Основи меліорації та ландшафтознавства (стр. 9 из 11)

План:

1. Поняття про лісництво і лісове господарство.

2. Лісоводно-таксаційні ознаки лісу.

3. Види користування лісом.

4. Класифікація рубок. Рубки головного користування.

5. Рубки догляду за лісом, санітарні рубки.

Література: [1] – c. 419...433

[2] – c. 239....251

[5] – c. 200....345

№ пи-тання	Питання		Відповіді
1	2		3
1. 2.	Лісівництво – Лісове господарство – Задачі лісового господарства: Таксація лісу – Практичне значення таксації лісових насаджень: Об’єкти таксації: Основні лісоводно-таксаційні ознаки: За складом насадження поділяються на: Позначення складу насаджень За формою насадження бувають: Повнота – Густота – За походження насадження бувають: Природні ліси за походженням поділяються на: Вік насадження – Класифікація насаджень за віком		це агровиробнича наука про вирощування і догляд за лісом. Лісівництво є основою лісового господарства. це галузь виробництва, яка займається збереженням, використанням і відновленням лісів. - захист лісів від пожеж, хвороб, шкідників і незаконних рубок; - раціональне використання лісових ресурсів; - забезпечення природного і штучного відновлення лісів; - вирощування і догляд за лісом. визначення кількості і якості деревних насаджень, запасу деревини і приросту. - таксація проводиться при обліку лісового фонду; - таксація лісового масиву є основою для складання плану організації і ведення лісового господарства в лісництві. - суцільні лісові насадження; - насадження лісових послуг. - склад; - форма; - повнота; - густота; - походження; - вік; - бонітет; - середній діаметр; - середня висота; - запас деревини; - приріст. - чисті (дерева однієї породи, домішок інших порід не більше 5%); - мішані (з рідин порід). Чисті насадження позначаються числом 10. Склад мішаного насадження записується у вигляді формули з указанням долі участі окремих порід. Наприклад: 6С 3Я 1Б 10% береза 30% ялина 60% сосна - прості (одноярусні) - складні (двоярусні і більше). ступінь зімкнутості кран дерев. Зімкненість виражається дробом від 0,1 до 1. Повна зімкненість шатра 1,0. це кількість дерев на 1 га насадження. - природними - штучними - корінні - виробничі (утворюються на вирубках, порода дерев змінюється) це середній вік дерев цього насадження.
Назва насадження		Клас	Породи дерев
Молодняк		І	до 10 років	до 20 років
ІІ	10...20р.	20...40р.
Середньовікові		ІІІ	20...30р.	40...60р.
дозріваючі		ІV	30...40	60...80р.
стиглі		V	80...100
перестиглі		VI	100...120
3. 4. 5.	Бонітет – Запас деревини (насадження) – Поточний приріст – Види користувань лісом: Головне користування – Проміжне користування – Рекреаційне користування – Побічне користування – Вимоги до побічного користування лісом: Організація побічного користування лісом: Види рубок: Рубки головного користування - мета: - об’єкти головних рубок: вирубки догляду за лісом - мета: Класифікація дерев при рубках догляду: В залежності від віку насаджень рубки догляду мають таке призначення:		показник продуктивності лісу, який залежить від умов місцезростання (клімат, грунт). Бонітет визначають за віком і середньою висотою насаджень. В залежності від цих показників насадження згідно із шкалою відно-сять до відповідного класу бонітету. сума об’ємів стовбурів дерев (м3/га). збільшення величини таксаційного показника (висота, діаметр, об’єм) за визначений період (наприклад 5 років). - головне - проміжне - побічне - рекреаційне вирубка стиглих дерев для одержання деревини. використання деревини, яку одержують під час рубок догляду за лісом і санітарних рубок. використання лісу для відпочинку, лікування людей. використання недеревинних продуктів лісу - випас худоби - заготівля сіна - збирання плодів, грибів, ягід, лікарських рослин, технічної сировини. - влаштування пасік - організація звіровод-них господарств. - не повинні порушуватись інтереси лісового господарства, і в першу чергу відновлення лісу. - випас тварин не дозволяється в молодняках, на вирубках, що відновлюються; - під випас відводять ділянки середньовікового і пристигаю чого лісу; - орієнтовні норми випасу на одну голову великої рогатої худоби 1...1,5 га. - тимчасове сінокосіння дозволяється на галявинах, полянах, в рідколіссі. - головне і проміжне користування лісом пов’язане з рубкою дерев. - головні рубки – це рубки головного користування для отримання ділової деревини; - рубки догляду (направлені на забезпечення кращих умов зростання головної породи); - санітарні рубки (видалення усохлих дерев, уражених хворобами і пошкоджених шкідника-ми); - реконструктивні рубки (застосовують частіше в молодих насадженнях, де головна порода у складі древо стану недостатня. Для підвищення питомої ваги цінних порід їх вводять лісокультур ним методом); - ландшафтні рубки (практикують у лісопарках з метою покращення краєвиду); В лісах І групи проводять рубки догляду і санітари. В лісах ІІ групи проводять рубки головні, рубки догляду і санітарні рубки. - одержання деревини для задоволення потреб народного господарства. - або заміни старих насаджень; - а також малоцінних деревинних породи на породи господарсько цінні. - суцільні (всі дерева на лісосіках окрім підросту і сім’янників вирубають одночасно); - поступові (ліс вирубають у 2...4 прийоми на протязі 10...20 років); - вибіркові (вирубають стиглі дерева і пошкоджені). Головні рубки проводять в осінньо-зимовий період. вирощування насадження бажаного складу за короткий період. 1. кращі дерева головної породи; 2. службові дерева, які підганяють в рості дерева головної породи; 3. хворі, пошкодженні дерева і дерева, що заважають росту кращих дерев. Дерева третьої групи вирубають. В першу чергу рубки догляду проводять в густих насадженнях і в тих де головна порода заглушається другорядними деревами і чагарниками. - освітлення; - прочистка; - проріджування; - прохідна рубка. (таблиця 6.1)

Таблиця 6.1

Призначення і повторюваність рубок догляду за лісом

Призначення рубок	Місце рубок	Мета рубок	Повторюваність
Освітлення Прочистка Проріджування Прохідна рубка	В молодняках віком до 10 років. В молодняках віком 11...20р. В лісах віком більше 20 років. У середньовіко-вих і пристигаючих насадженнях (41р. і більше).	Позбавити від заглушення дерева головної породи. Створити насадження певного складу (догляд за складом). Забезпечити формування стовбу- рів кращих дерев (догляд за формою стовбура). Отримати хороший приріст залишених дерев (догляд за приростом).	Через 2...3р. Через 3...5р. Через 5...10р. Через 10...15р.

1	2	3
6.	Рубки догляду в лісосмугах - призначення: Режим догляду за водорегулюючим і полезахисними лісосмугами: Режим догляду за прияружними лісосмуг-гами: Санітарні рубки – - мета Дерева, які видаляють при санітарних рубках: Способи санітарної рубки:	- підвищення біологічної стійкості насаджень; - підвищення захисних їх функцій. - освітлення головних порід і прискорення їх росту; формування і підтримка продувної (або ажурної) конструкції. - забезпечення густого стояння дерев (щільна конструкція); - наявності підліску. один з важливих оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства; попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб. - сухостійні; - вітровальні; - мають нахил понад 450; - заселені стовбурними шкідниками; - пошкодження грибковими хворобами. - вибірково в один прийом (якщо зімкнутість залишеного древо-стою буде не менше 0,5). - суцільна рубка (якщо вимога до мінімальної зімкнутості не може бути забезпечена). Рубки виконують влітку або восени.

Тема 6.3 Захисні лісові насадження

План:

1. Захисні лісові насадження та їх значення

2. Полезахисні лісові смуги.

3. Протиерозійні лісові насадження.

4. Захист ставків і водосховищ від замулення.

5. Закріплення і заліснення пісків.

Література: [1] – c. 381 … 418; [2] – c. 251 … 263;

№ пит.	Питання	Відповіді
1.	Агро Агролісомеліорація – це Агролісомеліорація як наука вивчає: Види захисних лісових насаджень залежно від їх меліоративної ролі і господарського призначення: Система захисних лісових насаджень – це Завдання системи захисних лісових насаджень: Агролісомеліоративне значення системи захисних насаджень	- ( грецьке) поле. система лісівницьких заходів, спрямованих на покращення кліматичних і ґрунтових умов. полезахисне лісорозведення; протиерозійне лісорозведення; закріплення пісків. - полезахисні; - водорегулюючі; - прибалкові і прияружні; - насадження біля ставків і зрошуваних каналів; - придорожні; - зоолісонасадження; - насадження на пісках. Захисні насадження на місцевості слід розміщувати у вигляді певної системи. комплекс лісових насаджень, які взаємодіють між собою, створюючи меліоративний ефект на території. захист ріллі від посух, суховіїв, водної і вітрової ерозії. - ефективність лісосмуг відчутна при оптимальному розміщенні, достатній висоті і конструкції; - зменшується швидкість вітру; - рівномірно розподіляється сніг на полях; - зменшується глибина промерзання грунту; - зменшується поверхневий стік і змив грунту; - підвищується вологість повітря; - підвищується урожайність с- г. культур. Залісненність ріллі повинна бути не менше 4%.
2.	Полезахисні лісові смуги та їх - призначення: Конструкції лісосмуг: Система полезахисних л/смуг включає: Висота лісосмуг у 25-ти річному віці... Найбільш поширені деревно-чагарникові породи в полезахисних лісонасадженнях степової зони України:	захист с.- г. культур від посушливих вітрів, пилових бур. Зменшують швидкість вітру з навітряної сторони на відстані п’ять висот, з підвітряної сторони – 20 ... 25 висот лісосмуги. Ефективність залежить від конструкції та висоти лісосмуги 1) продувна. Великі скрізні просвіти внизу, немає низьких чагарників. Добре розподіляють сніг. Продувна конструкція рекомендована для полезахисних смуг в лісостеповій зоні. 2) ажурна. По всій висоті просвіти до 30%. Найкраще зменшує швидкість вітру. Рекомендовані для полезахисних смуг в степовій зоні. 3) щільна (не продувна) Суцільна зелена стіна з 3-х ярусів дерев і чагарників. Перед лісосмугою зимою утворюються снігові замети. Рекомендована для прияружних і прибалкових насаджень. - основні лісосмуги через 400 – 600 м перпендикулярно до пануючих літніх вітрів; - поперечні через 1000 м, - ширина 10 – 15 м з 3 – 5 рядів. на звичайних чорноземах – 16 м: на південних чорноземах – 12 м; на каштанових грунтах – 8 м. - головні деревні породи: акація біла, дуб черешчатий, ялина звичайна, горіх грецький, сосна звичайна, ясен звичайний, тополя біла; - супутні деревні породи: абрикос, в’яз звичайний, шовковиця біла, груша звичайна; - чагарники:бузина червона акація жовта; верба; смородина золотиста; шипшина звичайна; терен, скумпія; бересклет
3.	Водорегулюючі лісосмуги та їх - призначення умови застосування; Особливість конструкції: Прияружні і прибалкові лісосмуги та їх - характеристика - умови застосування: - призначення: Лісові насадження по укосах і дну ярів і балок - їх призначення Послідовність залісненні берегів ярів: Насадження по дну яру:	- поглинання поверхневого стоку; - попередження змиву грунту; - рілля на схилах крутістю > 20 ; - незалежно від напряму шкідливих вітрів основні лісосмуги проектують по горизонталях або впоперек схилу; - поперечні лісосмуги перпендикулярні до основних тобто по схилу, для попередження концентрації поверхневого стоку в них роблять розпилювачі стоку. - відстань між основними лісосмугами 400–200 м. залежно від крутості схилу. Ширина 15 м. 3 – 5 рядів. нижче лісосмуги наорюється вал висотою 0,5 – 1 м для підвищення протиерозійної дії. В міжряддях виконують щілювання. - не продувної конструкції; - ширина 21 м; - на віддалі ≥ 5 м від брівки яру; - в нижньому ряду акація, вишня - у верхнім ряду – колючі чагарники кормові угіддя на силових землях з розвинутою яружно-балковою мережею. Припинення росту розгалуження ярів шляхом затримання поверхневого стоку, закріплення берегів ярів. Яри, захищені лісосмугами ростуть в ширину і довжину в 10 раз повільніше. - зупинити розмивання укосів та розмив дна; - затримати тверді наноси; - використати ці землі в господарстві. - На стадії затухання з нижньої частини яру і берегів (найменший уклон)та в мікро пониженнях берегів садять дерева куртинами; - На великих ярах береги виположують або роблять терасування, потім засаджують. Застосовують, коли зарегульований поверхневий стік на водозборі і стік по дну яру невеликий; Висаджують по дну окремі палісади шириною 10 – 20 м через 10 – 20 м.
4.	Заліснення берегів і схилів ставків і водосховищ - призначення В залежності від характеру захисної ролі насадження по берегах водосховищ та ставків поділяються на групи:	- захист берегів від руйнування хвилями; - попередження ерозії на схилах; - захист водойм від замулення; - зменшення випаровування води; - покращення санітарного стану водойм. Схема захисних лісових насаджень навколо водойм. - берегозакріплюючі (від рівня води в меженний період до рівня самих високих вод, верба каспійська, кошикова, верба ламка, тополя) - вітроломні (для зменшення сили вітру, випаровування води, гасіння хвильобою, затримання твердого стоку; конструкція щільна шириною 10 – 20 м) - мулофільтри (для захисту водойми від замулення в хвостовій частині водосховища по водопідвідній улоговині на відрізку 100 – 150 м, посадки чагарників шириною до 50 м перпендикулярно до осі улоговини.) - посадки по мокрому укосу греблі для попередження розмиву греблі.
5.	Способи закріплення рухомих пісків: Механічний захист: - застосування - матеріали для механічного захисту: - види захисту: - переваги (+) і недоліки (-) механічного захисту: Хімічний спосіб закріплення пісків: - застосування - зв’язуючі матеріали: Закріплення пісків травами: - мета - прийоми закріплення пісків травами: Заліснення пісків в залежності від кліматичних умов виконується шляхом створення: Асортимент дерев і чагарникових порід для закріплення пісків:	1) механічний захист; 2) хімічні засоби; 3) закріплення травами; 4) заліснення. для негайного зупинення пісків, що наступають на посіви, населені пункти, споруди. з наступним залісненням або сівбою трав для остаточного закріплення. солома, лоза, стебла різних трав - стоячі рядкові (стебла ставлять у борозни.) - лежачі (устиляють смугами шириною 1 – 1,5 м.) + забезпечує швидке зупинення пісків; - дорогий; - трудомісткий; - не дуже довговічний захід. - на період проростання і укорінення висіяних трав. - латекси, - бітумна емульсія, - рідке скло наступне перетворення у пасовища і сіножаті. - сівба восени піщаного вівса у між барханні зниження; - садіння піщаного полину з підсівом трав. - полезахисних лісосмуг (в степу) - суцільного заліснення (в лісостепу) - куліс ( в напівпустелях) сосна звичайна, акація біла, тополя чорна, дуб літній, в’яз звичайний, лох вузьколистий, шовковиця, бересклет бородавчатий.

Тема 7.1 Теоретичні основи ландшафтознавства