Результатом прояву цих тенденцій стало поступове зниження середнього розміруторгових площ на одне підприємство роздрібної торгівлі. Якщо в 1999 р. цей показник досяг максимального значення -110,8 м2, то останнім часом він скоротився до 98,7 м2.
Вітчизняна торгівля суттєво змінюється: скорочується частка ринкової торгівлі та традиційних типів об'єктів, зростає питома вага нових форматів (таблиця 2).
Аналіз спрямованості покупців різних країн до здійснення покупок у магазинах сучасних форматів виявив таку тенденцію:
· у гіпермаркетах Чехії та Угорщині здійснюється близько 30-40 % покупок; Польщі, Словаччини, Росії та України (м. Київ) - до 15 %;
· у супермаркетах здійснюється від 11( Угорщина) до 30% (деякі інші країни) покупок; в Україні цей формат приваблює 72% покупців.
Таблиця 2. – Структура торгівлі України за форматами у 2001 – 2005 рр.
| Формат | Питома вага в обсязі продажів, % | |
| 2001 | 2005 | |
| Ринок | 50 | 40 |
| Традиційні магазини | 40 | 14 |
| Гіпермаркети | 1 | 5 |
| Супермаркети | 6 | 25 |
| Малоформатні (диска унтери, «магазини у будинкау/за кутом», мінімаркети ) | 3 | 16 |
Решта покупців надає перевагу магазинам малих форматів. Порівняння вподобань українців та європейців щодо основного місця купівлі споживчих товарів дозволяє стверджувати, що навіть при невисокому рівні доходів громадян України перевага нині надається супермаркетам, у подальшому з урахуванням існуючих європейських тенденцій найбільш популярними для щоденних покупок мають стати магазин біля дома, дискаунтер, а для тижневих покупок - гіпермаркети.
Не викликає сумнівів доцільність докорінної реконструкції великої кількості торговельних об'єктів, що розташовані у житлових масивах, перетворення їх у сучасний формат "магазин у будинку" чи "магазин за кутом", в якому повинні бути представлені товари, що користуються постійним попитом населення прилеглої території. Найбільш ефективним способом функціонування таких магазинів є входження до певної мережі, франчайзингової системи тощо, бо малі магазини, скоріш за все, не зможуть бути самостійними учасниками ринку. Тільки інтеграційні зв'язки забезпечать їм належну конкурентоспроможність. Заслуговує на увагу поширення в Україні досвіду США щодо створення закупівельних кооперативів, які (у разі вирішення податкових питань) дозволять забезпечити низький рівень цін і збереження малого підприємництва в торгівлі.
Підвищення інноваційної активності в галузі
Як зазначалося вище, лідери сучасної світової торгівлі мають потужний інноваційний потенціал. У торговельній галузі активно поширюються передові технології торгівлі та маркетингу, різноманітні інформаційні, технічні й технологічні інновації тощо. Активно розвивається електронна торгівля; гнучке електронне ціноутворення, впроваджуються електронні засоби супроводу товарів, штрихове кодування, засоби радіочастотної технології моніторингу руху відвідувачів; здійснюється перехід до персоніфікованого обліку покупців за рахунок впровадження клубних та дисконтних карток, карток самообслуговування тощо.
Передові технології активно впроваджуються і в сучасних форматах вітчизняної торгівлі. Саме мережеві підприємства стали найбільш активними новаторами в питаннях підвищення рівня торговельного обслуговування, впровадження на українському ринку передових технологій, зокрема електронної торгівлі, споживчого кредитування населення, розрахунку пластиковими картками тощо. Це схвально сприймається українськими покупцями.
Посилення уваги до цінової гнучкості. Ціна товару, як відомо, є однією з детермінант успіху роздрібного торговельного підприємства. Сучасний споживач у своїй поведінці всі більше орієнтується на зниження своїх витрат.
Як свідчать дослідження типології поведінки споживачів, проведені у Великобританії, 43 % покупців надають перевагу низьким цінам, 41 % - різноманітним рекламним акціям і лише для 19 % - ціни не мають значення. Така саме ситуація характерна й для більшості розвинених країн світу.
Останнім часом усе більше критикується цінова стратегія, орієнтована на зниження цін. Причиною цього є надзвичайно низький рівень торгових надбавок і прибутковості товарообороту, яку мають лідери ринку. За даними журналу "Фортуна", найпотужніші мережі роздрібної торгівлі США мають прибутковість обороту у середньому 2-6 %. За таких умов підтримка життєдіяльності забезпечується саме за рахунок ефекту масштабу, оскільки абсолютних одиницях виміру обсяг прибутку характеризується мільйонами доларів. Це обумовило й відповідну корекцію цінових стратегій, які нині переважно спрямовані на зростання обсягів товарообороту (придбання двох одиниць товару за ціною однієї, трьох за ціною двох тощо).
Аналіз цінової стратегії українських операторів свідчить, що закордонний досвід вони засвоїли, але ще не завжди ефективно його використовують через певні причини:
• популярним залишається визначення цін, зважаючи на єдиний розмір торгової націнки; тому на окремі товари ціни суттєво перевищують ринкові, що обумовлює недоотримання товарообороту в певній групі товарів;
• гасло "низькі ціни" або "знижки" не завжди підтверджується порівняльним аналізом цін, що спричиняє втрату іміджу підприємства в очах споживачів;
• цінові акції, як правило, ініціюються постачальниками товарів, а не торговельними підприємствами, які використовують ціновий демпінг лише в останні дні терміну придатності (для продовольчих товарів);
• у непродовольчому сегменті набули поширення систематичні "розпродажі", "акції", яким, як правило, передує завищення цін, з яких і надаються "знижки" .
Розширення додаткових послуг
Підвищення привабливості магазинів можливе не лише за рахунок цінової політики, а й шляхом збільшення контурів обслуговування, надання покупцям найбільш широкого переліку супутніх послуг. Це обумовлює суттєве зростання значущості сервісної політики в процесі управління діяльністю торговельного підприємства.
Питома вага послуг у загальному виторгу торгових мереж із року в рік зростає. У 2001 р. середній показник частки послуг у загальному товарообороті тридцяти найпотужніших європейських торгових мереж перевищував 50 %.
Найбільш популярними супутніми послугами для покупців (за статистикою продажів) визнані: фінансові, доступ до мережі Інтернет, фармацевтичні та туристичні послуги, поштовий сервіс, послуги прокату, страхування.
Інтерес до надання послуг почали виявляти й українські оператори. Перелік традиційних послуг цілком відповідає світовим тенденціям: обмін валюти, продаж і прокат відеокасет, продаж телефонних та інтернет-карток, медичних товарів, комп'ютерні ігри, хімчистка та прання одягу. Винятком є туристичні послуги та страхування.
Послуги, як правило, надають незалежні підприємці, що розгортають свою діяльність на орендованих площах. Актуальною задачею є розроблення підприємствами власної орендної політики, визначення переліку прийнятних орендарів, оптимізація їх розташування в торговому залі, обґрунтування ставок орендної плати (які повинні бути диференційованими та враховувати бізнес-ефективність орендаря та синергічний ефект, який отримує і торговельне підприємство, і орендар).
Не менш цікавою є диверсифікація діяльності торговельного підприємства, створення власної сервісної інфраструктури (структурних підрозділів, що будуть працювати у сфері послуг), що дозволить, з одного боку, підвищити ефективність діяльності підприємства в цілому, а з іншого - забезпечити єдиний стандарт обслуговування
Підвищення якості товарного асортименту
При формуванні асортименту провідні світові компанії спираються на результати вивчення запитів покупців і враховують новітні тенденції, що притаманні поведінці сучасного покупця.
Зростання добробуту та подальша диференціація рівня доходів населення спонукає торговельні підприємства до чіткої цінової сегментації покупців, організації товарних відділів у різних цінових сегментах, забезпечення широкого асортименту товарів у різних цінових групах.
Орієнтація на раціональне витрачання вільного часу потребує ширшого представлення в асортименті торговельних підприємств продуктів швидкого приготування, готової їжі, непродовольчих товарів одноразового використання тощо.
Підвищена увага до здоров'я, популяризація здорового способу життя вимагає наявності в асортименті товарів дієтичного й оздоровчого призначення, зі зниженим вмістом жиру, товарів для спорту, ергономічних меблів та побутових приладів, білизни та одягу з природної сировини тощо.
Наведені тенденції та уподобання характерні і для вітчизняних покупців, що спонукає роздрібні підприємства до відповідного корегування своєї товарної політики відповідно до новітніх запитів споживачів, обумовлених змінами в їхньому статусі, уподобаннях, стилі життя тощо.
Підвищення соціальної ролі торгівлі в організації дозвілля населення та створення інфраструктури міста. Сучасний об'єкт торгівлі розглядається не лише як місце задоволення потреб споживачів у товарах, а й як важливий елемент інфраструктури населеного пункту, який бере участь в організації дозвілля населення.
Таке уявлення щодо статусу торгівлі характерне, перш за все, для непродовольчого сегмента і пов'язується з бурхливим розвитком такого формату як "торговельний центр" - великий конгломерат площею 40 - 70 тис. м , у якому покупець проводить тривалий час, поєднуючи купівлю товарів із різноманітними формами дозвілля.