2) Зовнішні рекламні плакати, розміщені на зовнішніх сторонах транспортних засобів;
3) Станційні плакати, розташовувані на залізничних вокзалах й в аерофлотах, на автобусних станціях, на зупинках трамваїв і тролейбусів, на автозаправних станціях.
Середня тривалість проїзду в суспільному транспорті становить 30 хвилин. Число читачів планшетів в середині салону перевищує число читачів газет. Коло читачів цих планшетів становить приблизно 25% від дорослого населення.
Реклама на транспорті може бути обмежена рамками одного міста, але може включити в себе набір регіонів. Реклама на транспорті дозволяє варіювати розміщення й форми й розміри оголошень. Транспортна реклама розрахована на специфічні аудиторії − робітників − чоловіків і жінок, що переїжджають із будинку на роботу й назад, хатніх господарок, що відправляються вдень за покупками, школярів і студентів.
Існують п'ять найбільш важливих правил реклами на транспорті.
1. Часто попадатися на очі.
2. Залучати до себе увагу.
3. Бути короткою.
4. Легко читатися на ходу.
5. Бути зрозумілою.
Реклама на засобах транспорту містить у собі три види: внутрішні рекламні наклейки, зовнішні плакати на бортах транспорту й щити на зупинках і платформах.
Внутрішні рекламні наклейки й оголошення вивішуються в поїздах, автобусах, тролейбусах, трамваях, метро, таксі. Реклама на бортах буває як навісною, так і мальованою.
Транспортна реклама підходить для магазинів і фірм, що пропонують різні послуги населенню, а також для організаторів масових заходів, цільовий ринок яких зосереджений у даному населеному пункті.
Достоїнства реклами на засобах транспорту
− Добре помітна й, отже, ефективна.
− Доступна споживачам протягом 16 або 18 годин на добу.
− Її можна використати, щоб донести рекламу до багатих людей, що користуються машинами.
− Постійно переміщається по місту; ваше оголошення побачать різні групи споживачів.
− Впливає на людей, що перебувають у замкнутому просторі (тільки реклама усередині салонів).
Але в кожному разі реклама ефективна лише тоді, коли задовольняє наступним вимогам:
· чітко формулює ринкову позицію товару, тобто містить інформацію про специфіку його використання, відмінності від товарів конкурентів;
· обіцяє споживачеві істотні вигоди при придбанні товару, для чого показуються його достоїнства, створюється позитивний образ, формуються інші передумови переваги й у заголовку рекламного обігу, і в його ілюструванні, і в стилістиці подачі текстового й графічного матеріалів;
· містить удалу рекламну ідею − оригінальну й у той же час легку для сприйняття;
· створює й впроваджує у свідомість ясний, продуманий у деталях образ товару − стереотип, що збільшує його цінність в очах споживачів;
· підкреслює високу якість пропонованого товару й у той же час сам рівень виконання асоціюється із цією високою якістю;
· оригінальна й тому не нудна, не повторює відомі, обридлі рішення;
· має точну цільову спрямованість, відбиваючи різні запити, бажання, інтереси конкретних споживачів й інформуючи їх таким чином, щоб ураховували розходження споживчого попиту в певній рекламній аудиторії;
· привертає увагу, що досягається вдалими художніми й текстовими рішеннями, розміщенням рекламного оголошення в засобах масової інформації, що користуються високою з, які читають, слухають, дивляться тих, на кого реклама розрахована;
· наголошує на нові унікальні риси й властивості товару, що є передумовою його успіху на ринку й найбільш діючої складової рекламної аргументації;
· зосереджує увагу на головному, не ускладнюючи, пропонує лише те, що важливо для споживача, і звертається безпосередньо до нього.
Комплексні рекламні з, що включають у себе оголошення в пресі, по радіо, телебаченню, на щитах зовнішньої реклами, будуються на тих самих рекламних ідеях і творчих знахідках, так щоб можливості кожного засобу поширення реклами доповнювали один одного.
1.3 Функції реклами
Характерною рисою сучасної реклами є придбання нею нової ролі в результаті залучення в процес керування виробничо-збутовою діяльністю промислових і сервісних фірм. Суть нової ролі реклами в тім, що вона стала невід'ємною й активною частиною комплексної системи маркетингу, рівень розвитку якої визначає якість й ефективність рекламно-інформаційної діяльності виробника і її відповідність новим вимогам світового ринку.
Різке ускладнення збуту й загострення конкуренції, що відбулися в 70-х роках, привели до того, що маркетинг став фактором конкурентної боротьби, не менш важливим, чим досягнення переваги на ринку шляхом впровадження технічних нововведень або зниження собівартості продукції. Реклама виявилася практично єдиним інструментом впливу на ринок.
Це твердження стає очевидним, якщо розглянути основні види маркетингової діяльності фірми, які включають практично всі сфери її активності, за винятком технічних операцій, зв'язаних безпосередньо з виробництвом, транспортуванням, продажем товарів і т.д.
Останнім часом конкурентна боротьба ще більше підсилилася й в усім світі підвищилася маркетингова активність, особливо у фірм, орієнтованих на експорт. Все більші матеріальні засоби й інтелектуальний потенціал вкладаються в розвиток маркетингової й, як наслідок, рекламної діяльності.
Реклама відрізняється величезною розмаїтістю форм. Однак її головне, традиційне призначення – забезпечення збуту товарів і прибутку рекламодавцеві.
Формуючи попит і стимулюючи збут, змушуючи споживачів купувати товари й прискорюючи процес «купівлі-продажу», а звідси оборотність капіталу, реклама виконує на ринку економічну функцію. Крім того, вона здійснює й інформаційну функцію. У цій ролі реклама забезпечує споживачів спрямованим потоком інформації про виробника і його товари, зокрема, їхньої споживчої вартості.
Разом з тим очевидно, що, будучи частиною системи маркетингу, реклама переступає вузькі рамки інформаційної функції й бере на себе ще функцію комунікаційну. За допомогою застосовуваних у процесі вивчення рекламної діяльності анкет, опитувань, аналізу процесу реалізації товарів підтримується зворотний зв'язок з ринком і споживачем. Це дозволяє контролювати просування виробів на ринок, створювати й закріплювати в споживачів стійку систему переваг до них, якщо буде потреба швидко коректувати процес збутової й рекламної діяльності. У такий спосіб реалізуються контролююча й коригувальна функції реклами.
Використовуючи свої можливості спрямованого впливу на певні категорії споживачів, реклама все більшою мірою виконує функцію керування попитом. Керуюча функція стає відмітною ознакою сучасної реклами, визначеним тим, що вона є складовою частиною системи маркетингу.
Реклама виконує наступні функції:
1. Подання найменувань товарів і диференціація між ними.
2. Повідомлення інформації про товар.
3. Стимулювання зацікавленості потенційних покупців новими товарами й підтримка вторинного попиту у вже існуючих.
4. Оптимізація збуту товару.
5. Розширення області застосування товару.
6. Забезпечення кращого відношення до товару й прихильності йому.
1.4 Характерні риси рекламного слогану
Рекламна тема знаходить своє вираження в яскравому заголовку – девізі, який ще називають рекламним слоганом. Рекламний слоган – це короткий лозунг або девіз, що відображає якість продуктів, обслуговування, напрямок діяльності фірми. Підраховано, що слоган читають у 5 раз більше людей у порівнянні з рекламним текстом. Тому в ньому споживач повинен бачити все, що його цікавить, а головне – вигоду даної рекламної пропозиції для себе особисто.
Слоган може бути вдалим або невдалим, веселим та сумним, може принести як комерційний успіх, так і невдачу. У більшості випадків рекламний слоган має відповідати наступним вимогам:
1. відповідність загальній темі реклами;
2. лаконічність – короткі фрази легше запам’ятовувати;
3. відсутність слів та словосполучень, що важко вимовляються;
4. використання, по можливості, оригінальної гри.
Рекламну тему можна виразити не лише у вигляді слогана, але й за посередництвом рекламного образу. При розробці образу надзвичайно важливим є врахування символів та знаків. Коли зображено щось незрозуміле для людини, то вона не сприймає побачене.
При розробці рекламної теми, відповідних їй образу та девізу слід враховувати наступні моменти:
1. На протязі рекламної кампанії їх не можна змінювати, інакше можна заплутати споживачів, вони не зможуть запам’ятати назву фірми, продукт та його переваги. Слід врахувати, що до постійно змінної реклами ніхто не зможе звикнути, тому вона не досягне своєї мети. Модифікації в рекламі допускаються, але лише в межах даної рекламної теми;
2. Чим більше разів з’являється реклама, тим вища ймовірність того, що її запам’ятають і вона досягне мети, хоча часта поява рекламного оголошення не є обов’язковою умовою привернення уваги споживачів. Проте щоб не бути подавленою діями конкурентів, реклама повинна з’являтись досить часто.
Таким чином, вдало вибрана тема та відповідний девіз – це ключ до завоювання потенційного клієнта. Проте вони не в змозі викликати у нього інтерес, щоб він повністю ознайомився зі змістом рекламного повідомлення. Дану функцію виконує структура, форма та стиль рекламного звернення.
Структура рекламного звернення визначається множиною факторів, найважливішими з яких є цілі і характеристики впливу реклами на споживача. Виділяють наступні основні рівні впливу:
1. когнітивний – передача інформації;
2. афективний – формування ставлення;
3. сугестивний – переконання;
4. конотативний – визначення поведінки.
Суть когнітивного впливу полягає у передачі визначеного об’єму інформації, сукупності відомостей про продукти фірми, їх основні властивості та ін.