Велике значення має вплив технологій виробництва сільськогосподарських культур на довкілля за показником екологічності.
Рівень екологічності технології виробництва ПР визначається відповідним коефіцієнтом КЕК, який є відношенням фактичної енергоємності при виробництві певної культури до нормативної енергоємності, яку встановили на допустимої межі енергонасиченості технологічного процесу виробництва ПР, ПЕН = 30000 МДж/га =30 ГДж/га за 1 рік.
Якщо значення коефіцієнту КЕК < 0,5 — таку технологію можна вважати екологозберігаючою, при КЕК = 0,5…1,0 — екологобезпечною, а при величині більше КЕК > 1,0 — екологонебезпечною.
Розрахунки коефіцієнту екологічності за типовими технологіями показали, що його середнє значення знаходиться в екологічно безпечних межах (0,5…1,0). Виключення склав цукровий буряк, виробництво якого за типовою технологією є екологічно небезпечним КЕК = 1,12. По культурі середня фактична величина коефіцієнту екологічності знаходиться в межах оптимально-допустимих КЕК = 0,19…0,46.
Приведені дані мають загальний характер і не можуть характеризувати такі екологічні показники, як ущільнення ґрунту, винос його з урожаєм тощо, але знаючи величину коефіцієнту екологічності можливо передбачити, що з його підвищенням посилюється і негативний вплив на одну із складових довкілля, якою є ґрунт.
З наведених даних бачимо, що, енергетична оцінка не є альтернативою повній екологічній та економічній оцінці. Однак вона дає можливість отримати більш об’єктивну і повну картину виробництва сільськогосподарських культур, незалежно від попиту продовольчого ринку, реально оцінити екологічну доцільність та економічну ефективності цього виробництва. Це дає можливість реально визначити паритет цін між продукцією і засобами в галузі рослинництва.
Таким чином, енергоємність виробництва є основою для розробки і впровадження в практику екологобезпечних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, а методика оцінки енергозбереження дозволяє визначити економічну доцільність і екологічну безпечність існуючих і розробляємих технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що дає можливість дотримання Закону України про енергозбереження та виконання відповідної держпрограми з економії енергоресурсів.
Використана література
1. Зангиев А.А. Оптимизация состава и режимов работы МТА по критериям ресурсосбережения: Автореф. дис… д-ра техн. наук: 05.20.03/ МИИСП им. Горячкина. — М., 1988. — 33с.
2. Диденко Н.К., Гречкосей В.Д., Мельник И.И. Обоснование состава комплексов машин для растениеводства // Механизация и электрификация сельского хозяйства. — 1980.—№9. — С. 4-5.
3. В.В. Гришко / Проблеми управління ресурсовикористанням у галузях агропромислового комплексу /енергетичні аспекти/. – К. Інститут економіки Міністерства економіки України, 1997. – 188 с.
4. В.В. Гришко, В.І. Перебийніс та В.М. Рабштина /Енергозбереження в сільському господарстві (економіка, організація, управління). – Полтава: «Полтава», 1996. – 280 с.
5. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві. - К.: Урожай, 1988.— 208 с.
6. Корчемний М. та інші. Енергозбереження в агропромисловому комплексі. – Тернопіль: 2001 – 657 с.