Ефективним засобом захисту від ЕМІ є штучна іонізація повітря за допомогою іонізатора-генератора електронів, що дозволяє ліквідувати в повітрі приміщення всі позитивні аерофони, випромінювані комп'ютером.
Також поряд з електроннопроміневими моніторами зараз широко застосовують жидкокристалічні монітори. Вони споживають менше енергії і практично цілком безпечні. Ними можуть скористатися і жінки і діти.
Частота мерехтіння монітора впливає на зоровий апарат. У нашому прикладі цей показник відповідає мінімальному граничному рівню. Кращим варіантом буде невелике збільшення частоти до 100 Гц, що знизить навантаження на зір користувача.
При роботі з ЕОМ важливе значення має організація роботи. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом чи персональним ЕОМ, повинна складати не менш 6 кв. м, а обсяг - не менш 20 куб.м. Робочі місця з відеотерміналами щодо світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно ліворуч.
При розташуванні робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно дотримувати наступних вимог:
• робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розташовують на відстані не менш 1 м від стін зі світловими прорізами;
• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1.2 м;
• відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинне бити менш 2,5 м.
Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального висвітлення допускається застосування світильників місцевого висвітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж до 300 лк.
Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.
Відстань від екрана до ока працівника повинне складати: при розмірі екрана по діагоналі:
35/38див(14715") 600-700 мм 43див(17") 700-800 мм
48див(19") 800-900 мм
53див(21") 900-1000мм
Не рекомендується працювати за ПК більш 2 годин підряд без перерви. У процесі роботи бажано змінювати тип і зміст діяльності, змінювати пози. Під час роботи рекомендується періодично піднімати ока від екрана і зосереджувати увагу на вилучених чи предметах дивитися у вікно. Під час ' перерв рекомендується виконувати фізичні вправи для очей, рук, опорно-рухового апарата.
Для вибору джерел світла у виробничих приміщеннях найбільш важливе значення мають наступні показники:
1) світлова віддача (світловий потік на одиницю споживаної потужності [лм/Ут]);
2) тривалість горіння ламп;
3) одинична потужність ламп;
4) кольоровість випромінювання.
Джерела світла, застосовувані для штучного висвітлення, підрозділяються на двох груп: газорозрядні і лампи накалювання.
Виробнича і трудова діяльність зв'язані з впливом шкідливих факторів, що негативно впливають на організм людини, знижуючи його працездатність. Тому необхідно визначити фактори шкідливого впливу і знизити їх негативний вплив до припустимого рівня. У даному прикладі на маркетолога за його робочим місцем впливають два негативних фактори: іонізуюче чи електромагнітне випромінювання і частота мерехтіння екрана монітора. Характеристики шкідливих факторів і заходів щодо їхнього зниження приведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2.
Заходи, що забезпечують захист від шкідливого впливу на організм людини при роботі з ПЕВМ
| Джерелошкідливого впливу | Вид шкідливоговпливу | Нормованийпоказник | Заходи, щозабезпечуютьзахист від шкідливого впливу |
| Монітор | Електромагнітне(іонізуюче)випромінювання | 100мкР/рік | Штучна іонізація повітря в області робочого місця задопомогою іонізатора-генератора електронів;Установка сучасногожидкокристалічного екрана |
| Заміна монітора з частотою 75 Гц на монітор з частотою | |||
| Монітор | Мерехтіння екрана | 100 Гц | 100 Гц і вище;Установкасучасногожидкокристалічного екрана |
Упровадження вищевказаних заходів дозволить поліпшити умови праці маркетолога і підвищити його продуктивність праці.
На кожному підприємстві розробляються заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу виробничого середовища на здоров'я людини. При цьому передбачається наступна структура витрат:
- витрати на поліпшення умов праці і їхня підтримка відповідно до вимог і нормативів;
- витрати на компенсацію несприятливих умов праці (безкоштовний спецодяг і спецпитание, засобу індивідуального захисту, виплата пільг і компенсацій за шкідливі умови праці);
- витрати на відшкодування несприятливих умов праці (посібник по тимчасовій непрацездатності, пенсії, виплати по інвалідності).
Висновки
Отже, конкурентоспроможність окремого підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.
Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг , та його продукція користується постійним попитом.
Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.
В умовах ринкових відносин діяльність підприємства нерозривно пов'язана з співвідношенням та тенденціями змін, що відбуваються в його зовнішньому середовищі. Тому невід'ємною частиною економічної роботи підприємства стає моніторинг (постійне відстежування) зовнішнього середовища, що дозволяє розробляти управлінські рішення, спрямовані на максимальне використання сприятливих для підприємства змін, та нейтралізацію або пристосування підприємства до тих змін, які негативно впливають на його діяльність.
В умовах переходу до ринкової економки і формування жорстокого конкурентного середовища особливо гостро стає проблема підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Для розв'язання цієї проблеми була дана об'єктивна оцінка рівня конкурентоспроможності П.П. "Урсуленко" і визначені слабкі та сильні сторони її діяльності.
Однією з сильних сторін діяльності підприємства "Оса" є новітнє обладнання для виробництва заморожених напівфабрикатів. На підприємстві встановлено нове та високопродуктивне обладнання німецьких фірм .
Однією з сильних сторін фірми є високий фінансовий і виробничий потенціал — це результат багаторічної і кропіткої роботи. Якість товарів досягається за рахунок того, що сировина використовується свіжа, не заморожена, упаковка - одна з самих кращих серед конкурентів.
Слабкою стороною є висока ціна, в порівнянні з конкурентами. Багато покупців не бажають купляти товари «Оси» через надвисоку ціну, незважаючи на найвищий ґатунок.
Невисокий рівень сервісного обслуговування фірма має із-за того, що у неї немає ще мережі дистриб’юторів по території всій Україні. Вона обслуговує тільки найкрупніші міста України.
Шляхами підвищення конкурентоспроможності П.П. "Урсуленко" є:
- розширення асортименту випускаємої продукції;
- активізація рекламної діяльності в засобах масової інформації;
- стимулювання продажів за рахунок проведення різноманітних акцій;
завоювання частки на ринку фруктових соків України. Це дозволить підприємству зміцнити свої конкурентні позиції, підвищити свою конкурентоспроможність, тим самим забезпечивши собі нових клієнтів та розширення частки на ринку слабоалкогольної продукції в Україні.
Список використаних джерел.
1. Закон України "Про підприємства" в Україні . - К.: Парлам.вид-во, 2001.-47 с
2. Закон України "Про підприємництво": К.: Парлам.вид-во, 2001.-36 с
3. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы. - М.: Изд-во"Ось-89", 1995.-311 с.
4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статиска, 1999 -511 с.
5. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.ЛТД, 1998. - 319 с.
6. Бланк И.О.Торговый менеджмент: Учебник. - К.:УИМБ,1997.-543 с.
7. Бланк И.О., Стоянова Е.С., Бякова Е.В. Финансовый менеджмент: Учебник, 1998.-611 с.
8. Герасимчук В.І. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища школа, 1995. - 276 с
9. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. - Спб: Спец.лит-ра, 1998.-611 с.
10. Грузинов В.П. Экономика предприятия. - М.: Банки и биржи, 1998. -535 с.
11. Дашков Л.П. Организация, технология и проектирование торгового предприятия. - М.: ЮНИТИ, 1995. - 397 с.