Основи меліорації та ландшафтознавства (стр. 4 из 11)

План:

1. Провідна зрошувальна мережа відкритих систем.

2. Регулююча зрошувальна мережа.

3. Споруди на відкритій зрошувальній мережі.

4. Протифільтраційний захист відкритих каналів.

5. Лотокові канали.

Література: [1] – c. 123… 186; [2] – c. 86 … 93

№ пит.	Питання	Відповідь
1.	Елементи відкритої зрошувальної системи Призначення провідної (постійної) мережі: Вимоги до провідних каналів при проектуванні їх на плані: Конструкція каналів: 1) поперечний переріз 2) за умовами прокладання на місцевості з урахуванням рельєфу:	- водозбір - провідна зрошувальна мережа: 1) магістральний канал; 2) розподільчі канали - регулююча зрошувальна мережа: 1) тимчасові зрошувачі; 2) вивідні і поливні борозни, 3) смуги, чеки, лимани, 4) переносні тр/пр 5) дощувальні машини. транспортування води від джерела до ділянки, що зрошується. - старші канали командують над молодшими; - постійні канали проходять по межах полів (бажано по вододілу) - загальна протяжність каналів повинна бути мінімальною; - уклон каналів в межах 0,0003 до 0,007 (щоб не було розмиву, замулювання і заростання) - трапецієвидний - параболічний; - прямокутний; - напівкруглий; - трикутний. - канали у виямці - канали в насипу - в напіввиямці – напівнасипу Розміри поперечних перерізів каналів розраховують залежно від максимальної витрати води, яка береться за графіком поливів, з урахуванням витрат на фільтрацію
2.	Регулююча (тимчасова ) зрошувальна мережа призначення: Елементи тимчасової мережі при поверхневому способі поливу: Схеми розміщення тимчасових зрошувачів залежно від уклону поверхні поля Механізація поверхневого поливу	розподіляє воду і переводить її у стан ґрунтової вологи. - тимчасові зрошувачі (поливні тр/пр) - вивідні і поливні борозни; - поливні смуги; 1) повздовжня (напрям тимчасових зрошувачів співпадає з напрямом поливу і ≤ 0,004 1-розподільчий канал 2-тимчасові зрошувачі 3-вівідні борозни 4-поливні борозни 2) поперечна (тимчасові зрошувачі перпендикулярні до напряму поливу) і > 0,004 пересувний поливний агрегатППА-165У забирає воду з каналу або лотоків і закачує її в поливний гнучкий тр/пр довжиною 500 м.
3.	Гідротехнічні споруди на відкритих каналах 1) для розподілу і обліку води: 2) сполучні споруди для безпечного транспортування води на ділянках з великим уклоном 3) провідні споруди для подолання перешкод	- водовипуски - водоміри - підпірні споруди - швидко токи - перепади - дюкери - акведуки - мости - трубчасті переїзди
4.	Негативні наслідки від фільтрації води з каналів: Заходи по зменшенню фільтрації води з каналів:	- зниження ККД системи - засолення та заболочення земель. - ущільнення дна і укосів каналів (простий, дешевий, строк служби до 5 років) - кольматація (вмивання в дно і укоси глини, простий, дешевий, недовговічний до 5 років) - бетонне облицювання (змншує фільтрацію у 5 ... 20 разів, строк служби до 25 років) - асфальтове покриття (товщина 10...15 см, строк служби до 15 років) - плівковий екран із засипкою зверху грунту або укладання бетонних плит. Строк служби до 5 років
5.	Призначення лотокових каналів Форма поперечного перерізу: Глибина лотоків Довжина бетонних блоків Переваги (порівняно з каналами):	- зменшення втрат води на фільтрацію; - замість бетонування невеликих каналів; - для забезпечення командування каналів в несприятливих топографічних умовах - на косогорах, які можуть сповзати. - параболічна; - прямокутна; - на півциркульна; - трапецієвидна. 0,30 ... 1,2 м 3 ... 9 м Лотоки укладають на грунт або на опорні плити. Стики між блоками ущільнюють гумовими прокладками, канатами та іншими способами. При якісній герметизації швів ККД = 0,97, швидкість течії – 0,5... 5 м/ск - виключені втрати на фільтрацію; - вище КЗВ - менші експлуатаційні затрати; - ускладнюється переміщення с.-г. машин; - не усуваються втрати води на скидання.

Тема 2.5 Джерела води для зрошення

План:

1. Види джерел для зрошення.

2. Способи забору води з джерела.

3. Лиманне зрошення.

4. Будівництво ставків.

5. Зрошення стічними водами.

Література: [1] – c. 187 … 237; [2] – c. 33 … 44; c. 55 … 57

№ пит.	Питання	Відповіді
1.	Види джерел для зрошення та їх характеристика Вимоги до джерел Вимоги до якості води: Зрошувальна здатність джерела	1) ріки в природному та зарегульованому стані (вода прісна, тепла, в деяких річках містить насоси, режим несталий) ; 2) озера, водосховища ( вода тепла, прісна) 3) підземні води (чисті, холодні часто мінералізовані); 4) води поверхневого стоку; 5) стічні каналізаційні води населених пунктів, ферм, промислових підприємств. - вода повинна бути придатною для зрошення; - запаси води повинні бути достатніми для потреб зрошення; - джерело повинно бути поблизу зрошуваного масиву. - температура 18 ... 200С; - мінералізація < 1г/л; - невеликий вміст насосів діаметром > 0,1 мм. - площа, яку можна полити з джерела Зрошувальна здатність ріки визначається за формулою: де Fзрош. – площа, яку можна полити з джерела. W75-80% - об’єм витрати води 75-80% імовірності перевищення; Мсер.зв. – середньозважена зрошуваль- на норма де М1, М2, Мn - зрошувальні норми брутто окремих культур сівозмін; α1 ; α2 ; αn – частка кожної культури в сівозміні.
2.	Способи забору води з джерела: Види насосних станцій для забору води з поверхневих джерел Лиманне зрошення – це Умови застосування Переваги (+) і недоліки (-) лиманного зрошення. Класифікація лиманів та їх характеристика: 1) за характером заповнення 2) За конструкцією: 3) За глибиною наповнення	Зрошуваний масив 1 – самопливний без гребельний; 2 – самопливний гребельний 3 – механічний Схема самопливного без гребельного водозабору 1 – шлюз – регулятор; 2 – магістральний канал; 3 – підпірний шлюз; 4 – випускний шлюз; 5 – скидне русло Схема самопливного гребельного водозабору 6 – гребля; 7 – дамба 8 – промивний шлюз 9 – карман - стаціонарні; - сухопутні пересувні - плавучі. періодичне зрошення способом затоплення водами поверхневого стоку. - в регіонах, де відсутні інші джерела води для зрошення; - рельєф спокійний з уклоном 0,001 ... 0,005; - наявність достатнього поверхневого стоку. + простий + дешевий спосіб зрошення; + затримується поверхневий стік, тобто попереджається змив грунту - одноразовість поливу; - нестабільність площі поливу по роках; - неоднорідність зволоження. 1) безпосереднього заповнення (заповнюється поверхневими талими водами). 2) Заплавні (розміщенні в заплавах річок і заповнюються повеневими водами 3) Лимани, що заповнюються з водосховищ. 1) одноярусні 2) багатоярусні - мілкі (04 ... 08 м ) - глибокі (0,4 ... 2 м
4.	Вибір місця під ставок Характерні об’єми і рівні ставка: Склад гідротехнічних споруд ставка та їх призначення:	- наявність балки коритоподібної форми із стійкими берегами. - уклон дна і ≥ 0,005; - грунти важкі; - вище по схилу не повинно бути діючих ярів і населених пунктів; - достатня площа водозбору. - мертвий об’єм (для накопичення намулу і зимівлі риби); - корисний об’єм (використовується для зрошення); - робочий об’єм = корисний об’єм + об’єм води на випаровування + об’єм води на фільтрацію) - повний об’єм (мертвий об’єм + робочий об’єм РМО – рівень метрового об’єму, НПР – нормальний підпертий рівень відповідає повному об’єму ставка ФПР – форсований підпертий рівень допускається при пропусканні максимальної витрати води. 1 – гребля ( для створення водойми шляхом затримання поверхневого стоку; 2 – водозлив (для автоматичного скидання води вище НПР) 3 – водоспуск (для випуску води з будь-якого рівня. 4 – водозабір для зрошення
5.	Стічні води – це Види стічних вод та їх склад: Землеробськи поля зрошення (ЗПЗ) Види ЗПЗ: Умови використання стічних вод:	забрудненні господарсько-побутовими та промисловими відходами води, які виводять за межі населених пунктів і заводів через каналізацію 1) господарсько-побутові (органічні речовини, жири, миючі засоби, механічні домішки, бактерії) 2) промислові (механічні домішки, кислоти, мінеральні масла); 3) тваринницькі стоки (органічні речовини, механічні домішки, рештки кормів, бактерії яйця гельмінтів); 4) зливові (механічні домішки, мінеральні масла) формується на вулицях великих міст де є зливова каналізація. зрошувальні системи, які використовують для зрошення стічні води. - прийом стічних вод і зрошення цілий рік (на легких грунтах) - прийом стічних вод цілий рік, зрошення – в теплий період: - прийом і зрошення тільки в теплий період року. - вирощування овочів (крім помідор, моркви, огірків, динь, кавунів), кормових зернових культур. - поливи закінчуються за 20 днів до збирання урожаю. - постійна зрошувальна мережа повинна бути закритою. перед поливом стічні води очищають (пропускаючи через решітки, пісколовки і відстійники)

Тема 2.6 Заходи щодо попередження і боротьби із засоленням і заболоченням зрошуваних земель

План:

1. Причини засолення і заболочення зрошуваних земель.

2. Промивка засолених земель.

3. Водоскидна мережа і дренаж на зрошувальній системі.

Література: [1] c. 226 … 237; [2] c. 180 … 187.

№ пит.	Питання	Відповідь
1.	Види засолення грунтів та причини його виникнення: Послідовність вторинного засолення грунтів при великих втратах води з каналів і надмірних поливах: Заходи щодо попередження вторинного засолення зрошуваних земель:	1) первинне (під впливом природних гідрогеологічних процесів. Підземні води розчиняють гірські породи, збагачуються солями. В арідний (посушливій) зоні відбувається висхідний рух підземних вод, тому що випаровування вологи більше атмосферного зволоження. Вода випаровується – солі залишаються в грунті); 2) вторинне (піднімання рівня мінералізованих підземних вод внаслідок фільтрації в них поливної води). Виникає тоді, коли підземні води залягають не глибоко (з см), відсутній стік підгрунтових вод, великі втрати води з постійних каналів , надмірні поливи. 1) засолення вздовж постійних каналів, 2) плямисте засолення на полях; 3) суцільне засолення грунту на всій зрошувальній ділянці 1) будівельні: облицювання каналів, заміна відкритих каналів лотоками і трубопроводами; заміна поверхневого зрошення дощуванням; проектування скидної мережі для відведення надлишкових поверхневих вод; 2) експлуатаційні: своєчасний ремонт каналів, вирівнювання поверхні поля, точне дотримання режиму зрошення; 3) агротехнічні і лісотехнічні заходи: багаторічні трави, органічні добрива, руйнування плужної підошви; розпушування грунту після поливу; лісосмуги вздовж постійних каналів.
2.	Послідовність промивки засолених зрошуваних земель:	- глибока оранка; - вирівнювання поля, - влаштування чеків; - подача води в чеки для зволоження грунту до НВ для розчинення солей, – повторна подача води (через 2 ...3 дні) – відведення води по скидній мережі або по дренажній; - і так декілька разів. Промивка триває 2 ... 3 роки
3.	Призначення скидної мережі на зрошуваних землях Розміщення скидної мережі Призначення дренажу на зрошуваних землях. Види дренажу: Контроль режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях	- відведення з поля надлишкових вод при спорожненні каналів, при аваріях, при зливах. Скидні канали влаштовують по улоговинах або суміщають з кюветами доріг по межах полів. Для відведення підгрунтових вод, якщо вони мінералізовані і залягають на глибині менше критичної і не мають природного відтоку. - горизонтальний, - вертикальний, - комбінований. Здійснюється за допомогою спостережних свердловин, розміщених рівномірно по всій території (одна свердловина на 100 ... 200 га)

Тема 3.1 Основні відомості про осушення