю обгрунтованості такого відшкодування за рахунок державних коштів та їх цільового використання. Зазначені особи, зловживаючи посадовим становищем, беруть безпосередню участь у розкраданні або сприяють вчиненню таких злочинів шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, укладання та видачі завідомо недостовірних документів, що на практиці призводить до встановлення розгалужених корумпованих зв’язків між злочинцями та посадовими особами.
Аналіз викритих корисливих злочинів свідчить про те, що посадові особи підприємств агропромислового комплексу нерідко вступають у злочинну змову з представниками комерційних структур, складають різноманітні фіктивні документи з метою розкрадання зерна і зернопродуктів.
Враховуючи надзвичайне державне значення своєчасного збирання врожаю зернових культур, заготівлі та збереження хліба, недопущення втрат, розбазарювання зерна, МВС України та його підрозділи на місцях проводили відповідні заходи щодо своєчасного попередження корисливих злочинів на об’єктах сільського господарства, припинення безгосподарності, збереження пально-мастильних матеріалів, недопущення незаконного вивозу сільгосппродукції за межі держави, заходи щодо збереження нового врожаю під час його збирання, перевезення, переробки та зберігання.
Під час реформування колективних сільськогосподарських підприємств правоохоронними органами проводяться відповідні заходи стосовно попередження та усунення фактів викривлень згаданого процесу.
Перевірками встановлено численні порушення в колективних сільськогосподарських підприємствах при видачі та отриманні сертифікатів щодо права на земельний пай, здійсненні відчуження майна реформованими підприємствами, прийнятті рішень загальними зборами з питань реформування господарств, при укладанні та реєстрації угод оренди землі. Все зазначене свідчить про відсутність належного контролю з боку посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та самоврядування за процесами реформування на селі.
Поширення набули факти, коли посадові особи сільських (селищних) рад безпідставно надавали сертифікати щодо права на земельний пай особам, які не мають права на його отримання (не громадянам України, на померлих і т.ін.).
Характерним порушенням при паюванні земель є внесення до списків пайовиків осіб, які не мають права на отримання земельної частки (паю).
Вивчення економічних умов, що склалися в державі, свідчить, що займатися на сьогодні сільськогосподарським виробництвом без застосування взаємовідносин з перерозподілу продукції в Україні невигідно і неможливо. До причин такого становища можна віднести: диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію; відсутність дотацій і протекціоністської зовнішньоекономічної політики держави. Перетворення землі на товар без зміни економічної ситуації, в якій зараз перебуває сільськогосподарський виробник в Україні, може призвести до економічних, соціальних, політичних катаклізмів.
У країні повинні впроваджуватися ринкові господарські механізми, що забезпечуватимуть еквівалентність обміну сільськогосподарської продукції. Насамперед, мова йде про відмову від занижених державою закупівельних цін, розвиток біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (форвардні, ф’ючерсні та опціонні угоди). Успіх аграрної реформи неможливий без кредитної підтримки, лізингу, розвитку мережі постачально-збутових кооперативів, створення кредитних спілок і т.ін. Негайного вирішення потребує питання державного регулювання діяльності посередницьких структур, що функціонують в аграрному секторі; необхідне законодавче врегулювання механізмів реструктуризації боргів сільгосппідприємств та ліквідації головної причини їх зростання — цінової політики щодо паливно-енергетичних ресурсів.