В межах дії мережі траспортних шляхів, які променево-радіальним чином відходять від меж столичного регіону, формуються сегменти або мікрозони виробництва сільськогосподарської продукції для постачання її в свіжому вигляді населенню столичного міста. Такі транспортні магістралі перетинають всі підзони агропромислового виробництва, прилеглого до столичного регіону, в напрямі Білої Церкви, Борисполя, Броварів, Обухова, Фастова, Макарова, Козельця, Іванкова, Чорнобиля та інших.
Таким чином, удосконалення розміщення галузей агропромислового виробництва, яке формується під впливом кон'юнктури ринку столичного регіону, є важливою проблемою становлення та розвитку демократичної державності України.
У другому розділі "Ресурсний потенціал виробництва регіону та
його використання" проаналізовано стан використання економічного та ресурсного потенціалу аграрного сектора, дана оцінка ефективності виробництва окремих видів продукції з характеристикою факторів впливу на результати. Разом з тим визначається, що за розміром території Київська область майже на 17% переважає середній показник по Україні, займаючи серед областей та Автономної Республіки Крим 7 місце. За 1991-1998 рр. площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 3,5%. Їх розораність одна з найвищих в країні - 84%. Із загальної чисельності населення (без м. Києва) -1880 тис. чол. на сільське припадає 802 тис. чол., або 42,7%. За вказаний період чисельність міських жителів збільшилась на 1,8%, а сільських - на 9,7%. Наявність землі в розрахунку на одного жителя області становить 0,88 га, а сільського - 2,05 га. Тенденції в розвитку сільськогосподарського виробництва відображені в таблиці 1.
1. Обсяг виробництв'а основних видів сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств зони впливу столичного регіону, тис.т
| Вид продукції | 1990 | 1996 | 1998 | 1998 у % до 1990 |
| Зерно | 2120 | 1343,7 | 1483,5 | 70,0 |
| Цукрові буряки | 3278 | 2128 | 1723 | 52,6 |
| Соняшник | 5,2 | 12,2 | 9,9 | 190,4 |
| Картопля | 1055,7 | 1472,2 | 1285,0 | 121,7 |
| Овочі | 351,3 | 328,3 | 381,5 | 108,6 |
| Молоко | 1296 | 709,1 | 702,1 | 54,2 |
| М”ясо | 286 | 162,4 | 140,1 | 49,0 |
| Яйця, млн.шт. | 1123 | 176,2 | 174,1 | 15,5 |
| Вовна, т | 216 | 28,0 | 27,2 | 12,6 |
|
|
Основною складовою частиною ресурсного потенціалу є трудові і земельні ресурси. Підвищення ефективності використання земельного фонду може бути досягнуто на основі економічного районування територій, виділення в її складові заповідних середовищно-формуючих природоохоронних і реабілітаційних земель та здійснення заходів для забудови інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Загальні дані про сільське господарство столичного регіону подані на рис. 1.
Частка сільського господарства у валовій доданій вартості галузей економіки країни (в основних цінах) із року в рік скорочується; у 1998 р. вона становила лише 15,3% проти 27,4 ВДВ - у і 990 р.
За останні вісім років спостерігалися різнонаправлені тенденції у виробництві продукції сільськогосподарськими підприємствами та індивідуальними господарствами. Тенденцію останніх років до зростання питомої ваги приватного сектора у виробництві продукції в значній мірі спричинило скорочення обсягів виробництва продукції в громадських секторах. При загальному скороченні обсягу продукції сільського господарства у 1998 р. порівняно з 1990 р. на 36,2% в підприємствах суспільного сектора він знизився в 3,6 раза, а в приватному секторі зріс майже в 1,5 раза.
В процесі аграрної реформи вже створені основи для розвитку нових підприємницьких структур і форм організації виробництва. Під впливом суспільних і індивідуальних інтересів в області почався процес формування якісно відмінних від попередніх організаційних форм виробничих структур.
За рахунок розширення присадибних ділянок селян та одержання ними у приватну власність земельних часток на Київщині сформувався приватний сектор економіки, в якому виробляється майже 56,7% валової продукції сільського господарства.
Аналіз і оцінка фондозабезпеченості господарств показує, що вона з кожним роком знижується. Недостатній розвиток вітчизняної промисловості зробив недоступними засоби виробництва для більшості сільськогосподарських товаровиробників. Проте господарства регіону знаходяться в кращих умовах порівняно з іншими областями. Вони мають достатньо основних засобів виробничого призначення, в середньому 12,2 млн.грн. на одне господарство. Саме через це падіння виробництва в Київській області дещо менше, ніж в інших регіонах. Проте диспаритет цін на промислові засоби виробництва і сільськогосподарську продукцію ускладнює поновлення парку машин, тому їх кількість поступово зменшується, що й спричиняє спад виробництва (табл.2).
2. Питома вага галузей в економіці аграрного сектора
Київської області, 1998 р.
| Галузь виробництва | Повна собівартість, млн. грн | Виручка від реалізації, млн. грн. | Прибуток (збиток), млн.грн | Рівень рентаб., % |
| Анрарний сектор, всього | 885 | 726 | -159 | -18,0 |
| В тому числі: | ||||
| Рослинництво | 260 | 304 | 44 | 16,9 |
| У % | 29,4 | 41,9 | - | - |
| Тваринництво | 381 | 214 | -167 | -43,8 |
| У % | 43,1 | 29,5 | - | - |
| Промислова продукція | 120 | 102 | -18 | -15,0 |
| У % | 13,6 | 14,0 | - | - |
| Інша продукція | 124 | 106 | 18 | -14,5 |
| У % | 14,0 | 14,6 | - | - |
Структурно динамічний аналіз сільськогосподарського виробництва показує, що протягом останнього часу поглибилися диспропорції між галузями, погіршилися економічні, технологічні та організаційно-господарські зв'язки між ними. Відбуваються процеси дезінтеграції і переспеціалізації господарств, збереження екстенсивних методів ведення сільського господарства. Особливу тривогу викликає занедбаний стан тваринництва. Якщо у рослинництві загальні обсяги та вихід продукції з гектара посівів зменшилися на 40%, то у тваринництві валові показники скоротились в 1,5-1,7 раза. Це спричинено як різким зменшенням чисельності тварин, так і вкрай низькою їх продуктивністю. Якщо в 1990 р. в області надій молока на корову становив 3300 кг, а середня жива вага великої рогатої худоби при реалізації дорівнювала 415 кг, свиней - 123 кг, то в 1998 р, показники знизились відповідно до 2046, 303 та 102 кг.
Скорочення рівня виробництва та продажу всіх видів сільськогосподарської продукції негативно вплинуло на економіку господарств (табл. 3).
3. Співвідношена елементів затрат в основних галузях
аграрного виробництва, %
| Рослинництво | Тваринництво | |||||
| Показник | 1990 | 1998 | 1998 + - до 1990 | 1990 | 1998 | 1998 +- до 1990 |
| Оплата праці з | ||||||
| Відрахуваннями | 34,0 | 19,6 | -14,4 | 35,3 | 21,5 | -13,8 |
| Насіння, корми, підстілка | 19,0 | 20,1 | +1,1 | 44,7 | 43,0 | -1,7 |
| Мінеральні добрива | 12,2 | 9,4 | -2,8 | - | - | - |
| Нафтопродукти, паливо | ||||||
| Електроенергія | 4,5 | 15,6 | +11,1 | 2,3 | 8,9 | +6,6 |
| Запчастини, будматеріали, | ||||||
| Роботи | 3,5 | 8,3 | +4,8 | 2,7 | 4,5 | +1,8 |
| Оплата послуг | 3,9 | 7,4 | +3,5 | 2,4 | 4,0 | +1,6 |
| Амортизація основних | ||||||
| Засобів | 11,5 | 15,6 | +4,1 | 9,9 | 15,5 | +5,6 |
| Інші затрати | 11,4 | 4,0 | -7,4 | 2,7 | 2,6 | +0,1 |