Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів (стр. 8 из 17)

Основна ціль логістики переробки полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі цілі логістики переробки:

• сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери;

• швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані рециклюванням;

• екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані;

• мінімізація витрат у проміжному складуванні та накопиченні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.

Викладений перелік окремих логістичних цілей в сфері переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних логістичних функцій, а саме:

• планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованої продукції, тари, упаковки тощо);

• планування процесів рециклювання;

• складування та зберігання виробничих відходів;

• організацію транспортування відходів до місць переробки, утилізації чи кінцевого зберігання;

• організацію процесів рециклювання;

• менеджменту переробки та утилізації відходів.

Ключовими словами «дії» в кожному визначенні фазових сфер логістики є вирази «комплексне планування та керування» з метою «оптимізації витрат коштів та часу перебігу». Однак у логістиці підприємства логістичне планування та керування не можуть бути тільки сумою всіх активних управлінських лій у цих сферах, а власне мають стати зінтегрованим результатом, оскільки саме це зумовить зростання ефективності виробництва через систему синергічних ефектів, які до цього не «матеріалізовувалися».

Схематично зміст логістичного планування та керування підприємством зображено на рис. 1.17.

У логістичному плануванні та керуванні поряд із виробничим плануванням та керуванням системою інформаційних потоків інтегровані такі елементи, як планування та постачання матеріалів та частин, складування готової продукції, її пакування та відвантажування тощо. Наочно це можна продемонструвати прийняттям логістичного рішення щодо визначення величини партії замовлення в постачанні із врахуванням чинників впливу на оптимізацію партії виробництва та дистрибуції. Схематично подано на рис. 1.18.

Рис. 1.17. Схема логістичного планування та керування

Рис. 1.18. Графічна інтерпретація інтегрованого логістичного рішення щодо величини партії закупівлі

Позначення: 1,2, 3 – залежності витрат запасів відповідно в сфері постачання, виробництва та збуту від величини партії; 4 – крива загальних витрат запасів; А, В, С – відповідно оптимальна величина партії в постачанні, виробництві та в збуті; Д – наскрізна оптимальна величина партії закупівлі.

Окремим випадком є виконання замовлення на продукцію, яка вимагає створення виробу та технічної підготовки виробництва. У сфері розвитку виробу базова логістика передбачає досягнення таких окремих цілей:

• побудова виробничих структур за блочним принципом для прискорення реагування на варіації виробів та зменшення варіантів технологій;

• застосування окремих стандартизованих частин як умова зменшення та спрощення матеріальних запасів;

• застосування придатних до рециклювання матеріалів;

• оптимізація використання сировинних матеріалів з метою зниження виробничих відходів;

• забезпечення необхідної якості та дизайну з мінімальними витратами на виготовлення при уніфікованому пакуванні тощо;

• САПР розвитку виробу;

• забезпечення необхідної логістичної придатності виробу.

Своєю чергою, логістика технологічної підготовки передбачає виконання таких окремих цілей:

• встановлення оптимального рівня спеціалізації залежно від освоєних технологій, що забезпечить якість та низькі витрати;

• поступовий розвиток та застосування нових технологій, що скоро Iчують тривалість виробничого процесу та витрати;

• перманентне спрощення виробничого процесу при збереженні існуючого виробничого забезпечення;

• технологічна відповідність потужностей окремих ланок виробничого процесу.

В умовах відчутного прояву тенденцій поглиблення спеціалізації на підприємстві відповідно зростає частка «третьої сторони» за рахунок переймання виконання логістичних функцій (outsourcing). Це зумовлює збільшення швидкості обороту запасів матеріалів та готових продуктів. Зауважимо, що основним фактором впливу слід вважати зростання частки поставок за принципом «точно, своєчасно», а це веде до формування значно більшої кількості матеріальних й інформаційних потоків. Реалізація функцій менеджменту щодо цих потоків на основі логістичних концепцій зможе забезпечити мінімізацію логістичних витрат і тим самим підвищити ефективність виробничих процесів, тобто співвідношення результатів та витрат.

З огляду на викладене стає актуальним розгляд логістики як основного на сучасному етапі напряму підвищення конкурентоспроможності фірми, врахування реального прямого впливу логістики як на функціональні (логістичні) витрати, так і на дохід від реалізації товарів. Вплив логістики на витрати стосовно реалізації товарів очевидний, оскільки у сферу логістики входять витрати з виконання замовлень (витрати на обробку замовлення, переміщення, складування, управління запасами, упаковку і підтримуючу діяльність). Вплив логістики на покращання становища фірми на ринку матеріалізується в ефективній пропозиції фірмою конкурентоспроможного рівня обслуговування споживачів.

Рис. 1.19. Блок-схема проектування та узгодження типових логістичних рішень

На рис. 1.19. подано типову блок-схему, що акумулює напрями впливу логістики на доходи та витрати фірми шляхом впровадження логістичних концепцій у функціонування підприємств через прийняття та реалізацію системних логістичних рішень. Блок-схема проектування та узгодження логістичних рішень побудована так: на основі визначення оптимального рівня спеціалізації виробництва виникають два відносно незалежні логістичні ланцюги, що ідентифікують взаємозв'язані фазові логістичні рішення, а саме:

• логістичний ланцюг куплених матеріалів і частин;

• логістичний ланцюг виготовлених виробів і частин.

Заключним етапом є узгодження фазових логістичних рішень щодо досягнення логістичних цілей підприємства загалом, наприклад, зниження витрат чи зменшення тривалості виконання замовлення.

На ринку товарів важливим конкурентним фактором є надійність поставки, оскільки це є істотним моментом для отримання повторних замовлень від споживача чи отримання замовлень від нових споживачів за рекомендацією існуючих. Такий вплив на конкурентоспроможність може бути дуже вагомим, оскільки повторне замовлення часто стає найприбутковішим підприємництвом з погляду довгострокової перспективи з причини менших до – та післяпродажних витрат, менших витрат на проектування і стандартизацію продукції Особливо надійність поставки має більшу конкурентну перевагу перед іншими факторами (наприклад, швидкістю та частотою поставки) стосовно ринку інвестиційних матеріалів.

Отже, коли на ринках товарів ймовірність диференціації продукції за її властивостями чи за якістю зменшується, а корпоративний імідж чи стратегія І фірми в короткостроковій перспективі майже незмінні, логістика стає все важливішим конкурентним фактором. За таких умов конкурентна перевага може виникати із здатності фірми своєю логістичною діяльністю досягати відмінностей в сегментації ринку (логістичні сегментація ринку), змін в економічному оточенні і ринкових вимогах тощо.

Діяльність виробничого підприємства як логістичної системи, тобто такої, що підлягає логістичному управлінню в контексті безумовного задоволення вимог споживача, може бути подана трьома блоками:

• логістика постачання, під якою розуміють комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, комплектуючих та відповідного інформаційного потоку від їх переміщення від постачальників до початкового виробничого складування;

• логістика виробництва, яка включає управління процесами від початку виробництва до передавання продукції у сферу збуту,

• логістика збуту охоплює управління переміщенням готових виробів до замовника.

Схематично взаємозв'язок між прийняттям логістичних рішень у фазових сферах в обмеженнях попиту та рівня логістичного обслуговування зображено на рис. 1.20.

Рис. 1.20. Схема взаємозв'язку логістичних рішень виробничого підприємства

Діяльність виробничого підприємства в умовах ринку вимагає орієнтації виробничої діяльності, насамперед, на потреби потенційних клієнтів. Саме попит на ринку визначає формування заповненого та прогнозованого портфелів замовлень, що є основою прийняття стратегічних, тактичних та оперативних логістичних рішень.

Оцінка попиту передбачає визначення поточного попиту (формування портфеля замовлень), прогнозування попиту на майбутнє, а також планування запасів готової продукції, необхідних для забезпечення запланованих обсягів збуту. Оцінка поточного попиту та прогнозування збуту вимагають маркетингових досліджень намірів клієнтів, виявлення потенційних клієнтів та їх планів, тобто передбачають активне виявлення і формування клієнтурної бази та замовлень.