Порівняльна характеристика українського роздрібного ринку з європейським та тенденції його розвитку (стр. 3 из 3)
У торговому центрі під одним дахом розміщується велика кількість об'єктів торгівлі, ресторанного господарства, центрів відпочинку й дозвілля, підпорядкованих єдиній меті - забезпечити покупцю та членам його родини максимальне задоволення в процесі придбання товарів і послуг. Перевагою цього формату є створення додаткових контурів для кращого комплексного обслуговування відвідувачів і покупців, використання ефекту синергії від розміщення в одному місці найбільш широкого переліку товарів і послуг.
Бум створення торговельних центрів у розвинених країнах припадає на 90-ті роки минулого століття. Наприклад, у Німеччині впродовж 1991 - 1999 рр. зареєстровано десятикратне збільшення кількості об'єктів цього формату. Нині розвиток відбувається головним чином еволюційно: поряд із відкриттям нових центрів укрупнюються та модернізуються торговельні центри зразка 70 - 80-х років. Один із лідерів європейської індустрії - ЕСЕ ProjektmanagementGmb— має в управлінні 71 торговий центр і вводить в експлуатацію по сім —вісім нових об'єктів на рік. Зоною підвищеного інтересу на найближчий період для компанії стануть країни Балтії и.
В Україні, починаючи з 2002 р., бурхливо здійснюється будівництво сучасних торговельних центрів, причому не тільки в столиці, а й в інших містах із мільйонним населенням - Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Кременчуці. Ще більше проектів розпочато в 2004 р. Уведення їх в експлуатацію зумовить суттєве збільшення обсягу торгових площ, що дозволить перевищити рівень (у розрахунку на тисячу мешканців) не тільки міст Києва (85 м2) та Москви як найближчого аналога (110 - 130 м2), а й нормативних показників, закладених у Програму розвитку торгівлі (215 м2).
Причина такого буму наочно пояснюється даними, наведеними в табл. 4: терміни окупності проектів торговельної нерухомості становлять в Україні лише 3-5 років і майже в три рази менші порівняно з іншими європейськими країнами та в півтора-два рази - порівняно з іншими видами нерухомості.
Таблиця 3. – Терміни окупності проектів комерційної нерухомості в Україні та Європі
| Вид нерухомості | Термін окупності в Україні, років | Термін окупності в Єропі, років |
| Торговельна | 3-5 | 10-15 |
| Офісна | 5-7 | 12-15 |
| Готельна | 7-12 | 14-16 |
| Складська | 8-12 | 15-17 |
Активний розвиток формату "торговельний центр" потребує суттєвої зміни орендної політики. Важливе значення має перехід від фіксованої ставки за 1 м2 торгової площі до практики диференційованого визначення орендної плати як певного відсотку від обороту орендаря, що забезпечує тривале взаємовигідне його співробітництво з орендодавцем.
Таким чином, проведений аналіз дозволяє констатувати, що вітчизняна роздрібна торгівля всі більше адаптується до світових досягнень. Виявлені диспропорції (невідповідність світовій практиці) у більшості випадків із часом будуть подолані, оскільки в умовах глобалізації іншого шляху для будь-якої галузі, зокрема і торгівлі, не існує.
З огляду на реалії існуючого етапу розбудови економіки України при визначенні стратегії розвитку торгівлі слід ураховувати також національні особливості, обумовлені, перш за все, низьким рівнем грошових доходів частини населення, особливо в сільській місцевості. Це робить доцільним поєднання ринкових засад розбудови торгівлі з певним державним регулюванням, особливо стосовно захисту соціально незахищених верств населення, підтримки розвитку торгівлі на селі. Ці питання повинні знайти законодавче визначення в Законі України "Про внутрішню торгівлю".
За даними досліджень, проведених GfK і INCOMA Research (Чехія), найбільші зміни в смаках покупців спостерігаються в Росії і Румунії. Ринки роздрібної торгівлі країн Центральної і Східної Європи (ЦВЕ) стають схожими на західноєвропейські. Разом з тим вони частково зберігають свою національну специфіку. Останнє дослідження «Моніторинг переваг споживачів в країнах ЦВЕ 2006/07» (ShoppingMonitorCentral & EasternEurope), що грунтуєтьсяна репрезентативномуміжнародному опиті споживачів, проведеному компаніями НЧСОМА Research і GfK, свідчать про те, що концентраціяринків в регіоні ЦВЕ продовжує зростати як шляхом природного розширення, так і за рахунок злиття і придбання компаній.
Це щорічне дослідження звичок і смаків споживачів було проведено в 11 країнах ЦВЕ - Болгарії, Польщі, Росії (лише в Москві і Санкт-Петербурзі), Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Україні (лише в Києві), Хорватії і Чехії. Дослідження проявило істотні відмінності в рівні організаційної концентрації структур роздрібної торгівлі в окремих країнах, але також показало і загальні тенденції розвитку.
Ринок роздрібної торгівлі є самим концентрованим в Словенії, де 96% домогосподарств своїм основним місцем придбання продуктів харчування і щоденних непродовольчих товарів вважають одну з п'яти найбільших сітей роздрібної торгівлі. В Словаччині частка п'яти найбільших сітей роздрібної торгівлі також дуже висока (75 %), що характерний і для Угорщини (67 %) і міста Києва (частка трьох найкрупніших сітей - 59 %). Чехія залишається на середніх позиціях, оскільки одна з п'яти найбільших сітей роздрібної торгівлі є основним місцем придбання товарів для 51 % чеських домогосподарств. Якнайменше концентрованими виявилися ринки Румунії (27 %) і Болгарії (26 %): вони ще не досягли зрілості, хоча і спостерігаються помітні зміни в насиченості ринків цих країн.
Ринок Словенії характеризується домінуванням однієї сіті роздрібної торгівлі - Mercator, яку віддає перевага 51 % споживачів. В Словаччині і Хорватії одна сіть також набагато випереджає інших лідерів ринку, маючи частку ринку, що перевищує 30% (система кооперативів Jednota в Словаччині і Konzum в Хорватії). Проте решта країн, як правило, має більш збалансовану структуру роздрібної торгівлі. Деякі з найбільших міжнародних сітей роздрібної торгівлі вже добре представлені у ряді тих країн, які вивчалися: Metro - у восьми країнах, Billa і Kaufland - в шести, Lidl, Plus Discount і Tesco - в чотирьох, Carrefour і Penny Market - в 3 країнах.
Таблиця 4. – Відомі та часто відвідувані і дуже високо оцінювані сіті роздрібної торгівлі в окремих країнах ЦВЕ
| Країна | Найвищий показник знання без підказки | Основне місце придбання продуктів | Сіть найбільш високо оцінена покупцями (середня оцінка по п'яти різних чинниках) |
| Болгарія | Billa(45) | Billa(10) | Burleks |
| Хорватія | Konzum(77) | Konzum(31) | Interspar |
| Чехія | Tesco(57) | Tesco(17) | Globus |
| Угорщина | Tesco(64) | Tesco(23) | Kaiser’s |
| Польща | Biedronka(44) | Biedronka(17) | E. Leclerc |
| Росія (Москва, Санкт-Петербург) | Пятерочка(67) | Пятерочка(18) | O’key |
| Словенія | - | Mercator(51) | Spar-Interspar |
| Україна (Київ) | Сільпо(63) | Сільпо(24) | Караван |
Вибір основного місця покупки харчових продуктів визначається, перш за все, існуючою пропозицією форматів роздрібної торгівлі. Гіпермаркет - один з найпопулярніших форматів роздрібної торгівлі в Чехії, Угорщині, Словенії, а також в російських найбільших містах - Москві і Санкт-Петербурзі. Супермаркети понад усе популярні в Хорватії, в столиці України Києві, а також в Сербії; міні-супермаркети займають міцні позиції переважно в Словенії і Словаччині. Маленькі магазини (з торгівлею через прилавок) дотепер домінують в роздрібній торгівлі Болгарії і Румунії, проте в останній зростання частини споживачів, що віддали перевагу гіпермаркетам, виявилося (так само, як і в Росії) найвищим в регіоні ЦВЕ. Сіті дискаунтерів досягли дуже високого показника споживацьких переваг в Росії, Польщі, Чехії і Угорщині, проте найстрімкіше зростання їх популярності серед населення був зафіксовано знов-таки в Румунії. Очевидно, що переваги споживачів щодо формату магазинів залежать і від конкретних категорій товарів: наприклад, спеціалізовані магазини досить популярні для покупки свіжих продуктів харчування . Близькість місцерозташування до будинку або місця роботи, рівень цін і асортименти товарів - це три ключові чинники, що впливають на вибір основного місця придбання продуктів. Рівню цін особливо велике увага уділяє в Польщі і Сербії, разом з тим ціни мають менше значення для жителів двох найкрупніших російських міст і української столиці, а також для споживачів в Словаччині і Болгарії, де на першому місці стоїть зручність місцерозташування.
Задоволеність споживачів тими або іншими умовами придбання товарів досить висока. Проте в цілому вимоги споживачів продовжують рости. Взагалі можна сказати, що чим вище рівень зрілості ринку, тим вимогливіше покупці.
Зростання мобільності споживачів очевидне. Рівень використовування автомобіля під час придбання товарів відповідає купівельним спроможностям споживачів окремих країн, а також їх географічному розташуванню. Так, в Словенії частка домогосподарств, регулярно що користуються автомобілем під час придбання продуктів харчування і щоденних непродовольчих товарів, досягає відмітки 87 % і в більшості країн ЦВЕ коливається в межах 45-65%, а в Румунії і Болгарії дотепер знаходиться нижче за відмітку 30 % (малюнок 1). Частка домогосподарств, в яких покупці читають рекламні брошури, поширювані сітями роздрібної торгівлі, і потім купують товари на основі отриманої інформації, дуже висока в Словенії, Словаччині, Чехії, а також в Києві. Товари, що випускаються під торговою мазкій роздрібній сіті (private labels) користуються найбільшою популярністю в Словаччині і Угорщині.
Рисунок 1.- Використовування автомобіля для покупки прдовольчих продуктів в окремих державах ЦВЕ
Список використаної літератури
1. Ринок роздрібної торгівлі в країнах Центральної і Східної Європи стають більш концентрованими \ Маркетингові дослідження в Україні № 3(22) – 2007.
2. Роздрібна торгівля України у дзеркальлі світових тенденції розвитку галузі. ЛігоненкоЛ. / Вісник КНТЕУ № 6 – 2005р.