Основи меліорації та ландшафтознавства (стр. 5 из 11)

План:

1. Поняття про осушення, основні райони осушення земель.

2. Класифікація перезволожених земель.

3. Причини пере зволоження земель. Типи водного живлення.

4. Вимоги с.-г. культур до водного режиму грунту. Норма осушення та режим осушення.

5. методи і способи регулювання водного режиму перезволожених земель.

Література: [1] – c. 238 … 252; [2] – c. 109 … 119

№ пит.	Питання	Відповідь
1.	Осушення – це ... Осушення необхідне... Задачі осушення с.- г. угідь: Об’єкти осушення в Україні Найбільші осушувальні системи України:	- видалення надлишку води з поверхні землі та з грунту. - при будівництві населених пунктів, заводів, аеродромів, доріг; - при добуванні корисних копалин; - при добуванні торфу; - на с.-г. угіддях і лісових масивах. - ліквідація причин пере зволоження грунту; - підтримання оптимального водно-повітряного режиму грунту; в Поліссі і Лісостеповій зонах (Львівська, Волинська, рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька та ін. обл.) Берегівська, Верхньоприп’ятська, Замисловецька, Ірпінська, Латорицька, Остерська, Трубізька, Турська
2.	Перезволожені землі поділяються: 1) в залежності від тривалості пере зволоження 2) постійно перезволожені землі поділяються на 3) залежно від розміщення і стадії розвитку болота поділяються на	1) тимчасово перезволожені (щороку в окремі періоди перезволожений кореневмісний шар грунту, решту часу грунт нормально зволожений) 2) постійно перезволожені (не використовуються в сільському господарстві.) 1) болота (шар торфу> 30 см) 2) заболочені землі (шар торфу <30 см) 3) мінеральні перезволожені землі (торф відсутній); 1) низинні (утворюються в пониззях, при заростанні водойм, шар торфу до 10 м, торф багатий на поживні речовини, шари торфу інколи чергуються з мінеральними прошарками; після осушення використовуються як с.- г. угіддя) 2) верхові (на плато в замкнутих пониззях, торф бідний на поживні речовини, тому що ступінь розкладання рослинних решток низька, реакція кисла, після осушення малопридатні для с.- г. угідь) 3) перехідні (в основному лісові болота, проміжне положення між низовими і верховими болотами);
3.	В залежності від причин перезволоження земель розрізняють такі типи водного живлення (ТВЖ) грунту: На перезволоження грунтів також впливають	1) атмосферний (АТВЖ) (причина пере зволоження – атмосферні опади 2) підгрунтовий – (ПТВЖ) (причина – близьке залягання підгрунтових вод 3) підгрунтово-напірний (причина – вихід напірних підгрунтових вод через тріщини у верхньому водоупорі; болото знаходиться в глибокій котловині, осушення складне) (ПНТВЖ) 4) схиловий (делювіальний) причина – надходження поверхневих вод зі схилів. (СТВЖ) 5) намивний (алювіальний) причина – розлив річок (НТВЖ). клімат, рельєф, геологічна будова.
4.	Вимоги с.- г. культур до водного режиму грунту: Норма осушення – Режим осушення – це Показники режиму осушення: Критична глибина залягання підгрунтових вод – це Допустима тривалість затоплення під час вегетації с.- г. культур:	Вміст вологи в грунті впливає на вміст повітря в ньому. Вимоги с.- г. культур до водно-повітряного режиму грунту залежать: - від виду культури; - фази її розвитку; - механічного складу грунту. Зернові – повітря 30%; вологість – 70% від пористості; глибина залягання підгрунтових вод – 0,8 м Вимоги с.- г. культур до водного режиму перезволожених земель виражають нормою осушення. глибина залягання підгрунтових вод, при якій в кореневмісному шарі створюється оптимальний водно-повітряний режим. найбільш сприятливий для с.- г. культур і с.- г. техніки водний режим грунту. - оптимальна вологість грунту; - норма осушення - критична глибина залягання підгрунтових вод; - допустима тривалість затоплення глибина, на якій підгрунтові води не впливають на водний режим кореневмісного шару грунту. залежить від механічного складу грунту: супісок – 300 см, важкий суглинок – 550 см багаторічні трави – 10 діб; кукурудза – 0,8 доби; зернові – 0,5 доби.
5.	Способи регулювання водного режиму:	1) агромеліоративні: вузько загінна оранка, поглиблення орного шару, кротування та інше. Призначення: прискорення поверхневого стоку, збільшення випаровування води грунтом, підвищення акумулятивної здатності грунту, прискорення внутрішнього стоку. Застосовуються як самостійні так і в поєднанні з гідромеліоративними засобами. Дешеві, прості, доступні. 2) гідромеліоративні: осушувальні і осушувально-зволожуючі системи

Тема 3.3 Методи і способи осушення

План:

1. Методи і способи осушення перезволожених земель.

2. Класифікація осушувальних систем.

3. Регулююча мережа.

4. Провідна мережа.

5. Споруди на осушувальних системах.

6. Огороджуючи мережа.

7. Зволоження осушуваних земель.

Література: [1] – c. 252 … 302; [2] c. 118 … 135.

№ пит.	Питання	Відповідь
1.	Метод осушення – це ... Спосіб осушення – це Методи осушення залежно від типу водного живлення перезволожених грунтів. Способи осушення залежать від: Способи осушення:	принцип впливу на фактори пере зволоження грунту інженерний прийом, який відповідає даному методу осушення. 1) прискорення поверхневого стоку (АТВЖ ) 2) зниження рівня підгрунтових вод (ПТВЖ і ПНТВЖ) 3) перехват поверхневого стоку (СТВЖ) 4) захист від затоплення (НТВЖ) - типу водного живлення (ТВЖ) - метода осушення; - майбутнього використання осушених земель. - відкриті канали; - закритий дренаж (горизонтальний, вертикальний, комбінований); - нагірні канали; - ловчі канали; - захисні дамби; - регулювання стоку річки; - агромеліоративні заходи
2.	Види осушувальних систем: - за конструкцією: - за способом відведення води: - за характером впливу на водний режим грунту Елементи осушувальних систем:	1) відкриті; 2) закриті; 3) комбіновані; 1) самопливні; 2) з механічним відведенням води. 1) осушувальні (односторонньої дії) 2) осушувально-зволожуючі (двосторонньої дії). 1) водоприймач (річка, озеро, море, балка) 2) регулююча мережа (відкриті осушувачі і збирачі, закриті дрени) 3) провідна мережа (закриті і відкриті колектори, магістральний канал) 4) огороджуюча (захисна) мережа ловчі і нагірні канали, дамби 5) споруди на відкритій і закритій мережі; 6) дороги; 7) насосна станція в системах з механічним відведенням води)
3.	Регулююча мережа - призначення: - конструкція: - принцип дії: - за розміщенням на місцевості: Характеристика відкритої регулюючої мережі: - умови застосування: Схеми розташування регулюючої мережі: Переваги (+) і недоліки (-) відкритої регулюючої мережі: Характеристика закритої мережі - за матеріалами дрени бувають: - глибина закладання: - - відстань між дренами залежить Розміщення дренажу в плані: Переваги (+) і недоліки ( - ) закритого дренажу	збирання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод, регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунту. - відкрита (канали) - закрита (дрени) - дренажна мережа для зниження рівня підгрунтових вод; - збиральна для збирання надлишкових поверхневих вод; - систематична (на всій території) - вибіркова (для осушення окремих знижень) - осушення лісу, кормових угідь, боліт для добування торфу; - для попереднього осушення боліт з наступним будуванням дренажу; Відкриті збирачі і осушувачі нарізають через 50 ... 100 (150 м) довжиною 300 ... 500 м 1) поперечна 2) поздовжня 1 – магістральний канал 2 – колектори 3 – регулююча мережа + проста, дешева при будівництві. - ускладнює роботу с.- г. машин - під канали відчужується до 20% землі - потрібно багато споруд - на пасовищах канали треба огороджувати; - висока експлуатаційна вартість Частина недоліків усувається якщо канали замінити улоговинами. - гончарні; - пластмасові; - з місцевих матеріалів (камінь, дерево, хмиз) - нематеріальний дренаж (кротовий і щільовий) 1,0 ... 1,2 м від механічного складу ґрунту від уклону і коливається 10 ... 35 (45) м 1) поперечна схема іn > 0,005 1 – дрени 2 – колектор 2) повздовжня схема іn < 0,005 + не створюються перешкоди для роботи с.- г. машин, + менше експлуатаційні затрати ніж при відкритій системі; - матеріалоємність.
4.	Провідна мережа - призначення: - склад: - конструкції: Проектування в плані Переріз каналів: Уклон дна Швидкість течії Спряження каналів у вертикальній площині	Відведення води з регулюючої мережі у водоприймач - колектори молодші і старші; - магістральний канал. - відкрита; - закрита; - магістральний канал прокладають по найнижчих відмітках осушувальної площі; - колектори проектують також по пониженнях місцевості; - канали прямолінійні з мінімумом поворотів; - спряження каналів під кутами 900 ... 500 - трапецієвидний - параболічний. - і = 0,0002 до 0,001. - 0,2 м/сек. До 1,4 м/сек. Залежно від механічного складу грунту 1 – старший канал; 2 – молодший канал; Дно старшого каналу нижче дна молодшого на 0,3 м, рівень води в старшому на 0,10 ... 0,15 м нижче. Дно дрен вище дна колектора, в який впадають дрени, на 0,3 ... 0,5 м.
5.	Споруди на відкритих каналах: Споруди на закритій мережі	- шлюзи-регулятори; - швидко токи; - перепади; - трубчасті переїзди; - мости. - устя дрен; - з’єднувальні колодязі; - перепадні колодязі; - поглинаючі колодязі та інше.
6.	Огороджуючи (захисна ) мережа - призначення Нагірні канали Ловильні канали	Захист осушувальної території від надходження зовні: - поверхневих вод (нагірні канали); - підгрунтових вод (ловильні канали або ловильні дрени); - поверхневих вод при розливах річок (захисні дамби) проектують в нижній частині схилу суцільними або переривчастими. Поперечний переріз трапецієвидний, глибина до 1,5 м. - необхідні у випадку надходження вод по похилому вдоупору; - глибина залежить від глибини залягання водоупора (до 3 м); - поперечний переріз – параблічний, бо канал глибокий; Замість глибоких каналів проектують ловильні дрени.
7.	Способи зволоження осушувальних земель: Сутність шлюзування: Умови застосування: Схема шлюзування Переваги (+) та недоліки (-) Шлюзування: Поливна вода може подаватися зовні Зволоження дощуванням. - умови застосування:	1) підгрунтовий (шлюзування); 2) дощування; на спаді весняної повені закривають шлюзи на колекторах 1 – рівень води до шлюзування; 2 – рівень води після закриття шлюзів Вода з каналів просочується в грунт. грунт легкий; рельєф рівнинний; земельні угіддя - луки. 1 – відкриті осушувачі; 2 – колектори; 3 – шлюзи-регулятори + простий, + не утворюється кірка, + дешевий; - неможливість оперативного впливу на водний режим. 1 – відкритий осушувач 2 – колектор; 3 – водопідвідний канал - напрям руху води при осушенні напрям руху води при зрошенні - вирощування овочів, садів - важкі грунти; - розвинутий мікрорельєф - великі уклони; - економічна доцільність дощування. - зволоження з відкритих каналів агрегатом ДДА-100МА; - зволоження із закритих напірних трубопроводів широкозахватними машинами “Фрегат” “Дніпр” “Волжанка” Схема поливу машиною ДФ – 120 “Днепр”. 1 – магістральний осушувальний канал; 2 – закриті колектори; 3 – дрени; 4 – напірний трубопровід; 5 – зрошувальний трубопровід; 6 – гідранти – водовипуски; 7 – машина ДФ-120 “Днепр” 8 – водовипуск. Застосування дощування повинно бути економічно обґрунтованим.

Тема 3.5 Водоприймачі осушувальних систем та їх регулювання